- Прокуратура БіГ наказала заарештувати керівників Республіки Сербської
Прокуратура Боснії і Герцеговини видала ордер на арешт президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, прем’єр-міністра РС Радована Вішковича і голову Народної Скупщини Республіки Сербської Ненада Стевандича. Керівництво РС звинувачено у вчиненні кримінального злочину «посягання на конституційний лад».
Прокуратура БіГ передала наказ про арешт до судової поліції Боснії і Герцеговини, яка звернулася за допомогою із виконанням рішення до Агентства із розслідування та захисту БіГ (SIPA). Втім, згідно із недавно прийнятими в РС законами, Прокуратурі БіГ, SIPA, як і судовим органам БіГ заборонено працювати в Республіці Сербській.
Міністр внутрішніх справ Республіки Сербської Сініша Каран заявив, що жодна з «неконституційних установ» Боснії і Герцеговини не зможе діяти на території РС. “Ніхто не буде арештовувати представників Республіки Сербської”, – підкреслив він.
Додік, Вішкович і Стевандич, коментуючи ордер на свій арешт, підкреслили, що продовжать працювати в Республіці Сербської, ігноруючи рішення Прокуратури БіГ. Вони дали зрозуміти, що не вірять в своє затримання.
Враховуючи складність ситуації, в SIPA провели оцінку безпекових ризиків і оцінили їх як «високі». Агентство звернулося до судової поліції БіГ із прохання отримати додаткову інформацію щодо справи від Прокуратури БіГ.
- EUFOR тимчасово збільшить чисельність своїх сил в БіГ.
Про це у військової місії Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині EUFOR Althea повідомили 7 березня. «Це проактивний захід, спрямований на допомогу Боснії і Герцеговині в інтересах усіх громадян», – наголошується в повідомленні.
Контингент EUFOR Althea у Боснії та Герцеговині було посилено додатковими підрозділами з Чехії, Італії та Румунії.
Командувач EUFOR в БіГ Флорін-Маріан Барбу підкреслив, що активація резервних підрозділів демонструє відданість європейських сил миру та стабільності.
«ЄС не буде легковажно ставити під загрозу прогрес, досягнутий за останні роки, через політичну кризу, яка поставила під сумнів політичну функціональність Боснії та Герцеговини в останні місяці», – підкреслив у промові до резервних сил EUFOR голова Представництва ЄС у Боснії і Герцеговині Луїджі Сорека.
Це другий випадок за три роки, коли ЄС вирішив активувати частину своїх резервних сил EUFOR.
Розгортання сил Європейського Союзу в БіГ відбулося на тлі суперечливих заяв угорських посадовців на підтримку керівництва Республіки Сербської.
Член Президії (Президентства) Боснії і Герцеговини Желько Комшич офіційно звернувся до Європейської ради з проханням вивести угорський контингент EUFOR з БіГ. Він заявив, що підставою для цього запиту є «діяльність високопоставлених угорських посадовців, які на своїх посадах висловлюють пряму політичну та економічну підтримку пану Мілораду Додіку». «Через такі політичні позиції високопоставлених угорських посадовців у широкій громадськості Боснії та Герцеговини сформувалося уявлення про їхню видиму упередженість, що зрештою може призвести до недовіри до щирих намірів місії EUFOR Althea”, – наголосив Комшич.
В той же час Додік після початку розгортання резервних сил EUFOR (без угорського контингенту) заявив, що найближчим часом проведе зустріч на найвищому рівні з представниками Російської Федерації та попросить їх накласти вето на присутність EUFOR у БіГ. «Я попрошу росіян накласти на це вето і не дозволити залишитися підривній структурі, яка зловживає мандатом ООН і загрожує нам, сербам, вводячи якісь сили, лише тому, що цього вимагають у Сараєво», – сказав він.
Європейський Союз розпочав військову операцію EUFOR Althea у Боснії і Герцеговині 2 грудня 2004 року, через 9 років після закінчення війни. 1 листопада 2024 року Рада Безпеки ООН одноголосно ухвалила резолюцію про продовження мандату EUFOR Althea у БіГ ще на 12 місяців.
- Генеральний секретар НАТО відвідав Боснію і Герцеговину та Косово
10 та 11 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідав Сараєво та Приштину. У Сараєво він зустрівся з високопосадовцями Боснії і Герцеговини, зокрема, з членами Президентства, головою Ради міністрів, Міністром закордонних справ, Міністром оборони та виконувачем обов’язків міністра безпеки, а також з командувачем штабу НАТО в Сараєво, Високим представником у Боснії і Герцеговині та командувачем місії EUFOR.
Під час свого візиту пан Рютте підкреслив, що «НАТО залишається твердо відданим стабільності в цьому регіоні та суверенітету, територіальній цілісності та безпеці Боснії і Герцеговини». Він додав, що «Дейтонська мирна угода є наріжним каменем миру в цій країні і її необхідно поважати». «Ми підтримуємо Офіс Високого представника; будь-які дії, які підривають Дейтон, конституційний лад або національні інститути, є неприйнятними; запальна риторика та дії небезпечні; вони становлять пряму загрозу стабільності та безпеці Боснії і Герцеговини», – підкреслив Рютте.
Генеральний секретар НАТО також наголосив на необхідності того, щоб політичні лідери в Боснії і Герцеговині «зробили свій внесок» і «взяли на себе відповідальність» за прогрес і стабільність своєї країни.
Він чітко дав зрозуміти, що «це не 1992 рік», і що НАТО та міжнародні партнери Альянсу присутні в Боснії і Герцеговині та «не допустять виникнення вакууму безпеки».
У Приштині Генеральний секретар очолив візит Північноатлантичної ради та партнерів, що беруть участь в військової місії під керівництвом НАТО в Косово, KFOR, та Команді консультацій і зв’язків НАТО (NATO liaison and advisory team (NLAT)). Разом із заступником Генерального секретаря НАТО Радмілою Шекерінською та головою Військового комітету НАТО адміралом Джузеппе Каво Драгоне вони зустрілися з керівництвом і особовим складом KFOR і NLAT та обмінялися думками з керівниками місій Європейського Союзу, Місії ЄС з питань верховенства права в Косово (EULEX), спеціальним представником Генерального секретаря ООН і головою місії UNMIK а також виконуючим обов’язки голови місії ОБСЄ. Крім того, Генеральний секретар зустрівся з керівництвом Косово.
«Наші війська КФОР невпинно працюють над забезпеченням безпечного середовища для всіх людей і громад, які проживають у Косово, відповідно до мандату КФОР ООН; а Група консультацій і зв’язку НАТО продовжує підтримувати організації безпеки в Косово шляхом нарощування потенціалу, навчання та координації навчання», – сказав Рютте. «Безпечний регіон Західних Балкан означає більшу безпеку в усьому євроатлантичному регіоні», – підкреслив Генсек НАТО. «НАТО продовжуватиме відігравати свою роль у тісній координації з поліцією Косова та Місією ЄС з питань верховенства права в Косово», — додав він.
«Рішення, яке веде до тривалого миру, є політичним. НАТО продовжуватиме повністю підтримувати нормалізацію відносин між Белградом і Приштиною на чолі з Європейським Союзом. Це єдиний спосіб вирішити невирішені проблеми та забезпечити стабільне майбутнє, гарантуючи дотримання та захист прав усіх громад», — зазначив Рютто. За його словами, «щоб просувати діалог вперед, обидві сторони повинні проявити гнучкість, піти на необхідні компроміси та зосередитися на довгострокових здобутках».
Візит Генерального секретаря НАТО в регіон відбувся в умовах загострення політичної кризи, спричиненої конфліктом між центральною владою та керівництвом Республіки Сербської, та напередодні оголошення остаточних результатів парламентських виборів в Косово, що, за прогнозам, має привести до переформатування влади.
- Північна Македонія розвиватиме співпрацю у військовій сфері із США та Угорщиною
Північна Македонія має зосередитися на розвитку власної армії, заявив міністр оборони Владо Місайловскі (Владо Мисајловски) в інтерв’ю «Голосу Америки», коментуючи питання продовження надання військової допомоги Україні.
«Ми тут, щоб допомогти таким чином, щоб, наскільки це можливо, зберегти наш інтерес. Наш головний фокус – це наша македонська нація, наші громадяни і, звичайно, наша боєготовність, щоб постійно бути на високому рівні. І тому я постійно говорю, що ми повинні модернізуватися, придбати нове обладнання», – наголосив він.
За його словами, США найбільше підтримують розвиток македонської армії. «Якщо якась країна справді підтримує нас повною мірою, то це Америка», – зазначив він. «Ми будемо прагнути до максимальної модернізації та будемо віддані цій стратегічній дружбі», – додав міністр.
Він розказав також про контракти на постачання американської техніки до Північної Македонії, які вже реалізуються.
За його словами, до кінця року мають надійти усі 96 бронемашин JLTV, тоді як Stryker надійдуть у найближчі місяці. «Ми матимемо чи не найкращу бронетехніку», – зазначив глава Міноборони.
Він також повідомив, що у грудні Північна Македонія підписала нові угоди, які передбачають американське фінансування. «Ми уклали близько шести контрактів на суму понад 20 мільйонів євро на різне обладнання», – зазначив міністр, додавши що йдеться «про якісні, складні дрони» та проєкти з кібербезпеки. «Уже підписано шість чудових угод, і хочу підкреслити, що всі ці кошти надходять безпосередньо з фондів США», – зазначив міністр.
Глава оборонного відомства також повідомив про підписання двосторонньої угоди між Північною Македонією та Угорщиною, яка передбачає навчання військових. «Цього року ми станемо свідками спільних навчань в Охриді», – зазначив він.
За його словами, також обговорювалося, як покращити співпрацю з Угорщиною у секторі військової промисловості.
Проголошений курс на розвиток македонсько-американської та македонсько-угорської співпраці у військовій сфері, як і зміна риторики щодо допомоги Україні, є закономірними в контексті нинішніх геополітичних пріоритетів Скоп’є.
- Сербія відкликала свій голос за українську резолюцію в ООН
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич повідомив, що місія Сербії в ООН змінила своє голосування в Генасамблеї ООН за українську резолюцію, яка підтримує територіальну цілісність України та засуджує російську агресію. «Наша місія в ООН змінила свій голос на «утрималися» у Секретаріаті ООН, і це поставило точку в цьому питанні», – наголосив Джурич.
Глава МЗС сказав, що відповідальність за все, що сталося, лежить на ньому. “Наш обов’язок – стежити за поточною ситуацією, адаптувати позицію Сербії до геополітичних змін, що виникають. Тому я вважаю, що ми повинні були утриматися, і я не буду перекладати відповідальність за це…. Політична відповідальність лежить не на президенті, вона лежить насамперед на мені», – підкреслив міністр.
24 лютого Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій підтвердила підтримку України та її територіальної цілісності. Голосували два варіанти резолюції – американський і той, який підготували Україна та її європейські союзники. Під час голосування за першу резолюцію Сербія утрималася, але підтримала другу.
Незабаром після цього президент Сербії Александар Вучич заявив, що Сербія зробила помилку, проголосувавши «за». У Кремлі тоді заявили, що Росія приймає вибачення Вучича за “технічну помилку” та “неправильне голосування” за резолюцію щодо України в Генасамблеї ООН, але чекає відкликання голосу «за».
Втім, рішення Белграда про зміну своєї позиції щодо української резолюції пояснюється не тільки кроком назустріч Москві, але і реверансом у бік Вашингтону, із врахуванням того, що США висували тоді в ООН свій альтернативний проєкт резолюції щодо російсько-українського конфлікту, і сербська делегація «утрималася» під час голосування за цей документ.
- Візит Дональда Трампа-молодшого до Белграда
11 березня Дональд Трамп-молодший, син президента США Дональда Трампа, прибув до Белграда та зустрівся з президентом Сербії Александаром Вучичем.
Президент Александар Вучич показав Трампу-молодшому панораму нових районів Белграда з тераси президентського палацу. Він висловив сподівання, що цей візит поглибить зв’язки між Сербією та США.
«Сердечна розмова з Дональдом Трампом-молодшим, сином президента США Дональда Трампа, про двосторонні відносини між Сербією та США та актуальні теми, які формують світову політичну та економічну сцену. Я наголосив на важливості економічних і політичних відносин між Сербією та США і підкреслив важливість стратегічної співпраці між двома країнами та спільних проектів у найближчі роки. Ця зустріч символізує прихильність зміцненню двосторонніх відносин і спільній роботі над вирішенням глобальних викликів», – написав Вучич у своєму профілі в Instagram.
Медіа вважають, що візит сина американського президента до Белграду пов’язаний з раніше озвученими планами сім’ї Трампа, а саме зятя президента, побудувати готель на місці зруйнованої під час бомбардування НАТО будівлі Генерального штабу. Передбачається, що цей, як і інші можливі спільні проєкти, розглядаються керівництвом Сербії як можливість для розбудови тісніших зв’язки із Білим домом, насамперед, для впливу на американську політику щодо Західних Балкан.
