- В Белграді та Москві вважають сербські протести проти видобутку літію «спробою державного перевороту»
Десятки тисяч людей вийшли ввечері 10 серпня на акцію протесту в Белграді проти видобутку літію. Протест був організований Асоціацією екологічних організацій Сербії. Організатори наголошують, що не можна дозволяти запуск літієвого рудника через небезпеку забруднення джерел води та створення серйозних загроз для здоров’я населення.
Після мітингу 10 серпня частина громадян заблокувала два вокзали Белграда – Прокоп (Центр) і Новий Белград. Втім, рано вранці наступного дня поліція розблокували залізничні колії. Трьох протестувальників було затримано, але після оскарження цього рішення їх звільнили через два дні.
Акція в Белграді стала підсумковою маніфестацією після протестних мітингів та маршів, які проходили в десятках населених пунктів по всій Сербії, включаючи невеликі міста та села останні кілька тижнів поспіль.
Проєкт з відкриття літієвого рудника компанії Rio Tinto в долині Ядар був зупинений сербською владою в 2022 році через масштабні протести. В липні поточного року влада Сербії вирішила продовжити реалізацію проєкту із видобутку літію та підписала Меморандуму про взаєморозуміння між ЄС та Сербією про стратегічне партнерство щодо стратегічної сировини, ланцюгів виробництва акумуляторів та електромобілів для розвитку не тільки видобувної галузі, але і більш високотехнологічних виробництв. (Як відомо, літієві батареї є одним із основних елементів виробництва електромобілів.)
Протести громадян проти відкриття літієвого рудника офіційний Белград вважає політизованими і спрямованими не на захист довкілля, а на повалення нинішньої влади.
Напередодні анонсованої акції 10 серпня президент Александар Вучич заявив, що російські спецслужби попередили про підготовку в Сербії масових заворушень, кінцевою метою яких є державний переворот і повалення законно обраного керівництва країни.
Віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін в ході візиту до РФ 12-15 серпня підкреслив, що Сербія та Росія допомагають один одному в тому, щоб не допустити “кольорових революцій” та насильницької зміни влади.
- В уряді Сербії розглядають БРІКС як альтернативу ЄС
Тісна співпраця з країнами БРІКС може стати для Сербії “реальною альтернативою” вступу до Євросоюзу, заявив під час візиту до РФ (12-15 серпня) сербський віце-прем’єр Александар Вулін.
“Ця організація (БРІКС) нічого не вимагає від Сербії, а може запропонувати більше, ніж ми просимо. А ЄС вимагає від нас всього, але я вже не впевнений, що нам пропонує. БРІКС – це наш шанс та реальна альтернатива. Я дуже чітко. виступаю за те, щоб Сербія дуже добре розглянула всі можливості БРІКС і якомога тіснішу співпрацю з країнами-членами організації”, – сказав він. (Як відомо, у 2024 році Росія головує у БРІКС).
За словами Вуліна, влада Сербії очікує офіційного запрошення на XIV саміт БРІКС, який проходитиме в Казані (РФ) 22–24 жовтня 2024 року.
Заява сербського віце-прем’єра стала черговим доказом, що зближення з ЄС не є для Сербії єдиним вектором зовнішньої політики.
- Сербія планує розвивати співпрацю з Іраном
Віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін, як спеціальний посланник президента Сербії Александра Вучича, 30 липня взяв участь у інавгурації новообраного президента Ірану Масуда Пезешкіяна і провів зустріч з новим іранським президентом у Тегерані.
Під час зустрічі Вулін зазначив, що дві країни пов’язує щира дружба, і що Сербія вдячна Ірану за те, що він не визнає незалежність Косова.
У заяві уряду Сербії зазначено, що Вулін і Пезешкіян погодилися, що відносини між двома країнами базуються на взаємній повазі та розумінні та що існують можливості для розвитку співпраці в різних сферах.
Як підкреслюють медіа, з 2021 року Белград розвиває співпрацю з Тегераном, незважаючи на те, що Іран є країною під санкціями Європейського Союзу, а Сербія, як країна-кандидат на членство в ЄС, зобов’язана узгоджувати свою зовнішню політику та політику безпеки з політикою ЄС. Зокрема, як і у випадку із Росією, Сербія не приєднується до санкцій Євросоюзу проти Ірану.
- Парламент Чорногорії затвердив оновлений склад уряду за участі проросійських сил.
До уряду увійшли представники сербських радикальних та проросійських партій «Нова сербська демократія», «Демократична народна партія» та прозахідна Боснійська партія.
В складі правлячої коаліції залишилися Сербська народна партія (SNP), представники албанських партій, центристські «Демократи» та «Рух Європа зараз» (PES) на чолі з прем’єр-міністром Мілойко Спаїчем.
Проросійські партії отримали дві віце-президентські та три міністерські посади, боснійці – одну віце-прем’єрську та п’ять міністерських.
Пропозиції прем’єр-міністра щодо реконструкції уряду на засіданні парламенту 23 липня підтримали понад 50 депутатів. Майже всі депутати від опозиційних партії, зокрема, Демократичної партії соціалістів (DPS), Громадського руху УРА (GP URA), Соціал-демократів (SD), Хорватської громадянської ініціативи (HGI), не брали участь в голосуванні.
Реконструкція уряду, за словами прем’єра Спаїча, покращить добробут громадян, забезпечить верховенство права та прискорить шлях Чорногорії до ЄС.
Лідер Боснійської партії Ервін Ібрагімович зазначив, що “цей уряд і парламентська більшість можуть привести Чорногорію в ЄС, тому ми є частиною цього уряду”.
Депутат від ДПС Андрія Ніколич звернув увагу, що в уряді немає чорногорських представників і наголосив, що оновленим урядом керують із Белграда та Москви, а «босом і головою» є Андрія Мандич (провідний проросійський політик Чорногорії).
Уряд Чорногорії після оновлення складається з прем’єр-міністра, 24 міністрів та сім віце-прем’єрів, п’ятеро з яких займають лише посади віце- прем’єрів, а двоє суміщають посади віце-прем’єра та міністра.
Експерти стверджують, що широка коаліція за участі політичних опонентів стала «рятівним колом» для діючого прем’єр-міністра Мілойко Спаїча, який таким чином утримався при владі.
- Хорватія оголосила трьох політиків Чорногорії персонами нон-грата
Міністерство закордонних та європейських справ Хорватії 25 липня повідомило Чорногорію в ноті, надісланій до посольства Чорногорії в Загребі, що Республіка Хорватія оголосила голову парламенту Чорногорії Андрію Мандича, члена парламенту Чорногорії Мілана Кнежевича і віце-прем’єр-міністра уряду Чорногорії Алексу Бечича небажаними особами в Республіці Хорватія через системні дії щодо порушення добросусідських відносин з Республікою Хорватія та постійне зловживання Республікою Хорватія у внутрішньополітичних цілях.
«Міністерство закордонних та європейських справ висловлює жаль з приводу того, що більшість у парламенті Чорногорії вирішила ігнорувати постійні заклики Республіки Хорватія не робити кроків, які можуть негативно вплинути на наші двосторонні відносини та європейський шлях Чорногорії. У цьому контексті дії вищезазначених політичних діячів виділяються, і їхні дії не можна вважати доброзичливими та добросусідськими по відношенню до Республіки Хорватія, а також є такими, що не відповідають задекларованій меті членства Чорногорії в Європейському Союзі», – зазначають у МЗЄС.
Відомство додало, що добросусідські відносини є одним із ключових елементів процесу розширення, а також одним із ключових критеріїв для оцінки прогресу в процесі вступу Чорногорії.
Рішення Загреба стало відповіддю на ухвалення парламентом Чорногорії резолюції щодо геноциду в таборах Другої світової війни, серед яких і Ясеновац, що знаходився на території сучасної Хорватії. Резолюція про Ясеновац була ініційована та підтримана просербськими партіями і мала, за задумом, «збалансувати» підтримку чорногорською делегацією резолюції щодо геноциду в Сребрениці, яку було ухвалено на Генеральній асамблеї ООН.
- На півночі Косово закриті представництва «Пошти Сербії».
Три відділення «Пошти Сербії» закрито 5 серпня в Північній Митровиці, два в муніципалітеті Звечан, одне в Зубіному Потоці і три в муніципалітеті Лепосавич.
Заступник начальника поліції Північного регіону Косово Ветон Ельшані повідомив, що акція із закриття об’єктів «Пошти Сербії» була проведена «після того, як вони отримали інформацію», що ці об’єкти працюють без ліцензії чи взагалі незареєстровані.
Як повідомляється, поштовим працівникам, які перебували в приміщеннях, дозволили забрати особисті речі, після чого поліція Косово вилучила документи «Пошти Сербії».
Партія « сербів в Косово «Сербський список», Управління у справах Косова і Метохії уряду Сербії та Міністерство інформації та телекомунікацій Сербії звинуватили прем’єр-міністра Косово Альбіна Курті у переслідуванні сербів та в порушенні Брюссельської угоди (угоди з врегулювання відносин Белграда і Приштина за посередництва ЄС).
Європейський Союз назвав закриття косовською владою пунктів «Пошти Сербії» на півночі Косово “односторонньою та нескоординованою дією”, яка порушує домовленості, досягнуті в рамках діалогу за сприяння ЄС.
Припинення надання існуючих послуг для косовських сербів без попередньо узгодженої нової угоди негативно вплине на повсякденне життя сербської громади, зазначив речник ЄС Петер Стано. «Ми закликаємо уряд Косова переглянути своє рішення та знайти рішення цього питання шляхом переговорів у рамках діалогу, який сприятиме ЄС», – наголосив він.
Президент Сербії Александар Вучич засудив закриття відділень сербської пошти на Півночі Косово, назвавши дії Приштини спробою спровокувати війну і звинувативши «західні сили» та ЄС в підтримки косовської влади. «Поведінка Курті є спробою спровокувати війну. Ми не хочемо війни; ми хочемо зберегти мир, але він робить це свідомо, організовано та за підтримки деяких західних сил», – заявив Вучич.
Реакцію Європейського Союзу на інцидент він назвав «ганебною та зухвалою» і розкритикував ЄС за заклики до діалогу незалежно від серйозності дій Курті, припускаючи, що європейці прагнуть применшити серйозність дій, вжитих проти Сербії та її інтересів.
- Парламент Сербії ухвалив Декларацію Всесербського Сабора.
Рішення було ухвалене 31 липня.
У Декларації про захист національних і політичних прав і спільного майбутнього сербського народу, яка містить 49 пунктів, зазначається, що «сербський народ є унікальним цілим», а «представники сербської нації мають право називати себе сербами незалежно від того, де вони зараз проживають”. Інституціям Республіки Сербія та Республіки Сербської рекомендовано «діяти спільно та скоординовано та докладати зусиль для припинення асиміляції сербів у державах регіону, а також у всьому світі».
Проєкт Декларації про захист національних і політичних прав і спільного майбутнього сербського народу був прийнятий на Всесербському саборі в Белграді 8 червня цього року.
Документ протягом 90 днів мали затвердити Народна Скупщина Республіки Сербія та Народна Скупщина Республіки Сербської, яка проголосувала за Декларацію 3 липня.
В регіоні вважають Декларацію «платформою» для розбудлови «сербського світу».
Обрано нового мера албанського міста Хімара
- Мешканці курортного міста Хімара на узбережжі Албанії обрали 4 серпня нового очільника свого муніципалітету.
Дострокові вибори були призначені після того, як обраний в травні 2023 року на посаду мера представник місцевої грецької громади та опозиціонер Альфред (Фреді) Белері був затриманий за два дні до минулорічного голосування. Знаходячись за гратами, йому вдалося перемогти з різницею в 19 голосів, тому що його ім’я залишилося в бюлетені.
Пізніше Белері отримав вирок за купівлю голосів. Центральна виборча комісія позбавила Фреді Белері повноважень обраного мера Хімари одразу після того, як Апеляційний суд підтвердив його вирок, який передбачав позбавлення волі.
Ув’язнення обраного градоначальника викликало обурення в сусідньої Греції. Кандидатура Белері, який також має грецьке громадянство, була висунута на виборах до Європейського парламенту від правлячої в Греції партії “Нова демократія”, і його було обрано євродепутатом.
В результаті нових виборів мера Хімари, за даними Центральної виборчої комісії, переміг представник правлячої в Албанії Соціалістичної партії Вангєл Таво, етнічний грек. Він випередив кандидата від опозиційної коаліції «Перемагаємо разом» Петра Джикурію (також етнічного грека) на менше ніж 1500 голосів.
