- Сербія готова постачати боєприпаси Україні через європейські країни
Президент Сербії Александар Вучич в інтерв’ю німецькому виданню Cicero заявив, що сербська оборонна промисловість нарощує виробництво боєприпасів та запропонував Європейському Союзу викупити всю наявну продукцію, навіть за умови, що ці боєприпаси можуть потрапити до України.
“Наші склади повні боєприпасів, і ми виробляємо більше, особливо мінометних снарядів. Ми виробляємо більше боєприпасів, ніж Франція. Хоча я не хочу, щоб мене сприймали як людину, яка постійно постачає боєприпаси воюючим сторонам, боєприпаси потрібні в Європі. Тому я запропонував нашим друзям у ЄС можливість укласти з нами угоду про купівлю-продаж і взяти все, що у нас є. Це був би феноменальний внесок, який ми можемо зробити в європейську безпеку”, – заявив він.
Відповідаючи на пряме запитання журналіста: “І ці боєприпаси потім могли бути використані в Україні?”, сербський президент підкреслив: “Покупці можуть робити з ними що завгодно. Нам просто потрібен довгостроковий контракт, щоб ми могли планувати”.
На цьому тлі Вучич наголосив, що Сербія дотримується військового нейтралітету, але готова до більшої співпраці з європейськими країнами. “Я завжди казав, що Сербія є військово-нейтральною. Але ми абсолютно готові співпрацювати з європейськими арміями. Ми вже інтенсивно співпрацюємо з нашими європейськими друзями у військовому плані в Африці, Азії та на інших континентах, і ми готові збільшити нашу присутність разом із європейськими силами”, – зазначив він.
Президент Сербії також заявив про “справедливу” позицію Сербії щодо України та Росії та про солідарність з Україною.
“Я вважаю, що ми ставимося до всіх сторін дуже справедливо. Просто запитайте президента України Володимира Зеленського, яка з балканських держав найбільше допомогла Україні фінансовою та гуманітарною допомогою. Відповідь може вас здивувати”, – зазначив він.
“Якщо хтось запитає нас, чи поважаємо ми територіальну цілісність України, ми відповімо: «Так, безумовно, ми дуже лояльні до територіальної цілісності України». Я їздив до Одеси під час війни, щоб продемонструвати свою солідарність”, – наголосив Вучич.
Обґрунтовуючи свою участь у параді в Москві 9 Травня, президент Сербії послався на історичну пам’ять: «Окрім 1948 і 1949 років, ми були на російському військовому параді щороку з кінця Другої світової війни. Чому? Тому що Червона армія та югославські партизани спільно звільнили Белград та Сербію. Це не лише частина російської, а й нашої традиції та історії».
На думку Вучича, участь в урочистостях на честь Дня перемоги в Москві була його “обов’язком”, незважаючи на російську агресію проти України. “Ми засуджуємо напад Росії на Україну, і я вважаю, що діяли дуже справедливо. Але моїм обов’язком було бути на цьому заході. Однак, з поваги до України, ми не з’явилися на Червоній площі з солдатами чи військовою технікою”, – заявив він.
***
Заява Вучича негайно викликала різку реакцію в Москві.
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова у своєму коментарі висловила глибоке незадоволення та занепокоєння. Вона наголосила, що такі кроки можуть мати негативні наслідки для двосторонніх відносин і що Росія розраховує на дотримання Сербією принципів нейтралітету та дружніх відносин.
Коментуючи суперечливі, на її думку, заяви сербського президента, Захарова публічно висловила своє здивування: «Коли я читаю всі ці інтерв’ю Президента Сербії, у мене виникає питання, чи справді існує лише один Президент Вучич? Мені здається, що інтерв’ю дають різні люди. Ми чуємо одні інтерв’ю та заяви, коли він перебуває у Москві. Ми чуємо інші заяви, коли він дає інтерв’ю в інших географічних локаціях».
Сам Александар Вучич пізніше утримався від різкої публічної відповіді Захаровій, заявивши, що діє в інтересах Сербії. «Я чекав півтора дня, щоб не відповідати. Якби відреагував учора, це було б значно сильніше. Але коли ти президент, маєш рахувати не до десяти, а до ста».
***
Меседжі, озвучені Вучичем в інтерв’ю німецькому виданню, демонструють готовність Белграда до принципового узгодження зовнішньої політики з Брюсселем, незважаючи на традиційно дружні сербсько-російські відносини та категоричну відмову Белграда від запровадження санкцій проти Росії. Фактично, пропонуючи опосередковане постачання військової продукції Україні, Вучич використовує величезний попит на боєприпаси в Європі для покращення економічного та політичного іміджу країни на Заході, насамперед, в ЄС. Метою офіційного Белграда може бути розблокування просування Сербії на шляху до ЄС, зокрема, чергового переговорного розділу.
- Голова парламенту Сербії Ана Брнабич здійснила візит до України
10 листопада голова Народної Скупщини Республіки Сербія (парламенту) Ана Брнабич відвідала Київ. Метою візиту було визначено посилення міжпарламентської співпраці та обговорення важливих питань двостороннього порядку денного, зокрема підтримки європейського курсу України.
Програма візиту передбачала переговори з вищим керівництвом України. Під час зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком сторони обговорили обмін євроінтеграційним досвідом, а також наголосили на важливості двостороннього діалогу.
Ключовим моментом візиту стали переговори спікерки парламенту Сербії з президентом України Володимиром Зеленським.
«Головним фокусом розмови з Брнабич був процес європейської інтеграції. Це стратегічна мета для обох наших країн. Ми також обговорили міжурядову співпрацю та партнерство для регіональної безпеки», – написав Зеленський на платформі X.
Зеленський подякував Сербії за її «незмінну підтримку» територіальної цілісності та суверенітету України в межах міжнародно визнаних кордонів. «Ми бачимо, що Белград сьогодні стоїть на боці міжнародного права, і цінуємо цей сигнал, особливо в той час, коли Європа потребує єдності», – зазначив він.
Брнабич також висловила «велику вдячність» за те, що Україна повністю визнає та поважає територіальну цілісність Республіки Сербія та вважає Косово і Метохію автономним краєм у складі Республіки Сербія. «Незважаючи на весь тиск, вони не поступаються цією позицією, і це те, що ми цінуємо», – сказала вона.
Під час зустрічей у Києві голова парламенту Сербії зробила акцент на європейському курсі двох країн та на готовності до поглиблення співпраці в процесі євроінтеграції. «Україна та Сербія є європейськими країнами, і наше майбутнє — в Європейському Союзі. Ми тут, щоб підтвердити готовність сербського парламенту до практичного обміну досвідом на шляху до ЄС, а також посилити наш діалог. Ми повинні будувати міст між нашими країнами, ґрунтуючись на взаємній повазі та інтересі», – заявила Брнабич.
«Ви можете розраховувати на те, що Сербія надасть вам всю нашу технічну допомогу та знання на цьому шляху. …Меморандум про взаєморозуміння між Сербією та Україною з цього питання завершено та готовий до підписання, і я сподіваюся, що наступного разу ми візьмемо участь у церемонії підписання цього Меморандуму між Сербією та Україною про спільну роботу з питань європейської інтеграції», – зазначила спікерка парламенту Сербії.
Під час візиту вона заявила, що 8 та 9 грудня у Белграді буде організовано велику конференцію у співпраці з GLOBSEC, на яку вона запросила Голову Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
Візит спікерки парламенту Сербії до Києва підтверджує, що офіційний Белград, після заяви президента Александара Вучича про постачання боєприпасів, прагне політично закріпити свій поворот у бік Заходу та Києва, використовуючи дипломатичні канали високого рівня.
Очевидно, що на думку сербського керівництва, налагодження стосунків з Україною компенсує відмову Белграда запроваджувати санкції проти Росії і допоможе під час євроінтеграційних переговорів із Брюсселем.
- Чорногорія відправить військових до місії НАТО із допомоги Україні
Депутати Скупщини (парламенту) Чорногорії ухвалили рішення про направлення військовослужбовців Армії Чорногорії до механізму НАТО з надання безпекової допомоги та навчання для України – NATO Security Assistance and Training for Ukraine (NSATU).
44 депутати проголосували «за», п’ять – «проти», двоє утрималися.
Проти проголосували депутати Демократичної народної партії (ДНП) та депутат від Об’єднаної Чорногорії Володимир Добричанін.
Депутати Соціалістичної народної партії (СНП) утрималися.
“За” були депутати від Демократичної партії соціалістів, Руху «Європа зараз», Соціал-демократів, Громадянського союзу CIVIS, Албанського форуму, Боснійської партії, незалежні депутати та депутати від партії Нова сербська демократія.
Партію Нова сербська демократія, лідером якої є спікер парламенту Чорногорії Андрія Мандич, вважають такою, що орієнтується на президента Сербії Александара Вучича. Таким чином, голосування в парламенті Чорногорії може розглядатися як ще один сигнал з боку Вучича щодо його лояльності Заходу та Україні.
- Парламент Сербії дозволив будівництво на місці розбомбленого в 1999 році будинку Генштабу
Парламент Сербії ухвалив спеціальний закон, спрямований на прискорення реалізації суперечливого проєкту елітної нерухомості, який фінансується інвестиційною компанією, пов’язаною із зятем Дональда Трампа, Джаредом Кушнером. Проєкт передбачає забудову території в центрі Белграда, де знаходяться частково зруйновані будівлі колишнього Генерального штабу югославської армії, які постраждали під час бомбардувань НАТО у 1999 році.
Спеціальний закон, Lex Specialis, класифікує забудову як невідкладну, зобов’язуючи державні установи Сербії видавати дозволи та погодження без затримок. Це дозволяє розпочати знесення руїн і роботи на ділянці, незважаючи на попередні юридичні перешкоди та розслідування.
Компанія Affinity Global Development, пов’язана з Кушнером, планує збудувати на орендованій на 99 років ділянці комплекс, що включатиме елітний готель, апартаменти, офіси та магазини. Уряд Сербії стверджує, що проєкт сприятиме економічному розвитку та зміцненню зв’язків із США.
Ухвалення закону викликало широкий суспільний опір та різку критику з боку експертів і опозиції, оскільки ця ділянка має високе символічне та архітектурне значення:
- Багато сербів розглядають руїни штабу як символ національних страждань від бомбардувань НАТО 1999 року та виступають за їх збереження як меморіалу чи перетворення на об’єкт суспільного користування.
- Будівлі колишнього Генштабу до того ж є яскравим прикладом модерністської архітектури середини XX століття. Експерти наголошують, що їхнє позбавлення охоронного статусу у 2024 році та подальше знесення є неприпустимим. Сербський Інститут охорони пам’яток культури назвав ухвалення закону “небезпечним прецедентом” для національної спадщини.
Антиурядові рухи вже запланували акції протесту проти забудови.
Влада Сербії, в особі депутатів від правлячої Сербської прогресивної партії, захищає рішення, стверджуючи, що “ми зносимо руїни, щоб будувати” і що на місці буде збудовано меморіальний комплекс, присвячений усім жертвам бомбардувань НАТО.
Ухвалення закону 130 голосами “за” при 40 “проти” від правлячої більшості дозволяє негайно розпочати роботи.
- У Косово обрали місцеві органи влади
9 листопада у Косово відбувся другий тур місцевих виборів. Громадяни обирали місцеву владу у 18 муніципалітетах, зокрема, в столиці, Приштині, та у другому за розміром місті, Призрені.
Чинний мер Приштини Перпарім Рама (Përparim Rama), висунутий опозиційною Демократичною лігою Косова (LDK), був переобраний у другому турі, вигравши напружену боротьбу з кандидатом від Руху «Самовизначення» (LVV) екс-прем’єр-міністра Альбіна Курті. У Призрені кандидат від LVV також не зміг перемогти чинного мера від Демократичної партії Косова (PDK).
Загалом Рух «Самовизначення» та Демократична ліга Косова виграли по сім муніципалітетів, Демократична партія Косова – шість, Альянс за майбутнє Косова – п’ять, а «Сербський список» – десять.
У другому турі «Сербський список» здобув посаду мера у муніципалітеті Клокот (Кллокоті), попередньо вигравши в дев’яти інших муніципалітетах із сербською більшістю у першому турі.
Явка виборців становила майже 33 відсотки, що менше ніж 39 відсотків у першому турі.
За даними Центральної виборчої комісії, в день виборів не було зафіксовано серйозних інцидентів. Голосування відбулося «мирно та без порушень, які могли б поставити під загрозу чесність виборів», – заявив Крешнік Радонічі, голова ЦВК.
Головним результатом виборів стала участь «Сербського списку». Провідна партія сербів у Косово не бойкотувала ці вибори, на відміну від попередніх, що мало продемонструвати готовність офіційного Белграда відмовитися від радикальних кроків для того, щоб не загострювати ситуацію в регіоні.
Окрім того, місцеві вибори стали для партій своєрідною репетицією перед імовірними достроковими парламентськими виборами.
- Міністра Косова звинуватили в зловживаннях
Прокуратура Косова висунула звинувачення проти екс-міністра торгівлі та промисловості Розети Хайдарі (Rozeta Hajdari) та ще двох високопосадовців, стверджуючи, що вони скоїли зловживання службовим становищем на користь третіх осіб та розкриття державної таємниці. Ці звинувачення стосуються гучної справи про формування державних резервів на початку 2022 року, під час пандемії COVID-19.
Слідство встановило, що Хайдарі та її колеги сприяли укладенню контрактів на постачання нафти (з Польщі) та пшениці (з Туреччини) для стратегічних державних запасів. Закупівлі мали відбуватися за цінами, які значно перевищували ринкові, а процес закупівлі відбувався в обхід процедур публічних тендерів.
Прокуратура наголошує, що на момент укладання угод Хайдарі було відомо, що ціна на пшеницю, яку держава імпортувала, була на 200 євро за тонну вищою, ніж фактична ринкова вартість. Згідно з обвинувальним актом, дії міністра призвели до збитків для державного бюджету Косова у розмірі близько трьох мільйонів євро.
Турецькому підприємцю, який був учасником «оборудки», також висунуто звинувачення.
Справа набуває особливої гостроти, оскільки, попри здійснені платежі, товари (нафта та пшениця), які мали забезпечити продовольчу безпеку країни, так і не були доставлені.
Звинувачення у розголошенні державної таємниці пов’язані з неправомірним поширенням інформації про планування та обсяги державних резервів.
Розета Хайдарі категорично відкинула звинувачення. У своїй публічній заяві вона зазначила, що пишається своєю роботою, яка, за її словами, забезпечила Косово основними продуктами у період, коли країна була найбільш уразливою.
Ця справа стала серйозним ударом по уряду прем’єр-міністра Альбіна Курті, відомого своєю антикорупційною риторикою.
Курті, який обіймав посаду прем’єр-міністра і у 2022 році, коли підписувалися контракти, неодноразово відмовлявся відповідати на виклики судових органів для дачі свідчень щодо цієї корупційної схеми.
- Боснія просить правової допомоги у Молдови у справі про російські тренувальні табори
Прокуратура Боснії і Герцеговини офіційно звернулася до своїх партнерських інституцій у Молдові із запитом про міжнародну правову допомогу. Мета запиту — отримання даних щодо ймовірних російських тренувальних таборів на території БіГ, а також інформації про діяльність та участь у них громадян Молдови.
Як підтвердили в Прокуратурі БіГ, звернення було ініційовано в рамках розслідування, яке було розпочато у середині липня 2025 року. Слідчі дії стосуються можливих кримінальних діянь та діяльності іноземних громадян, які нібито перебували на території Боснії і Герцеговини.
Запит до Кишинева є важливим кроком, що підтверджує активізацію слідчих дій з боку Державної прокуратури БіГ у цій резонансній справі, яка має пряме відношення до гібридних загроз з боку Росії в регіоні.
Справа набула широкого розголосу після того, як наприкінці 2024 року молдовські правоохоронні органи виявили мережу, яка, ймовірно, фінансувалася проросійським олігархом Іланом Шором. Ця мережа займалася підготовкою молодих громадян Молдови для дестабілізації країни після президентських виборів та референдуму. Було встановлено, що понад сто осіб пройшли парамілітарну підготовку не лише в Росії, але й у країнах Балкан, зокрема на території Сербії та Боснії і Герцеговини (переважно в Республіці Сербській).
Під час затримань у Молдові наприкінці 2024 року в підозрюваних було вилучено спеціальне обладнання, включаючи дрони, засоби для скидання вибухівки та інструкції з виготовлення вибухових речовин.
- Італія відкрила справу проти «снайперів вихідного дня»
В Італії розпочато розслідування щодо воєнного злочину, відомого як «Сараєвське сафарі». Йдеться про заможних іноземців, переважно громадян Італії, які під час облоги Сараєва платили великі суми грошей, щоб стати «снайперами вихідного дня» та стріляти по беззбройних мирних жителях.
Прокуратура Мілана відкрила справу після подання позову журналістом та письменником Еціо Гаваццені (Ezio Gavazzeni) та колишнім суддею Гвідо Сальвіні (Guido Salvini).
Еціо Гаваццені, який подав позов, описав це як «полювання дуже багатих людей», пристрасних до зброї, які «заплатили, щоб мати змогу вбивати безпорадних цивільних осіб» з позицій Армії Республіки Сербської на пагорбах навколо Сараєва. Вони платили великі суми грошей, до 100 000 євро за сьогоднішнім курсом, за можливість стріляти.
Гаваццені повернувся до цієї теми після перегляду документального фільму «Сараєвське сафарі» 2022 року словенського режисера Мірана Жупаніча, де стверджувалося, що в убивствах брали участь громадяни різних країн, включаючи Італію. Саме після цього журналіст, який зазвичай пише про тероризм і мафію, передав прокурорам свої 17-сторінкові висновки.
Італія стала першою країною, яка офіційно розпочала судове розслідування проти так званих «туристів війни». Розслідування було доручено прокурору з питань боротьби з тероризмом.
Наразі міланські прокурори та поліція ідентифікували список свідків, намагаючись встановити всіх причетних осіб. Розслідування в самій Боснії і Герцеговині, за даними медіа, зупинилося, що робить італійську справу критично важливою.
