- США запровадили санкції проти компанії NIS AD Novi Sad
Сполучені Штати запровадили одні з найжорсткіших санкцій проти російської нафтової промисловості, повідомило 10 січня Міністерство фінансів США.
Зокрема, під обмежувальними заходами опинилися російські нафтові компанії «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз», а також більше двох десятків їхніх дочірніх компаній.
В санкційному списку опинилася і NIS AD Novi Sad – компанія “Нафтова індустрія Сербії” зі штаб-квартирою в Новому Саді.
Найбільшим акціонером NIS є «Газпром нефть», якій належить 50% акцій компанії. 6,15% належить її материнській компанії «Газпром». Республіка Сербія володіє 29,87%, а дрібні акціонери володіють 13,98% компанії.
Як заявив президент Сербії Александар Вучич, проти NIS накладено дуже суворі санкції, і що США вимагають повного виведення російської власності. За його словами, Сербія має негайно розпочати план трансформації власності NIS, і цей план трансформації власності має бути затверджений американською стороною
«У нас буде лише 45 календарних днів на всі операції, починаючи з 25 лютого. Тільки фінансові операції можна продовжити ще на 15 днів, до 12 березня, але ці фінансові операції також має схвалити відділ OFAC в уряді США (Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США)”, – сказав Вучич.
Експерти вважають, що існують можливості для того, щоб Сербія стала мажоритарним власником, викупивши всю російську частку. Однак, якщо російська сторона не захоче вести переговори про продаж своєї частки, у Белграда залишається варіант націоналізації. У такому разі держава мала б виплатити російській стороні поточну біржову вартість націоналізованого пакету.
NIS є однією з найприбутковіших компаній Сербії, одним з її найбільших експортерів і стрижнем енергетичної системи країни. Минулого року доходи NIS зросли до 3,3 мільярда євро, що еквівалентно 4,5% ВВП Сербії.
- Чинний президент Хорватії Зоран Міланович переміг в другому турі президентських виборів.
За підтримки лівоцентристської Соціал-демократичної партії, СДП, Міланович набрав близько понад 1,1 мільйона голосів, або 75 відсотків.
Кандидат від правлячого правоцентристського Хорватського демократичного союзу, HDZ, Драган Приморац, набрав лише трохи більше 380 000 голосів, або 25 відсотків.
Явка склала близько 44 відсотків.
Результати виборів стали серйозною поразкою правлячої HDZ, яку очолює прем’єр-міністр Андрей Пленкович.
Повноваження президента в Хорватії обмежені, але він контролює зовнішню політику разом з урядом і є Верховним головнокомандувачем Збройних сил. Ці дві сфери були постійним джерелом конфлікту між Мілановичем і Пленковичем, насамперед, з питань допомоги Україні. Прогнозується, що це протистояння продовжиться.
- У Сербії продовжилися студентські протести.
Більшість державних факультетів в Белграді, Нові-Саді, Ніші та Крагуєваці залишаються заблокованими. Студенти, підтримані громадськістю, блокували транспортні розв’язки та проводили зібрання перед будівлями державних установ – перед Конституційним судом в Белграді, перед приміщенням Управління Безпеково-інформаційного агентства Сербії (Bezbednosno-informativna agencija, ВIA) в Новому Саді.
Також по всій Сербії проходили акції 15-хвилинного мовчання в пам’ять про 15 жертв смертельного падіння навісу залізничного вокзалу в Новому Саді.
В протестних акціях на тижні між 7 та 13 січня взяли участь десятки тисяч молодих людей.
Крім студентських зібрань, були організовані акції опозиційних та громадських рухів, фермерів та представників інших галузей.
Опозиція вимагає відставки мера Нового Саду Мілана Джурича та прем’єр-міністра, глави правлячої Сербської прогресивної партії (SNS) Мілоша Вучевича, а також встановлення кримінальної відповідальності за падіння навісу.
Суспільна підтримка протестів знаходиться на високому рівні, відповідно, недовіра до нинішньої сербської влади зростає.
За даними опитування громадської думки, проведеного неурядовою організацією CRTA (Centar za istraživanje, transparentnost i odgovornost), протести та блокади, що почалися після падіння навісу залізничного вокзалу Нового Саду, у результаті якого загинули 15 людей, підтримує 61 відсоток громадян Сербії.
- В Косово 11 січня почалася виборча кампанія
На 9 лютого призначено вибори косовського парламенту, які стануть першими черговими парламентськими виборами в Косово з моменту проголошення незалежності у 2008 році.
Право голосу мають майже 2 млн. 76 тис. громадян. У самому Косово кількість виборців становить трохи менше 1 млн. 971 тис. виборців, тоді як кількість громадян, зареєстрованих для голосування за кордоном, становить 105 тис.
У парламенті Косова 120 місць. Для участі у виборах Центральна виборча комісія зареєструвала 1280 кандидатів у депутати і 28 політичних суб’єктів, з яких 6 – від сербської громади.
Початок виборчої кампанії в Косово супроводжується конфліктом навколо участі основної партії сербів в Косово, Сербський список (Srpska lista), у виборчому процесі.
На старті виборчої кампанії Сербський список висловив стурбованість і незадоволення складом виборчих комісій і муніципальних центрів підрахунку голосів у сербських районах, оскільки в більшості цих органів немає представників партії або їх число є мінімальним.
Представники Сербського списку подали скаргу, вказавши на «спроби ЦВК перешкодити їм брати рівноправну участь у виборчих комісіях та у моніторингу виборчого процесу».
***
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що вкрай важливо, щоб парламентські вибори в Косово не призвели до дестабілізації. Виступаючи в зовнішньополітичному комітеті Європарламенту, він повідомив, що НАТО знаходиться в постійному контакті як з Приштиною, так і з Белградом, особливо зараз, коли почалася виборча кампанія в Косово. «Звичайно, ми підтримуємо контакти з Косово, але також із Сербією, щоб переконатися, що вибори, які відбудуться в Косово на початку лютого, не призведуть до дестабілізації», — сказав Рютте.
- Колишніх співробітників спецслужб Північної Македонії визнано винними в справі про прослуховування громадян
Суд в Скоп’є оголосив вирок у справі „Тврдина“, що є частиною справи про масове несанкціоноване прослуховування тисяч громадян Північної Македонії „Таргет-Тврдина“ («Ціль–Фортеця») і стосується знищення обладнання.
Керівника апарату колишнього директора Агентства національної безпеки (Управата за безбедност и контраразузнавање, УБК) Тоні Якимовського (Тони Јакимовски) та колишніх співробітників УБК Горана Груєвського (Горан Грујевски), Ніколу Бошковського (Никола Бошковски) та Валентину Симоновську (Валентина Симоновска) визнано винними у зловживанні службовим становищем та підробці документів, пов’язаних із знищенням систем моніторингу зв’язку в УБК. Якимовський та Симоновська були присутні в залі суду, тоді як Груєвський та Бошковський втекли до Греції, і їх судили заочно.
Підсудні визнані винними в знищенні систем стеження за зв’язком в 2015 році.
За злочини зловживання службовим становищем і підробку документів обвинуваченого Тоні Якимовського було засуджено до позбавлення волі строком на три роки.
Горана Груєвського – до позбавлення волі строком на 14 років і шість місяців.
Ніколу Бошковського – до позбавлення волі на строк 14 років і шість місяців.
Сімоновську засудили до двох років позбавлення волі умовно, за умови, що вона протягом п’яти років не вчинить іншого злочину.
З колишнього міністра внутрішніх справ Гордани Янкуловської (Гордана Јанкуловска), яка також була обвинуваченої в цій справі, зняли звинувачення.
Справу про незаконне прослуховування телефонних розмов „Таргет-Тврдина“ розпочали у червні 2017 року. Згідно із обвинуваченням, у період з 2008 по 2015 рік УБК здійснювало незаконний моніторинг 4286 телефонних номерів, щодо яких взагалі не було видано судових ухвал. Прослуховування прямо та опосередковано охопило близько 20 тисяч громадян.
Обвинувачені по іншій частині справи, «Таргет», що стосувалася саме процесу прослуховування, раніше вже були звільнені від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності завдяки ухваленим у 2023 році змінам до Кримінального кодексу. Зокрема, відповідальності уникнув екс-очільник Агентства національної безпеки Сашо Міялков (Сашо Мијалков), що призвело до скандалу і звинувачень на адресу влади.
Нинішній вирок суду має продемонструвати дієвість принципу верховенства права, що особливо важливо для Північної Македонії з огляду на її прагнення активізувати процес євроінтеграції.
