- Ескалація насильства на протестах в Сербії
13 серпня під час протестної акції «Сербіє, прокинься» в кількох містах Сербії сталися сутички між антивладними протестувальниками, переважно, молоддю, з одного боку, та прихильниками влади та поліцією з іншого.
Протест було оголошено після того, як днем раніше, 12 серпня, прихильники правлячої Сербської прогресивної партії (СНС) напали на протестувальників із використанням піротехніки та каміння в Бачке Паланке та Врбасі (регіон Воєводина).
13 серпня епіцентром протистояння були Нові Сад (Воєводина) та Белград, але протести відбулися ще в десятках міст Сербії, зокрема в Ніші, Чачаку, Смедереві, Ужиці, Панчево.
У Белграді сталося кілька зіткнень між протестувальниками та поліцією, коли учасники протесту намагалися підійти до штаб-квартири правлячої Сербської прогресивної партії. Напружена обстановка була поблизу сербського парламенту, де сталися невеликі сутички між прихильниками влади, які облаштували в центрі Белграда наметове містечко, та демонстрантами.
В Новому Саді зіткнення із використанням піротехніки між учасниками протесту та прихильниками правлячої партії сталися біля офісу СНС. Поліції довелося залучати додаткові сили для заспокоєння ситуації.
Кілька разів на різних локаціях поліцейські використовували сльозогінний газ для розгону демонстрацій та кийки під час затримання протестувальників.
Внаслідок заворушень постраждало десятки демонстрантів та поліцейських.
Серед постраждалих є і військові – бійці загону спеціального призначення військової поліції «Кобра» Збройних сил Сербії, які отримали травми під час суточок біля офісу Сербської прогресивної партії в Новому Саді. Одному з офіцерів довелося зробити постріл у повітря, щоб зупинити протестувальників. Кадри людини, що стріляє з вогнепальної зброї викликали серйозний резонанс.
За підсумками протестів 13 серпня влада і протестувальники звинуватили іншу сторону в намаганні розпалити громадянську війну, що свідчить про поглиблення політичної кризи в країні.
- Західні Балкани у вогні
На початку серпня регіон зіткнулися з масштабними пожежами. Найбільше постраждали від вогню Чорногорія та Албанія. Обом країнам довелося залучити міжнародну допомогу, в тому числі, в рамках Механізму цивільного захисту ЄС.
Чорногорія
Критична ситуація склалася 11–13 серпня, коли вогонь почав швидко поширюватися у передмісті Подгориці та на узбережжі, між Петровацем та Баром. В районах північ від Подгориці згоріло кілька житлових будинків, господарських споруд, було евакуйовано місцевих мешканців. Під час гасіння пожежі постраждали пожежники і військові, один військовослужбовець загинув унаслідок перекидання автоцистерни.
14 серпня в країні було оголошено траур.
Пожежа на узбережжі змусила перекрити рух основною автомобільною трасою між Баром і Будвою, а в окремих районах відключили електропостачання.
Албанія
В середині серпня Албанію охопили масштабні пожежі, внаслідок яких було знищено значні площі сільськогосподарських угідь, лісів, в тому числі в заповідних зонах, горіли приватні будинки, громадські будівлі, підприємства, а деякі райони були евакуйовані.
Вогняна стихія найбільше вразила південні та центральні регіони країни, в тому числі туристичні центри. Йдеться про регіони Вльора, Гірокастр, Берат, Шкодер, Тирана, Корча та Ельбасан, де вогнем було знищено цілі села, а один чоловік помер від задухи.
В обох країнах громадяни критикували владу за недостаню підготовку до сезону пожеж, зокрема, за нестачу протипожежної авіації. Очевидно, що нинішня криза буде використана опозиційними політиками в подальшої політичної риториці.
- У Косово Конституційний суд зобов’язав парламент обрати спікера за 30 днів
Конституційний суд Косова 8 червня дав депутатам ще 30 днів для обрання спікера та формування парламенту.
Суд також визначив, що жоден кандидат на посаду спікера не може бути висунутий більше трьох разів, і зобов’язав депутатів бути присутніми в залі засідань і голосувати за спікера та його заступників.
Після парламентських виборів у Косово, що відбулися в лютому 2025 року, формування нового уряду перебуває в глухому куті, оскільки жодна партія не отримала більшості місць у парламенту. Рух «Самовизначення» (VV) на чолі із виконувачем обов’язки прем’єр-міністра Альбіном Курті, забезпечила собі впевнене перше місце, але не змогла отримати більшість мандатів (61). Це призвело до тривалої боротьби за обрання спікера.
Після 4 спроб депутати так і не змогли обрати спікера. Конституційний Суд 26 червня постановив, що глухий кут має бути вирішений протягом 30 днів. Однак не було досягнуто жодного прогресу.
Відсутність працюючого парламенту і сформованого повноцінного уряду вже призвели до проблем в економиці. Насамперед, заблоковано отримання коштів від ЄС згідно із Планом зростання для Західних Балкан.
- ЦВК Боснії усунула Мілорада Додіка з посади президента Республіки Сербської
Суд Боснії і Герцеговини схвалив заміну Мілораду Додіку однорічного ув’язнення на штраф. Додік заплатить близько 36 500 км (трохи більше 18 000 євро).
Водночас, , 6 серпня Центральна виборча комісія Боснії та Герцеговини анулювала Мілораду Додіку мандат президента Республіки Сербської.
Як відомо, Додіка було засуджено до одного року позбавлення волі та шести років заборони обіймати будь-які державні посади за непокору рішенням Високого представника міжнародної спільноти в Боснії і Герцеговині.
Коментуючи рішення ЦВК БіГ, Додік заявив, що залишиться на своїй посаді, а його долю вирішить народ на референдумі. “Мандат мені надав народ, тому я вислухаю його на референдумі, який відбудеться найближчим часом, на основі рішення Народної Скупщини”, – наголосив він.
***
Росія провела активну міжнародну кампанію на підтримку Додіка.
Представники Міністерства закордонних справ Росії, російське посольство в Боснії і Герцеговині та російські дипломати в ООН та виступили із різкою критикою вироку лідеру сербів БіГ.
Зокрема, російське посольство в Сараєво заявило, що вирок Додіку ставить під загрозу існування Боснії і Герцеговини. «Для Боснії та Герцеговини настав момент істини», – наголосили російські дипломати, зазначивши, що країна стоїть перед «точкою неповернення».
7 серпня Москва ініціювала термінові консультації Ради Безпеки ООН, де російський представник в ООН охарактеризував вирок Додіку як загрозу стабільності.
Міністр закордонних справ БіГ Ельмедін Конакович назвав російські кроки на підтримку Додіку «найгострішими та найсерйознішими загрозами» для Боснії і Герцеговини. «Це не дипломатичні заяви, а відкриті погрози державі», – сказав Конакович Радіо Свобода.
«Москва постійно використовує політичну кризу в Боснії і Герцеговині як простір для розширення свого впливу, особливо підтримуючи керівництво Республіки Сербської та політичних лідерів, таких як Додік», – підкреслив міністр. «Ми знаємо, що Росія діє не лише політично. Вони готові до шпигунської діяльності, кібератак, дезінформації. Ми бачили їхні операції в Молдові, Румунії та Грузії. Боснія і Герцеговина не є винятком», – сказав він.
Представники «Трійки», до складу якої входять Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини, партія «Народ і справедливість» та «Наша партія» 11 серпня провели зустріч з послами Квінти (США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії), присвячену «відкритим та прямим загрозам Росії на адресу Боснії і Герцеговині».
«Ця зустріч означала, що є усвідомлення важливості моніторингу ситуації. Ми готові до всіх сценаріїв і сподіваємося на краще», – зазначив за підсумками зустрічі глава МЗС БіГ та лідер партії «Народ і справедливість» Ельмедін Конакович.
- В Приштині протестували проти Спеціалізованих палат в Гаазі
Тисячі громадян взяли участь у протесті у Приштині проти Спеціального суду в Гаазі, де судять колишніх лідерів Армії визволення Косова (УЧК).
Наразі у Спеціалізованих палатах, ведуться процеси проти колишніх лідерів Армії визволення Косова, серед яких колишній президент Косово Хашим Тачі, колишній спікер парламенту Кадрі Веселі та Якуп Краснічі, а також колишній депутат парламенту Реджеп Селімі. Їх звинувачують у воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
Приводом для нинішньої акції протесту в Приштині стало те, що Спеціальний суд нещодавно прийняв документи установ Сербії як докази у справах. В Косово ветерани, громадськість та політики висловлюють глибоку стурбованість цим фактом, закликаючи до міжнародної реакції.
«Йдеться про державні установи Сербії, “які скоїли злочини та геноцид проти народу Косово своєю злочинною діяльністю”, а трьох керівників цих трьох інституцій засудив Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії, зазначили організатори протесту. Тому для нас неприйнятно, що сьогодні міжнародна спільнота в цій справі, Спеціальний суд, прийняла ці докази, бо це якимось чином легітимізує ці три інституції ” – зазначали спікери в своїх виступах під час протестного мітингу.
Протест в Приштині, організований ветеранами Армії визволення Косова, підтримали Демократична партія Косова, Альянс за майбутнє Косова, Соціал-демократична ініціатива та деякі представники Демократичної ліги Косова.
З іншого боку, Рух “Самовизначення” Альбіна Курті заявив, що протест відбувся «з десятирічним запізненням», оскільки, як вони кажуть, слід було протестувати ще під час створення суду, проти тодішнього уряду.
Спеціалізовані палати (Спеціальний суд) в Гаазі є частиною правої системи Косово, але розташовані в Нідерландах і укомплектовані міжнародними співробітниками.
Цю інстанцію створили під тиском міжнародної спільноти, насамперед , ЄС та США, які вважали, що система правосуддя Косова недостатньо надійна, щоб розглядати справи УЧК і захищати свідків від залякування. У серпні 2015 року парламент Косово проголосував за конституційні поправки, які проклали шлях для створення Спеціалізованих палат. На той час країною керувала коаліція Демократична партія Косова-Демократична ліга Косова.
***
Протести в Приштині підтримали в Тирані.
Прем’єр-міністр Албанії Елі Рама написав у Фейсбуці, що він “продовжує дивуватися”, чому парламент Косово досі не ухвалив заяву, “де б були перераховані фактичні порушення елементарної демократичної норми належної правової процедури Гаазьким трибуналом, де права Хашима Тачі та його друзів, ізольованих від світу вже багато років, потоптані як ніщо?!”
Якби парламент Косово ухвалив подібну резолюцію, “ми б негайно залучили Албанський парламент до голосування за той самий текст і донесли голос усіх албанців у кожній демократичній державі, яка спонсорує Трибунал, який не повинен терпіти жодних порушень, не кажучи вже про знищення належної правової процедури фінансовим внеском своїх платників податків”, – написав Рама.
- Місцеві вибори у Північній Македонії пройдуть 19 жовтня
Президент парламенту Північної Македонії Афрім Гаші призначив місцеві вибори на 19 жовтня 2025 року. Другий тур відбудеться 2 листопада, якщо він буде необхідний.
Мерів та місцевих депутатів обиратимуть у 80 муніципалітетах та місті Скоп’є.
Гаші наголосив, що вибори мають стати «доказом демократичної зрілості», пройти за європейськими стандартами і підтвердити відданість країни інтеграції до ЄС.
Формально кампанія ще офіційно не стартувала, але політична напруга вже відчувається.
Опозиційна албанська партія Демократичний союз за інтеграцію (DUI) фокусується на на темах, пов’язаних із минулими війнами. Лідер DUI Алі Ахметі, колишній учасник Армії визволення Косова і командир Армії національного звільнення, яка воювала в Македонії на початку 2000-х, в своїх останніх виступах нагадав про події 24-річної давнини в Люботине, де 10-12 серпня 2001 року македонською поліцією було вбито 10 мирних мешканців-албанців.
Прем’єр-міністр Північної Македонії і лідер партії ВМРО-ДПМНЄ (Внатрешна Македонска Револуционерна Организација — Демократска Партија за Македонско Национално Единство) Християн Міцкоський натомість заявив: «На місцевих виборах я очікую кампанії, яка буде зосереджена на проектах, але, очевидно, є політична партія, перш за все, я маю на увазі Демократичний союз за інтеграцію (DUI), яка замість того, щоб говорити про проекти на майбутнє, повертає нас на 20-25-30 років назад і нав’язує такі теми».
