- П’ять країн Західних Балкан зможуть отримати фінансування від ЄС в рамках Плану зростання
Комісія IPA (Instruments of Pre-Accession) Європейського Союзу схвалила програми реформ Албанії, Косово, Північної Македонії, Чорногорії та Сербії.
Затверджені програми реформ країн Західних Балкан є умовою для отримання коштів в рамках нового Інструменту реформ і зростання на суму 6 мільярдів євро, відомого як План зростання Західних Балкан. Затверджений на початку травня цього року Радою Європейського Союзу План має на меті підтримку країни регіону на шляху до членства в ЄС.
Очікується, що 16 жовтня Єврокомісія затвердить остаточне рішення про здійснення виплат в рамках Плану зростання і таким чином буде готова здійснити перші виплати з цього пакету для цих країн.
Єдиною країною в регіоні, яка ще має чекати на затвердження своєї програми реформ, є Боснія і Герцеговина, оскільки документ, який ця країна надіслала до ЄС, не був повним і не враховував усіх пропозицій, наданих Єврокомісією.
- На саміті Берлінського процесу підписано новий План дій для єдиного регіонального ринку
Глави урядів шести країн Західних Балкан – Албанії, Косова, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії та Боснії і Герцеговини – підписали на саміті Берлінського процесу новий План дій для єдиного регіонального ринку на період з 2025 по 2028 рік, а також нову угоду про мобільність, яка передбачає доступ до вищої освіти.
Саміт під керівництвом канцлера Німеччини Олафа Шольца пройшов у Берліні.
Новий План дій для єдиного регіонального ринку є невід’ємною частиною Плану зростання для Західних Балкан. Окрім зміцнення співпраці в регіоні, він має стати плацдармом для ширшої інтеграції з Єдиним ринком ЄС.
- Косово запроваджує безвізовий режим для громадян Боснії і Герцеговини
З 1 січня 2025 року Косово в односторонньому порядку дозволить вільний в’їзд до країні власникам ID-карток з Боснії і Герцеговини, незважаючи на відмову Республіки Сербської ратифікувати угоду про мобільність щодо вільного пересування.
Про це прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявив під час саміту Берлінського процесу.
Угода про свободу пересування між шістьма країнами Західних Балкан була підписана в 2022 році в рамках Берлінського процесу. Але Республіка Сербська, яка підтримає позицію Сербії щодо невизнання Косово, блокує рішення про вільне пересування для власників косовських посвідчень осіб.
- Косово буде безпосередньо представлено в торгівельної угоді CEFTA
В Центральноєвропейській угоді про вільну торгівлю (CEFTA) Косово віднині буде представлено безпосередньо, власними установами, а не місією ООН в Косово, UNMIK. Рішення було прийнято 10 жовтня на Спільному комітеті CEFTA, який цього року очолює Сербія.
UNMIK почало представляти Косово у CEFTA у 2007 році, коли Приштина приєдналася до цієї угоди і за рік до проголошення незалежності Косово.
Втім, Косово в документах CEFTA буде згадуватися із зірочкою, щоб відзначити його невирішений остаточно статус.
Рішення щодо представництва Косово в CEFTA було ухвалено після того, як Косово зняло заборону на імпорт товарів із Сербії.
- Блокування роботи парламенту Боснії і Герцеговини гальмує євроінтеграцію країни
Представники боснійців у Палаті народів парламенту Боснії і Герцеговини знов не з’явилися на засідання 8 жовтня, тому не було кворуму для прийняття рішень. Блокування групою боснійських депутатів роботи однієї з палат парламенту БіГ триває з березня.
Боснійці протестують проти розгляду законопроєкту про Конституційний суд Боснії і Герцеговини, який передбачає виключення суддів-іноземців та фактичне запровадження етнічного голосування при прийнятті рішень.
Цей закон передав на розгляд парламенту депутат від Сербської демократичної партії (СДС).
Боснійські депутати вважають, що законопроєкт є атакою на конституційний лад країни. «Ми вимагаємо, щоб цей законопроект було знято з порядку денного», – сказав 8 жовтня Кемаль Адемович, голова боснійської фракції.
Посольство Сполучених Штатів у Сараєво різко розкритикувало позицію боснійської фракції. Дипломати наголосили, що закон про конституційний суд БіГ не має шансів на ухвалення, оскільки не має необхідної більшості в парламенті БіГ, а представники боснійців заблокували Палату народів, щоб «заробити дешеві політичні бали». В заяві Посольства підкреслюється, що “цинічний трюк” боснійської фракції перешкоджає нормальної законодавчій роботі в той час, коли БіГ “має величезну програму законодавчих реформ, пов’язаних з ЄС, яку вона повинна прийняти”.
У березні Боснія і Герцеговина отримала згоду Європейської ради на відкриття переговорів про вступ до Євросоюзу, але з умовою ухвалення ще кількох реформаторських законів до цього. Відтоді триває блокування роботи парламенту і нічого з цього не виконано. Відповідно, початок переговорного процесу з ЄС знаходиться під питанням.
- На саміті «Україна – Південно-Східна Європа» ухвалена Дубровницька декларація.
Учасники саміту засудили російську агресію проти України», яка є «великою загрозою миру, безпеці та стабільності Південно-Східної Європи, усього Європейського континенту та світу загалом», заявили про підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.
В Декларації наголошується на важливості дотримання санкційної політики ЄС щодо РФ та на необхідності «узгодженості» політики держав з рішеннями та заходами Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу.
Учасники саміту підтвердили підтримку євроінтеграції партнерів у Південно-Східній Європі, України, Молдови та Грузії і привітали той факт, що на НАТО підтвердило підтримку Україну на її шляху до повної євроатлантичної інтеграції.
Також в Декларації висловлюється «тверда рішучість» притягти до відповідальності тих осіб, які відповідальні за злочини, скоєні під час агресії Росії проти України.
Декларацію підписали прем’єр-міністр Андрей Пленкович і президент Володимир Зеленський, віцепрезидент Європейської комісії Дубравка Шуйка, а також президенти Косова, Сербії, Словенії, Чорногорії, прем’єр-міністри Албанії, Болгарії, Греції, Північної Македонії, голова Ради міністрів Боснії і Герцеговини, міністри закордонних справ Молдови, Румунії, Туреччини.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що йому вдалося прибрати з Декларації пункти про обов’язкову необхідність приєднання до санкцій проти РФ та про зобов’язання щодо надання Україні військової допомоги. Але, за твердженням аналітиків, скоріше за все, заява сербського лідера є піар-ходом, аудиторією якого є Москва.
- Туреччина розширює співпрацю у сфері військової промисловості з Албанією та Сербією
Прем’єр-міністр Еді Рама та президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган підписали 10 жовтня в Тирані спільну заяву про поглиблення стратегічного партнерства і три угоди про співпрацю – у сфері вищої освіти, сільського господарства, зв’язків з громадськістю та медіа. Також під час візиту президента Туреччини в Тирані було відкрито найбільшу в регіоні мечеть, побудовану за підтримки турецької сторони.
Ердоган та Рама також обговорювали питання, пов’язані з оборонною промисловістю. За словами албанського прем’єра, Туреччина передає Албанії кілька безпілотників-камікадзе.
***
Президенти Сербії та Туреччини Александар Вучич і Реджеп Таїп Ердоган заявили 11 жовтня в Белграді про посилення співпраці в різних сферах, особливо у сфері військової промисловості.
«Є величезний потенціал для співпраці у сфері оборонного співробітництва», – підкреслив Ердоган.
«Важливо налагодити набагато тісніші стосунки для співпраці у військовій сфері, створити команду, яка б над цим працювала», – сказав Вучич після розмови з Ердоганом. «Турецька військова промисловість значно сильніша за нашу, але без удаваної скромності не можна нехтувати і Сербією», зазначив він, додавши, що Сербія нещодавно продовжила дозволи для Туреччини та експортувала “величезну кількість боєприпасів”.
Однією з головних тем розмови Вучича та Ердогана була економічна співпраця.
Турецький президент охарактеризував відносини між двома країнами як “золотий вік”. За останні два роки товарообіг досяг двох мільярдів доларів, сказав Ердоган. “Інвестиції, які ми маємо в Сербії, перевищують 400 мільйонів доларів”, – додав президент Туреччини.
Під час візиту Туреччина та Сербія підписали 11 угод, які посилюють співпрацю в низці сфер, від торгівлі до ліквідації наслідків стихійних лих.
***
Візит Ердогана до Албанії та Сербії продемонстрував, що Західні Балкани залишаються в пріоритеті зовнішньої політики Анкари, а Туреччина є одним із головних гравців в регіоні.
Окрім того, після успішного візиту до Тирани президента Ізраїлю місяць тому, турецькому керівництву було важливо зробити кроки для збереження Албанії та Сербії в колі своїх геополітичних союзників.
- Приштина просить повернути зону безпеки на кордоні з Сербією. KFOR проти
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті закликав міжнародну спільноту повернути сухопутну та повітряну зони безпеки на кордоні між Сербією та Косово, шириною п’ять і 25 кілометрів відповідно.
Курті заявив, що Сербія зловживає скасуванням зони безпеки, стягуючи на прикордонну територію додаткову війська.
Через кілька днів після свого заклику Курті опублікував у Фейсбуці кілька фотографій сербських військових, які, за його словами, знаходилися на відстані 50 метрів до кордону з Косово.
В той же час, Міністерство оборони Сербії назвало твердження Курті дезінформацією. Як зазначило відомство, сербські військові перебували у прикордонному районі, тому що мали запобігти незаконному переміщенню деревини до Косово.
За безпеку кордонів Косово з Сербією відповідає місія НАТО в Косово, KFOR.
Коментуючи журналістам можливість повернення зони безпеки, в KFOR заявили, що не бачать можливості відновлення сухопутної та повітряної лінії безпеки вздовж Сербією та Косово.
- В Тіваті відбувся саміт ініціативи Брдо-Бріоні
Європейський Союз не є повноцінним без країн Західних Балкан, – це спільне послання президентів країн регіону з саміту Брдо-Бріоні, який пройшов 8 жовтня у чорногорському Тіваті.
Учасники зустрічі підкреслили, що розширення Європейського Союзу на країни Західних Балкан, особливо в сьогоднішній час, є геополітичним імперативом. Також наголошувалося, що вкрай важливо підтримувати добросусідські відносини.
Президент Сербії Александар Вучич не був присутній на пленарній частині саміту, хоча пізніше приєднався до учасників, наголосивши, що йдеться про його крок на зустріч президенту Чорногорії Якову Мілатовичу, який свого часу на прохання Вучич відвідав саміт Open Balkans в Белграді.
Процес Брдо-Бріоні – словенсько-хорватська ініціатива, започаткована в 2010 році з метою зміцнення довіри та допомоги країнам Західних Балкан на шляху до Європейського Союзу. Втім, як зазначають спостерігачі, в останні роки ініціатива є більше схожою на регіональний дискусійний клуб, ніж на практичний інструмент євроінтеграції регіону.
- Розпочинають роботу центри розміщення мігрантів, побудовані Італією в Албанії
Об’єкти розташовані в містах Шенджин і Гядер у муніципалітеті Лежа на північному заході Албанії, але знаходяться під італійською юрисдикцією і управлятимуться Італією. Албанська сторона забезпечуватимуть зовнішню охорону.
Центри функціонуватимуть відповідно до п’ятирічної угоди, підписаної в листопаді минулого року прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні та її албанським колегою Еді Рамою. Угода була схвалена президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн як приклад «нестандартного мислення» у вирішенні проблеми міграції до Європейського Союзу, але була розкритикована правозахисними групами як створення небезпечного прецеденту.
Заплановано, що до 3000 мігрантів, яких щомісяця знаходить берегова охорона Італії в міжнародних водах, спочатку перевірятимуть на борту кораблів, які їх рятують, а потім відправлятимуть до Албанії для подальшої перевірки.
Шукачі притулку, запит яких було прийнято, будуть переведені до Італії з дозволом на проживання. Тих, хто отримає відмову, буде репатрійовано за рахунок Італії.
Функціонування двох центрів утримання мігрантів в Албанії протягом п’яти років обійдеться Італії в 670 мільйонів євро.
