- Сербія домовилася про вільну торгівлю та військову співпрацю з Єгиптом
Президент Сербії Александар Вучич перебував з урядовою делегацією з дводенним візитом в Єгипті.
Це перший візит президента Сербії до Єгипту після майже 15 років. Раніше, у липні 2022 року, президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі відвідав Сербію з офіційним візитом, що стало першим візитом глави єгипетської держави за останні три з половиною десятиліття.
За словами Вучича, під час нинішнього візиту він обговорив з президентом Єгипту всі геополітичні питання і всі форми співпраці, від сільського господарства до військово-технічного співробітництва.
«Що важливо, ми домовилися про співпрацю на військовому рівні, військово-технічному, військово-економічному, але також у питанні передачі технологій», —сказав президент Сербії журналістам. Він повідомив, що в найближчий час відбудуться спільні навчання спеціальних підрозділів сербської та єгипетської армій в Сербії.
На політичному рівні, за словами Вучича, Сербія та Єгипет будуть проводити постійні консультації з різних питань, щоб допомагати один одному на міжнародних форумах, представляючи схожі або ідентичні інтереси.
Під візиту було підписано низку двосторонніх угод і меморандумів у різних сферах – у сфері інвестицій, торгівлі, освіти, вищої освіти, праці, культури, зокрема Угода про вільну торгівлю між Сербією та Єгиптом. Як зазначалося, завдяки Угоді торговельний обмін між двома країнами збільшиться в кілька разів.
Президент Сербії також зустрівся в Каїрі з генеральним секретарем Ліги арабських держав.
Вучич оголосив, що в осені планує розпочати більш масштабне турне по Африці та Азії. За домовленістю з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбана дві країни охоплять від 80 до 90 відсотків Африки дипломатичними місіями, як спільними, так і індивідуальними, а також відкриють спільне представництво зовнішньої торгівлі.
- Виправдано обвинувачених у справі про державний переворот в Чорногорії
Вищий суд в Подгориці 12 липня виправдав обвинувачених у справі про “державний переворот” 2016 року.
Вироком виправдано громадян Росії Едуарда Шишмакова і Володимира Попова (яких називали російськими агентами), лідерів колишнього проросійського «Демократичного фронту», нинішніх лідерів коаліції «За майбутнє Чорногорії», голову парламенту Чорногорії Андрія Мандича, депутата Мілана Кнежевича, екс-командувача жандармерії Сербії Братислава Дікича та ще кілька громадян Сербії та Чорногорії.
Фігурантів справи обвинувачували у створенні злочинної організації задля насильницького захоплення влади в день парламентських виборів 2016 року з метою запобігання вступу країни до НАТО. Зловмисники нібито планувати влаштувати заворушення, захопити будинок парламенту та вбити тодішнього прем’єр-міністра країни, Міло Джукановича.
Першим вироком у цієї справі у 2019 році усі підозрювані були визнані винними і засуджені загалом до 70 років ув’язнення. Обвинувачувальний вирок було скасовано три роки тому в Апеляційному суді та призначено новий розгляд справи.
Новий вердикт у старій справі винесла 12 липня 2024 року колегія суддів на чолі із Зораном Радовичем. «Не було доказів провини підсудних у інкримінованих їм злочинах, тому вони виправдані», — зазначив Радович, пояснюючи вирок.
Вердикт не є остаточним – спеціальна прокуратура може оскаржити вердикт Вищого суду.
В Демократичній партії соціалістів (ДПС), яка була при владі в Чорногорії у 2016-м році, а нині перебуває в опозиції, заявили, що суддя Зоран Радович своїм вердиктом «зрадив державні інтереси Чорногорії» та «зруйнував правову систему». ДПС вимагає відкриття парламентського розслідування щодо справи про державний переворот.
В той же час Посольство США в Подгориці наголосило, що йдеться не про остаточний вирок і зазначило, що уважно стежить за ситуацією.
- Відкрито справу через інформацію про підготовку замаху на Джукановича
Управління поліції Чорногорії повідомило про відкриття справи в зв’язку із отриманою інформацією про ймовірний замах на вбивство колишнього президента Чорногорії Міло Джукановича.
Також було вирішено посилити заходи безпеки Джукановича з превентивних міркувань.
Напередодні кілька медіа Чорногорії з посиланням на джерела в секторі безпеки повідомили, що регіональна кримінальна група готувала вбивство Джукановича, і що колишнього президента Чорногорії повідомив про це неназваний співробітник іноземної розвідки.
В регіоні сприйняли новини про підготовку замаху на Джукановича дуже серйозно.
Колишній президент Албанії Ілір Мета вважає, що «за цими планами стоять ті, хто провалив проект державного перевороту кілька років тому, хто провалив проекти зміни кордонів, ті, хто прагне підірвати євроатлантичне майбутнє Чорногорії та регіону. Це ті, хто вбив колишнього проєвропейського прем’єр-міністра Сербії Зорана Джинджича”.
- Влада Чорногорії заборонила мовлення російських медіа
Заборона мовлення 20 російських телеканалів та мультимедійних проєктів набула чинності в Чорногорії 10 липня.
До заборонених каналів належать, зокрема, RT в кількох мовних версіях, та Sputnik. “Рішення уряду Чорногорії передбачає заборону на трансляцію чи надання можливості, сприяння чи іншу участь у поширенні контенту згаданих каналів як на телебаченні, так і в Інтернеті”, – зазначила влада у заяві.
Уряд Чорногорії ухвалив таке рішення відповідно до “міжнародних обмежувальних заходів”, ухвалених Радою Європейського Союзу “у зв’язку з діями Російської Федерації в Україні”. Хоча формально рішення про запровадження санкцій проти російських медіа владою Чорногорії було ухвалене раніше, фактичне запровадження обмежень було реалізовано лише зараз.
“Крок Чорногорії – не що інше, як ворожий акт цензури”, – заявила речниця міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова, підкресливши: «Москва відреагує асиметрично».
- Сербія реанімує проєкт з видобутку літію
Конституційний суд Сербії скасував рішення уряду Сербії про припинення проекту Jadar — розробку літієвої руди на заході Сербії. Суд дійшов висновку, що рішення уряду “не відповідає Конституції та закону”.
Рішення ухвалили на засіданні в Белграді 11 липня незважаючи на протести місцевих мешканців та екологічних активістів.
Понад два роки тому уряд Сербії, очолюваний на той час Аною Брнабич, зупинив проект після масових протестів і анулював ліцензії австралійського гірничодобувного гіганта Rio Tinto. Однак 22 червня 2024 року Брнабич заявила, що було б «ненормально», якби Сербія відмовилася від видобутку літію.
Компанія Rio Tinto має намір відкрити літієву шахту в долині річки Ядар на заході Сербії.
Регіональні медіа стверджують, що відновлення проєкту відбувається за підтримки ЄС.
- Ув’язнений за підкуп голосів Белері зміг взяти участь в установчий сесії Європарламенту
Депутат Європейського парламенту Фреді Белері, етнічний грек, обраний мер албанського міста Хімара, який зараз відбуває у в’язниці за підкуп виборців, був тимчасово звільнений з в’язниці для участі в інавгураційній сесії Європейського парламенту в Страсбурзі.
Белері, представник етнічної грецької громади Албанії, був обраний мером Хімари в травні 2023 року, але був заарештований і ув’язнений після того, як був визнаний винним у купівлі голосів.
Через місяць після ув’язнення він був обраний до Європейського парламенту як член правлячої в Греції партії «Нова демократія» прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса.
Тепер уряд Албанії надав Белері тимчасову відстрочку, щоб він міг офіційно зайняти своє місце в Європарламенті та взяти участь в інавгураційній сесії. Втім, Белері повинен повернутися до в’язниці до 20 липня, щоб відбути решту дворічного терміну.
Поїздка Белері на установчу сесію Європарламенту, з обов’язком повернутися до в’язниці, демонструє, що Тирана, з одного боку, не хоче ескалації скандальної ситуації навколо представника грецької меншини, але, з іншого боку, не збирається йти на зустріч Афінам і відміняти обвинувачувальний вирок. Це означає, що у Албанії продовжаться ускладнення на шляху до вступу в ЄС, по’вязані із незадоволенням грецької сторони справою Белері.
