- В Албанії представлено новий склад уряду із міністром ШІ
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, який вчетверте здобув перемогу в результаті парламентських виборів у травні, 11 вересня представив свій новий кабінет міністрів.
Семеро міністрів з попереднього кабінету залишили свої посади, тоді як сім нових осіб було призначено на керівництво деякими ключовими міністерствами країни.
Зокрема, Пірро Венгу залишиться міністром оборони. Еліза Спіропалі, яка обіймала посаду спікера парламенту Албанії, призначена міністром закордонних справ.
Однією з найважливіших змін є призначення Албани Кочіу, першої жінки на чолі Міністерства внутрішніх справ.
Сенсацією стало «призначення» на міністерську посаду створіння штучного інтелекту. Diella працюватиме в сфері державних закупівель. Її роль полягатиме в тому, щоб забезпечити, щоб Албанія, за словами Рами, стала «країною, де державні тендери на 100% вільні від корупції».
«Ми працюємо з блискучою командою, яка складається не лише з албанців, а й з інших країн, щоб створити першу повноцінну модель штучного інтелекту в державних закупівлях», – сказав албанський прем’єр в інтерв’ю BBC. «Ми не лише знищимо будь-який потенційний вплив на публічні торги, але й зробимо процес набагато швидшим, ефективнішим та повністю підзвітним», – підкреслив він.
Diella працювала ще до урядового «призначення», виконуючи роль віртуального асистента, який супроводжував заявників у процесі отримання офіційних документів. За твердженням Рами Diella «допомогла понад мільйону заявок» на платформі e-Albania.
Думки щодо призначення «міністра ШІ» розділилися.
Експерти з боротьби з корупцією відзначили потенціал використання штучного інтелекту для мінімізації хабарництва.
В той же час, інші експерти вказують, що цей крок є радше символічним, ніж офіційним, оскільки Конституція Албанії наполягає на тому, що членами уряду мають бути дієздатні громадяни віком від 18 років.
Опозиційна Демократична партія назвала ініціативу «абсурдною» та «неконституційною».
- Албанія відкрила черговий розділ у переговорах про членство в ЄС
На Міжурядовій конференції ЄС-Албанія в Брюсселі 16 вересня було відкрито Кластер 4 у переговорах про вступ до Європейського Союзу, п’ятий за менш ніж рік.
Країна відкрила чотири кластери з жовтня 2024 року по травень цього року – 1 (основи), 2 (внутрішній ринок), 3 (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання) та 6 (зовнішня політика). Відкритий 16 вересня Кластер 4 включає розділи 14 (транспортна політика), 15 (енергетика), 21 (трансєвропейські мережі) та 27 (довкілля та зміна клімату).
«Ми хочемо відкрити останній кластер до кінця року, я знаю, що це амбітно, але сподіваюся, що нам це вдасться», – сказав прем’єр-міністр Албанії Еді Рама на прес-конференції.
Європейський комісар з питань розширення Марта Кос сказала, що Албанія виконала «вражаючу роботу» і що вона впевнена, що якщо вона продовжуватиме в таких темпах, то відкриє останній кластер до кінця року. Кос зазначила, що метою албанського уряду є завершення переговорів у технічній частині до кінця 2027 року, і що Європейський Союз підтримує це бачення. «Немає сумнівів, що майбутнє Албанії в ЄС, і сьогодні ми на крок ближче до цієї мети», – сказала Кос.
Албанія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році, отримала статус кандидата у 2014 році, а перша міжурядова конференція між Європейським Союзом та Албанією відбулася у 2022 році. Наразі у процесі переговорів про вступ до ЄС Албанії вдалося відкрити загалом 28 розділів з 33-х, що робить цю балканську країну, поруч із Чорногорією, лідером процесу євроінтеграції.
- Висунуто оновлене обвинувачення посадовцям у справі падіння навісу на вокзалі в Новому Саді
16 вересня Вища прокуратура Нового Саду подала доопрацьований обвинувальний акт проти колишнього міністра будівництва, транспорту та інфраструктури Сербії Горана Весича та 12 інших осіб у справі про катастрофу вокзалі Нового Саду. Прокуратура доопрацювала обвинувачення після того, як суд відхилив першу версію та повернув справу на додаткове розслідування.
Усім обвинуваченим, включаючи колишнього міністра Весича, висунуто звинувачення у створенні загрози громадській безпеці у зв’язку з частковим обваленням зовнішнього навісу залізничної станції у листопаді 2024 року, внаслідок якого загинуло 16 людей.
Фігурантів справи обвинувачують у тому, що вони дозволили громадське використання залізничної станції в Новому Саді, незважаючи на поточні будівельні роботи та відсутність дозволу на експлуатацію, у недотриманні вимог щодо збереження конструкції будівлі, а також у правопорушеннях, скоєних під час проектування та виконання реконструкційних робіт на станції.
У обвинувальному акті пропонується взяття під варту всіх підсудних через ризик «значного порушення громадського порядку, яке може поставити під загрозу безперебійне та справедливе ведення кримінального провадження».
Медіа зазначають, що колишній міністр Весич перебуває на лікуванні в лікарні вже понад місяць.
Серед інших обвинувачених – керівники державної структури, що опікується залізничною інфраструктурою, працівники міністерства будівництва, представники проєктних компаній та будівельних підрядників.
«Усвідомлюючи важливість цього провадження, Вища прокуратура в Нові-Саді використала всі доступні людські та матеріальні ресурси для встановлення повної фактичної ситуації», – йдеться у заяві суду щодо нового обвинувального висновку.
Аварія, що сталася 1 листопада 2024 року на вокзалі в Новому Саді, стала причиною масових антивладних протестів, які досі тривають по всій країні. Передбачається, що старт судового процесу має знизити соціальну напругу та зменшити рівень підтримки протестного руху.
- Заяву російської розвідки про «підготовку сербського Майдану» в Сербії сприйняли скептично
Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації 15 вересня заявила, що «нинішні заворушення в Сербії з активною участю молоді багато в чому є продуктом підривної діяльності Євросоюзу і держав, що входять до нього». «Мета європейського ліберального мейнстріму – привести до влади в цій найбільшій балканській країні слухняне та лояльне Брюсселю керівництво», – заявляє відомство.
Як заявляють російські розвідники, за планом Брюсселю, «фінансове накачування ЗМІ та НГО дозволить мобілізувати протестний електорат, вивести людей на вулиці та завершити “сербський майдан” за багаторазово відпрацьованим сценарієм».
Коментуючи заяву СЗР, президент Сербії Александар Вучич подякував «російським партнерам за повідомлення». «Наша служба зв’яжеться з ними додатково », – сказав Вучич журналістам.
В той же час, голова парламентського комітету з питань оборони Мілован Дрецун в телеінтерв’ю підкреслив, що йому відомо про попередження від російської служби, але зазначив, що «держава має достатню інформацію про те, хто що готує». «У Сербії не буде ні Майдану, ні громадянської війни», – заявив він, наголосивши, що «держава має достатньо можливостей, щоб протистояти цьому».
Студенти, коментуючи заяву росіян про підготовку «Сербського Майдану» 1 листопада, в коментарях медіа зазначили, що в цей день, на річницю трагедії, заплановано проведення найбільшого мирного мітингу пам’яті. Всі деталі будуть оголошені протягом жовтня. Студенти наголошують: ніхто з них не подумав би влаштовувати будь-які заворушення, інциденти, провокації в цей день. «Людей охопить смуток, і це день пам’яті жертв, а не нападу на державу та конфлікти », – наголосив один зі студентів в інтерв’ю журналістам.
На думку студентів, можливо, слід розуміти цю заяву російської розвідки так, ніби саме влада планує заворушення та інциденти. Вони впевнені, що конфлікт виникне лише в тому випадку, якщо «режим Вучича» спробує щось спровокувати.
На зібранні 1 листопада студенти очікують велику кількість людей і звертаються до громадян з проханням не піддаватися на жодні провокації.
Таким чином, і влада, і протестувальники оцінили заяву російської розвідки дещо скептично. Політики з команди Вучича дали зрозуміти, що і самі володіють всією необхідною інформацією і самостійно можуть забезпечити громадянам і державі захист і безпеку.
В той же час студенти анонсом мирного мітингу підкреслили, що саме вони є організаторами акцій, що протести є вільним висловлюванням своєї позиції громадянами Сербії, а не «спецоперації» іноземних держав.
- Черговий раунд діалогу Белграда та Приштини завершився безрезультатно
Тристороння зустріч у рамках діалогу між Косовом та Сербією між головними переговірниками Приштини, Бесніком Біслімі та Белграда, Петром Петковичем, за посередництва посланника Європейського Союзу Петера Соренсена, а також двосторонні зустрічі делегацій із представником ЄС, пройшли в Брюсселі 11 вересня.
Переговори, які тривали понад сім годин, завершилися без жодного прогресу.
Сербська сторона наполягала на тому, щоб спочатку була виконана частина Основної (Охридської) угоди про створення Асоціації муніципалітетів з сербською більшістю (Асоціації сербської муніципалітетів, ЗСО), тоді як Косово наполягало на повному виконанні угоди, особливо питань, пов’язаних з організацією пошуків зниклих безвісти осіб.
«Ідея сьогодні полягала в тому, щоб спочатку досягти прогресу у створенні спільної комісії з питань насильницько зниклих осіб», – сказав головний переговірник Косово, в.о. першого віце-прем’єр-міністра Беснік Біслімі. Але, за його словами, пункт щодо створення комісії з питань зниклих безвісти осіб не був досягнутий.
Головний переговірник Сербії, директор урядового Управління у справах Косова і Метохії Петар Петкович заявив у Брюсселі, що делегація Белграда на всіх зустрічах під час чергового раунду діалогу з делегацією Приштини наполягала на тому, що Асоціація сербських муніципалітетів (ЗСО) має бути сформований негайно та терміново.
«Асоціація сербських муніципалітетів являє собою основу для виживання нашого народу, і ми наполягатимемо на цьому. Ми сказали, що передумовою для будь-яких подальших кроків є наявність тієї Асоціації, на яку ми чекали 12 років», – наголосив Петкович.
«Я можу бути нудним, я можу повторюватися сто разів – або у нас буде ЗСО, або ми не можемо рухатися далі, іншого шляху немає», – наголосив Петкович.
Асоціація сербських муніципалітетів (ЗСО) наразі, очевидно, є головною умовою сербської сторони для будь-якого подальшого просування в діалозі Белграда та Косова. Відмова від поступок з цього приводу з боку нинішньої влади Косова на чолі із Альбіном Курті і, відповідно, відсутність прогресу в діалозі за посередництва ЄС, вже викликало незадоволення західних партнерів, і, без зміни цієї позиції, незадоволення Приштиною з боку Брюсселю та Вашингтону буде лише зростати.
- США призупинили Стратегічний діалог з Косово
Посольство Сполучених Штатів у Косово 12 вересня оголосило, що країна на невизначений термін призупинила запланований Стратегічний діалог з Косово «через занепокоєння щодо дій тимчасового уряду, які посилили напруженість і нестабільність».
Цей крок, оголошений посольством США 12 вересня, відбувся після місяців політичної нестабільності в Косово, яку спричинила відсутність сформованого уряду, та через кілька тижнів після оголошення початку стратегічного діалогу між США та Сербією.
У заяві посольства від 12 вересня було згадано ім’я Курті та його «нещодавні дії та заяви» як такі, що загрожують рокам співпраці Вашингтону та Приштини.
Косово перебуває в політичному глухому куті з моменту перемоги Руху «Самовизначення» (Lëvizja Vetëvendosje, LVV) Альбіна Курті на парламентських виборах у лютому. Хоча партія й здобула 48 місць, їй не вистачило більшості та довелося домовитися з іншими фракціями про обрання нового спікера парламенту та формування уряду. Знадобилося понад 50 невдалих голосувань, перш ніж спікера було обрано разом із чотирма заступниками. Але п’ятий, який мав представляти етнічну сербську спільноту, досі не обраний. У відповідь Конституційний суд запровадив тимчасовий захід, що блокує подальші кроки щодо формування уряду.
Необрання заступника спікера від сербів також підкреслило напружені стосунки Курті з сербською меншиною, як і невдала спроба заборонити партії «Сербський список» брати участь у місцевих виборах.
«Нам потрібен партнер, який розуміє необхідність уникати дестабілізуючих дій і прагне сприяти регіональній стабільності й захищати права всіх громадян Косова», – заявив речник посольства США в інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи останні події.
«Сполучені Штати хочуть надіслати чіткий сигнал» Косову, сказав Чарльз Капчан з Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations). «Сформуйте уряд, дійте відповідно до верховенства права та поверніться до конструктивного діалогу із Сербією», – сказав він косовській службі Радіо Свобода.
Тобі Фогель з берлінської правозахисної групи «Рада з політики демократизації» (Democratization Policy Council) заявив, що Вашингтон надсилає сигнал про те, що хоче дистанціюватися від Курті. «Раніше президент США або канцлер Німеччини, коли це ще була Ангела Меркель, брали слухавку та телефонували таким людям, як (колишній президент Косово) Хашим Тачі, і казали йому, що робити, і він це робив… Курті не такий. І тому його ненавидять у Вашингтоні, і його ненавидять у Брюсселі», – зазначив він.
Гезім Висока (Gezim Visoka), професор досліджень миру та конфліктів у Dublin City University, заявив Радіо Свобода, що крок США є «ще одним попереджувальним знаком для уряду Косова про те, що міжнародна підтримка країни згасає».
- Словенія запровадила санкції проти Мілорада Додіка.
Як повідомив віце-прем’єр-міністр Матей Арчон на прес-конференції після засідання уряду, урядовці одноголосно схвалили рішення про заборону в’їзду Мілораду Додіку до Словенії.
Мотиви запровадження санкцій є секретною інформацією. За словами Арчона, Міністерство закордонних справ оцінило певну інформацію як конфіденційну та вирішило наразі її не розголошувати. Заступник глави уряду також зазначив, що заборона на в’їзд до Словенії, яка вже діє, стосується лише Додіка, але не його родини.
Колишнього президента Республіки Сербської суд Боснії і Герцеговини засудив до одного року позбавлення волі (пізніше покарання було замінено на штраф) та шести років заборони на політичну діяльність за неповагу до рішень Високого представника міжнародного співтовариства в Боснії і Герцеговині Крістіана Шмідта. Центральна виборча комісія позбавила Додіка президентського мандата, і його також змусили повернути дипломатичний паспорт.
Згідно з інформацією порталу N1, окрім обвинувального вироку суду Боснії і Герцеговини, причинами заборони на в’їзд до Словенії є його сепаратистські заяви та підрив державних інституцій і Конституції Боснії і Герцеговини. Важливою причиною також є значний потік капіталу підозрілого походження з Республіки Сербської та загалом Західних Балкан до Словенії. Існує обґрунтована підозра, що Додік та його родина мають значні сумнівні активи в Словенії, куплені через різних фізичних та юридичних осіб.
Минулого тижня Додік звинуватив Словенію у бажанні втручатися у відносини інших країн «замість того, щоб піклуватися про себе». Він заявив це після того, як словенське міністерство оборони підписала із хорватськими колегами угоду про військову співпрацю, зазначивши, що таким чином країни сприятимуть безпеці та стабільності в регіоні, насамперед в Боснії і Герцеговині та Косово.
Після рішення Любляни уряд Республіки Сербської “висловив протест щодо одностороннього та політично мотивованого рішення про заборону в’їзду до Республіки Словенія для президента Республіки Сербської Мілорада Додіка”. Згідно із ухваленою на засіданні уряду РС резолюцією, “заборона на в’їзд президенту Республіки Сербської була видана без чітких правових підстав та причин, є прямим втручанням у внутрішні справи та порушенням міжнародних конвенцій, а також кроком назад у відносинах та європейській перспективі регіону”.
В якості заходів у відповідь було вирішено запровадити заборону на в’їзд до Республіки Сербської для Наташі Пірц Мусар, президента Словенії, та Тані Файон, віце-прем’єр-міністра та міністра закордонних та європейських справ Словенії. Міністерству внутрішніх справ наказано заборонити вищезазначеним особам в’їзд на територію Республіки Сербської та супроводжувати їх за межі Республіки Сербської, якщо вони вже перебувають у Республіці Сербській.
В Любляні оцінили рішення Баня Луки як таке, що не має законної сили, тому що зовнішньополітичні рішення перебувають в компетенції центральної влади Боснії і Герцеговини, а не окремих частин БіГ, зокрема і Республіки Сербської.
