- ЄС закликає Сербію не зволікати із реформами та запровадити санкції проти Росії
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Белграда в рамках турне країнами Західних Балкан закликала президента Сербії Александара Вучича продемонструвати “конкретний прогрес” у ключових реформах, необхідних для просування країни на шляху до членства в Європейському Союзі, включно з узгодженням зовнішньої політики, насамперед, запровадженням санкцій проти Росії.
Фон дер Ляєн чітко окреслила вимоги ЄС, наголошуючи на необхідності дій, а не лише слів: «Настав момент для Сербії стати конкретною щодо вступу до нашого Союзу. Тому ми повинні бачити прогрес у сфері верховенства права, виборчого законодавства та свободи медіа».
Особливий акцент було зроблено на узгодженні зовнішньої політики: «Ми повинні бачити більшу узгодженість нашої зовнішньої політики, включно із санкціями проти Росії. Я хвалю вас за досягнення 61% узгодженості… але потрібно більше. Ми хочемо розраховувати на Сербію як на надійного партнера».
Президент Вучич, хоча й підтвердив європейський курс країни, дав зрозуміти, що це складний шлях: «Членство в Європейському Союзі є стратегічним зобов’язанням і пріоритетом нашої зовнішньої політики… Ми спробуємо здійснити те, що називається програмою реформ, і я сподіваюся, що матимемо підтримку Європейського Союзу… [Але] не завжди легко і не зовсім просто повністю представити це людям тут».
Тон переговорів, як відзначають оглядачі, був більш жорстким, ніж під час попередніх візитів очільників ЄС, що свідчить про зростаюче розчарування Брюсселя нинішньою політикою Белграда.
Німецьке видання DW зазначило, що фон дер Ляєн була більш «стриманою», а Вучич — більш «примирливим», підкреслюючи, що високий представник ЄС вперше настільки чітко виступила за цінності, які включають «право на мирні зібрання» та «партнерство замість підпорядкування», що стало прозорим натяком на останні внутрішні події в Сербії.
Експерти звернули увагу і на більш чіткі вимоги щодо запровадження санкцій проти Росії в рамках процесу узгодження зовнішньої політики Сербії із політикою ЄС. «Більше не надається період часу для гармонізації цієї політики, як це було раніше, і це завжди було затягнуто. Тепер це вимагається чітко, і я б сказав, у короткостроковій перспективі», – зазначив «Радіо вільна Європа» (RSE) Ігор Бандович з неурядового Белградського центру політики безпеки.
- Албанія, Чорногорія та Північна Македонія отримали фінансування в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан
Європейська комісія 16 жовтня оголосила про виділення фінансування Албанії, Чорногорії та Північній Македонії в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
«Це рішення визнає значні реформи, які партнери здійснили для кращого узгодження зі стандартами ЄС», – йдеться у прес-релізі ЄК.
Албанія отримає перший транш у розмірі 99,3 млн євро, з яких 46,2 млн євро буде сплачено безпосередньо до державного бюджету, а решта коштів підтримає інфраструктурні проекти через Інвестиційну рамкову програму для Західних Балкан (WBIF).
Чорногорія отримає другий транш у розмірі 8,1 мільйона євро, включаючи 3,8 мільйона євро, сплачені безпосередньо до державного бюджету, а решта призначена для інфраструктурних проектів через WBIF.
Північна Македонія отримає другий транш у розмірі 16 мільйонів євро, з яких 7,4 мільйона євро буде сплачено безпосередньо до державного бюджету, а решта буде спрямована на фінансування інфраструктурних проектів через WBIF.
Після схвалення Радою директорів WBIF ці кошти підтримуватимуть інфраструктурні проекти в таких сферах, як сталий транспорт, чиста енергетика, розвиток цифрових технологій та людського капіталу, у тісній співпраці з партнерами із Західних Балкан та міжнародними фінансовими установами.
З початку реалізації Плану зростання для Західних Балкан загальна сума виплат склала 99,3 млн євро для Албанії, 18,3 млн євро для Чорногорії та 25 млн євро для Північної Македонії.
План зростання — це фінансова ініціатива ЄС обсягом $6 мільярдів євро (на період 2024–2027 рр.), спрямована на прискорення економічної конвергенції Західних Балкан з ЄС. «План зростання стимулює підготовку партнерів до розширення до членства в ЄС, пропонуючи переваги, що передують повній інтеграції до ЄС. Це, у свою чергу, пришвидшує процес розширення та зростання їхніх економік», – підсумовується у заяві Європейської Комісії.
Боснія і Герцеговина, Косово та Сербія не були включені до цього раунду виплат з різних причин.
Парламент Косово, через довге затягування процесу формування парламенту після виборів на початку року, ще не ратифікував угоди, яка дозволяють розподіл коштів з фондів ЄС.
Боснія і Герцеговина ухвалила свій Порядок денний реформ (що є обов’язковою умовою для отримання коштів) нещодавно, із величезним запізненням. Відповідно, всі необхідні процедури для отримання коштів в рамках Плану зростання ще не завершені.
Сербія не була включена до списку країн, які отримали черговий транш від ЄС, з причин, які офіційно не оголошуються. Експерти називають дві ймовірні перепони: стагнація реформ та неузгодженість зовнішньої політики (насамперед, незапровадження санкцій проти Росії).
- США скасували санкції проти чотирьох осіб з Республіки Сербської
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) 17 жовтня скасувало санкції, раніше накладені на чотирьох посадовців Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина).
Це Даніель Драгічевич, керівник апарату президента Республіки Сербської, Єлена Паїч Бастінац, генеральний секретар президентства РС, Діана Міленкович, директорка Радіо-телебачення Республіки Сербської (РТРС), та Горан Ракович, який був керівником протоколу в офісі президента РС.
Усіх чотирьох було санкціоновано за участь в організації святкування Дня Республіки Сербської 9 січня. OFAC тоді заявив, що святкування Дня РС суперечить попереднім рішенням Конституційного суду Боснії і Герцеговини, який двічі визнав святкування 9 січня Дня Республіки Сербської є неконституційним.
Попри скасування санкцій проти чотирьох осіб, США продовжують застосовувати обмежувальні заходи проти низки високопосадовців та бізнесменів з Республіки Сербської, включаючи лідера боснійських сербів Мілорада Додіка та члена Президії Боснії і Герцеговини Жельки Цвіянович за їхні дії, спрямовані на підрив Дейтонської мирної угоди.
Рішення про скасування санкцій проти чотирьох осіб з РС викликало швидку та позитивну реакцію Додіка. Він раніше називав американські санкції «політично вмотивованими» та ініційованими «людьми Байдена», і зараз привітав крок скасування обмежувальних заходів, висловивши сподівання, що процес зняття санкцій буде продовжено. «Нам вдається донести до деяких людей, що все політично мотивовано, і я вірю, що нам це вдасться», – підсумував Додік.
За даними журналістів, в грудні минулого року влада Республіки Сербської підписала контракт з американською юридичною фірмою на лобіювання в США процесу скасування санкцій проти посадовців РС, а також для сприяння діалогу між РС та адміністрацією Дональда Трампа.
Нинішнє скасування санкцій поти чотирьох осіб розглядається як ознака пом’якшення або навіть перегляд політики США щодо Республіки Сербської. Проте американська влада наголошує, що політика щодо підтримки суверенітету, територіальної цілісності та багатоетнічного характеру Боснії і Герцеговини залишається незмінною.
- В Косово спокійно пройшли локальні вибори
12 жовтня у спокійній атмосфері та без серйозних інцидентів в Косово пройшли локальні вибори. За даними Центральної виборчої комісії, протягом дня було повідомлено лише про кілька незначних затримок з відкриттям виборчих дільниць у деяких районах та з фотографуванням бюлетенів.
Явка виборців становила майже 40 відсотків, що нижче, ніж на місцевих виборах 2021 року (трохи більше 43 відсотків). Право голосу на цих виборах мали понад 2,5 мільйони громадян.
Результати кандидатів в мери кількох містах були близькими, і тому треба очікувати другий тур голосування для остаточних результатів. Зокрема, жоден з кандидатів не отримав понад 50 відсотків голосів для обрання мером у Приштині.
Провідна партія сербів в Косово, «Сербський список», яка бойкотувала попередні місцеві вибори, цього разу брала участь у виборчої кампанії за активної публічної підтримки офіційного Белграда. В підсумку «Сербський список» переміг в більшості муніципалітетах із сербською більшістю вже у першому турі. Це, зокрема, Лепосавич, Зубін Поток, Звечан, Північна Митровиця на півночі Косово, та Грачаниця неподалік від Приштини. У Кллокоті (Клокоті) на південному сході Косово кандидат в мери від «Сербського списку» потрапив до другого туру з кандидатом від партії Сербської національної єдності.
Президент Косова Османі та виконувач обов’язків прем’єр-міністра Альбін Курті звинуватили Сербію у втручанні у виборчий процес у Косово шляхом «підкупу» сербської громади, щоб вона проголосувала за «Сербський список», та закликали ЄС відреагувати. Офіційний Белград заперечив ці звинувачення.
- В столиці Албанії пройшла акція на підтримку лідерів Армії визволення Косова
Тисячі громадян взяли участь в мітингу на площі Скандербега в Тирані 17 жовтня на знак солідарності з колишніми лідерами Армії визволення Косова (УЧК/UÇK), яких судять у Спеціалізованих палатах Косова в Гаазі.
Акція була організована Організацією ветеранів Армії визволення Косова і пройшла під гаслом «Свобода має ім’я» («Liria ka emër»).
В Спеціалізованих палатах Косово в Гаазі судять екс-президента Косово Хашима Тачі, який під час війни був політичним лідером Армії визволення Косово (УЧК), екс-спікера парламенту Косово Кадрі Веселі, який був головою розвідувальної служби УЧК, екс-спікера парламенту Косово Якупа Краснічі, який був речником УЧК, та колишнього депутата Реджепа Селімі, який був членом Генерального штабу УЧК. Колишніх лідерів Армії визволення Косово звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, скоєних в Косово та в окремих районах Албанії в період з березня 1998 по вересень 1999 року. Ніхто з обвинувачених не визнає себе винним.
Під час мітингу в Тирані 17 жовтня промовці наголошували на справедливості війни за визволення Косова та висловлювали підтримку колишнім лідерам УЧК.
Колишній президент Албанії Альфред Мойсю (Alfred Moisiu) наголосив, що боротьба УЧК «була праведною і чистою, а її лідери ув’язнені на основі безпідставних звинувачень».
Алі Ахметі (Ali Ahmeti), один із засновників УЧК, голова партії Демократичний союз за інтеграцію (DUI) Північної Македонії заявив, що «справедливість поставлена під сумнів діями Спеціалізованого суду». Він підкреслив, що УЧК «не порушувала законів війни і захищала свій народ від геноциду».
Голова парламентської групи правлячої в Албанії Соціалістичної партії Таулант Балла зустрівся після мітингу з мером Приштини Перпарімом Рамою та з сином колишнього президента Косова Ендрітом Тачі, які брали участь в мітингу. «Сильніші, коли ми разом», – написав в соцмережах Балла.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама опублікував пост на підтримку акції на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці. Рама не брав участі в протесті, оскільки, як він заявив, не хоче, щоб політизація зашкодила меті та популярності акції.
Лідер опозиційної Демократичної партії Албанії Салі Беріша після протесту наголосив, що що звинувачення проти колишніх лідерів не знайшли підтвердженні під час судового розгляду і є сфабрикованими Белградом «та ворогами албанської нації». За його словами, Демократична партія підтримує справедливість, виступає проти будь-яких спроб прирівняти визволителів до агресорів і закликає суд в Гаазі заявили про невинуватість лідерів УЧК.
Суд над чотирма колишніми лідерами Армії визволення Косова розпочався у 2023 році, через три роки після їхнього арешту та взяття під варту в суді в Гаазі. Очікується, що судовий процес завершиться до кінця грудня.
Кілька днів тому суд в Гаазі відмовив Хашиму Тачі у звільненні з-під варти, що викликало незадоволення прихильників УЧК в регіоні.
