- Чорногорія закрила п’ять розділів у переговорах з ЄС
Чорногорія досягла прориву на шляху до Європейського Союзу, офіційно закривши відразу п’ять переговорних розділів.
Цей вагомий прогрес змусив Європейську комісарку з питань розширення Марту Кос заявити, що країна “ніколи не була ближчою до ЄС” і є найбільш просунутим кандидатом на вступ.
Згідно з офіційними повідомленнями, Чорногорія тимчасово закрила переговори за такими п’ятьма розділами (які є частиною кластерів внутрішнього ринку та стійкого економічного розвитку):
Розділ 3 – Право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг.
Розділ 4 – Вільний рух капіталу.
Розділ 6 – Комерційне право.
Розділ 11 – Сільське господарство та розвиток сільських районів.
Розділ 13 – Рибальство.
Переговори щодо вступу Чорногорії до ЄС розпочалися 29 червня 2012 року. Відтоді Подгориця відкрила всі розділи (33) та тимчасово закрила 12.
Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч, коментуючи досягнення своєї країни, підкреслив: “Ми працюємо на повну силу, щоб стати наступним членом ЄС і виконати поставлену нами мету – членство до 2028 року”.
Незважаючи на лідерство Чорногорії, Кос чітко дала зрозуміти, що остаточний успіх залежить від політичної стабільності та консенсусу. Вона назвала національну єдність критично важливою умовою для завершення переговорного процесу.
Комісарка закликала всі політичні сили — як уряд, так і опозицію — “відкласти убік свої розбіжності та працювати разом”, особливо у ключових сферах, що стосуються верховенства права, боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Ці питання залишаються центральними для найважливішого кластеру “Основи” переговорів.
Окрему увагу Марта Кос приділила зовнішній політиці Чорногорії, вимагаючи повного узгодження зовнішньої та візової політики країни з політикою Європейського Союзу.
На практиці це означає, що Чорногорія повинна буде скасувати безвізовий режим для громадян тих країн, для яких ЄС вимагає візи, щоб гарантувати спільну безпеку та запобігти зловживанню безвізовим доступом до Шенгенської зони. Зокрема, це стосується і Росії.
- Угорщина заблокувала процес розширення ЄС
Прем’єр-міністр Віктор Орбан заблокував ухвалення офіційних Висновків Ради ЄС із загальних питань (GAC) щодо політики розширення. Документ мав надати оцінку прогресу та невдач у шести країнах Західних Балкан, а також у Туреччині, Молдові та Грузії. Міністри європейських справ ЄС не змогли затвердити Висновки, оскільки Будапешт відмовився підтримати формулювання щодо процесу євроінтеграції України. Хоча всі інші 26 країн-членів підтримали позитивну оцінку щодо виконання Києвом необхідних реформ, Орбан наполягає на уповільненні інтеграції України.
Державний міністр Німеччини у справах Європи Гюнтер Крішбаум різко розкритикував Угорщину, назвавши її поведінку дедалі деструктивнішою, заявивши, що Будапешт серйозно перешкоджає функціонуванню Європейського Союзу.
Голова Ради з загальних питань, міністр Данії у справах Європи Марі Б’єр (Marie Bjerre) висловила жаль через невдалу спробу ухвалити спільний документ, зазнавши, що спроби знайти компроміс були відхилені. За словами Б’єр, таким чином ЄС надсилає «неправильний сигнал» країнам-кандидатам.
«Угорщина блокує нас у прийнятті висновків Ради. Наші спроби знайти рішення були відхилені. І за це мені дуже шкода. Як зазначили кілька членів, це посилає неправильний сигнал країнам-кандидатам. Ми хочемо, щоб вони обрали ЄС, а не Росію. Ми шкодуємо про це, особливо враховуючи, що розширення дуже важливе для всіх інших держав-членів, а також той факт, що країни-кандидати досягають результатів за принципом заслуг», – сказала Б’єр.
Втім, крок угорського прем’єра не лише уповільнив формальний прогрес України на шляху до ЄС, але й спричинив процедурні проблеми для низки країн Західних Балкан, включаючи лідера євроінтеграції, Чорногорію.
Зокрема, в оригінальному проєкті Висновків містилися важливі позитивні новини для Чорногорії, включаючи рішення про створення спеціальної робочої групи для розробки проекту Угоди про вступ з Чорногорією.
Через вето Угорщини замість офіційних Висновків Ради ЄС був ухвалений менш значущий документ — Висновки Головування ЄС (Данії), які підтримали інші 26 держав-членів (окрім Угорщини). Ця процедурна зміна, хоча й підтверджує підтримку розширення більшістю країн, позбавляє рішення ваги офіційного консенсусу Ради ЄС і створює додаткову невизначеність для майбутнього переговорного процесу всього регіону Західних Балкан.
- Зять Трампа відмовився від проєкту в Белграді
Інвестиційна компанія Afinity Partners, що належить Джареду Кушнеру, зятю чинного президента США Дональда Трампа, вийшла з проєкту будівництва розкішного готелю під брендом Трампа на місці зруйнованого комплексу Генерального штабу в центрі Белграда.
Як повідомляє The Wall Street Journal, причиною відмови стали масштабні протести проти забудови комплексу Генштабу та висунення кримінальних обвинувачень проти міністра культури Сербії та кількох посадовців через зняття статусу культурної пам’ятки із будівель Генштабу.
Протягом останнього часу проєкт забудови комплексу Генерального штабу стикався з гострим спротивом громадян. З моменту оголошення про плани будівництва готелю на місці Генштабу, громадські активісти та студенти провели кілька акцій протесту. Протестувальники наголосили, що не дозволять зруйнувати будівлі, бо пошкоджений Генштаб фактично є головним меморіалом про бомбардування НАТО 1999 року і має важливу історичну цінність.
Водночас, Прокуратура Сербії висунула обвинувальний акт проти чинного міністра культури Николи Селаковича та трьох інших чиновників. Їх звинувачують у фальсифікації документів та зловживанні службовим становищем. Слідство стверджує, що посадовці незаконно скасували статус пам’ятки культури для комплексу Генштабу.
Крім міністра Селаковича, до списку обвинувачених входять секретар Міністерства культури Славиця Єлач, виконуючий обов’язки директора Республіканського інституту охорони пам’яток культури Горан Васич та в. о. директора Інституту охорони пам’яток культури міста Белград Александар Іванович.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що подасть кримінальні скарги проти всіх, хто був причетний до «знищення» запланованих американських інвестицій у реконструкцію території комплексу Генерального штабу у центрі Белграда. За його словами, рішення Джареда Кушнера вийти з запланованого проєкту під брендом Трампа в Белграді було для нього «жахливо важкою та поганою новиною», оскільки ці інвестиції принесли б Сербії 750 мільйонів євро, створивши тисячі робочих місць. Президент наголосив, що «він особисто подбає про те, щоб усі, хто завдав шкоди країні, були притягнуті до відповідальності». «Я подам кримінальні заяви проти всіх співробітників поліції, прокуратури та інших осіб, які були причетні до знищення цієї інвестиції, які сприяли подальшому підриву економіки країни», – сказав Вучич журналістам.
- Підозріла смерть представника сербської військової промисловості в Москві
У Москві за нез’ясованих обставин помер представник сербської державної компанії із виробництва та продажу зброї Jugoimport SDRP Радомир Куртич.
Jugoimport SDPR – сербська державна компанія і найбільша компанія в регіоні із виробництва зброї, військової техніки, технологій, обладнання та боєприпасів, а також з імпорту та експорту товарів оборонного призначення.
За інформацією сербських медіа, Куртич помер 17 листопада, але публічні повідомлення про смерть з’явилися лише майже через місяць.
Повідомляється, що Радомир Куртич раптово помер на московській вулиці. Офіційна причина не відома, але спецслужби Сербії направили президенту Сербії Александару Вучичу доповідь про «підозрілу смерть». Російська сторона досі не надала висновки судово-медичної експертизи стосовно смерті Куртича.
Представники Jugoimport після смерті Куртича відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
Президент Вучич 16 грудня, відповідаючи на запитання журналіста, чи має він якусь інформацію щодо справи Куртича, сказав, що має більше інформації, ніж було опубліковано, але йому її недостатньо, і він не хоче робити припущень.
«Ми очікуємо відповіді від російських служб. Офіційно їм надіслали запрошення, запити та вимоги. Ми знаємо, що зникли певні жорсткі диски, що зникли деякі інші речі, але це не обов’язково означає, що це має якесь відношення до самих подій. Тож це також може бути рутинною дією якоїсь служби, коли вона встановлює особу когось на вулиці», – сказав Вучич.
Він додав, що потрібно з’ясувати більше деталей, і підтвердив, що сербська сторона ще не отримала жодних висновків судово-медичної експертизи. «Я сподіваюся, що ми отримаємо їх найближчим часом. Я боротимуся за те, щоб правда стала відомою. Йдеться про нашого громадянина, зразкового громадянина та людину, яка багато років пропрацювала в хорошій сербській компанії», – сказав Вучич.
Раніше цього року Служба зовнішньої розвідки Росії звинуватила сербські оборонні підприємства в постачанні боєприпасів Україні. Влада Сербії після цих звинувачень вимушена була фактично запровадити мораторій на експорт продукції військової промисловості.
Дарко Обрадович з Центру стратегічного аналізу заявив в інтерв’ю сербським медіа, що справа Куртича загрожує вийти за рамки трагічного випадку через відсутність російської прозорості, відмову від співпраці та репутацію, яку має Росія. На його думку, вся ситуація з підозрілою смертю представника компанії Jugoimport виглядає як своєрідний «додаток» до запровадженого мораторію на експорт сербської військової техніки та боєприпасів. «Нічого з цього не сталося б, якби Росія спілкувалася відповідно до міжнародної поліцейської співпраці, але, схоже, вони навмисно, як форму політичного послання, обрали напрямок неоднозначності, тому можна робити висновки в різних напрямках», – зазначив Обрадович.
