- Албанія відкрила перші розділи переговорів про вступ до Європейського Союзу.
15 жовтня на засіданні другої міжурядової Конференції у Люксембурзі було відкрито переговорні розділи з Кластеру 1, «Основи». Йдеться, зокрема, про розділи щодо функціонування демократичних інститутів, реформи державного управління, судової влади, правосуддя, державні закупівлі та фінансовий контроль.
Албанську делегацію на конференції очолив прем’єр-міністр Еді Рама, який наголосив, що Албанія має приєднатися до ЄС до 2030 року.
Втім, спостерігачі висловлюють сумніви щодо вступу Албанії до ЄС за шість років і прогнозують більш довгий шлях країни до членства в Європейському Союзі.
Ключові виклики для Тирани – необхідність запровадження принципів верховенства права та боротьба з корупцією.
- Президент Сербії Александар Вучич провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
Розмова відбулася 20 жовтня з нагоди 80-ї річниці визволення Белграда під час Другої світової війни. «Я вірю, що ця розмова допоможе подальшому розвитку відносин між Росією та Сербією», — зазначив сербський президент.
За словами Вучича, в розмові з Путіним він підкреслив, що Сербія не збирається вводити санкції проти Російської Федерації. Окрім того, під час телефонної розмови йшлося про постачання природного газу. “Ми також говорили про газові домовленості, і я очікую, що… ми почнемо говорити про довгострокову домовленість з Російською Федерацією”, – розказав Вучич.
Розмова президента Сербії з президентом РФ пройшла напередодні саміту БРІКС в Казані. Вучич, очевидно, намагався пояснити Путіну свою відсутність на саміті таким чином, щоб максимально зменшити негативні наслідки цього кроку для сербсько-російських відносин. Йдеться, насамперед, про забезпечення подальшої закупівлі Сербією російського газу за зниженими цінами.
З іншого боку, через кілька годин після телефонної розмови з президентом Росії, президент Сербії зустрівся з помічником держсекретаря США Джеймсом О’Браєном і керуючим директором з питань Європи Європейської служби зовнішніх дій Ангеліною Айхгорст. За словами Вучича, це була «чудова зустріч, зосереджена на політичній ситуації в регіоні, поточній ситуації в Косово і Метохії та зміцненні співпраці в багатьох сферах».
Очевидно, що президент Сербії намагається і далі проводити багатовекторну політику, балансуючи між Росією та Заходом.
- Вучич не поїхав на саміт БРІКС
Президент Сербії Александар Вучич 21 жовтня повідомив, що не поїде на саміт БРІКС до Росії 22-24 жовтня. У цей час він матиме зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Пізніше очікується прибуття голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Як заявив сербський президент в телеінтерв’ю, Путін знає про його рішення, оскільки вони обговорили це питання під час телефонної розмови напередодні. Вучич зазначив, що сказав Путіну, що «якби таких візитів не було, мені було б надзвичайно важко приїхати через різні речі», які Путін «добре знає», і «розуміє Сербію». Втім, «ми відправимо делегацію з чотирьох наших міністрів”, наголосив сербський президент.
Сербію на саміті в Казані представлятиме віце-прем’єр-міністр Александар Вулін, міністр оборони Братислав Гашич, міністр економіки Адріяна Месарович і міністр Ненад Попович.
Склад делегації каже про те, що Сербія готова розвивати відносини з країнами БРІКС у військовій та економічній сферах. Втім, змінювати зовнішньополітичний вектор з ЄС на БРІКС в Белграді, очевидно, не готові.
- В Чорногорії оприлюднені результаті перепису населення
Найбільше громадян Чорногорії вважають себе чорногорцями – 41,12 відсотка (256 436). Далі йдуть серби — 32,93 відсотка (205 370). 9,45 відсотка громадян (58 956) визнали себе боснійцями.
4,97% громадян (30 978) назвали себе албанцями, 2,06% (12 824) – росіянами, 1,63% (10 162) – мусульманами.
Не захотіли висловити свою думку 2,88 відсотка громадян, або 17 907.
Про це повідомили на прес-конференції в Державному бюро статистики (Монстат), презентуючи дані перепису населення, який відбувся з 3 по 28 грудня 2023 року.
За даними перепису, більшість жителів Чорногорії говорять сербською мовою – 43,18 відсотка (269 307). Чорногорською мовою 34,52 відсотка (215 299), на третьому місці боснійська мова – 6,97 відсотка (43 470).
Албанською мовою розмовляють 5,25% (32 725), російською – 2,36% (14 731), сербохорватською – 2,08% (12 999).
Не захотіли висловлювати свою думку 1,71 відсотка населення (10 691).
Після оголошення результатів перепису населення від представників влади, що представляють просербські політичні сили, пролунали заклики на підтримку наданню сербській мові статусу офіційної. Зокрема, про це заявив міністр внутрішніх справ Чорногорії Данило Шаранович. Він зазначив, що підтримає те, щоб сербська мова була офіційною, і підтримає ініціативу визначення сербської мови як офіційної в Конституція Чорногорії.
Зараз у Конституції Чорногорії чорногорська мова визначена як «офіційна». Сербська, а також боснійська, албанська та хорватська мови є такими, що «офіційно використовуються».
- Заарештовано колишнього президента Албанії Іліра Мету
Колишнього президента Албанії та президента Партії Свободи Іліра Мету заарештували за наказом Спеціальної прокуратури з боротьби з корупцією та організованою злочинністю (SPAK).
Мету звинувачують у корупції, відмиванні грошей, а також у недекларуванні та приховуванні статків. Він спростовує всі звинувачення.
Ілір Мета був президентом Албанії з 2017 по 2022 рік. Окрім посади президента, він також був прем’єр-міністром, міністром закордонних справ та обіймав інші високі посади. Останні роки Мета був опонентом прем’єр-міністра Еді Рами та його політичної сили.
Лідер опозиційної Демократичної партії Салі Беріша заявив, що арешт Мети був організований Рамою, який «прагне нанести удар по своїх політичних опонентах».
Представники Партії Свободи попередили, що подальше утримання під вартою Іліра Мети призведе до протестів.
