- Албанія та Косово планують відправити військових в Газу в рамках планів Ради миру Трампа
19 лютого у Вашингтоні відбулося інавгураційне засідання «Ради миру» (Board of Peace) під головуванням Дональда Трампа, на якому були присутні представники понад 40 країн та спостерігачі з десятка інших.
На засіданні обговорювалося питання запуску міжнародних стабілізаційних сил, завданням яких буде нагляд за кордонами, підтримка безпеки та демілітаризація Гази. Албанія та Косово, разом з Індонезією, Марокко та Казахстаном увійшли до п’ятірки країн, які погодилися відправити свої військові контингенти до Сектору Гази.
Президентка Косова Вйоса Османі (Vjosa Osmani) зазначила, що участь у Раді пліч-о-пліч з країнами, які ще не визнали незалежність Приштини (зокрема, з Марокко та Казахстаном), є історичним шансом для зміцнення міжнародного статусу країни. Окрім того, участь Сил безпеки Косово (KBS) у місії разом зі США та іншими союзниками «буде надзвичайною можливістю для їхнього професійного зростання», підкреслила Османі в інтерв’ю журналістам.
Комісар ЄС з питань Середземномор’я Дубравка Шуїца (Dubravka Šuica), член Хорватської демократичної партії (ХДС), перебувала у Вашингтоні як спостерігачка.
Франція, Бельгія, Іспанія, Ірландія, Словенія, Швеція та Португалія були серед держав-членів ЄС, які заперечили проти участі Єврокомісара у зустрічі.
Cоціал-демократична, ліберальна та «зелена» групи Європейського парламенту у листі, надісланому 20 лютого президенту Комісії Урсулі фон дер Ляєн, назвали рішення Європейської комісії направити єврокомісара на засідання Ради миру «серйозною помилкою», додавши, що Комісія не мала мандату на прийняття такого рішення. Лідери парламентських груп заявили, що присутність Комісії надала Раді миру видимості та легітимності, водночас послаблюючи авторитет Організації Об’єднаних Націй.
Втім, речники Єврокомісії підкреслили, що Шуїца була присутня для участі «у ширшому обговоренні, щоб забезпечити безпечне майбутнє для Гази та палестинців», і що ЄК «має право приймати запрошення такого роду».
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, коментуючи критичні зауваження з Європи, сказав: «Багато хто в Європі каже, що Рада миру має на меті замінити Організацію Об’єднаних Націй. Мені це не виглядає як спроба замінити ООН, але якщо це допоможе струсонути цього гіганта, що перебуває в агонії, і розбудити його — тоді благослови, Боже, Раду миру».
Трамп використав зустріч у Вашингтоні, щоб розповісти про свій успіх у посередництві в мирних переговорах між ворожими державами, навивши як приклад Косово та Сербію. «Один приклад: Косово та Сербія. Я це робив», – сказав Трамп, закликавши Белград та Приштину телефонувати йому, у випадку, коли вони не будуть ладнати між собою. (Як відомо, протягом першого терміну Трампа на посаді президента США, лідери Сербії та Косово підписали в Білому домі Вашингтонську угоду, яка, як передбачалося, мала налагодити економічну співпрацю і покласти край конфлікту).
- Угорщина та Словаччина вимагають від Хорватії дозволити транспортування російської нафти через трубопровід JANAF
Угорщина та Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням терміново дозволити транспортування російської нафти через Адріатичний нафтопровід (JANAF). У спільному листі до міністра економіки Хорватії Анте Шушняра (Ante Šušnjar) угорська та словацька сторони наголосили, що їхнє виключення із санкцій ЄС дає можливість імпортувати російську нафту морем у разі перебоїв із трубопровідним постачанням. Пізніше угорська нафтова компанія MOL та її словацький підрозділ Slovnaft у спільній заяві, підкреслили, що JANAF «має дозволити» пропуск російської нафти.
Угорщина та Словаччина є останніми країнами ЄС, які використовують російську нафту, що постачається трубопроводами, і прагнуть продовжувати це робити, враховуючи її нижчу ціну.
Після того як 27 січня, після російського обстрілу, було зупинено транспортування нафти через трубопровід «Дружба» територією України, угорська нафтова компанія MOL уклала контракти на постачання великої кількості нафти з різних країн, включаючи Росію, морським шляхом. Танкери мають доставити вантаж до хорватського порту, звідки хорватський трубопровідний оператор JANAF має можливість транспортувати нафту до нафтопереробних заводів MOL.
Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр напередодні заяви MOL та Slovnaft висловив готовність країни допомогти Угорщині та Словаччині, проте висловився проти продовження імпорту саме російської нафти. «Ми готові допомогти вирішити гострі перебої відповідно до законодавства ЄС та правил ЄС та OFAC (Управління з контролю за іноземними активами США). Ніхто не повинен залишатися без палива», – наголосив він, додавши, що Хорватія діяла відповідально та прозоро з точки зору регіональної енергетичної безпеки і зробить це знову для Угорщини, з повною повагою до своїх українських союзників та щоденних страждань, які вони зазнають.
«Барель, куплений в Росії, може здатися деяким країнам дешевшим, але він допомагає фінансувати війну та напади на український народ», – зазначив міністр.
- У Тирані відбулася друга міністерська зустріч, присвячена Коридору VIII
Пан’європейський транспортний Коридор VIII, загальною довжиною 1300 км залізниці та 960 км автошляхів, починається в албанському порту Дуррес на Адріатичному морі (куди приходять пороми з італійських портів Барі та Бриндізі). Від Дурреса маршрут проходить через Тирану (Албанія), Скоп’є (Північна Македонія) та Софію (Болгарія). Кінцева точка — чорноморські порти Болгарії — Варна та Бургас.
За підсумками зустрічі представники Албанії, Італії, Болгарії, Північної Македонії та Румунії підписали спільну декларацію, яка визначає Коридор VII як стратегічну вісь «Схід–Захід, що з’єднує Адріатичне та Чорне моря» і є ключовою «для економічної інтеграції, військової мобільності та безпеки в Південно-Східній Європі».
Напередодні зустрічі в Тирані, на засіданні міністрів оборони НАТО 12 лютого, Коридор VIII було включено до переліку об’єктів критичної інфраструктури Альянсу. •В Декларації підкреслюється, що Коридор VIII є пріоритетом для посилення військової мобільності в рамках співпраці ЄС–НАТО, що безпосередньо сприяє безпеці «південно-східного та східного флангів Альянсу».
Особливе місце в Декларації займає згадка про Україну. Представники Албанії, Італії, Болгарії, Північної Македонії та Румунії рішуче засудили агресивну війну Росії проти України та підтвердили підтримку міжнародних політичних та дипломатичних зусиль, спрямованих на встановлення справедливого й тривалого миру.
- В Чорногорії виправдали всіх обвинувачених в справі «державного перевороту» 2016 року, включно з російськими громадянами
Апеляційний суд Чорногорії відхилив апеляцію Спеціальної державної прокуратури (SDT) і підтвердив виправдувальний вирок Вищого суду в Подгориці стосовно всіх обвинувачених у спробі державного перевороту 2016 року. Суд встановив, що під час повторного розгляду справи у Вищому суді в липні 2024 року, під час винесення виправдального вироку, не було допущено суттєвих порушень кримінального процесу. Після тривалого розгляду та таємного обговорення Апеляційний суд дійшов висновку, що обвинувачення не змогло довести провину підсудних. Таким чином, судді залишили в силі виправдальний вирок, який було ухвалено після зміни влади в Чорногорії у 2020 році, коли політики, яких звинувачували в організації державного перевороту, стали частиною керівної коаліції.
Вирок підтверджує невинуватість усіх фігурантів справи:
– громадян РФ Едуарда Шишмакова та Володимира Попова, яких слідство називало офіцерами ГРУ;
– політичних діячів Андрії Мандича, голову парламенту Чорногорії та депутата парламенту Чорногорії Мілана Кнежевича, які у 2016 році були лідерами проросійського Демократичного фронту (DF),
– кількох громадян Сербії, зокрема колишнього генерала сербської жандармерії Братислава Дікича.
Спеціальна прокуратура у своїй апеляції наполягала, що Шишмаков та Попов організували злочинну мережу для фінансування та координації перевороту. Обвинувачення стверджувало, що вилучене тактичне спорядження та свідчення свідка-співучасника Саші Сінджелича є неспростовними доказами підготовки теракту 16 жовтня 2016 року. Метою змови нібито було захоплення парламенту та ліквідація тодішнього прем’єр-міністра та лідера Демократичної партії соціалістів (ДПС) Міло Джукановича, щоб зупинити інтеграцію Чорногорії в НАТО.
Після виправдання всіх фігурантів справи про «державний переворот», Демократична партія соціалістів, яка тепер перебуває в опозиції, виступила з жорсткою критикою рішення Апеляційного суду.
«Виправдувальний вирок для всіх обвинувачених у справі, відомій як “державний переворот”, є одним із найсерйозніших ударів по цілісності чорногорського правосуддя і ставить фундаментальне питання — чому чорногорські суди взяли на себе головну роль у політично вмотивованому перекручуванні істини», — заявили в ДПС, додавши, що «лише чорногорське правосуддя не побачило спроби державного перевороту в день парламентських виборів 2016 року, напередодні вступу Чорногорії до НАТО».
«Ані дев’ять обвинувачених, які визнали провину; ані заява президента Сербії, який на власні очі бачив, що в Чорногорії готувалося велике зло; ані дані західних розвідувальних служб про російських агентів Шишмакова та Попова, які керували всією операцією; ані присутність колишнього командувача сербської жандармерії Братислава Дікича в Чорногорії безпосередньо перед виборами, у телефоні якого під час арешту було знайдено фотографії державних установ та об’єктів значення; як і той факт, що голова всіх російських спецслужб Ніколай Патрушев через кілька днів після виборів у Чорногорії прибув до Сербії, щоб “закрити рот” Александару Вучичу та забезпечити евакуацію Шишмакова та Попова до Москви — всього цього не було достатньо для чорногорських судів, щоб побачити, який сценарій готувався для Чорногорії у 2016 році», — йдеться у заяві партії.
У ДПС додали, що не мають наміру оцінювати будь-яку індивідуальну відповідальність, включаючи відповідальність Андрії Мандича та Мілана Кнежевича. «Навіть коли вони були засуджені в першій інстанції, ми не коментували рішення Вищого суду. Але той факт, що виправдані всі інші обвинувачені, серед яких і два російські агенти, про діяльність яких писали світові медіа під час потрясінь у Молдові, Грузії та Польщі, і які досі активні на службі, — це небезпечний сигнал. Це, безумовно, заохотить завтра нові терористичні групи спробувати повалити конституційний лад і насильно захопити інституції нашої держави, очікуючи, що у фіналі вони не нестимуть за це відповідальності», – наголошується в заяві.
- Прем’єр-міністр кантону Сараєво Ніхад Ук подав у відставку на тлі масових протестів громадян після смертельної аварії трамваю
Трагедія відбулася 12 лютого в самому центрі Сараєво біля Національного музею Боснії і Герцеговини. Трамвай на великій швидкості зійшов з рейок і вилетів прямо на трамвайну зупинку, де в той момент перебували пасажири. Удар був такої сили, що захисна огорожа зупинки була повністю знищена. В результаті аварії загинув 23-річний студент з Брчко Ердоан Моранкич, ще кілька людей отримали поранення, в тому числі важкі – 17-річній дівчині лікарі були змушені ампутувати ногу.
14 лютого в Сараєво було оголошено день жалоби.
Водія трамваю було затримано. Обвинувачення просило про місячний арешт для водія трамвая, стверджуючи, що причиною аварії був «людський фактор». Під час слухання водій не визнав себе винним і заявив, що аварія сталася через технічну несправність трамвая. Кантональний суд Сараєво відхилив клопотання прокуратури кантону Сараєво про взяття його під варту.
Наступного дня після аварії сотні громадян, переважно молодь, вийшли на акцію протесту на місці трагедії. Учасники тримали фотографії загиблого Ердоана та плакати з написами: «Це могли бути ми», «Ми не почуваємося в безпеці», «У фокусі — безпека, а не політика». Протестувальники обурені тим, що попри нещодавню реконструкцію колій, на лінії досі випускають старі, технічно несправні трамваї (деяким з них понад 50 років). Активісти вимагали не просто покарання водія, а відставки керівництва транспортного підприємства GRAS та конкретних кроків від уряду Кантону Сараєво щодо оновлення рухомого складу. В наступні дні протести продовжилися.
На тлі протестів прем’єр-міністр кантону Сараєво Ніхад Ук подав у відставку. Директор міського комунального підприємства, яке надає послуги міського громадського транспорту, також подав у відставку. Втім, організатори протестів кажуть, що цього недостатньо.
21 лютого в Сараєво відбувся сьомий громадянський протест через смертельну аварію, в який взяли участь кілька тисяч громадян, серед яких була велика кількість студентів та учнів старших класів. Учасники протесту, серед іншого, вимагали оприлюднення імен відповідальних осіб та конкретних заходів, зокрема термінів вирішення проблеми трамвайних перевезень.
- Італійська сторона оптимістично оцінює перспективи співпраці Риму та Тирани у військово-промисловій сфері
Посол Італії в Албанії Марко Альберті (Marco Alberti) в інтерв’ю албанським журналістам підкреслив, що після повноцінного вступу в силу угоди між KAYO та Fincantieri щодо реконструкції військово-морської бази Пашаліман з метою будівництва військово-морських кораблів, буде створено нові робочі місця та буде надано поштовх розвитку суміжних галузей промисловості. Хоча, за словами посла, «багато хто налаштований скептично і запитує, чи спрацює ця угода», він впевнений, що KAYO та Fincantieri поступово досягнуть успіху.
Албанська державна оборонна компанія KAYO та італійський суднобудівний гігант Fincantieri, основним власником якого є держава, підписали угоду про створення спільного підприємства, що спеціалізується на військово-морському виробництві, в листопаді 2025 року. Угода була офіційно оформлена в албанському порту Дуррес у присутності прем’єр-міністра Еді Рами, міністрів оборони Італії та Албанії.
Угода передбачає реконструкцію військово-морської бази Пашаліман у затоці Вльора, і перетворення її на сучасну верф, де буде налагоджено виробництво військових кораблів.
База Пашаліман була створена в 1950-х роках Радянським Союзом як база підводних човнів. В 1960-х об’єкт перейшов Албанії. На початку 1990-х база перебувала в занепаді, але була частково відновлена за допомогою Туреччини і наразі використовується флотами Албанії і НАТО.
