- ЄС підтримав проєкт із видобуток літію в Сербії
Європейський Союз і Сербія підписали Меморандум про Стратегічне партнерство щодо сталої сировини (насамперед, йдеться про літій), а також щодо виробництва акумуляторів і електромобілів.
Документ підписано 19 липня під час Саміту з екологічно чистої сировини у Белграді.
Єврокомісія підкреслює, що мета партнерства, визначеного Меморандумом, полягає в підтримці розвитку нових місцевих галузей промисловості та висококваліфікованих робочих місць.
Передбачено тісну співпрацю між ЄС і Сербією в п’яти сферах.
Це, зокрема, напрямок досліджень та інновацій, насамперед, в рамках програми ЄС Horizon Europe. Обидві сторони на основі Меморандуму обмінюватимуться знаннями та технологіями.
Ще один напрямок співпраці стосується мобілізації фінансових та інвестиційних інструментів ЄС для підтримки інвестиційних проектів у Сербії.
Також передбачається навчання та підвищення кваліфікації сербських спеціалістів.
Після підписання Меморандуму про взаєморозуміння, ЄС і Сербія протягом шести місяців розроблять дорожню карту з конкретними діями щодо реалізації стратегічного партнерства.
Домовленості Белграда та Брюсселя спрямовані на підтримку проєкту із видобутку літію – проєкту Jadar. Цей проєкт, незважаючи на протести місцевих мешканців регіону, де планується видобувати літій та екологічних активістів, був нещодавно «реанімований» сербською владою.
- Албанія закликає Грецію юридично припинити війну
Албанський парламент 18 липня проголосував за декларацію, яка закликає Грецію скасувати закон 84-річної давнини про оголошення стану війни з Албанією.
У зверненні депутати просять уряд Албанії докласти всіх зусиль разом з урядом Греції, щоб скасувати «закон війни» і правові наслідки, які випливають із цього закону.
28 жовтня 1940 р. Італія оголосила війну Греції та атакувала її з окупованої албанської території. Відразу після цього в Греції було оголошено “стан війни” з Італією та Албанією. Королівським указом від 10 листопада 1940 р. було виселено албанське населення з грецької території, а власність всіх албанців, що мешкали на території Греції, конфісковано. З того часу ці норми діють. Таким чином, Албанія та Греція, хоча і є країнами-членами НАТО, але технічно все ще перебувають у стані війни, а власність на сотні мільйонів доларів етнічних албанців в Греції залишається заблокованою.
- Александр Касаноф став новим представником США на Західних Балканах.
Він замінить Габріеля Ескобара, повноваження якого закінчилися наприкінці травня.
Як оголосив Держдепартамент, Александр Касаноф був обраний заступником помічника секретаря з питань Західних Балкан, а також преси та громадської дипломатії в Бюро з питань Європи та Євразії,.
Раніше Касаноф був виконавчим помічником колишнього заступника міністра з політичних питань Вікторії Нуланд. Працював в американських дипломатичних місіях в Ірландії, Туркменістані, Чилі та Україні. Є лауреатом «Премії Джеймса Клемента Данна» за досягнення в якості політичного радника в посольстві США в Києві під час «Євромайдану» в 2014 році, зазначають сербські медіа.
- Косово закрило російсько-сербські АЗС
Інспекція Міністерства промисловості, підприємництва і торгівлі Косова із допомогою поліції закрила три автозаправочні станції “Нафтової промисловості Сербії” (NIS Petrol) в Північній Митровиці та Зубіному Потоці, а Косовське агентство приватизації (AKP) припинило дію договорів оренди.
За твердженням косовських відомств, АЗС не мали ліцензії, а дві з них навіть не оподатковувалися.
Міністр внутрішніх справ Косово Джелал Свечла заявив, що «порушникам законів і правил, таким як NIS Petrol, філії російського «Газпрому», не місце в Республіці Косово».
Основним власником компанії NIS є “Газпром нафта”, компанія “Газпром” і держава Сербія.
Відкриття АЗС NIS Petrol на півночі Косова у 2016 році викликало рішучий опір з боку влади Косова, яка назвала роботу цієї нафтової компанії в Північній Митровиці спробою поширити вплив Росії в Косово та регіоні. Приштина тоді направила нота протесту до Європейського Союзу та всіх міжнародних інституцій.
