- Сербія, Угорщина та Росія планують будівництво нового нафтопроводу
Міністр гірничої промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович та міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини Петер Сіярто 21 липня провели переговори із заступником міністра енергетики Росії Павлом Сорокіним щодо реалізації проекту будівництва нафтопроводу між Сербією та Угорщиною та постачання російської нафти.
«Брюссель примусово відключає енергосполучення, забороняє використання російських енергоносіїв та перекриває транспортні шляхи. Таку ситуацію можна вирішити шляхом залучення більше джерел енергії та розвитку більшої кількості транспортних шляхів. Сьогодні з сербськими та російськими колегами домовляємося про будівництво нового нафтопроводу, що сполучає Угорщину з Сербією», – зазначив Сіярто.
Джедович-Ханданович після розмови заявила, що уряди Сербії, Угорщини та Росії підтримують реалізацію цього проекту, який забезпечить країні ще один напрямок постачання сирої нафти в найближчі кілька десятиліть. «Будівництво цього трубопроводу дозволить Сербії забезпечити постачання сирої нафти через Угорщину, тим самим ще більше зміцнивши її енергетичну безпеку. Диверсифікація поставок важлива для того, щоб бути безпечнішою та менш залежною від одного напрямку поставок, особливо в умовах дедалі нестабільнішого геополітичного контексту», – сказала Джедович Ханданович.
Як повідомляється, довжина нового нафтопроводу становитиме понад 300 км. Він з’єднуватиме місто Нові Сад у Сербії з приймальною станцією трубопроводу «Дружба», яка знаходиться в угорському Сазхаломбатті. Проєктно-технічна документація знаходиться на завершальній стадії, а старт робіт очікується на початку 2026 року. Ввести в експлуатацію новий трубопровід планують у 2027 році. Проєкт розрахований на щорічний транзит до 5 млн т нафти.
Влада Белграда вирішила побудувати додатковий маршрут постачання нафти, коли Хорватія заборонила транспортування російської нафти через трубопровід JANAF наприкінці 2022 року відповідно до санкцій Європейського Союзу проти Росії через її вторгнення в Україну. У жовтні 2022 року Сербія та Угорщина домовилися про будівництво нафтопроводу, який дозволить Сербії постачати російську нафту шляхом підключення до нафтопроводу «Дружба», який проходить територією України.
У 2022 році Євросоюз тимчасово зняв заборону з Угорщини на імпорт російської нафти через нафтопровід «Дружба», оскільки країна не має виходу до моря. В той же час, в Україні наразі обговорюється можливість припинення транзиту російської нафти, тому подальша доля сербсько-угорського нафтопроводу під питанням.
- Сербія та Китай проведуть перші спільні військові навчання
У другій половині липня спеціальні підрозділи китайської та сербської армій проведуть спільні навчання під назвою «Вартовий миру 2025» у провінції Хебей, що на півночі Китаю, повідомив речник Міністерства оборони Китаю полковник Цзян Бінь на прес-конференції.
«Це будуть перші спільні навчання між китайськими та сербськими військовими», – сказав він, додавши, що двостороння діяльність допоможе зміцнити бойові можливості військ-учасників та поглибити співпрацю між двома арміями.
Ці навчання є частиною зростаючої військової співпраці між країнами. Східноазійська держава надала балканській країні системи протиповітряної оборони для захисту її повітряного простору.
Сербія — єдина європейська країна, яка має військову співпрацю з Китаєм, військово-технічну співпрацю. Тож йдеться не лише про самі навчання, а й про те, що їм передує, — це закупівля озброєння, техніки, спільна розробка, тобто передача деяких активів та знань з Китаю для сербської військової промисловості, зазначають військові аналітики.
- ЄС скоротив бюджет Плану зростання для Боснії і Герцеговини
Боснія і Герцеговина залишилася без перших 108,5 мільйонів євро з Плану зростання Європейського Союзу для Західних Балкан, оскільки політики БіГ за рік і вісім місяців не могли домовитися між собою і представити ЄС фінальну версію програми реформ, необхідної для початку фінансування.
Причиною суперечки всередині БіГ стало те, що Республіка Сербська відкидає будь-яку передачу повноважень державі, тоді як політики з Федерації Боснії і Герцеговини вимагають, щоб державні інституції принаймні координували процес. Представники Республіки Сербської відкидають навіть використання терміну «національний» у будь-якому контексті в Порядку денному реформ, на якому наполягають представники Федерації Боснії і Герцеговини.
ЄС пропонує шість мільярдів євро країнам регіону, щоб пришвидшити їхній розвиток та інтеграцію, і БіГ є єдиною країною, яка не виконала передумов та не погодила план реформ, прийнятний для Європейської комісії.
Згідно з проектом Порядку денного реформ, влада двох ентитетів Боснії та Герцеговини планувала подати заявки на інфраструктурні проекти вартістю понад 2,3 мільярда євро.
Наприклад, планується використати гроші ЄС для завершення будівництва автомагістралі на пан’європейському коридорі 5c, яка з’єднає хорватський порт Плоче з Будапештом, для модернізації залізниці, яка була побудована за часів колишньої Югославії, для реалізації низки енергетичних проєктів, для цифровізації країни, включаючи будівництво сучасної оптико-волоконної мережі та запровадження 5G.
Незважаючи на розбіжності, політикам з різних частин БіГ вдалося домовитися про окремі інфраструктурні проекти, але цього виявилося недостатньо. Європейська комісія вирішила, що вона більше не чекатиме фінального документу від БіГ, і відкликала десять відсотків коштів, запланованих для Боснії і Герцеговини, що означатиме менше коштів на всі заплановані проекти в БіГ, і більше – для інших країн регіону.
Після того, як Боснія та Герцеговина залишилася без перших 108,5 мільйонів євро з Плану зростання Європейського Союзу для Західних Балкан, Боснія та Герцеговина тепер може отримати доступ до коштів у максимальній сумі 976,6 мільйонів євро. Європейська комісія попереджає владу Боснії та Герцеговини, що якщо остаточна та консолідована версія Порядку денного реформ не буде представлена до 30 вересня 2025 року, то відбудеться додаткове скорочення запланованих коштів ще на десять відсотків.
- Університет Чорногорії домовився про співпрацю із китайським комп’ютерним Центром, який перебуває під американськими санкціями
Державний Університет Чорногорії та Обчислювальний центр провінції Шаньдун (Національний суперкомп’ютерний центр у Цзінані) з Китайської Народної Республіки домовилися про співпрацю. Меморандум про взаєморозуміння підписали ректор Університету Чорногорії Владимир Божович, та секретар партійного комітету Національного суперкомп’ютерного центру в Цзінані Юлі Ван.
«Цим меморандумом ми відкриваємо двері до стратегічної співпраці в галузях, що формують майбутнє цифрової безпеки та технологій — від криптографічних протоколів і штучного інтелекту до блокчейну та спільних дослідницьких платформ. Наша мета — обмін знаннями, розробка інноваційних рішень та побудова міцних зв’язків між академічними спільнотами Чорногорії та Китаю», — зазначив Божович.
Запланована співпраця включає дослідження та розробку криптографічних протоколів та систем безпеки, оптимізацію штучного інтелекту, проектування архітектур для кібербезпеки на основі інтеграції апаратних та програмних рішень. Також співпраця включає застосування технології блокчейн для спільного навчання моделей штучного інтелекту, а також створення спільної платформи для тестування та перевірки криптографічних алгоритмів у симульованих викликах безпеки.
Під час зустрічі також обговорювалися конкретні можливості розширення співпраці, зокрема: обмін дослідниками, спільна участь у міжнародних проектах, а також зв’язок через дослідницьку роботу, спільні освітні програми та інноваційні центри.
Національний суперкомп’ютерний центр у Цзінані з квітня 2021 року знаходиться у списку організацій, що перебувають під санкціями Міністерства торгівлі США. За даними Бюро промисловості та безпеки США (BIS), цей та шість інших китайських центрів пов’язані з програмами модернізації військових потужностей Китаю та розробкою озброєнь, включаючи гіперзвукові ракети та потенційну зброю масового знищення. Санкції перешкоджають цим організаціям отримати доступ до сучасних американських технологій, особливо в галузі чіпів та програмного забезпечення, через підозри, що ці технології можуть бути використані у військових цілях.
Співпраця державного Університету Чорногорії із китайським високотехнологічним центром, що перебуває під санкціями, може ускладнити відносити Подгориці та Вашингтону.
- В Сербії продовжуються студентські протести.
Як відомо, студенти вже кілька місяців блокують факультети по всій Сербії, наполягаючи на відповідальності за загибель 16 людей внаслідок падіння бетонного навісу залізничного вокзалу в Нові-Саді 1 листопада 2024 року. Віднедавна до списку вимог студентського руху доєдналася вимога щодо оголошення дострокових парламентських виборів.
Протягом останнього тижня протестувальники на кілька годин перекривали міст, площі та дороги в Белграді, автомагістраль в Ужице. Мітинги та блокування доріг також відбулися в Ниші, Крагуєвці, Новому Саді, Крушевці, Лозниці та інших містах. Подекуди відбувалося протистояння учасників протестів із поліцією.
22 липня поліція та адміністрація Студентського культурного центру (СКЦ) в Белграді розблокували будівлю, в який з лютого перебували студенти. Після цього провладні медіа та представники влади заявили про безлад і крадіжки, які вони виявили в приміщеннях СКЦ.
Президент Сербії Александар Вучич з цієї нагоди заявив, що «завдання держави — знайти винних за навіс у Новому Саді, але також і щоб настав час відповідальності для всіх, хто після цього зруйнував країну». «Це означає, що всі, хто зруйнував систему освіти, перетворив факультети на свинарники та знищив країну та інституції за останні кілька місяців, повинні будуть нести відповідальність», – додав він.
Незважаючи на звинувачення з боку влади, студентський рух демонструє рішучість продовжувати протести. Очікується, що протести триватимуть, а їхня інтенсивність залежатиме від консолідації студентів та громадянського суспільства, від дій влади та реакції міжнародної спільноти.
