- Додік втратив мандат президента, але не погоджується з цим рішенням
Суд Боснії і Герцеговини 18 серпня відхилив апеляцію на рішення Центральної виборчої комісії щодо припинення мандата президента Республіки Сербської, Мілорада Додіка.
Рішення суду є остаточним і означає, що упродовж 90 днів має бути оголошено дострокові вибори президента Республіки Сербської. Президент при цьому буде обраний лише на один рік – до жовтня 2026-го, коли мав закінчитися нинішній мандат Додіка.
У лютому суд у Сараєві заочно засудив Додіка до одного року в’язниці та на шість років заборонив займатися політичною діяльністю. Додік був визнаний винним у ігноруванні рішень Високого представника Крістіана Шмідта. За клопотанням Додіка суд замінив тюремний термін штрафом, проте заборона обіймати посади є чинною.
Додік не визнав рішення суду. «Я не визнаю рішень неконституційних судових установ, я залишаюся президентом Республіки Сербської!», – підкреслив він на прес-конференції.
Напередодні оголошення рішення суду щодо мандата Додіка, прем’єр-міністр Республіки Сербської Радован Вішкович подав у відставку. Додік оголосив, що запропонує кандидатуру глави уряду Республіки Сербської після консультацій, відповідно до процедури, передбаченої Конституцією РС. За його словами, настав етап кульмінації гібридної війни Заходу проти Республіки Сербської, і тому необхідно подолати ситуацію, зібравши уряд національної єдності.
Окрім того, Додік анонсував проведення референдуму, на якому “громадяни відкинуть недемократичні рішення”. За його словами, громадяни зможуть відповісти на питання, чи готові вони до того, що “іноземець нав’язує свої правила та зруйнує конституційний лад”.
Референдум має відбутися наприкінці вересня, після чого Народна скупщина Республіки Сербської “закріпить волю громадян законодавчим шляхом”. Якщо і після цього Сараєво не повернеться до принципів Дейтона, то після цього буде проведено референдум щодо самовизначення Республіки Сербської, повідомив Додік.
На думку незалежних політичних аналітиків та юридичних експертів, анонсовані референдум (референдуми) будуть анульовані Конституційним судом Боснії і Герцеговини. Якщо вони все ж таки будуть проведені, то у формі опитування громадян, плебісциту, і не матимуть правових наслідків.
В той же час, за словами Вехіда Шехича, експерта з питань права, дуже важко передбачити, що станеться далі «в такій країні, як Боснія і Герцеговина, країні, де досі немає верховенства права».
- В Сербії продовжуються антивладні протести. Головна вимога – дострокові вибори
У Сербії вже понад дев’ять місяців тривають протести, учасники яких, вимагають притягнення до відповідальності винних за загибель 16 людей внаслідок падіння навісу на залізничному вокзалі в Новому Саді 1 листопада минулого року.
Згодом студенти, які очолюють протести, додали до вимог заклик до влади оголосити позачергові парламентські виборів, оскільки «держава нічого не зробила щодо притягнення відповідальних за аварію».
У серпні протести в Сербії стали більш напруженими, зіткнення між антиурядовими демонстрантами та прихильниками правлячої Сербської прогресивної партії, протестувальниками та поліцією стали частішими, а втручання поліції стали більш інтенсивними. З середини серпня студентські та громадянські протести відбуваються кожного дня і охоплюють найбільші міста по всій Сербії. Студенти блокують факультети, громадяни збираються перед будівлями судів, проводяться протестні марші, організовуються пікети перед офісами правлячої Сербської прогресивної партії (СНС), непоодинокі і напади на штаб-квартири СНС.
За попередні 15 днів по всій країні масово проходили студентсько-громадські протести, в які втручалася поліція, яка силою розганяла демонстрації, використовуючи сльозогінний газ та світлошумові гранати, після чого відбувалися арешти учасників протестів, деяких з яких жорстоко побили.
Внаслідок сутичок постраждали десятки поліцейських і представників інших безпекових структур, зокрема, і військового спеціального підрозділу «Кобри». Десятки протестувальників були затримані, кілька маніфестантів заарештовано.
* * *
22 серпня президент Сербії Александар Вучич, демонструючи свій намір вирішити політичну кризу шляхом переговорів, запросив представників протестного руху на публічні дебати
«Незважаючи на все погане, що я думаю про їхні вимоги, я вважаю дуже важливим, щоб ми їх чули та слухали один одного. Я вважаю, що вкрай важливо відновити діалог у нашій Сербії», – сказав Вучич у відеозверненні в Instagram.
«Давайте вступимо в діалог, дебати з тими, хто думає інакше. Вони мають право вимагати цього від свого президента, включаючи вибори», – сказав президент Сербії, запросивши «легітимних представників» протестувальників, «яких вони оберуть» до дебатів «на всіх наших телевізійних каналах та порталах». “Настав час показати обличчя кожного з нас, але набагато важливіше показати програми та представити бачення. Я хочу, щоб ми боролися за бачення, боролися за майбутнє, вирішували його через діалог та розмову. Без конфлікту та насильства. Щоб повернути країну до її законного стану, до того, де вона була дев’ять місяців тому”, – сказав Вучич.
“Я хочу вступити в дебати, і я хочу, щоб ми представили своє бачення та наші плани. Це найважливіше для Сербії на даний момент, а тоді громадяни матимуть можливість побачити, чиє бачення є реальним і реалістичним», – сказав Вучич у зверненні.
Представники студентського протестного руху та опозиції у відповідь заявили, що дебати стануть можливими лише після оголошення дострокових виборів.
Студенти філософського факультету Белградського університету оголосили, що поговорять з президентом, коли він оголосить про вибори.
«Очевидно, що він не має відповіді на народний бунт, тому зараз він хотів би поговорити з нами, кого він місяцями називає терористами. Ми обговорюватимемо бачення та програми на майбутнє під час передвиборчої кампанії, коли будуть оголошені вибори», – сказали студенти, що беруть участь в протестах.
Студенти белградського сільськогосподарського факультету написали: «Можливо, коли будуть оголошені вибори».
Юридичний факультет у Ніші заявив: «Оголосіть вибори. Нам більше нема про що говорити».
«Від студентів місяцями лунали чіткі та конкретні вимоги. Тоді як держава місяцями відповідала лише побиттям та відкритими погрозами. Під час передвиборчої кампанії є простір для дебатів. Це чекає на нас після оголошення виборів», – заявили 22 серпня студенти факультету електроніки в Ніші.
Президент опозиційної Демократичної партії (ДС) Срджан Мілівоєвич заявив, що це був «заклик Вучича до фальшивого діалогу». «Ви вдаєте з себе силу, коли заарештовуєте, погрожуєте та б’єте, а коли бачите, що вас ніхто не боїться, ви вдаєте з себе миротворця», – написав Мілівоєвич у мережі X.
Раніше Вучич заявляв, що парламентські вибори будуть призначені достроково, але точної дати не оголошувалося. Очевидно, подальші обіцянки сербської влади без конкретних рішень щодо оголошення виборів не зустрінуть розуміння у учасників протесту і опозиційно налаштованих громадян.
- Міжнародна реакція на політичну кризу в Сербії
Реакція Європейського Союзу на події в Сербії залишається стриманою.
В середині серпня, після ескалації протестів і спалахів насильства Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила про своє глибоке занепокоєння.
«Повідомлення про насильство під час нещодавніх протестів у Сербії викликають глибоке занепокоєння. Прогрес на шляху до ЄС вимагає, щоб громадяни могли вільно висловлювати свої погляди, а журналісти – висвітлювати події без залякування чи нападів», – написала Кос у мережі X.
19 серпня посол ЄС у Сербії Андреас фон Бекерат зустрівся з головою Народної Скупщини Сербії Аною Брнабич, щоб обговорити, в тому числі, і ситуацію навколо протестів.
«ЄС наголосив на необхідності для всіх сторін підтримувати повагу до основних прав, включаючи право на мирні зібрання», – йдеться у заяві Представництва ЄС у Сербії після зустрічі. Посол засудив усі акти насильства та ненависті й закликав політичних діячів уникати провокаційної риторики та поширення дезінформації.
Фон Бекерат наголосив, що будь-яка підозра щодо надмірного застосування сили має бути належним чином розслідувана. Він також наголосив на важливості захисту журналістів та забезпечення того, щоб дії поліції залишалися пропорційними та відповідали стандартам прав людини.
Діалог у всьому політичному спектрі залишається «єдиним шляхом вперед», – сказав посол, закликаючи всі сторони до деескалації напруженості та проведення реформ демократичними каналами.
Росія висловила свою підтримку офіційному Белграду.
В заяві російського Міністерства закордонних справ протести описані як «нова хвиля вуличних заворушень, що переходять межу цивілізованої поведінки». Учасники протестів, за висловом російського зовнішньополітичного відомства, це «хулігани», які «не гребують відкритою агресією, варварством та насильством».
У заяві зазначається, що «Росія не може залишатися байдужою до того, що відбувається у братській Сербії», та висловлюється впевненість, що «у цій країні відновляться мир, стабільність і їй вдасться впоратися зі спробами підірвати внутрішню єдність сербського народу, таку необхідну на сучасному історичному відрізку».
- Готується зустріч Вучича та Путіна
22 серпня президент Сербії Александар Вучич зустрівся з послом РФ у Белграді Александром Боцан-Харченком та обговорив з ним можливість переговорів між країнами «на найвищому рівні». «Ми обговорили всі теми, які становлять інтерес для обох країн, особливо у світлі зустрічі на найвищому рівні між керівництвом двох країн, яка має відбутися найближчим часом. Я підкреслив, що ми, як і раніше, віддані розвитку дружніх відносин з Росією і сповнені рішучості зберегти мир і політичну стабільність у регіоні Західних Балкан, особливо в Боснії і Герцеговині»,— написав Вучич у Instagram за підсумками зустрічі.
Передбачається, що, окрім озвученої теми ситуації в БіГ, лідери двох країн будуть обговорювати питання укладання нового газового контракту та політичну ситуацію в самій Сербії.
Вучич зустрічався з Путіним 9 травня у Москві. Поїздка сербського президента, лідера країни, яка є кандидатом на вступ до ЄС, викликала гостру критику Брюсселя, але жодних санкцій до Сербії чи персонально до Вучича з боку ЄС застосовано не було.
- В Косово не допустили до місцевих виборів провідну партію сербів
Центральна виборча комісія Косово 21 серпня не зареєструвала провідну партію сербів Косова, «Сербський список», для участі в місцевих виборах 12 жовтня.
Представники Руху “Самовизначення” в ЦВК виступили проти, стверджуючи, що серед кандидатів від «Сербського списку» є такі, що обіймають посади в т.зв. паралельних органах влади Сербії в Косово, і є члени організацій, які Приштина вважає терористичними.
“Сербський список” назвав рішення ЦВК незаконним, дискримінаційним та антисербським.
Керівник Управління у справах Косова і Метохії уряду Сербії Петар Петкович звинуватив ЦВК у прийнятті цього рішення «за прямим наказом» лідера Руху «Самовизначення» та в.о. прем’єр-міністра Альбіна Курті і заявив, що «напад Курті» на партію «Сербський список» – це «напад на весь сербський народ у Косово та Метохії».
Критика лунає і від міжнародної спільноти.
Перед голосуванням в ЦВК тимчасова повірена у справах посольства США в Приштині Ана Пратіпатті зустрілася з виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Косова Альбіном Курті та висловила занепокоєння від імені США. «Ми вважаємо, що всі громадяни Косова повинні мати можливість обирати своїх представників на місцевому рівні», – сказала Пратіпатті журналістам після зустрічі.
Місія ОБСЄ в Косово висловила стурбованість, заявивши, що «право на участь у вільних і чесних виборах є наріжним каменем демократичного управління та важливим елементом інклюзивного політичного життя». «Виключення політичних діячів підриває демократичний плюралізм, послаблює довіру до інституцій та зменшує можливості для всіх громад бути справедливо представленими», – додали в місії.
Партія «Сербський список» вже подала скаргу до Комісії з розгляду скарг та апеляцій щодо виборів у Приштині і очікує, що рішення ЦВК буде скасовано.
Це не перший випадок, коли ЦВК відмовляє партії «Сербський список» у реєстрації для участі в виборах. У грудні минулого року Центральна виборча комісія Косово вже відмовила їй у реєстрації для участі в парламентських виборах у лютому 2025 року, але партія виграла апеляцію у Комісії з розгляду скарг та апеляцій щодо виборів і взяла участь у виборах до парламенту.
