- ЄС вирішив не відкривати кластер 3 у переговорах із Сербією, а Сербія – не брати участі у саміті ЄС – Західні Балкани
Президент Сербії Александар Вучич ввечері 16 грудня оголосив, що жоден сербський посадовець не представлятиме Сербію на саміті ЄС-Західні Балкани 17 грудня в Брюсселі.
«Вперше за останні 13 чи 14 років ні я, ні хтось інший не поїде на цю міжурядову конференцію. Ніхто не представлятиме Республіку Сербія, тому Західні Балкани залишаться без Республіки Сербія», – сказав Вучич в ефірі РТС. «Я вважаю, що цим кроком я захищаю Сербію та її інтереси, бо ми повинні показати, що ми зробили, а ми зробили багато», – наголосив президент, очевидно, маючи на увазі той факт, що Сербії знов не вдалося відкрити кластер 3 у переговорах з Європейським Союзом.
Перед самітом Західні Балкани – ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що «поведінка Союзу щодо Сербії ганебна та несправедлива». На його думку президент Сербії Александар Вучич «вчинив правильно, не беручи участі в цьому фарсі».
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримав цю позицію. Він заявив, що «особливо підтримує Вучича» і що «хоча Сербія є однією з найкраще підготовлених країн, для її вступу до ЄС вигадується все більше умов».
Сербські чиновники доклали в останні тижні багато зусиль для того, щоб відкрити кластер 3 у переговорах з ЄС, але 16 грудня на засіданні Ради з загальних справ Європейського Союзу (GAC) під головуванням Данії не було досягнуто консенсусу щодо цього рішення.
Як повідомили сербські медіа, проти відкриття Сербією кластера 3 виступили Болгарія, Хорватія, Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Естонія, Литва, Латвія, а також Німеччина. Франція та Італія навпаки, виступали за відкриття, і наприкінці листопада надіслали листа іншим державам-членам, щоб дати Сербії «зелене світло» на відкриття кластера 3.
У Висновках, ухвалених за підсумками засідання, Рада із загальних справ ЄС зазначила: «Визнаючи оцінку Європейської Комісії про те, що Сербія зберігає рівень готовності згідно з початковими критеріями в кластері 3, Рада повернеться до питання відкриття цього кластера відповідно до рамок переговорів, особливо нагадуючи про необхідність значного подальшого прогресу в плані верховенства права та нормалізації відносин з Косово, що й надалі визначатиме загальний темп переговорів про вступ».
Рада також повторила своє очікування, що Сербія активізує свої зусилля щодо повного дотримання, насамперед шляхом дотримання обмежувальних заходів ЄС проти Росії та Білорусі, вжитих у контексті російської агресії проти України.
Через блокування Угорщини, Висновки GAC щодо політики розширення ЄС були ухвалені у вигляді Висновків Головування ЄС (Данії), які підтримали ще 26 країн-членів ЄС.
- В США ухвалено «Закон про демократію та процвітання Західних Балкан»
Конгрес США ухвалив, а президент Дональд Трамп підписав Закон про національне оборонне фінансування (National Defense Authorization Act for Fiscal Year, NDAA) на 2026 фінансовий рік. Законопроект дозволяє витрати на понад 900 мільярдів доларів і охоплює всі аспекти оборонної політики. Частиною документа став «Закон про демократію та процвітання Західних Балкан» (Western Balkans Democracy and Prosperity Act), який встановлює нові правові межі для присутності Сполучених Штатів у регіоні. Таким чином, західнобалканську стратегію США перетворено із політичної декларації на обов’язкове до виконання федеральне право, яке вимагає від Державного департаменту регулярної звітності перед Конгресом.
Закон спрямований на шість країн Західних Балкан: Албанію, Боснію і Герцеговину, Косово, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію.
Документ (як стверджують експерти, вперше) кодифікує американські санкції, спрямованих проти осіб та структур, які підривають мир і стабільність у Західних Балканах.
В Законі визначаються як пріоритетні проєкти, спрямовані на розвиток демократії та економічне процвітання, спрямовані на боротьбу із корупцією заходи, на зміцнення верховенства права, на підтримку інвестицій, а також програми для молоді, освітні та обмінні ініціативи. Це має на меті стримувати відтік фахівців з регіону та підтримувати формування нового покоління лідерів.
Заключні положення документу зосереджені на протидії зловмисному впливу Росії та Китаю в регіоні, який спрямовано на підрив демократичних інституцій, сприяння політичній нестабільності та уявляє собою загрозу інтересам США і НАТО. Передбачено, що низка урядових відомств має підготувати звіт для Конгресу щодо масштабів і форм такого зловмисного впливу.
- Сербія зберігає заборону на експорт боєприпасів, яку було запроваджено на вимогу Росії
Про це стало відомо з інтерв’ю російському агентству ТАСС директора другого європейського департаменту МЗС РФ Юрія Пилипсона.
“Запроваджена сербською владою заборона на експорт боєприпасів сумнівним контрагентам, як і раніше, діє, незважаючи на спроби нечистих на руку клієнтів її обійти. Цінуємо принципову позицію керівництва Сербії у зв’язку», – заявив Пилипсон журналістам 21 грудня.
Як відомо, Служба зовнішньої розвідки Росії в травні та червні ц.р. звинувачувала Сербію в експорті зброї до України. У відповідь президент Сербії Александар Вучич заявив, що Сербія припинила експорт боєприпасів. «Зараз ми все зупинили. Мають бути спеціальні рішення, якщо щось працюватиме. Боєприпаси йдуть до наших казарм і наших складів», – сказав Вучич на засіданні розширеної колегії Генерального штабу 23 червня.
Восени цього ж року президент Сербії в інтерв’ю німецькому виданню запропонував Європейському Союзу викупити всю наявну на складах продукцію навіть за умови, що боєприпаси можуть потрапити до України. Але, очевидно, ця пропозиція не була реалізована.
- Сербія домовилася із Росією про постачання газу
«У нас є домовленість про продовження поставок газу ще на три місяці, до 31 березня, щоб люди могли бути в безпеці та спати спокійно», – повідомив 23 грудня президент Сербії Александар Вучич.
Він підкреслив, що Сербія матиме достатньо газу для майбутнього зимового сезону.
Поточна газова угода мала діяти до Нового року, і наразі, очевидно, йдеться про її короткотермінове продовження. Очікування щодо підписання нового довгострокового контракту поки що не справдилися, що залишає Росії важелі для тиску на Белград.
- Чорногорія повернула безвізовий режим для громадян Туреччини
Уряд Чорногорії 23 грудня ухвалив рішення про скасування візового режиму для громадян Туреччини, який було запроваджено на тимчасовій основі майже два місяця тому. Водночас, змінено правила – дозволений термін перебування скорочено з 90 до 30 днів, як захід для запобігання нелегальній міграції.
Прем’єр-міністр Мілойко Спаїч оголосив в мережі X, що рішення про повернення до безвізового режиму для громадян Туреччини стало результатом інтенсивної та всебічної співпраці між двома країнами. «Співпраця з турецькою владою покращилася, запроваджено посилені перевірки безпеки та міграції», – зазначив Спаїч.
Водночас уряд Чорногорії вирішив, що до 15 січня буде запроваджено візовий режим для громадян Азербайджану.
Як відомо, приводом для тимчасового запровадження візового режиму з Туреччиною став інцидент, що стався 25 жовтня в подгорицькому районі Забєло, коли було скоєно напад на мешканця Подгориці. З’явилася інформація, що до злочину причетні громадяни Туреччини. Після інциденту на Забєло по всій країні відбулася серія ксенофобських інцидентів. Тим часом розслідування встановило, що напад на мешканця Подгориці скоїли двоє громадян Азербайджану, а не Туреччини.
Незважаючи на контекст, нинішні рішення щодо повернення безвізу, але скорочення терміну перебування для громадян Туреччини та запровадження віз для громадян Азербайджану, уряд Чорногорії представляє насамперед як частину ширшого пакету заходів щодо гармонізації візової політики з ЄС. «Для виконання своїх зобов’язань щодо членства в ЄС уряд Чорногорії продовжить свою діяльність, спрямовану на повну гармонізацію з візовою політикою Європейського Союзу в найближчий період, – заявляє уряд. Йдеться про виконання вимог останнього критерію переговорного розділу 24 (Правосуддя, свобода та безпека).
Відповідно до вимог ЄС, Чорногорія мала запровадити візи не тільки для громадян Азербайджану, але також відмовитися від безвізового режиму із Туреччиною, Росією, Білоруссю, Китаєм. Передбачається, що ці рішення будуть ухвалені протягом двох років.
- Опозиція в Албанії вимагає відставки уряду
22 грудня у Тирані декілька сотень прихильників опозиційної Демократичної партії провели масштабну акцію протесту проти уряду Еді Рами поряд із резиденцією прем’єр-міністра. Демонстранти вимагали відставки уряду та формування перехідного технічного кабінету через низку корупційних скандалів у вищих ешелонах влади.
Лідер Демократичної партії Салі Беріша під час свого виступу перед протестувальниками назвав протест початком тривалої акції громадянської непокори.
Акція супроводжувалася сутичками з поліцією. У бік будівлі уряду летіли фаєри, вибухові пристрої та коктейлі Молотова. Внаслідок інцидентів троє поліцейських отримали поранення та були доставлені до лікарні, де їм надали медичну допомогу. Постраждали також один протестувальник та фотограф.
Після мітингу поліція Тирани заарештувала чотирьох осіб. Ще семеро людей перебувають під слідством без утримання під вартою.
Протест, організований Демократичною партією, відбувся через кілька днів після хаосу в парламенті Албанії.
18 грудня представники Демократичної партії заблокували трибуну та фізично зайняли крісла, призначені для членів уряду, щоб перешкодити міністрам виступити з доповідями. Депутатам протистояли члени Республіканської гвардії, які намагалися відтіснити протестувальників від урядових місць.
Під час свого протесту опозиціонери використали піротехніку, запаливши димові шашки та фаєри. Попри те, що парламентська зала швидко заповнилося густим димом, представники правлячої Соціалістичної партії відмовилися переривати засідання. Вони продовжили розгляд порядку денного та голосування за законопроєкти в прискореному темпі.
Політична напруженість в Албанії загострилася через звинувачення Спеціальної прокуратури з боротьби з корупцією та організованою злочинністю (SPAK) проти віцепрем’єра та міністра інфраструктури Белінди Баллуку, яку підозрюють у зловживанні державними коштами під час реалізації великих інфраструктурних проєктів. Опозиція вважає справу Баллуку прикладом системної корупції.
SPAK офіційно звернулася до парламенту з проханням зняти з Баллуку недоторканність, щоб її можна було заарештувати. Але голосування не відбулося через позицію правлячої Соціалістичної партії.
