- Європарламент ухвалив “найжорсткішу” дотепер резолюцію щодо Сербії
22 жовтня Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо Сербії, в якій висловлює обурення щодо демократичного відступу в країні та ставить прямі вимоги щодо гармонізації зовнішньої політики Белграда, особливо в контексті відносин із Росією та Китаєм. Резолюція була прийнята 457 голосами «за». 103 євродепутат був «проти», 72 «утрималися».
Євродепутати поклали політичну відповідальність за ситуацію в країні на керівництво Сербії: Європарламент «вважає сербське керівництво політично відповідальним за ескалацію репресій, нормалізацію насильства та ослаблення демократичних інститутів».
В резолюції засуджено «хвилю насильства, залякування та невибіркових арештів, інспірованих державою, проти мирних протестувальників, журналістів, організацій громадянського суспільства та представників опозиції в Сербії». Зокрема, висловлено занепокоєння «розгортанням акустичних пристроїв далекого радіусу дії та широким застосуванням сльозогінного газу проти цивільних осіб».
Резолюція містить прямий заклик до Європейської Комісії «розпочати ініціативу щодо запровадження цільових індивідуальних санкцій проти осіб, відповідальних за серйозні порушення законодавства та прав людини в Сербії, відповідно до глобального режиму санкцій ЄС за порушення прав людини».
Засуджено дії правоохоронців, які захищають провладні зібрання та застосовують репресії проти антивладних протестувальників та опозиції. Європарламент також засуджує блокування Піонерського парку в центрі Белграда проурядовими активістами з метою завадити проведенню протестних акції.
Європарламент вимагає «повного та прозорого судового провадження» для притягнення винних до відповідальності за руйнування навісу на вокзалі в Новому Саді 1 листопада 2024 року (трагедія призвела до обурення громадян і стала причиною антивладних протестів).
Особливе місце в резолюції займає китайська участь в реконструкції вокзалу в Новому Саді.
У резолюції зазначено, що «присутність і вплив Китаю в Сербії значно зросли в останні роки завдяки масштабним інфраструктурним інвестиціям, викликаючи занепокоєння щодо прозорості, дотримання стандартів ЄС та екологічних норм». Проєкт вокзалу виконувався двома китайськими компаніями «в обхід звичайних процедур ЄС щодо державних закупівель». Європарламент нагадав, що у березні 2025 року Європейська прокуратура (ЄППО) «ініціювала розслідування щодо потенційного нецільового використання коштів ЄС, виділених на реконструкцію залізничного вокзалу в Новому Саді».
Європейський парламент чітко пов’язав прогрес Сербії на шляху до ЄС з її зовнішньою політикою. Європарламент «закликає, щоб переговори про вступ Сербії до ЄС просувалися лише на основі вимірюваного та стійкого прогресу в кластері основоположних принципів, зокрема, щодо… повного узгодження зі спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС, та санкцій проти Росії». Європарламент нагадує, що Сербія залишається помітним винятком на Західних Балканах щодо узгодження зі спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС та підкреслює, що узгодження з CFSP є ключовою вимогою для всіх країн-кандидатів у члени ЄС.
Крім того, Європарламент висловлює глибоке занепокоєння тим, що соціальний клімат в країні підживлюється «антиєвропейською та проросійською пропагандою», що широко поширюється через підконтрольні владі медіа та державними посадовцями.
***
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що резолюція Європейського парламенту є “очікуваною та логічною” і відповідає концепції “кольорової революції”. Він підкреслив, що в ході обговорення резолюції в Європарламенті “було видно, хто сіє ненависть проти Сербії”, натякаючи на виступи хорватських депутатів.
Він розкритикував євродепутатів за несерйозність та подвійні стандарти, навівши як приклад осуд застосування спецзасобів та політичну вмотивованість критики. Вучич заявив, що авторам резолюції «не заважають» протести, окупація факультетів, перешкоджання свободі пересування (блокування доріг), а «заважає один парк» [маючи на увазі проурядовий табір у Піонерському парку]. «Ви бачите, наскільки це політично забарвлено,” – заявив Вучич. “Я зрозумів усе про серйозність європарламентарів та їхню відповідальність з того, що вони засудили застосування звукової гармати, якого не було. Доведіть, що було застосовано звукову гармату, і я не буду президентом Сербії того ж дня,” – зазначив він, категорично заперечуючи факт використання акустичної зброї. Він назвав ці звинувачення «жахливою брехнею».
Президент розцінив резолюцію як чергову спробу змусити Белград змінити свою зовнішню політику. «Ми не відкрили жодного розділу (на переговорах з ЄС) протягом трьох з половиною років, і це збігається з початком війни в Україні, зазначив він, додавши, що Сербія «була б чемпіоном світу», якби запровадила санкції проти Росії.
- Сербії загрожує енергетична криза через залежність галузі від Росії
Нова хвиля західних санкцій, спрямована проти енергетичного сектору Росії, створює для Сербії значні проблеми. Головні ризики стосуються нафтової компанії НІС, потенційних загроз для сербського відділення «Лукойлу» та постачання російського газу.
Американські санкції проти «Нафтової індустрії Сербії» (НІС), введені 9 жовтня через мажоритарне російське володіння «Газпромом», загрожують порушити постачання нафти та нафтопродуктів. НІС — єдина компанія, що переробляє сиру нафту в Сербії, забезпечуючи до 80% корпоративного ринку палива.
За даними Reuters, танкер Maran Helios з казахстанською нафтою, призначеною для НІС, не зміг доставити вантаж через санкційні обмеження. Це створює ризик зупинки нафтопереробного заводу в Панчеві вже найближчими днями.
Міністр енергетики Джордже Мілічевич заявив, що рішення щодо НІС шукатимуть у розмові з партнерами — США та Росією. Водночас Сербія та Угорщина планують побудувати новий нафтопровід до 2027 року, який з’єднає Новий Сад із угорською станцією Сазхаломбатті, що приймає російську нафту з трубопроводу «Дружба».
Розширення санкцій США на російський «Лукойл» породило нові побоювання, оскільки компанія має понад 100 АЗС у Сербії. Хоча «Лукойл Сербія» наразі не включена до санкційних списків, вона може автоматично підпасти під обмеження через мажоритарну власність ПАТ «Лукойл» (РФ).
Компанія повідомила, що поки працює без обмежень, але юристи вивчають зміст та наслідки санкцій. У разі блокування фінансових операцій можуть виникнути труднощі з виплатою зарплат та логістикою.
Сербія отримує близько 75% природного газу з Росії, переважно через Болгарію та Угорщину. Рішення Європейської ради передбачає повну зупинку імпорту російського газу до 2028 року та заборону нових контрактів з Москвою з 1 січня 2026 року.
Болгарія вже оголосила про скасування короткострокових угод на транзит з 2026 року. Експерти прогнозують зростання цін на газ на 15–25% у 2026–2027 роках.
Сербія планує диверсифікувати постачання, збільшивши імпорт азербайджанського газу через інтерконектор Сербія–Болгарія та використовуючи LNG-термінал у Греції.
- Вучич та міністр Малі обговорили з Орбаном енергетичну кризу
Президент Сербії Александар Вучич та міністр фінансів Сініша Малі перебували з робочим візитом в Угорщині, де зустрілися з прем’єр-міністром Віктором Орбаном.
«Ми обговорили стратегічне позиціонування Сербії та Угорщини, спільну відповідь на виклики в регіоні та забезпечення довгострокової стабільності в галузі енергетики та економіки», – повідомив Вучич.
За словами сербського президента, для Сербії «це важкі удари», що стосуються нафти, через санкції проти НІС, та газу, через заплановану заборону імпорту російського газу до країн Європейського Союзу. «Європа піднімає завісу перед Російською Федерацією, і за цією завісою не буде нікого, хто міг би міг бути нейтральним», – заявив він.
«У них не буде когось, хто не хоче повністю впроваджувати їхню політику. Ми хотіли б політики миру, багато людей сьогодні не хочуть політики миру. Угорщина цього хоче. Чи вдасться нам це зробити, чи ми занадто малі, ще належить побачити. Чи це важкі удари як щодо нафти, так і щодо газу для нас? Я просто чекаю, коли хтось нам скаже – ви не повинні дихати цим повітрям», – сказав Вучич журналістам у Будапешті 20 жовтня, після зустрічі із Орбаном.
Позиція Ради Європейського Союзу про те, що імпорт російського газу до країн Європейського Союзу має бути заборонений з 1 січня, включаючи транзит через ЄС до третіх країн, є «катастрофічним рішенням» для Сербії, заявив міністр фінансів Сербії Сініша Малі. «Ми отримуємо газ через Болгарію та Угорщину, двох членів ЄС. Якщо вони не можуть отримати російський газ, що ми будемо робити?» — сказав він.
Сербський президент зауважив, що Сербії фактично доведеться будувати нові інтерконектори з Румунією, Північною Македонією та Угорщиною. Але, навіть коли все це буде побудовано, Белград не знає, “звідки взяти стільки газу, якщо це не російський”, і як компенсувати “той факт, що нам доводиться платити на 30-40 відсотків вищу ціну”.
Що стосується нафти та нафтопродуктів, як повідомив Вучич, угорська нафтова компанія MOL «допомагатиме», «імпортуватиме більше нафтопродуктів”. Але, за його словами, про імпорт сирої нафти не йдеться через санкції проти NIS та її нафтопереробного заводу в Панчево.
- Хорватія повертає обов’язкову військову підготовку
Парламент Хорватії ухвалив поправки до Закону про оборону та Закону про службу у Збройних силах, якими з січня 2026 року повертається обов’язкова Базова військова підготовка (Temeljno vojno osposobljavanje).
Рішення про відновлення обов’язкової військової служби було ухвалено через суттєво змінені глобальні безпекові обставини, а також через те, що протягом 17 років (з моменту призупинення обов’язкової служби у 2008 році) приблизно 300 000 осіб не проходили жодної військової підготовки.
Основна мета програми — навчити молодих людей базовим військовим навичкам, необхідним у кризових ситуаціях, включаючи стихійні лиха, та посилити резервний склад Збройних сил Республіки Хорватія, тим самим зміцнюючи обороноздатність держави.
Базова військова підготовка триватиме два місяці. На службу будуть призиватися чоловіки — військовозобов’язані, яким у календарному році виповнюється 19 років (народжені у 2007 році). У виняткових випадках можуть бути призвані новобранці віком від 19 до 30 років. Жінки не підлягають обов’язковій службі, але можуть долучитися добровільно.
Щорічно планується залучати близько 4000 осіб, розподілених на п’ять потоків.
Ті, хто буде призваний на службу, матимуть право на щомісячну заробітну плату (компенсацію) у розмірі приблизно 1100 євро. Для осіб, які заявлять про заперечення сумління (відмову від військової служби з ідейних міркувань), передбачено можливість проходження цивільної служби.
Щорічні витрати Міністерства оборони на обов’язкове БЗВП становитиме приблизно 23,7 мільйона євро.
- В Хорватії затверджено нову Стратегію оборони
Уряд Хорватії прийняв Стратегію оборони Республіки Хорватія, а також Довгостроковий план розвитку Збройних сил Республіки Хорватія з 2025 по 2036 рік. Головною місією визначено захист суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Республіки Хорватія, сприяння міжнародній безпеці та підтримка цивільних інституцій, з очікуванням збільшення витрат на оборону.
Віце-прем’єр-міністр і міністр оборони Іван Анушич нагадав, що у 2025 році Хорватія досягла вимоги НАТО щодо витрат на оборону щонайменше 2 відсотки ВВП. «Уряд вже поставив собі за мету, щоб витрати на оборону досягли щонайменше 2,5 відсотка ВВП до 2027 року та 3 відсотки ВВП до 2030 року», – додав він.
Стратегічні цілі оборони визначені як побудова сильної та ефективної національної оборони, підтримка та вдосконалення можливостей Збройних Сил для ефективного стримування, захист суверенітету та незалежності, а також захист територіальної цілісності Республіки Хорватія, моніторинг та захист суверенітету Республіки Хорватія.
Наголошується на ефективної та узгодженої протидії протиборчим силам у разі збройної агресії на території Хорватії шляхом використання військових та невійськових національних інструментів влади в рамках НАТО та ЄС, внесок у зміцнення можливостей, єдності та актуальності спільної політики безпеки та оборони НАТО та ЄС, участь у розбудові міжнародного порядку безпеки, миру, стабільності, безпеки та довіри в міжнародній спільноті. Стратегія також наголошує на підтримці цивільних інституцій у кризових та надзвичайних ситуаціях як складових системи національної безпеки, а також на зміцненні національної стійкості, інвестиціях у дослідження, технологічні розробки та інновації в галузі оборони та безпеки, а також підтримці розвитку вітчизняної оборонної промисловості.
- Хорватія та Угорщина розвивають співпрацю в галузі оборони і військової промисловості
Міністр оборони Угорщини Крістоф Шалай-Бобровницький відвідав Хорватію. На зустрічі в Міністерстві оборони Хорватії з віце-прем’єр-міністром та міністром оборони Іваном Анушичем обговорювалися оборонна співпраця між двома сусідніми країнами на основі членства в ЄС та НАТО, глобальна безпекова ситуація та безпекова ситуація в Південно-Східній Європі.
Основна увага під час переговорів була зосереджена на захисті суверенних державних кордонів, поглибленні військової та безпекової співпраці між двома країнами, розширенні оборонно-промислових відносин та гарантуванні стабільності в регіоні.
Міністр Анушич згадав 1990-ті роки та висловив свою вдячність угорському міністру. «Дякую Угорщині за підтримку хорватського народу в 1990-х роках у його боротьбі за незалежність та самостійність. Угорщина була однією з країн, які простягнули руку допомоги Хорватії, надаючи гуманітарну допомогу та допомогу у вигляді спорядження та зброї. Дякую також угорській громаді в Хорватії, яка боролася пліч-о-пліч з хорватськими захисниками», – зазначив він.
«Сьогодні, як дві незалежні держави-члени НАТО та ЄС, ми є партнерами, і наша мета — підняти нашу двосторонню співпрацю в галузі оборони на ще вищий рівень»,— сказав міністр оборони Хорватії.
«Відносини між Угорщиною та Хорватією в галузі оборони – це стабільне, перспективне партнерство, засноване на взаємній довірі, яке не лише зміцнює безпеку наших країн, але й є визначальною опорою оборони Центральної Європи», – написав міністр Крістоф Салай-Бобровницький на своїй сторінці в соціальних мережах на другий день свого візиту до Хорватії.
Хорватія та Угорщина наразі співпрацюють в рамках Багатонаціонального дивізійного командного центру (MND–C) у Секешфегерварі, який вони спільно створили для зміцнення регіональної співпраці між країнами Центральної Європи та у рамках Міжнародного навчального центру спеціальних повітряних сил (MSAP) у Земунику (Хорватія). Хорватські військові також сприяють безпеці східного флангу НАТО через свою участь у Передовій багатонаціональній сухопутній бойовій групі (FLF BG HUN) в Угорщині.
Угорський міністр висловив задоволення участю хорватських солдатів у нещодавно проведених найбільших військових навчаннях з часів здобуття Угорщиною незалежності «Адаптивні гусари 2025».
Міністри також обговорили підтримку, яку Угорщина надає Хорватії у сфері спостереження за хорватським повітряним простором (патрулювання повітряного простору). Ця угорська підтримка завершиться до кінця цього року, коли патрулювання повітряного простору переймуть хорватські літаки Rafale.
Також на зустрічі міністри висловили готовність двох країн посилити співпрацю в галузі оборонної промисловості. Крістоф Салай-Бобровницький наголосив, що Угорщина прагне забезпечити отримання оборонною промисловістю Центральної Європи належної частки коштів ЄС, зміцнюючи технологічну незалежність та конкурентоспроможність регіону. Він зазначив, що угорсько-хорватська співпраця також стосується стандартизації військової техніки та спільних розробок інфраструктури, що обслуговує військову мобільність.
Він додав, що Угорщина останніми роками приділяє велику увагу розвитку своєї оборонної промисловості, в чому хорватський досвід також виявився корисним. Під час свого дводенного візиту до Хорватії міністр відвідав кілька об’єктів хорватської оборонної промисловості: компанію Orqa в Осієку, що виробляє FPV-дрони, і компанію Čateks у Чаковці, що виготовляє спеціалізовані військові тканини.
- Правляча партія ВМРО-ДПМНЄ перемогла на місцевих виборах в Північній Македонії
У Північній Македонії 19 жовтня відбулися місцеві вибори, за підсумками яких правляча партія правляча правоцентристська партія ВМРО-ДПМНЄ прем’єр-міністра Християна Міцкоскі розгромила свого головного суперника, Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ), поширивши таким чином своє панування в політиці на місцевий рівень. Окрім того, партнер ВМРО-ДПМНЄ у владі на центральному рівні, албанський альянс VLEN, зміг зміцніти свої позиції в боротьбі із іншою албанською партією, Демократичним союзом за інтеграцію (DUI).
За попередніми даними Державної виборчої комісії, значна частина мерів була обрана вже у першому турі.
Загальна явка склала близько 47%, що дещо нижче, ніж на попередніх місцевих виборах. Також повідомляється, що у трьох муніципалітетах вибори були визнані такими, що не відбулися, через надто низьку явку (менше однієї третини зареєстрованих виборців).
У столиці Скоп’є, а також у більшості муніципалітетів, де жоден кандидат не набрав понад 50% голосів, відбудеться другий тур виборів.
Лідер ВМРО-ДПМНЄ і прем’єр-міністр Християн Міцкоскі проголосив “тріумф народу”, заявивши, що громадяни обрали “напрямок і цінності”. Він підкреслив, що ця перемога є лише початком “нової македонської енергії” і закликав виборців мобілізуватися на другий тур, щоб “завершити розпочаті зміни”.
Міцкоскі очікує, що за підсумками виборів ВМРО-ДПМНЄ та коаліція навколо правлячої партії матимуть 59 мерів (з 80).
- США та Косово вимагають закриття Місії ООН в Косово (UNMIK), Сербія та Росія категорично проти
Засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації у Косові 21 жовтня перетворилося на гостру дискусію, в центрі якої опинилося майбутнє Місії ООН у справах тимчасової адміністрації в Косові (UNMIK). Сполучені Штати та представники Косова рішуче закликали до негайного згортання місії, тоді як Сербія та Російська Федерація категорично виступили проти будь-якого скорочення.
Представники ключових західних країн та Косова заявили, що мандат МООНК, встановлений у 1999 році, є застарілим і не відповідає реаліям 2025 року.
Посол США Джефф Бартос, різко розкритикував місію, назвавши її «роздутою миротворчою місією без миротворців» і закликав Раду Безпеки розпочати її згортання. «В Косові немає безпекової кризи, і UNMIK більше не відіграє ролі в управлінні Косовом. Настав час згортати місію», — заявив він, звинувативши ООН у «марнотратній» витраті ресурсів на часті «показові» засідання.
Міністрh закордонних справ Косова, Доніка Гервалла-Шварц, повністю підтримала цю позицію, назвавши UNMIK «величезною тратою грошей ООН» і закликавши до її закриття. Вона наголосила на економічному зростанні та стабільності Косова, яке, за її словами, «процвітає». Гервалла-Шварц також гостро розкритикувала Сербію, назвавши її «справжньою загрозою для регіону» та «маленькою Росією на Балканах».
Велика Британія, Словенія та Данія також закликали до стратегічного перегляду ролі, відповідальності та фінансування UNMIK. Представниця Великої Британії, Дженніфер Макнотан, закликала держави-члени, які ще цього не зробили, визнати незалежність Косова, що, на її думку, є «життєво важливим для довгострокової стабільності».
На противагу цим заявам, міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич заявив, що UNMIK є вкрай необхідною для захисту сербської громади і закликав до збереження її мандату.
Джурич звинуватив Приштину у проведенні політики «повільної етнічної чистки» шляхом систематичного знищення прав сербів. Він повідомив, що Приштина закрила 128 ключових сербських державних установ, включаючи заклади охорони здоров’я, освіти та соціального захисту в районах, де переважає сербське населення. Він також закликав Приштину виконати свої обов’язки, взяті 12 років тому, та сформувати Асоціацію сербських муніципалітетів (ЗСО).
Російська Федерація виступила категорично проти будь-якого скорочення частоти засідань Радбезу щодо Косова або зменшення фінансування UNMIK.
Попри гострі розбіжності щодо Місії ООН, багато членів Ради, включаючи Францію та представників Європейського Союзу, наголосили, що альтернативи нормалізації відносин між Белградом і Приштиною не існує, і це є ключем до їхньої європейської інтеграції. Заступник Спеціального представника Генерального секретаря ООН Мілберт Донгджун Шин закликав обидві сторони «уникати заходів, які можуть підірвати довіру».
Загалом, засідання продемонструвало глибокий розкол серед членів Ради Безпеки щодо оцінки ситуації в Косові та шляхів її вирішення.
