- Республіка Сербська пропонує суперечливі шляхи виходу з кризи
Спікер Народної Скупщини Республіки Сербської Ненад Стевандич повідомив 21 березня, що влада РС заявила про необхідність міжнародного арбітражу між Боснією і Герцеговиною та Республікою Сербською через «порушення Дейтонської мирної угоди».
Окрім того, він зазначив, що в РС очікують “припинення повноваження Високого представника і відкликання ним своїх рішень” і що цього представники РС “готові шукати компроміс», зокрема, ініціювати відкликання законів, які знаходяться в процесі ухвалення в РС. «Криза в БІГ буде вирішена скасуванням законів, нав’язаних Високим представником Крістіаном Шмідтом, і після цього ми будемо готові анулювати закони, які нещодавно ухвалив парламент Республіки Сербської», – сказав Стевандич
Як відомо, Народна Скупщина Республіки Сербської попередньо прийняла проєкт нової Конституції РС, а також були ухвалені і вже вступили в силу закони, що забороняють діяльність судових і поліцейських інституцій БіГ в РС.
Стевандич наголосив, що Конституція Боснії і Герцеговини є Додатком IV Дейтонської угоди, і що це не закони, прийняті парламентами, а міжнародні договори, підписані РС, Федерацією Боснії ї Герцеговини, Сербією та Хорватією, коли свідками були такі великі держави, як Велика Британія, Німеччина, США та Росія. Так само і щодо Додатку X, який визначає роль Високого представника в БіГ.
«Оскільки це угоди, точніше додатки до угод, ми в РС вважаємо, що для вирішення цього конституційного конфлікту необхідно використовувати арбітраж», — сказав Стевандич.
“Ми направили запит на адреси всіх підписантів цієї угоди та всіх великих країн, включаючи Венеціанську комісію Ради Європи”, – сказав Стевандич на прес-конференції.
Рада з імплементації миру в БіГ, до якої входили Сполучені Штати, Росія та понад 50 інших країн, розробила Додаток X на Боннській конференції в 1997 році. Тоді Високий представник отримав повноваження змінювати та вводити закони та звільняти посадовців у БіГ. Пізніше ці повноваження були підтверджені Конституційним судом БіГ.
Нинішній Високий представник Крістіан Шмідт вніс зміни до Кримінального кодексу БіГ і ввів кримінальну відповідальність за «неповагу до рішень Високого представника». 26 лютого за цією статтею був засуджений президент РС Мілорад Додік.
Він також вніс зміни до статті, що стосується кримінального правопорушення «загроза конституційному порядку», додавши до загрози застосування сили і «інші дії». На цієї підставі Стевандич, Додік і прем’єр-міністр РС Радован Вішкович підозрюються в підриві конституційного ладу БіГ, і Суд БіГ видав на них ордер на арешт.
Пропозицію, озвучену Ненадом Стевандичем аналітики оцінили як спробу знайти стратегію виходу із ситуації, яку створило політичне керівництво РС, і є результатом внутрішнього тиску опозиції в РС і тиском міжнародної спільноти, включаючи США.
- Кенія офіційно визнала незалежність Косово
Президент Кенії Вільям Руто визнав Косово незалежною державою під час закритої зустрічі в Найробі 26 березня, повідомили кенійські медіа.
Колишній президент Косова Беджет Пацоллі, опублікувавши на своїй сторінці у Фейсбук фотографії президента Руто, який підписує лист про визнання, назвав це «видатною церемонією». «Республіка Кенія — одна з найважливіших країн Африки — офіційно визнала Республіку Косово як незалежну та суверенну державу!» – повідомив Пацоллі.
Цю новину було оголошено після майже п’ятирічної паузи в процесі міжнародного визнання Косово.
Президент Косово Вьоса Османі заявила, що найближчим часом очікується встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. Вона подякувала президенту Кенії Вільяму Руто за справедливе та важливе рішення, а також кенійським установам та громадянам, які підтримали цей «великий дипломатичний крок» для Косова.
Міністерство закордонних справ Сербії засудило «рішення Республіки Кенія визнати проголошену в односторонньому порядку незалежність так званого «Косово» і підкреслило, що «Сербія застосує всі необхідні дипломатичні та політичні заходи у відповідь на цей неприйнятний та ворожий акт”.
Міністерство наголосило, що такий крок є грубим порушенням міжнародного права і «сумним прецедентом у традиційно дружніх відносинах між Сербією та Кенією».
ЗМІ нагадують, що президент Руто зустрічався зі своїм сербським колегою Александаром Вучичем у жовтні 2023 року на полях конференції в Пекіні. Тоді Вучич зазначив, що отримав запевнення, що Найробі не буде визнавати Косово. В жовтні минулого року дружина президента Сербії Тамара Вучич відвідала країну, зустрілася там з вищим керівництвом, і розповідала про «щиру дружбу, яку відчувала в Кенії».
- Перші результати розслідування катастрофічної пожежі в Північній Македонії
Міністерство внутрішніх справ Північної Македонії у співпраці з прокуратурою завершило першу фазу розслідування пожежі в нічному клубі “Пульс” у Кочані 16 березня, в якій загинуло 59 людей і майже 200 отримали поранення.
Катастрофічній пожежі передувала серія ланцюгових збоїв і незаконних дій державних і місцевих органів влади, юридичних і фізичних осіб, зазначив державний прокурор Люпчо Коцевскі (Љупчо Коцевски).
Наразі порушено дві кримінальні справи щодо 34 фізичних та трьох юридичних осіб за вчинення злочину «тяжкі злочини проти громадської безпеки». За висновками слідства, підозрювані своїми діями в період з 2012 року по 16 березня 2025 року створили небезпеку життю людей і майну у великих розмірах.
Серед заарештованих –
• колишній міністр економіки,
• колишній директор Державної ринкової інспекції,
• колишній директор Управління захисту та порятунку,
• троє колишніх мерів Кочані, два від правлячої нині ВМРО-ДПМНЄ і один від опозиційної СДСМ.
Відповідаючи на критику щодо ходу розслідування з боку опозиції, ВМРО-ДПМНЕ заявила, що інституції працюють професійно і вперше чинні та колишні чиновники притягнуті до відповідальності, незалежно від партійної та етнічної приналежності.
- Чутки щодо створення військового союзу між Сербією та Угорщиною
Сербське видання Kurir написало про можливе створення військового союзу між Сербією та Угорщиною. За інформацією цього медіа, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Сербії Александар Вучич вже готують військовий альянс між двома країнами.
Це відповідь Сербії на Меморандум про військовий союз, підписаний в Тирані Хорватією, Албанією та «т. зв. Косово», зазначає Kurir. Оскільки Хорватія та Албанія є членами НАТО, відповідно Угорщина, як член Альянсу, може підписати подібну угоду з країною, яка не входить до Північноатлантичного альянсу, якою є Сербія, пише видання.
Офіціального підтвердження цієї інформації не було. Однак, судячи із заяв сербських керівників, дійсно готується розширення співпраці Белграда та Будапешта у військової сфері.
Президент Вучич 26 березня повідомив, що в телефонній розмові з прем’єром Орбаном Ввечері домовився «про прискорене покращення наших взаємних відносин у всіх сферах суспільного життя, включаючи військово-оборонну сферу”. Він зазначив, що незабаром очікується підписанні важливих двосторонніх документів.
- Президент Вучич провів зустріч із очільниками ЄС
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта ввечері 25 березня у Брюсселі зустрілися на робочій вечері з президентом Сербії Александаром Вучичем.
Майбутнє Сербії в ЄС, підкреслили фон дер Ляєн та Кошта після зустрічі.
Вучич, в свою чергу, зазначив, що з європейськими офіційними «обговорювали стратегічний шлях Сербії і те, наскільки Сербія віддана європейському шляху». «Я сказав, що Сербія абсолютно віддана цьому стратегічному шляху», – повідомив він.
Зустріч президента Сербії із очільниками ЄС відбулася на тлі рекордних протестів у Сербії, які тривають кілька місяців. В Брюсселі обговорювалася ситуація в Сербії.
Під час зустрічі Вучич, за його словами, запевнив главу Єврокомісії та голову Євроради, що жодної «звукової гармати» для розгону протестувальників не було використано, і влада готова на «перевірку цього всіма способами». Також сербський президент повідомив очільників ЄС, що «дуже скоро буде прийнято рішення щодо формування нового уряду або проведення виборів», що має продемонструвати готовність влади до перезавантаження.
В свою чергу фон дер Ляєн та Кошта наголосили, що Сербія потребує прогресу в проведенні реформ, особливо у напрямку свободи медіа, боротьби з корупцією, виборчої реформи. Втім, гострої критики на адресу офіційного Белграду не пролунало.
Дуже стримана позиція ЄС щодо протестів і продовження контактів європейських лідерів із Вучичем викликає багато критичних зауважень як у самій Сербії, так і за її межами. Минулого тижня 32 депутати Європарламенту вимагали у фон дер Ляєн скасувати зустріч, але в Брюсселі не дослухалися до цієї думки.
