- Парламент Косово не зміг розпочати свою роботу
Установче засідання косовського парламенту, яке пізно ввечері 26 липня намагалися провести вже в 54-й раз, знов завершилося невдачею. Депутати не підтримали пропозицію партії «Самовизначення» (Vetëvendosje, LVV) щодо таємного голосування за запропоновану цією політичною силою кандидатуру спікера.
Після парламентських виборів 9 лютого 2025 року правляча партія «Самовизначення», яку очолює нинішній виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Альбін Курті, здобула 48 мандатів у 120-місному парламенті. Для ухвалення рішень треба мати 61 голос.
Коаліцію з іншими партіями «Самовизначенню» створити не вдалося, як не вдалося і домовитися про висунення компромісного кандидата на посаду голови парламенту.
Опівночі 27 липня закінчився 30-денний термін, встановлений Конституційним судом Косово для створення керівних органів та початку повноцінної роботи парламенту. Таким чином, набрав чинності тимчасовий захід Конституційного Суду, який забороняє депутатам приймати будь-які рішення або вчиняти будь-які дії. Обмеження буде діяти до 8 серпня.
Очікується, що найближчими днями Конституційний Суд роз’яснить правові наслідки для депутатів та кроки, які необхідно зробити далі.
Аналітики впевнені, що іншого варіанту, окрім оголошення нових парламентських виборів, немає. Єдине питання, яке залишається відкритим, це визначення дати проведення виборів.
- Туреччина засновала «Балканську мирну платформу»
27 липня у Стамбулі відбулася перша зустріч «Балканської мирної платформи». До ініціативи, започаткованої Туреччиною, приєдналися Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Косово.
Метою платформи є зміцнення регіональної співпраці і вирішення регіональних проблем на регіональному рівні.
«Наша мета — сформувати платформу, де регіональні гравці зможуть чесно обговорити всі політичні, економічні, безпекові та інші виклики», — сказав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан на прес-конференції.
Він підкреслив, що «Балкани мають стратегічне положення на перехресті Європи, Близького Сходу, Чорного моря та Середземноморського басейну» і «стабільність на Балканах має велике значення, перш за все, для Європи, а також для миру та безпеки сусідніх регіонів».
Фідан підкреслив, що для Туреччини Балкани є не лише стратегічно важливою територією, а й пріоритетним регіоном, з яким вона має міцні історичні, культурні та інші зв’язки. Він додав, що співпраця Туреччини з країнами регіону щодня прогресує, і додав, що вважає, що тривалий мир і стабільність на Балканах можуть бути забезпечені шляхом зміцнення регіонального діалогу та співпраці.
Він наголосив на важливості пріоритетність регіональної відповідальності за вирішення регіональних питань і додав, що саме на цій основі було започатковано «Балканську мирну платформу». «Нам потрібно взяти на себе відповідальність, щоб винести уроки з нашої спільної історії та разом обрати шлях у майбутнє. Ми не повинні залишати майбутнє на волю випадку чи чиєїсь волі», – сказав він, підкресливши, що настав час «знайти балканські рішення балканських проблем».
Фідан нагадав про напруженість між деякими балканськими країнами, але привітав той факт, що «ніхто не хоче гарячої війни чи конфлікту, як у минулому», наголосивши на консенсусі щодо вирішення питань шляхом дипломатії та діалогу.
***
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Елмедін Конакович, який взяв участь у першій міністерській зустрічі «Балканської мирної платформи» наголосив на важливості політичного діалогу та співпраці між країнами Західних Балкан, особливо в контексті складної внутрішньої ситуації в Боснії і Герцеговині. Він зазначив, що нинішня динаміка створює виклик функціональності БіГ, але також що існують можливості та готовність долати кризи шляхом конструктивної комунікації та відповідальних політичних дій.
Він привітав значну роль Туреччини як регіонального партнера та стабілізуючого фактору, особливо через ініціативи, що сприяють миру, взаєморозумінню та розвитку між країнами регіону.
***
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич підкреслив, що Сербія вважає необхідною кожну можливість обговорити покращення співпраці в регіоні, додавши, що це особливо корисно, коли такі переговори ініціюють самі балканські держави. Він наголосив, що Сербія підтримує ідею проведення переговорів щодо економічної, безпекової, політичної та культурної співпраці під балканським керівництвом, а не виключно під егідою міжнародних організацій.
Під час зустрічі Джурич також лобіював інтереси Сербії, наголошуючи на важливості відкритого діалогу навіть з питань, щодо яких немає згоди, таких як статус Косова. «Ми повинні навчитися обговорювати складні теми та виявляти більше розуміння до різних точок зору», – підкреслив Джурич.
***
«Балканська мирна платформа» стала заявкою Туреччини на підвищення своєї ролі в процесі врегулювання заморожених конфліктів і політичних криз на Західних Балканах. Насамперед, йдеться про відносини Белграда та Приштини та ситуацію в Боснії і Герцеговини.
- ЄС спрямує 200 мільйонів євро на будівництво автостради у Чорногорії
Чорногорія підписала з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) кредитну угоду на 200 мільйонів євро для будівництва другої ділянки стратегічної автомагістралі Бар–Боляре. Новий відрізок – Матешево – Андрієвиця – має з’єднати південний порт Бар із північчю країни та кордоном із Сербією. Його довжина становить 23,4 км, а завершення робіт очікується до 2030 року.
Угоду підписали директор ЄБРР у справах Західних Балкан Маттео Коланджелі та міністр фінансів Чорногорії Новиця Вукович. Водночас Європейський Союз надає грантову допомогу в розмірі 150 мільйонів євро – це найбільший грант, який ЄС будь-коли виділяв Чорногорії.
Прем’єр-міністр Мілойко Спаїч заявив, що правова і фінансова база для проекту повністю підготовлена, незважаючи на складнощі та зміни маршруту. Посол ЄС Йохан Саттлер наголосив: «Це не подарунок без зобов’язань – це інвестиція, яка передбачає прозорість, європейські стандарти й залучення місцевих громад».
Раніше проект викликав протести жителів Андрієвиці через заплановане знесення десятків будинків. Після обговорень трасу скоригували – тепер буде знесено лише один дачний будинок. Міністр транспорту Майя Вукічевич заявила, що підрядника оберуть до кінця вересня, а підготовчі роботи триватимуть в межах п’ятирічного плану.
Будівництво першої ділянки автомагістралі (Смоковац – Матешево, 41 км), яке велося китайською компанією CRBC, тривало 7 років і обійшлося Чорногорії у понад мільярд доларів, з численними затримками та проблемами. ЄС тоді був змушений втрутитися, щоб допомогти країні уникнути валютного боргового ризику.
- Албанія та Туреччина підписали оновлений протокол про співпрацю в галузі оборони
Міністр оборони Албанії Пірро Венгу та його турецький колега Яшар Гюлер підписали поправку до «Протоколу про фінансову допомогу», яка дозволить оснастити албанські збройні сили 105-мм артилерійськими системами.
За даними Міністерства оборони Албанії, загалом оновлений протокол розширює існуючу систему співпраці. Турецька підтримка відтепер буде включати навчання, логістику, транспорт та інституційну допомогу.
«Нова угода безпосередньо покращить інфраструктуру, підвищить оперативний потенціал та посилить професійну підготовку особового складу Збройних сил Албанії», – заявило міністерство.
Міністр Венгу зустрівся з міністром Гюлером під час візиту до Туреччини для участі в 17-му Міжнародному ярмарку оборонної промисловості – IDEF 2025.
На зустрічі міністрів обговорювалися ключові теми зміцнення стратегічного партнерства між Албанією та Туреччиною в галузі оборони та безпеки. Ключовою темою переговорів став розвиток оборонної промисловості Албанії. «Уряд Албанії прагне перетворити цей сектор на стійку та конкурентоспроможну частину національної промисловості. Албанія готова вивчити конкретні можливості співпраці з турецькими оборонними компаніями, включаючи спільне виробництво та передачу технологій. Присутність на IDEF 25 служить реальною платформою для просування цих цілей», – сказав Венгу.
Участь у IDEF 2025 в албанському Міністерстві оборони розцінили як «чудову можливість залучити іноземних інвесторів до Албанії для потенційних виробничих підприємств у військовій промисловості».
- ЄС втрачає довіру на Західних Балканах – звіт BiEPAG
Європейський Союз дедалі більше втрачає довіру серед населення Західних Балкан, попри офіційну риторику про підтримку реформ та євроінтеграції. Про це йдеться у новому аналітичному звіті «Чому ЄС говорить про реформи, але підживлює занепад на Балканах», опублікованому Консультативною групою з питань політики «Балкани в Європі» (BiEPAG).
Авторка звіту – Йована Марович, колишній міністр європейських справ Чорногорії. Вона зазначає, що ЄС, замість того щоб послідовно просувати демократичні перетворення, дедалі частіше підтримує стабільність за будь-яку ціну, навіть якщо це означає толерування автократичних режимів.
«Політика розширення ЄС стала реактивною і непослідовною. Її формує не стратегічне бачення, а внутрішня політика в самій Європі», – йдеться у документі.
BiEPAG наголошує на глибокому розриві між офіційними заявами Євросоюзу та реальними оцінками прогресу країн регіону, які регулярно подають як Європейська комісія, так і незалежні спостерігачі. Це підриває довіру громадян і знижує трансформаційний вплив процесу вступу.
Особливо критична ситуація у Сербії, де, згідно з останнім Євробарометром, довіра до ЄС впала до 37%. Причина – антиєвропейські наративи, які іноді просуваються навіть з боку офіційних структур, а Брюссель уникає прямої реакції.
Іншим яскравим прикладом втрати довіри є Північна Македонія. Після історичного компромісу з Грецією щодо зміни назви країна очікувала початку переговорів з ЄС, але спершу зіткнулася з вето Франції, а згодом – Болгарії. У звіті це називають «прикладом безвідповідальної політики Брюсселя».
Щоб відновити довіру до європейського проєкту, аналітики пропонують низку рішень:
- Призначити кінцевий термін для вступу — до 2029 року для країн, які відповідають умовам.
- Запровадити систему сертифікації прогресу, з механізмами санкцій за відступ — наприклад, призупинення фінансування чи права голосу в інституціях ЄС.
- Надати поетапні переваги на шляху до членства — наприклад, доступ до ринку ЄС або статус спостерігача.
- Відокремити процес вступу від двосторонніх суперечок, які блокують просування країн, як це було у випадку Болгарії та Північної Македонії.
- Більше залучати громадянське суспільство у реформаторські процеси.
У звіті також згадується так звана «модель Чорногорії» – структуровані дорожні карти з чіткими етапами реформ, які повинні стати зразком для інших кандидатів. Тож ЄС має або відновити свою роль як надійної сили для реформ, або ризикує остаточно втратити довіру в регіоні, де підтримка інтеграції й без того стає дедалі слабшою.
