- Сербія та Республіка Сербська (БіГ) взяли участь в саміті БРІКС
Сербію на саміті БРІКС в Казані (РФ) представляли віце-прем’єр-міністр Александар Вулін, міністр оборони Братислав Гашич, міністр економіки Адріяна Месарович і міністр без портфелю Ненад Попович.
Від Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) на саміті були присутні президент РС Мілорад Додік та міністр науково-технологічного розвитку, вищої освіти та інформаційного товариства РС Желько Будимір.
Мілорад Додік зустрівся в Казані з президентом Росії Володимиром Путіним. На зустрічі, за його словами, обговорювалося завершення сербсько-російського храму в Баня Луці та зміцнення туристичних контактів між РС та РФ.
Александар Вулін, в свою чергу, повідомив, що обговорив з Путіним ситуацію у світі та покращення відносин між Москвою та Белградом.
Президент Сербії Александар Вучич відмовився від поїздки на саміт БРІКС. В цей період він провів зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. “Це його “провина”, що мене немає в Казані”, – наголосив Вучич у зверненні до медіа після зустрічі з Туском 24 жовтня у Белграді.
Пізніше до Сербії прибула президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка позитивно відзначила відмову Вучича від участі в саміті БРІКС.
Відсутність президента Сербії в Казані і його зустрічі з європейськими лідерами продемонстрували, що Белград на даному етапі не збирається замінювати ЄС на БРІКС. Водночас Баня Лука всі більше долучається до російської орбіти.
- Президент Єврокомісії скасувала зустріч з прем’єром Сербії
Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн скасувала зустріч з прем’єр-міністром Сербії Мілошем Вучевичем, оскільки в день анонсованої зустрічі з нею глава сербського уряду проводив переговори з міністром економічного розвитку Росії Максимом Решетніковим.
Зустріч фон дер Ляєн з Вучевичем була скасована під час візиту очільниці ЄК до Белграда в рамках дипломатичного турне країнами Західних Балкан. Зазначимо, що зустріч глави Єврокомісії та президента Сербії Александара Вучича, яка відбулася під час цього ж візиту, пройшла в дружньої атмосфері.
“Президент скасувала денну зустріч з прем’єр-міністром Вучевичем після оголошення, опублікованого на його сайті про зустріч з міністром економіки Росії”, – повідомила речниця Єврокомісії Ана Пісонеро. «У заяві вказано, що дві країни планують зміцнювати співпрацю в економіці та інших сферах. У цьому контексті проводити заплановану зустріч не було сенсу», — наголосила вона.
Після зустрічі Вучевича і Решетнікова уряд Сербії в офіційному повідомленні зазначив, що сторони обговорили подальше зміцнення економічного та загального співробітництва між двома країнами. Говорячи про санкції проти Російської Федерації, Вучевич зазначив, що, незважаючи на великий тиск, Сербія проводить вільну та незалежну політику, що є її перевагою, оскільки вона добре співпрацює з Російською Федерацією, а також з Європейським Союзом, Китаєм та іншими країнами.
Сербський прем’єр також зазначив, що Сербія готова обговорювати продовження контракту на постачання російського газу.
Можна передбачити, що саме продовження закупівлі російського газу за спеціальними зниженими цінами стало основною темою переговорів очільника уряду Сербії та міністра уряду РФ. Для Белграда підписання вигідного газового контракту з Москвою, напевно, є настільки важливим, що сербська влада готова заради цього йти на погіршення відносин з Брюсселем.
- Вучич, Орбан та Фіцо обговорили міграційну політику
Президент Сербії Александар Вучич, прем’єр-міністри Словаччини та Угорщини Роберт Фіцо та Віктор Орбан зустрілися у словацькому місті Комарно 22 жовтня, де обговорювали захист кордонів Європейського Союзу від нелегальної міграції та зміцнення регіональної співпраці.
Лідери Словаччини, Угорщини і Сербії у спільній заяві стверджували, що «рішення, нещодавно ухвалені на європейському рівні, не видаються ефективними чи стійкими, і тому їх слід доповнити подальшим посиленням регіонального виміру співпраці у боротьбі з нелегальною міграцією».
«Ми досягли результатів, працюючи разом, це було нелегко, але цього року мігрантів на 80 відсотків менше, ніж минулого року. Ми будемо продовжувати співпрацю, і я вірю, що результати будуть хорошими», – наголосив Вучич на спільній прес-конференції.
Передбачалося, що три лідера будуть домовлятися про організацію тимчасових таборів для мігрантів на території поза межами ЄС, тобто, в Сербії. Але Вучич однозначно заявив, що «Сербія ніколи не буде приймати табори для мігрантів для інших країн», таких як це зробила Албанія (для Італії).
- Відмова від гармонізації візового режиму з ЄС завадить євроінтеграції Боснії і Герцеговини
Боснія і Герцеговина має гармонізувати візовий режим з ЄС, посилити боротьбу з корупцією та запровадити бюджетний моніторинг, щоб отримати кошти в рамках Плану зростання для Західних Балкан.
За словами глави Ради міністрів БіГ Боряни Кришто, про ці три додаткові вимоги було повідомлено владі БіГ. «Це заходи, пов’язані з візовим режимом, заходи в боротьбі з корупцією і злочинністю, бюджетний моніторинг», – сказала Кришто після зустрічі із президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка перебувала в Боснії і Герцеговини в рамках кількаденної поїздки регіоном.
Найбільш проблематичним для виконання може стати запровадження узгодженого з ЄС візового режиму. Передбачається, що візи мають бути запроваджені для громадян Росії, Китаю, Саудівської Аравії, Оману, Катару та Туреччини. Влада Республіки Сербської виступає категорично проти цього кроку, насамперед, через небажання вводити візовий режиму для росіян.
Боснія і Герцеговина наразі єдина країна в регіоні, яка не змогла надати і узгодити з ЄС програму реформ, необхідну для отримання грантів та позик, передбачених Планом зростання для Західних Балкан. Втім, ЄС демонструє своє бажання виділяти країні кошти в екстрених ситуаціях. Так, Європейська комісія вирішила негайно залучити 20 мільйонів євро для надання допомоги постраждалим від нещодавньої катастрофічної повені районам Боснії і Герцеговині.
- Угорщина викликала посла Хорватії через заяви хорватського міністра про «великоугорську політику»
Міністерство закордонних справ Угорщини викликало посла Хорватії в Будапешті через висловлювання хорватського міністра оборони Івана Анушича. Посла Хорватії Младена Андрлича прийняв у МЗС заступник державного секретаря, відповідальний за регіон, повідомили угорські медіа.
22 жовтня, під час дебатів в хорватському парламенті щодо участі Збройних сил Республіки Хорватія в ініціативі НАТО щодо безпекової допомоги та тренування для України (NSATU, NATO Security Assistance and Training for Ukraine), проти якої виступає президент країни Зоран Міланович, Анушич заявив, що в цій програмі НАТО з членів блоку не бере участь лише Угорщина «через свою великоугорську політику».
«Я родом зі сходу Хорватії, і маю знання і досвід щодо того, як Угорщина веде політику в нашій Бараньї… Ведеться політика, в якій територіальна цілісність Хорватії ставиться під сумнів. Угорщина не бере участі в операції (NSATU), тому що вона не підтримує НАТО і ЄС через свою великоугорську політику», – сказав глава хорватського оборонного відомства.
Раніше Анушич також зазначав, що, якщо Хорватія відмовиться від участі в NSATU, це поставить Хорватію в один ряд з Сербією та Угорщиною, «які відкрито підтримують Росію».
25 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, відповідаючи на запитання на спільній прес-конференції зі своїм кубинським колегою, заявив, що Угорщина прагне до найкращих можливих відносин з усіма своїми сусідами, включаючи Хорватію, «і тому несподівано», що міністр оборони Хорватії ображає угорців. «Я з повагою прошу хорватський уряд не втягувати нас у внутрішньополітичні дебати з їхнім президентом», – додав він.
В той же час, Сіярто не став спростовувати звинувачення хорватського міністра щодо проросійського курсу Будапешта.
- Угорщина та Польща пообіцяли сприяти євроінтеграції Сербії
«Ми бачимо Сербію не тільки як стратегічного партнера, але і як щирого друга. Ми зробимо все, щоб Сербія стала повноправним членом Європейського Союзу”, – сказав Шуйок на спільній прес-конференції з президентом Сербії Александаром Вучичем. Балкани не можуть бути стабілізовані без приєднання Сербії, підкреслив глава угорської держави, додавши, що настав час виконати обіцянку, дану Західним Балканам 20 років тому.
***
“Незабаром Польща головуватиме в Європейському Союзі, і під час головування Польщі розширення і якомога тісніша співпраця з Сербією буде моїм пріоритетом”, – зазначив польський прем’єр Дональд Туск, який перебував з дводенним візитом в Белграді. Польща підтримує європейський шлях Сербії, і Європейський Союз не є повноцінним без Сербії, заявив він.
***
Країни Східної Європи, які головують і будуть головувати в ЄС демонструють зацікавленість в подальшої євроінтеграції Сербії. Можна очікувати, що, незважаючи на відмову Белграда від синхронізації своєї зовнішньої політики із Брюсселем (відмову від санкцій проти РФ), Сербія може розраховувати на прогрес на шляху до ЄС до кінця цього року і в першій половині наступного.
- Включення болгар до Конституції залишається умовою євроінтеграції Північної Македонії
Внесення змін до Конституції є зобов’язанням, яке Північна Македонія повинна виконати, щоб продовжити шлях до повноправного членства в ЄС. Про це заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після зустрічі з прем’єр-міністром Христіяном Міцкоскі.
Йдеться про внесення до Конституції Північної Македонії болгарської меншини. Ці конституційні зміни є умовою розблокування подальшої євроінтеграції Північної Македонії з боку Болгарії. Попередній уряд Північної Македонії погодився на виконання цієї умови, але нинішній виступає проти.
Фон дер Ляєн, яка перебувала в Північної Македонії в рамках західнобалканського турне, висловила впевненість, що «перешкоду, яка є все ще існує», буде подолано, конституційні зміни будуть запроваджені і Скоп’є зможе розпочати переговорний процес щодо вступу до ЄС.
За підсумками зустріч фон дер Ляєн та Міцкоскі не уточнили, чи погодилася Єврокомісія надати Скоп’є гарантії того, що після внесення болгарської меншини до Конституції Болгарія не висуне Північної Македонії нових вимог.
- Черговий раунд діалогу між Сербією та Косово щодо нормалізації відносин завершився без конкретних домовленостей.
Делегації Приштини та Белграда мали 24 жовтня в Брюсселі окремі зустрічі з представником Європейського Союзу з діалогу між Косово та Сербією Мирославом Лайчаком, а також спільну зустріч.
Віце-прем’єр-міністр Косово і головний переговорник Приштини Беснік Біслімі назвав черговий переговорний раунд провальним. В той же час Лайчак заявив, що, хоча не було «жодного прогресу» на шляху до нормалізації відносин, він оптимістично налаштований, тому що Косово та Сербія просунулися «в деяких інших ключових питаннях», які будуть розглядатися «в найближчі тижні».
Головним протиріччям між Белградом та Приштиною залишається Асоціація сербських муніципалітетів (ЗСО).
Як зазначив головний переговірник Сербії, голова урядового управління з питань Косово і Метохії Петар Петкович, Белград не тікає від зобов’язань, що випливають з Угоди про шлях до нормалізації відносин (Охридська угода), але Приштина повинна першою почати формування ЗСО.
Біслімі вважає цю вимогу Сербії бажанням часткового виконання угоди. На думку представника Приштини, Охридську угоду треба виконувати в повному обсязі та без зволікань.
Як відомо, лідери Сербії та Косово у лютому 2023 року досягли згоди щодо шляху до нормалізації відносин ухваливши Охридську угоду. У березні того ж року було погоджено Імплементаційний додаток. Однак ці угоди не були підписані через відмову президента Сербії Александара Вучича ставити підпис під документами.
З того часу прогресу в діалозі між Белградом і Приштиною не відмічалося. За останній рік представники сторін кілька разів приїздили до Брюсселя для участі в діалозі за посередництва ЄС, але ці зустрічі кардинально не змінили ситуацію і не вивели її з «глухого кута».
