- В Сербії заарештовано організаторів парамілітарних таборів для молдован
В Сербії 26 вересня було заарештовано двох осіб, яких звинувачують в організації парамілітарних навчань для громадян Молдови та Румунії.
Під час обшуку в квартирі підозрюваних поліція вилучила ноутбуки, мобільні телефони, а також пристрій для виявлення та моніторингу радіочастотних сигналів. У одного з підозрюваного також вилучили зброю, за що йому також інкримінують кримінальне правопорушення – незаконне виробництво, зберігання, носіння та обіг зброї та вибухових речовин.
Журналісти-розслідувачі повідомили, що йдеться про Лазара Поповича та Саво Стевановича. Медіа з’ясували, що заарештовані свого часу були членами команди Ненада Поповича, нинішнього міністра в уряді Сербії без портфеля, відомого своєю проросійською позицією.
Загалом, як повідомляється, від 150 до 170 іноземних громадян пройшли навчання в парамілітарних таборах у районі Лозниці на заході Сербії з липня по вересень цього року. Тренування мали на меті навчити «курсантів» провокувати заворушення у випадку несприятливих для проросійських сил результатів парламентських виборів в Молдови (28 вересня).
Втім, масштабну гібридну операцію вдалося зупинити: в Молдові вчасно розкрили плани проросійських сил і кілька днів тому затримали 74 особи за підозрою у підготовці заворушень.
На тлі подій, що передували голосуванню на молдовських виборах, ЄС розгорнув свою першу гібридну групу швидкого реагування для допомоги Кишиніву. Комісар з питань розширення Марта Кос повідомила журналістам, що Європейська комісія знає про спроби Росії вплинути на парламентські вибори в Молдові та вивчає, «як стало можливим», що десятки молдаван, за повідомленнями, пройшли навчання «з тактики дестабілізації» в Сербії.
Тим часом на виборах 28 вересня перемогу здобула правляча проєвропейська партія “Дія і солідарність” (Partidul Acțiune și Solidaritate, PAS), лідером якої є президент Маї Санду. За попередніми даними, PAS набрала 50,2% голосів і отримає більшість в новому парламенті.
- Партія Додіка візьме участь у дострокових виборах президента Республіки Сербської
Союз незалежних соціал-демократів (СНСД), партія Мілорада Додіка, 29 вересня вирішила брати участь у дострокових виборах президента Республіки Сербської.
Вибори відбудуться 23 листопада. Їх було оголошено після того, як Центральна виборча комісія, на підставі рішення суду, припинила президентські повноваження Додіка у серпні цього року.
Додіка було засуджено Судом Боснії і Герцеговини за невиконання рішень Високого представника у Боснії і Герцеговині і, зокрема, заборонено обіймати державні посади протягом шести років.
Раніше сам Додік, його партія СНСД, Народна Скупщина Республіки Сербської (НСРС) не визнавали вирок суду БіГ щодо припинення президентського мандату Додіка та рішення ЦВК щодо оголошення дострокових виборів. Втім, пізніше НСРС ухвалила рішення щодо надання права «кожній партії самостійно вирішити, чи брати участь у виборах».
Водночас, Додік офіційно пішов у відставку з посади президента, тим самим визнавши рішення суду Боснії і Герцеговини і Центральної виборчої комісії БіГ. Тепер, за його словами, «СНСД має якомога швидше запропонувати в Народній Скупщині Республіки Сербської рішення про обрання виконуючого обов’язки президента РС до дострокових виборів, а можливо, і довше», – сказав Додік.
Причиною участі СНСД у виборах стала відмова опозиційних сил в Республіці Сербської від бойкоту оголошених дострокових президентських виборів і відсутність консенсусу з цього приводу в самій партії Додіка. Як пишуть медіа, засіданні Головної ради СНСД нібито «не було досягнуто згоди щодо бойкоту виборів», тому було вирішено, що партія братиме участь.
«Це частина нашої стратегії, яку ми вирішили реалізувати, щоб протистояти тому, що мало загрожувати Республіці Сербській», – так прокоментував Додік рішення СНСД щодо участі у виборах.
- США відкладуть санкції проти NIS всього на кілька днів.
Президент Сербії Александар Вучич у своєму зверненні з Нью-Йорку повідомив, що Сполучені Штати черговий раз відклали санкції проти NIS (Naftna Industrija Srbije), але всього на кілька днів. Передбачалося, що обмежувальні заходи будуть запроваджені з 1 жовтня. Втім, пізніше Радіо-телебачення Сербії повідомило, що санкції відкладено на додаткові вісім днів і набудуть чинності 8-9 жовтня.
Вучич назвав ситуацію з NIS «побічним збитком у відносинах між американцями, Заходом та росіянами». Він зазначив, що Сербія запропонувала десятки рішень, але жодне з них не було прийнятним для жодної зі сторін. «Що мені робити, погрожувати росіянам, американцям, ми малі, це не має сенсу», – констатував Вучич.
США внесли NIS до санкційного списку 10 січня через так званий «вторинний ризик» на тлі російського вторгнення в Україну через мажоритарну російську власність у компанії. Але санкції проти NIS так і не були запроваджені і відкладалися шість разів, останній раз до 26 вересня.
З 10 січня структура власності сербської нафтової компанії змінювалася кілька разів. У вересні російська компанія «Газпром» вийшла з числа власників NIS, а одним із власників стала інша компанія, якою керує «Газпром» – Intelligence з Санкт-Петербурга.
Акціонерне товариство Intelligence стало власником 11,3 відсотка акцій компанії, згідно з даними, опублікованими на сайті Белградської фондової біржі 21 вересня. Найбільшу частку в NIS досі має «Газпром нафта», дочірня компанія «Газпрому» (44,85 відсотка), держава Сербія володіє 29,87 відсотка, інші акції належать дрібним акціонерам.
NIS є однією з найбільших вертикально інтегрованих енергетичних систем у Південно-Східній Європі. Вона займається розвідкою та видобуванням нафти та газу, збутом нафтопродуктів, виробництвом електроенергії та торгівлею нею, реалізацією проектів у галузі нафтохімії.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто звинуватив Хорватію у «воєнній спекуляції» за рішення підвищити ціну на транспортування нафти після початку війни в Україні.
- Угорщина та Хорватія конфліктують через транспортування енергоносіїв
Він зробив цю заяву в контексті заклику президента США Дональда Трампа до європейських країн припинити купувати російську енергоносію.
«Треба визнати, що хорвати наживаються на нас. Хорвати наживаються на воєнній ситуації. Хорвати тепер також стягують з нас воєнні репарації, оскільки з початку війни хорвати підвищили ціну на транзитні перевезення трубопроводом у п’ять разів вище європейських референтних значень. Тож хорвати користуються ситуацією, коли йде війна, і тим, що Угорщині потрібна нафта, що надходить через Адріатичний трубопровід, і стягують з нас воєнні репарації», – додав міністр закордонних справ Угорщини.
Окрім того, за словами Сіярто, в Словаччині та Угорщині може скластися дефіцит нафти через недостатню пропускну здатність Адріатичного нафтопроводу (JANAF), який проходить територією Хорватії. «Кількість нафти, необхідна для безперервного постачання Угорщини та Словаччини, не може бути транспортована через цей трубопровід», – попередив він.
Хорватський прем’єр-міністр Андрей Пленкович, відкинув звинувачення міністра закордонних справ Угорщини в тому, що Хорватія наживається на війні.
«Що стосується заяви Петера Сіярто, то Хорватія з її потужностями: нафтовим та СПГ-терміналом в Омішалі та JANAF – є регіональним енергетичним хабом. Наше завдання – зробити свій внесок у енергетичну безпеку ЄС та інших держав-членів», – підкреслив Пленкович.
Він нагадав, що потужність судна “LNG Croatia” була збільшена на 3,1 мільярда кубічних метрів газу на рік до 6,1 мільярда кубічних метрів на рік. «З такими потужностями Хорватія може забезпечити не лише себе (близько 2,7 мільярда), але й задовольняти енергетичні потреби інших країн», – наголосив глава хорватського уряду.
«Після тестування ми можемо з повною впевненістю сказати, що JANAF здатний транспортувати 15 мільйонів тон нафти для потреб нафтопереробних заводів Угорщини та Словаччини», – додав він. Таким чином, стає зрозуміло, що у цих країн є цілком безпечний альтернативний маршрут, підкреслив Пленкович
«Натяки на те, що Хорватія є якимось військовим спекулянтом, може робити лише той, хто надзвичайно грубо намагається ввести в оману міжнародну аудиторію цих повідомлень», – наголосив він.
«Спекулянтом можна назвати того, хто зараз отримує дешевшу нафту та газ з Росії. Можу сказати, що це Угорщина, яка, виходячи з наративу про те, що в неї немає альтернативного маршруту, а було доведено, що він у неї є, має можливість мати дешевші джерела енергії з Росії», — підкреслив Пленкович. «Наживається Угорщина, а не Хорватія», — повторив глава хорватського уряду.
Запропоновані ціни при всіх можливих порівнянних цін є на рівні ЄС, додав він. «Чим більший обсяг замовлення нафти та чим довший термін дії контракту, тим дешевшою буде ціна. Я з обуренням відкидаю хибні тези міністра закордонних справ Угорщини про те, що Хорватія наживається на війні. Навпаки, Хорватія — добрий сусід, чесний сусід і сусід, який хоче поставити свої потужності на функціонування безпеки постачання сусідніх країн у цій енергетичній кризі», — сказав Пленкович.
- Чорногорія стверджує, що з території Косово обстріляли гірськолижний курорт
Міністерство закордонних справ Чорногорії направило вербальну ноту посольству Косово в Подгориці через обстріл зі стрілецької зброї прикордонного регіону, який нібито вівся з косовського боку.
Ноту було надіслано після двох інцидентів, зафіксованих чорногорською поліцією поблизу кордону з Косово в муніципалітеті Рожає, в районі гірськолижного курорту, що будується.
Перший інцидент стався в липні минулого року, коли було помічено пошкодження об’єктів гірськолижного центру. Другий інцидент стався 24 серпня цього року, коли на території курорту було чутно постріли.
«Компетентним органам Республіки Косово було надіслано прохання встановити та притягнути до відповідальності винних у цих інцидентах, а також повідомити Чорногорію про всі вжиті заходи та дії», – йдеться у заяві МЗС Чорногорії.
Гірськолижний курорт, про який йдеться, розташований на ділянці, яка десять років тому була в центрі прикордонної суперечки між Чорногорією та Косово.
Тодішня косовська опозиція, а нині правляча партія «Самовизначення» Альбіна Курті організовувала акції протесту проти ратифікації Угоди про делімітацію кордону, підписаної урядами країн в 2015 році. Опозиціонери стверджували, що через цей договір Косово втрачає кілька тисяч гектарів землі.
Чорногорія ратифікувала угоду щодо кордону з Косово у 2015 році, тоді як парламент Косово тільки три роки потому, у березні 2018 року.
