- Угорщина та Сербія зміцнюють енергетичне співробітництво
На тлі санкцій США проти компанії «Нафтова індустрія Сербії» (NIS), контрольованої російською «Газпромнефть», Будапешт взяв на себе ключову роль у забезпеченні Сербії нафтопродуктами.
26–27 листопада міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сіярто перебував із візитом у Белграді. Під час візиту він оголосив, що угорська компанія MOL подвоїла поставки нафтопродуктів до Сербії в листопаді та збільшить їх у 2,5 рази в грудні. Для цього використовуються всі можливі маршрути: автомобільний транспорт, залізниця та річкові перевезення Дунаєм. «Ми робимо все, щоб Сербія не мала проблем із постачанням енергоносіїв», – наголосив Сіярто.
27 листопада прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибув до Суботиці, де зустрівся з президентом Сербії Александаром Вучичем.
«Наші сербські друзі мають проблеми через політику санкцій, – написав Орбан у Фейсбуці перед своїм візитом до Сербії. – Я запевняю президента Вучича: Угорщина зробить усе, щоб допомогти Сербії з постачанням палива».
На спільній прес-конференції Вучич та Орбан оголосили про прискорення будівництва сербсько-угорського нафтопроводу, який спочатку планували завершити до 2028 року. Угорський прем’єр підкреслив, що газопровід уже з’єднує дві країни, але без нафтопроводу енергетична інфраструктура залишається неповною.
«Ми отримали звільнення від санкцій від Сполучених Штатів, і тепер я буду вести переговори – найближчими днями, тобто завтра – щоб забезпечити надходження російської нафти і газу. І коли вони будуть у нас, – пообіцяв Орбан Вучичу, – вони будуть і у вас. Те, що ми маємо, ми ділимося з вами».
28 листопада Орбан вирушив до Москви, де зустрівся з Володимиром Путіним. Метою візиту було забезпечення поставок нафти та газу до Угорщини.
29 листопада президент Сербії Александар Вучич повідомив, що провів телефонну розмову з Орбаном після його повернення з Москви. Він зазначив, що Угорщина сприятиме енергетичній стабільності Сербії, виконуючи обіцянку, дану під час їхньої зустрічі в Суботиці.
- Кандидат від партії Додіка набрав найбільше голосів на дострокових президентських виборах
Сініша Каран, міністр науково-технологічного розвитку, вищої освіти та інформаційного суспільства, колишній міністр внутрішніх справ Республіки Сербської, висунутий Союзом незалежних соціал-демократів (СНСД) Мілорада Додіка, з невеликою перевагою переміг на дострокових виборах президента Республіки Сербської 23 листопада.
Після обробки даних з 99,91% виборчих дільниць Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини повідомила, що Сініша Каран набрав на 9745 голосів більше, ніж його головний конкурент Бранко Блануша, кандидат від Сербської демократичної партії (СДС).
Згідно із попередніми результатами ЦВК БіГ, Каран отримав голоси 222 110 виборців, або 50,41 відсотка, тоді як за Бланушу проголосувало 212 365 виборців, або 48,20 відсотка.
Згідно з даними ЦВК, 23 листопада своїм правом голосу на дострокових виборах скористалися 439 897 виборців, або 34,79 відсотка з 1 264 364 зареєстрованих громадян, внесених до списку виборців.
На попередніх президентських виборах 2022 року явка перевищила 50%.
Додік заявив, що багато виборців СНСД не прийшли на вибори, оскільки вважали вибори нелегітимними.
Як відомо, дострокові вибори були оголошені після того, як Центральна виборча комісія скасувала мандат Мілорада Додіка на посаді президента РС. Раніше Додіка було засуджено Вищим судом Боснії і Герцеговини за відмову виконувати рішення, видані у 2023 році Високим представником у Боснії і Герцеговині Крістіаном Шмідтом, і йому було заборонено обіймати політичні посади протягом шести років.
Каран, якщо його остаточно визнають переможцем, буде президентом РС лише до кінця терміну Додіка на посаді, а нові президентські вибори відбудуться менш ніж за рік, одночасно із загальними виборами в Боснії і Герцеговині на початку жовтня 2026 року.
Тим часом опозиція та незалежні спостерігачі вважають, що вибори 23 листопада відбувалися з порушеннями і звинувачують владу РС у фальсифікаціях на користь представника СНСД.
«Transparency International Боснія і Герцеговина» закликала Центральну виборчу комісію БіГ розслідувати ймовірні фальсифікації на президентських виборах у Республіці Сербській. За даними організації, йдеться про 40 виборчих дільниць у Добої, Лакташах та Зворнику, дані голосування на яких викликають питання. «На більшості цих виборчих дільниць кандидат від правлячої коаліції отримав понад 80% голосів, а в деяких випадках – понад 97%», – зазначається у заяві TI. На дев’яти з 40 спірних дільниць явка була настільки високою, що якби її рівномірно розподілили протягом усього дня виборів, одному виборцю довелося б голосувати кожні 90 секунд, що є дуже малоймовірним.
Йовіца Радулович, лідер опозиційної Сербської демократичної партії (СДС), яка висунула кандидатуру Бранка Блануші, заявив відразу після голосування, що СДС не визнає перемогу Карана та звинуватив правлячі партії у фальсифікаціях виборів.
СДС у своїй заяві оголосила, що вимагатиме повторного голосування у Добої, Лакташах та Зворнику, де, на їхню думку, відбулися фальсифікації.
- Зміцнюється співпраця Будапешта та Баня Луки
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, який планував відвідати Республіку Сербську 26 листопада, не зміг приземлитися в аеропорту Баня Луки, оскільки міністр оборони Боснії і Герцеговини Зукан Хелез відмовив у дозволі на посадку угорському літаку.
«Я відмовився дати дозвіл на посадку угорського військового літака в аеропорту Баня-Лука, на якому мав прибути міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Протягом багатьох років прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та міністр Сіярто відкрито підтримують колишнього президента адміністративної частини БіГ, РС, Мілорада Додіка в його діях, які підривають суверенітет, територіальну цілісність та єдність Боснії і Герцеговини.
Також угорська сторона не надала жодного чіткого пояснення, чому міністр закордонних справ прилітає військовим літаком.
Мій обов’язок як міністра оборони БіГ — захищати конституційний лад, закони та інтереси Боснії і Герцеговини. Саме тому я вирішив не схвалювати цей політ, доки не буде забезпечено повну прозорість та повагу до нашої держави», – написав Хелез у Фейсбуці.
Наступного дня, 27 листопада, Сіярто все ж таки прибув до Баня Луки, але цивільним літаком. Під час візиту він отримав звання почесного доктора місцевого університету.
На прес-конференції Сіярто заявив, що Угорщина розвиватиме співпрацю з Республікою Сербською у сфері вищої освіти. «Починаючи з наступного року, Угорщина надасть 50 стипендій для студентів, які бажають навчатися та вступати до університетів Угорщини», – повідомив він.
Сіярто також наголосив, що Будапешт продовжить свою програму підтримки сільського господарства Республіки Сербської. «Ми запустимо нову програму вартістю до 4 мільярдів форинтів, за якою малі та середні підприємства зможуть купувати сільськогосподарську техніку в угорських виробників», – повідомив міністр.
Лідер Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) Мілорад Додік під час зустрічі із Сіярто наголосив, що чудова співпраця між Республікою Сербською та Угорщиною в усіх сферах продовжуватиметься.
На цьому ж тижні, у середу, 26 листопада, делегація Республіки Сербської на чолі з Додіком та Сінішою Караном, який набрав найбільше голосів на дострокових президентських виборах у РС 23 листопада, відвідала Будапешт, де зустрілася із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Орбан написав на платформі X, що на зустрічі обговорювалися подальші кроки у стратегічній співпраці між Угорщиною та Республікою Сербською. Він наголосив, що «з нетерпінням» чекає на продовження спільної роботи після перемоги Сініші Карана на виборах.
Додік заявив, що зустріч була «дуже успішною» і подякував Орбану за те, що він став першим світовим лідером, який привітав Сінішу Карана з перемогою.
Обмін візитами підтвердив зміцнення політичної та економічної осі між Будапештом і Баня Лукою та продовження їхньої стратегічної співпраці.
- Наступного року Чорногорія скасує безвізовий режим для росіян
Чорногорія запровадить візи для громадян Росії не пізніше вересня наступного року, повідомили в Міністерстві закордонних справ.
Як наголосили в МЗС, цей захід є частиною зобов’язань, які держава взяла на себе в рамках процесу вступу до Європейського Союзу.
«Гармонізація з візовою політикою ЄС здійснюється поступово та з ретельним урахуванням національних економічних та інших інтересів, які є важливими для збереження стабільності та довгострокового розвитку країни», – зазначили у Міністерстві. В МЗС наголосили, що «Чорногорії необхідно гармонізувати свою візову політику з ЄС до кінця третього кварталу 2026 року, що, серед іншого, означає запровадження візового режиму для громадян Росії».
Раніше прем’єр-міністр Мілойко Спаїч, оголошуючи про жорсткіший режим для громадян Росії, заявив, що Чорногорія повністю дотримується зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу, включаючи заходи щодо Росії. Зокрема, у 2022 році Чорногорія запровадила санкції проти Москви, але Європейська комісія постійно попереджає, що візова політика також має вирішальне значення для прогресу в переговорах та використання коштів з Плану зростання для Західних Балкан. Згідно з останнім звітом Європейської комісії, Чорногорія досі не узгоджена з візовим режимом ЄС, що, на їхню думку, є «питанням термінової важливості».
За офіційними даними, в Чорногорії проживає понад 21 100 громадян Росії, найбільше на узбережжі, насамперед у Будві.
Згідно з чинною угодою про взаємні подорожі, громадяни Росії наразі можуть в’їжджати та перебувати в Чорногорії до 30 днів без візи. На практиці росіяни, що мешкають в Чорногорії, залишають Чорногорію на короткий час після цього періоду, а, повертаючись, отримують новий 30-денний безвізовий період. Цю процедуру громадяни РФ, що мешкають в Чорногорії, називають «візаран». Кількість таких «візаранів» наразі не обмежена, перебування можна постійно продовжувати, тому що угода Чорногорії з Росією не встановлює обмежень щодо загальної тривалості перебування в певний період.
