- Масова акція протесту в Белграді завершилася сутичками із поліцією та арештами
Десятки тисяч людей взяли участь в антиурядовому мітингу в Белграді ввечері 28 червня. Долучитися до акції закликали студенти, які вже кілька місяців вимагають від влади покарати винних в трагедії Новому Саді листопада, де руйнування на залізничному вокзалі спричинило загибель 16 людей. Протягом понад півроку студенти блокували університети та організовували великі демонстрації по всій країні, вимагаючи прозорого розслідування.
За кілька тижнів до нинішніх протестів на Відовдан (28 червня) студенти висловили владі ультиматум із двома вимогами: оголосити дострокові парламентські вибори та закрити наметове містечко провладних студентських організацій перед офісом президента Сербії Александара Вучича.
Мітинг 28 червня в Белграді став одним із найбільших за понад півроку студентських протестів. «Архів публічних зібрань» оцінив чисельність маніфестантів приблизно в 140 000 осіб, що значно більше, ніж оцінка поліції в 36 000. «Ми хочемо виборів!» — скандували протестувальники, розмахуючи сербськими прапорами та тримаючи транспаранти з назвами міст і селищ з усієї країни.
На відміну від попередніх зібрань, які залишалися мирними, між демонстрантами та поліцією сталися сутички.
Протестувальники, які намагалися пройти в урядовий квартал, кидали пляшки та фаєри в поліцейських, тоді як поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати.
Майже 50 офіцерів та понад 20 цивільних осіб отримали поранення, повідомив журналістам 29 червня міністр внутрішніх справ Івиця Дачич.
У своїй заяві студенти, які очолюють протести, в ніч на 29 червня звинуватили уряд в ескалації напруженості. «Вони (влада)… обрали насильство та репресії проти народу. Кожна радикалізація ситуації — це їхня відповідальність», — заявили вони.
В той же час президент Сербії Александар Вучич написав на своїй сторінці в Instagram, що «Сербію не можна перемогти насильством», і в окремому дописі похвалив поліцію за їхній «патріотичний, серйозний підхід» до «перемоги над нападниками з мінімальним застосуванням сили».
«Країну буде захищено, а бандити постануть перед правосуддям», – сказав він журналістам після першої ночі протестів.
Після великого протесту в Белграді на Відовдан відбулися масові арешти громадян, студентів та активістів.
Протягом ночі з 28 на 29 червня було затримано 77 осіб, один з яких неповнолітній, повідомив міністр внутрішніх справ Івиця Дачич. За наказом Вищої прокуратури в Белграді через насильницьку поведінку після протесту на 48 годин було затримано 29 осіб.
Вісім підозрюваних були заарештовані за звинуваченням у підготовці дій проти конституційного ладу та безпеки Сербії. Напередодні протестів за цим звинуваченням було затримано ще шість людей.
У відповідь студенти та групи громадян розпочали акції «громадянської непокори». Ввечері 29 червня протестувальники заблокували головні вулиці Белграда, а також кількох інших міст по всієї Сербії.
Зранку 30 червня Міністерство внутрішніх справ Сербії оголосило, що поліція ліквідувала перешкоди на дорогах в Белграді протягом ночі, і рух транспорту може функціонувати нормально. Як повідомляють медіа, подекуди втрутилася поліція, а в кількох місцях міста студенти та громадяни самі відступили з вулиці на тротуар. В той же час, в деяких інших містах блокування продовжилося.
Студенти в соціальних мережах пишуть про продовження акцій протесту. Водночас влада, судячи із заяв сербського керівництва, не збирається виконувати вимогу протестувальників про оголошення дострокових виборів і буде надалі більш жорстко карати учасників протестного руху.
- Чорногорія закрила вже сьомий розділ в переговорах з ЄС
27 червня на Міжурядовій конференції в Брюсселі Чорногорія закрила розділ 5 – Державні закупівлі, перший розділ з Кластера 1 (Основні права), зробивши тим самим ще один важливий крок на шляху до членства в Європейському Союзі.
Чорногорську делегацію на Міжурядовій конференції з ЄС очолював прем’єр-міністр Мілойко Спаїч.
Як він зазначив, прогрес, досягнутий у розділі «Державні закупівлі», демонструє інституційну зрілість Чорногорії та її здатність застосовувати європейські стандарти у сферах, необхідних для функціонування верховенства права та забезпечення доброчесності державного управління. «Це також зміцнює загальну довіру до наших зусиль щодо реформ, не лише в рамках процесу вступу, але й у досягненні європейських стандартів як майбутньої держави-члена ЄС», – додав прем’єр-міністр Чорногорії. За його словами, розділ 5 має особливу вагу, оскільки він безпосередньо відображає якість управління – через прозорість, відповідальність та ефективне запобігання корупції.
Спаїч подякував польському головуванню, державам-членам та Європейській Комісії за підтримку і підкреслив рішучість намірів Чорногорії приєднатися до Європейського Союзу до 2028 року.
Із закриттям Розділу 5 кількість тимчасово закритих Чорногорією переговорних розділів зросла до семи (з 33-х). Раніше вже були закриті розділи 25 (Наука та дослідження), 26 (Освіта та культура), 30 (Зовнішні відносини), 7 (Право інтелектуальної власності), 10 (Інформаційне суспільство та медіа) та 20 – (Підприємництво та промислова політика).
Через невирішені двосторонні питання у відносинах із Хорватією з грудня минулого року залишається заблокованим закриття розділу 31 (Зовнішня політика та політика безпеки і оборони). Серед проблемних питань – кордон на півострові Превлака, власність на вітрильник Jadran, покарання винних у воєнних злочинах під час нападу на Дубровник на початку 1990-х, права хорватської меншини в Чорногорії.
Подгориця і Загреб створили спільну робочу групу і ведуть переговори для того, щоб зняти всі спірні моменти. В рамках цього процесу Чорногорія 21 червня передала Хорватії Культурний центр «Йосип Маркович» в муніципалітеті Тіват. Щодо інших проблемних питань двосторонні консультації тривають.
- Боснія і Герцеговина ухвалила Порядок денний реформ, необхідний для отримання коштів ЄС
Рада міністрів Боснії і Герцеговини 27 червня одноголосно ухвалила Порядок денний реформ, необхідний для отримання перших коштів з Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
«Вітаю, Боснію та Герцеговину, з прийняттям вашої Порядку денного реформ! Це чудова новина для народу Боснії та Герцеговини. Кращі дороги, залізничне сполучення, цифрова інфраструктура тощо – завдяки нашому Плану зростання для Західних Балкан», – написала комісар ЄС з питань розширення Марта Кос в мережі X.
Боснія і Герцеговина останньою з країн Західних Балкан подала Європейській комісії свій остаточний Порядок денний реформ. Аналогічні документи Албанії, Косова, Чорногорії, Сербії та Північної Македонії були схвалені Європейською комісією ще у жовтні 2024 року.
У березні 2025 року ЄС вже виплатила попереднє фінансування з Плану зростання Північній Македонії та Албанії, у травні – Чорногорії та в червні– Сербії. Косово все ще має виконати процедурні вимоги для отримання попереднього фінансування, включаючи ратифікацію угод.
- Лідери ЄС підтвердили “рішучу підтримку процесу вступу Західних Балкан до ЄС”.
Про це йдеться в резолюції, яка була ухвалена на засіданні Європейської Ради 26-27 червня 2025 року.
У документі зазначається, що «Європейський Союз продовжуватиме тісну співпрацю із Західними Балканами та підтримуватиме зусилля регіону щодо реформ на його шляху до членства в ЄС».
«Майбутнє Західних Балкан — у Європейському Союзі», — підкреслюється у резолюції.
Лідери ЄС наголосили, що «Європейська Рада залишається відданою досягненню прогресу в поступовій інтеграції між Європейським Союзом та регіоном протягом усього процесу розширення», і що процес вступу ґрунтується на досягненнях кожної країни.
Це було останнє засідання Європейської Ради під час польського головування. З 1 липня по 31 грудня 2025 року в Раді Європейського Союзу головуватиме Данія.
Згідно з офіційною заявою, розширення ЄС визначено одним з головних пріоритетів данського головування. Наголошується, що розширення є геополітичною необхідністю та єдиним способом для ЄС ефективно сприяти стабілізації європейського континенту та зміцненню стійкості країн, вразливих до небажаного зовнішнього впливу. Тому, як зазначається, Данія наполегливо працюватиме над сприянням розширенню Союзу на основі заслуг та підготовкою ЄС до розширення шляхом внутрішніх реформ, та просуватиме переговори щодо розширення з Україною, Молдовою та Західними Балканами.
- В Сербії відбулися військові навчання «Платиновий вовк 25» за участі країн НАТО
На військової базі “Південь” поблизу Буяноваца в Сербії відбулися міжнародні тактичні навчання “Платиновий вовк 25” („Platinasti vuk 25“).
У цьогорічних навчаннях взяли участь понад 700 військовослужбовців Збройних сил Сербії, а також Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Чорногорії, Греції, Італії, Угорщини, Румунії, Сполучених Штатів, Великої Британії та Азербайджану.
Протягом кількох днів учасники відпрацьовували завдання із захисту конвоїв, забезпечення безпеки бази, патрулювання, блокування та огляду місцевості – це лише деякі з заходів, що проводяться в рамках миротворчих місій.
«Ці навчання підтверджують здатність Збройних сил Сербії брати участь у миротворчих операціях пліч-о-пліч з партнерами з усього світу та реагувати на всі виклики безпеці. Співпраця з нашими партнерами не лише зміцнює оперативну сумісність, але й поглиблює довіру та спільну відданість справі збереження миру», – сказав міністр оборони Сербії Братислав Гашич.
Пол Юкич, виконуючий обов’язки заступника голови місії посольства США в Сербії, наголосив на важливості навчань як основи двосторонньої військової співпраці. «Платиновий вовк» є наріжним каменем нашої співпраці та важливим пріоритетом для обох армій. Ми сподіваємося на продовження цих навчань та їх подальший розвиток», – сказав Юкич.
Міжнародні навчання «Платиновий вовк» проводяться в Сербії з 2014 року. Метою є вдосконалення співпраці під час багатонаціональних миротворчих операцій. Організаторами виступають Збройні сили Сербії за підтримки Європейського командування Збройних сил США.
«Платиновий вовк» проводиться у Сербії, незважаючи на оголошений Белградом після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну мораторій на спільні військові навчання з іноземними партнерами. В той же час, традиційні сербсько-російсько-білоруські військові навчання «Слов’янське братство» не проводяться з 2021 року.
- Сербія зупинила експорт зброї та боєприпасів
Служба зовнішньої розвідки («СВР») Росії вдруге протягом місяця звинуватила Сербію в експорті зброї до України. Заява з’явилася на сайті відомства 23 червня, попередня була опублікована 28 травня.
У новій заяві СВР йдеться, що “незважаючи на посилення тиску на Белград з боку Москви”, сербські підприємства ВПК “нарощують експорт військової продукції в зону протистояння “колективного Заходу” з Росією”.
Того ж дня президент Сербії Александар Вучич заявив, що Сербія не експортує жодних боєприпасів. «Зараз ми все зупинили. Мають бути спеціальні рішення, якщо щось працюватиме. Боєприпаси йдуть до наших казарм і наших складів», – сказав Вучич на засіданні розширеної колегії Генерального штабу 23 червня.
Пізніше Міністерство оборони Сербії розповсюдило заяву, в який повідомило про призупинення експорту озброєння та військової техніки, виробленої в Республіці Сербія.
«Відповідно до вказівок Президента Республіки, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил Сербії та Голови Ради національної безпеки Александара Вучича, експорт озброєння та військової техніки, виробленої в Республіці Сербія, призупиняється.
У майбутньому експорт озброєння та військової техніки, виробленої на заводах оборонної промисловості, вимагатиме, окрім згоди інших компетентних міністерств та відомств, згоди Ради національної безпеки відповідно до статті 16, пункту 4 Закону про експорт та імпорт озброєння та військової техніки», – заявили в Міноборони.
24 червня, глава Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив, що вірить заявам сербського керівництва про припинення постачання зброї на експорт, але перевірятиме, як вони виконуються.
Відповідаючи на запитання, на яку реакцію Москва очікує від Белграда після інформації СЗР у зв’язку з поставками Сербії військової продукції до України, Наришкін заявив: “Наскільки я розумію, реакція вже відбулася вчора. Президент Вучич виступив, зробив заяву про те, що Сербія, якщо не припиняє, то припиняє поставку”.
На запитання, чи вірять у Москві словами з Белграда, глава СЗР відповів: “Перевіряти будемо”.
Точних даних про те, яку зброю та військову техніку, куди і в яких кількостях постачає Сербія, у відкритому доступі немає, оскільки останніми роками уряд не публікує звіти про видані дозволи на експорт.
- США вчетверте відклали застосування санкцій проти «Нафтової Індустрії Сербії» (NIS).
Санкції відкладено ще на місяць, до 29 липня.
Минулого тижня компанія до Міністерства фінансів США із проханням відкласти впровадження санкцій США звернулася компанія NIS.
«У нас були складні переговори, але нам вдалося досягти чергової відстрочки. Це гарна новина для громадян Сербії», – сказала міністр гірничої промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович.
Станом на грудень 2024 року найбільшим NIS акціонером з 50% акцій була «Газпром нафта» (РФ). 5% належали «Газпрому» (РФ), 29,87% – уряду Сербії, інші акції – міноритарним акціонерам.
У лютому 2025-го відбулася зміна структури власності NIS: «Газпромнефть» передала «Газпрому» близько 5%, зменшивши свою частку з 50 до приблизно 44,85%.
Санкції США проти «Нафтової індустрії Сербії» були запроваджені 10 січня ц.р указом попереднього американського президента, Джо Байдена, через російського власника компанії.
США вже три рази відтермінували застосування санкцій проти NIS – наприкінці лютого, березня та квітня. В квітні – одразу на два місяці.
Для повного скасування санкцій потрібно рішення Конгресу. «Процедура складна, і в Конгресі є «яструби», які не хочуть поступок Росії. Сербія опинилася між молотом і наковальнею», – каже експерт з енергетики Петар Станоєвич.
