- Призначено дострокові вибори президента Республіки Сербської
28 серпня Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини призначила дострокові вибори президента Республіки Сербської на 23 листопада цього року. Чотири члени ЦВК проголосували за це рішення, тоді як двоє були проти.
Рішення про призначення дострокових президентських виборів у РС було ухвалене після того, як 18 серпня судом було підтверджено рішення ЦВК БіГ про припинення президентського мандату Мілорада Додіка.
* * *
В той же час, напередодні, , Народна Скупщина Республіки Сербської (НСРС) відхилила можливість проведення дострокових виборів президента РС. 22 серпня НСРС ухвалила Інформацію щодо рішення Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини про припинення повноважень президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та Резолюцію щодо цієї інформації.
В документах, ухвалених НСРС, наголошується, що Народна скупщина не приймає та відхиляє неконституційний вердикт Суду Боснії і Герцеговини, винесений проти президента Республіки Сербської, а також рішення Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини про припинення повноважень президента Республіки Сербської Мілорада Додіка.
НСРС відкидає можливість проведення дострокових виборів президента Республіки Сербської та просить усі політичні суб’єкти в Республіці Сербській, політичні партії та окремих осіб не реєструватися на будь-які дострокові вибори президента Республіки.
Союз незалежних соціал-демократів (СНСД) Мілорада Додіка вже оголосила про бойкот виборів. «СНСД не зареєструється і не братиме участі в цих виборах. …Виборів у РС не буде», – сказав Додік.
- В Республіці Сербської планують провести контраверсійний референдум
22 серпня Народна Скупщина Республіки Сербської ухвалила рішення про призначення референдуму в РС щодо вироку Суду Боснії і Герцеговини проти президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та рішення Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини про припинення його мандата. Референдум призначено на 25 жовтня.
Питання референдуму звучить так: «Чи ви приймаєте рішення необраного іноземця Крістіана Шмідта та неконституційні рішення Суду Боснії і Герцеговини, винесені проти президента Республіки Сербської, а також рішення ЦВК про скасування мандата президента Сербської Мілорада Додіка?».
Коментуючи цей крок, Додік заявив сербським медіа, що майбутній референдум прямо не говорить про незалежність Республіки Сербської, але це буде «серйозна розминка».
- Додік звернеться до Росії із проханням накласти вето на продовження мандату EUFOR Althea в БіГ
Лідер боснійських сербів Мілорад Додік повідомив в інтерв’ю російським медіа, що звернеться до Росії з проханням накласти вето на продовження військової місії Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині EUFOR Althea під час розгляду цього питання в Раді Безпеки ООН. «Я попрошу наших російських друзів скасувати згоду та накласти вето в Раді Безпеки щодо європейських міжнародних сил», – сказав Додік.
Althea, військова місія EUFOR в Боснії і Герцеговині, розпочала діяти в 2004 році, коли сили Європейського Союзу замінили війська НАТО.
Додік вважає європейську військову місію «окупаційною міжнародною владою», яка використовується як загроза проти сербів. «Найчастіше їх використовували як загрозу для нас, сербів, і як частину цієї окупаційної міжнародної влади», зазначив він.
“Є місцева цивільна адміністрація іноземця на ім’я Шмідт (Високий представник міжнародної спільноти Крістіан Шмідт) і збройна частина цієї окупації під назвою Алтеа. Ми хочемо усунути обох. А щоб усунути їх – ми повинні бути окремою державою”, – сказав Додік. «Щоб позбутися всього цього, ми повинні вимагати виведення окупаційних військ та усунення іноземців від прийняття рішень. Це неможливо на рівні Боснії і Герцеговини, тому Республіка Сербська повинна проголосити незалежність та створити механізм управління, повністю незалежний від Сараєво, боснійців та іноземців, які там проживають», – додав він.
З проханням про допомогу Мілорад Додік, якого Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини позбавила мандата президента Республіки Сербської, звернеться до «російських друзів» під час низки візитів до Росії, запланованих на найближчі місяці.
«Незабаром я поїду до Москви, де проведу зустрічі з впливовими людьми. Думаю, що десь у жовтні я знову поїду до Росії і знову зможу зустрітися з російським президентом. А зараз я поїду закликати наших російських друзів готуватися до Генеральної Асамблеї ООН, я попрошу їх прояснити цю ситуацію та підтримати нас у нашому прагненні провести референдум і здобути незалежність», – сказав він.
«Спочатку нам потрібно позбутися Алтеї, яка є збройним окупаційним формуванням у Боснії та Герцеговині. І ми це зробимо, я попрошу наших російських друзів допомогти нам”, – сказав Додік.
З врахуванням того, що заяви лідера боснійських сербів пролунали в російських медіа, можна передбачити, що його пропозиції щодо припинення місії EUFOR Althea узгоджені із російським керівництвом. Не виключено, що тему мандату військової місії ЄС в Боснії і Герцеговині Росія буде використовувати (чи вже використовує) під час обговорення європейської безпеки, і, насамперед, припинення війни в Україні.
- Парламент Косово обрав спікера після місяців політичного глухого кута
26 серпня парламент Косова нарешті обрав нового спікера – ним став депутат від Руху «Самовизначення» (Vetëvendosje, LVV) Дималь Баша (Dimalj Baša). Партія LVV нинішнього виконуючого обов’язки прем’єр-міністра Косово Альбіна Курті перемогла на парламентських виборах в лютому, але не змогла отримати більшість в парламенту.
Це рішення розблокувало роботу парламенту після десятків безуспішних спроб обрання спікера, які відбувалися, починаючи із відкриття установчої парламентської сесії в квітні.
Дималь Баша здобув вишу освіту в США, працював в офісі конгресмена. Має громадянство Сполучених Штатів. Він став п’ятим претендентом на посаду спікера від Руху «Самовизначення. Знадобилося 58 засідань, щоб кандидат LVV зміг зрештою отримати підтримку більшості депутатів.
За Башу проголосувала 73 депутати, 30 були проти, ще вісім утрималися. Окрім голосів від «Самовизначення», з лав якого він походить, Баша отримав голоси депутатів Демократичної партії Косова (Partia Demokratike e Kosovës, PDK) та, частково, Альянсу за майбутнє Косова (Aleanca për Ardhmërinë e Kosovës, AAK). Депутати провідної партії сербів Косово, «Сербський список», проголосували проти обрання Баші.
Лідер Демократичної партії Косова Мемлі Краснічі (Memli Krasniqi) пояснив, що його партія підтримала Башу «для розблокування процесу», хоча в нормальній ситуації цього б не зробила.
У першому виступі на посаді Баша закликав депутатів «працювати разом попри політичні розбіжності» та звернувся до Сербії із закликом визнати незалежність Косова.
Також було обрано кількох заступників голови парламенту від опозиції та меншин, але віцеспікера від сербської громади не вдалося. Жоден кандидат від сербської спільноти, включно із представником «Сербського списку», Славко Сімичем, не отримали необхідної кількості голосів. Члени партії «Сербський список» вже подали скаргу до Конституційного суду в Приштині «через серйозне порушення прав сербського народу».
Таким чином, обрання Дималя Баші дозволило розблокувати парламент Косова та відкрило шлях для формування нового уряду. Однак суперечки довкола обрання заступника від сербської громади свідчать, що політична ситуація в Косово залишається нестабільною.
- Влада Косово, незважаючи на критику, відкрила новий міст у Митровиці
Один із двох нових мостів через річку Ібар в Косовській Митровиці, що будуються владою Косова, відкрито для руху транспорту.
Уряд Косова наголошував, що будівництво цих мостів – одного для пішоходів і одного для транспортних засобів – має на меті з’єднати Північну Митровицю, де живуть переважно серби, із Південною Митровицею, де мешкають албанці, для кращої комунікації між двома частинами етнічно поділеного міста.
Будівництво мостів розпочалося 1 липня. На цей проєкт уряд Косова виділив близько трьох мільйонів євро.
Два мости розташовані поруч із головним мостом через річку Ібар, яка розділяє місто на північну частину, населену переважно сербами, та південну, де живуть албанці.
Головний міст між Північною та Південною Митровицею повністю реконструйований кілька років тому за гроші Європейського Союзу, але закритий для транспорту та постійно охороняється силами НАТО в Косово, KFOR.
Після конфлікту 1999 року на цьому мосту було зафіксовано численні інциденти між албанцями з Південної Митровиці та сербами із північної частини міста.
Влада Сербії розкритикувала відкриття нового мосту через Ібар.
Директор урядового Управління Сербії у справах Косова і Метохії Петар Петкович заявив, що відкриття нового мосту є «незаконним» і що воно являє собою «новий ескалаційний крок, який безпосередньо підриває мир на півночі Косова».
У липні провідна парті сербів Косова «Сербський список» подала представникам міжнародної спільноти громадянську петицію проти будівництва мостів на річці Ібар.
Представники міжнародної спільноти також виступили проти відкриття головного мосту в Косовській Митровиці, заявивши, що це питання має бути вирішене шляхом діалогу між Белградом і Приштиною.
Європейський Союз оголосив, що будівництво двох нових мостів через річку Ібар «має практичне та політичне значення» і що будь-який інфраструктурний проект між Північною та Південною Митровицею вимагає тісної координації та діалогу всіх залучених громад.
- Подальша доля NIS залишається невизначеною
Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки (США) вшосте відклало застосування санкцій проти Нафтової індустрії Сербії (Naftna Industrija Srbije, NIS), цього разу до 26 вересня.
«Кінцева мета — вилучити NIS зі списку санкцій Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США, що є процесом, який не залежить від Сербії. Ми сподіваємося, що продовження переговорів на високому рівні між США та Росією сприятиме прогресу щодо всього пакету санкцій США щодо російських компаній, а також угоді, яка може позитивно вплинути на усунення невизначеності щодо “Нафтової індустрії Сербії” та вилучення компаній зі списку санкцій», — заявила міністр гірничої промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
10 січня США ввели санкції проти “Газпромнефті” через агресію Росії проти України. До санкційного списку було включено і NIS, де “Газпромнефть» мала контрольний пакет акцій.
Наприкінці лютого “Газпромнефть” передала 5,15% акцій NIS “Газпрому”. Тепер у “Газпромнефть” – 44,85% акцій NIS, у “Газпрому” – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Александар Вучич раніше наголошував, що Росія має повністю вийти з власності NIS, але відкинув ідею націоналізації, заявивши, що Белград «не буде відбирати російську власність».
Директора «Сербіягазу» Душан Баятович на початку серпня заявив, що Белград готовий викупити компанію. Але російська сторона однозначно заявила, що НІС «не продається».
Тим часом бізнес-показники компанії погіршуються: за перше півріччя 2025 року NIS зазнала збитків у 30 млн євро.
- У Молдові заарештували трьох осіб, які нібито брали участь у тренуваннях у російських таборах у БіГ
Молдовські правоохоронці затримали трьох чоловіків віком 27, 36 і 50 років за підозрою в участі у підривній діяльності. За даними Управління з боротьби з організованою злочинністю (PCCOCS), їх навчали у серпні 2024 року в російських таборах на території Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина).
Метою цих тренувань, як заявили прокурори, була підготовка до масових заворушень під час президентських виборів і референдуму в Молдові восени 2024 року. Затриманим приписують навчання керуванню дронами, відпрацювання силових акцій біля урядових будівель і посольств, а також тренування у зіткненнях із поліцією.
Кожному учаснику, за версією слідства, платили по 300–400 доларів за «модуль», а координувала схему особа з Росії через Telegram.
Серед затриманих – люди з кримінальним минулим, один із них вважався неофіційним лідером протестів, пов’язаних із забороненою проросійською партією «Шор». Самого Ілана Шора, бізнесмена-втікача, який зараз мешкає в Росії, молдовські експерти з безпеки вважають головним організатором балканських тренувальних таборів.
Це вже друга серія арештів: у жовтні 2024 року було затримано сімох осіб за аналогічними звинуваченнями. Влада Республіки Сербської натомість продовжує заперечувати існування таких таборів.
Молдова посилює боротьбу з проросійськими мережами, які, за її версією, використовують Балкани як полігон для підготовки заворушень. Арешти демонструють масштабність операцій, у яких переплітаються інтереси місцевих кримінальних груп та російських структур.
