- Європейський парламент ухвалив звіти щодо Боснії і Герцеговини, Албанії та Північної Македонії.
У Звіті щодо Албанії підкреслюється широкий політичний консенсус країни та сильна громадська підтримка вступу до ЄС, а також повна відповідність зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС.
«Ми вітаємо швидкий прогрес, якого лідер вступу досяг протягом останніх років. Албанія є сильним і надійним партнером у зовнішній політиці та зробила вражаючі кроки в усіх сферах, таких як правосуддя, боротьба з корупцією та захист навколишнього середовища», – сказав доповідач Європарламенту з питань Албанії Андреас Шидер (Andreas Schieder) (Австрія).
Серед завдань, які стоять перед Албанією – виборча реформа та забезпечення прозорості власності медіа.
Доповідь щодо Боснії і Герцеговини закликає не допустити «грузинського сценарію» в країні, вказує на небезпеку сепаратистської риторики Мілорада Додіка та його зв’язків з Росією, а також критикує президента Сербії Александара Вучича «за втручання у внутрішні справи Боснії та Герцеговини».
Депутати Європарламенту рішуче засудили сепаратистську політику, яка пропагується Мілорадом Додіком та керівництвом Республіки Сербської та закликали ЄС вжити рішучих заходів, включаючи цілеспрямовані санкції, для протидії дестабілізуючим силам, що загрожують стабільності країни та європейській безпеці. У Звіті також висловлюється занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та дезінформаційних кампаній з боку іноземних суб’єктів, зокрема Росії та Китаю, які підривають довіру громадськості до ЄС.
«Майбутнє Балкан — у Європі, а не під російським пануванням. Боснія і Герцеговина перебуває в найскладнішій ситуації в Європі після України, і ми повинні знайти спосіб допомогти їй досягти повної інтеграції в західні структури. Події в Боснії і Герцеговині щодня демонструють, що ми повинні прагнути миру, стабільності та розвитку, бо якщо ми опустимо руки, то знову можемо зіткнутися з війною та руйнуваннями », — заявив доповідач Європейського парламенту з питань Боснії і Герцеговини Ондржей Коларж (Ondřej Kolář) (Чехія).
У Звіті щодо Боснії і Герцеговини міститься також заклик до впровадження необхідних конституційних та виборчих реформ, а також до зусиль щодо зміцнення демократичних інституцій та верховенства права, а також боротьби з корупцією та організованою злочинністю.
У Звіті щодо Північної Македонії також міститься заклик до країни зосередитися на впровадженні реформ, зокрема у сфері державного управління, управління, верховенства права та антикорупційної політики.
Серед позитивних моментів виділяється той факт, що країна є надійним партнером Європейського Союзу, особливо коли йдеться про зовнішню політику та політику безпеки.
Водночас, Європарламент «глибоко стурбований тим, що Північна Македонія та інші країни-кандидати на членство в ЄС на Західних Балканах особливо сильно постраждали від іноземного втручання та дезінформаційних кампаній», а також що він «стривожений роллю урядів Угорщини та Сербії у просуванні геополітичних цілей Китаю та Росії».
Це перший звіт про прогрес Північної Македонії, прийнятий Європейським парламентом з 2022 року. Проект звіту про прогрес країни на шляху до членства в ЄС викликав напруженість у Болгарії через формулювання «македонська мова та ідентичність», що міститься в ньому. Ці посилання були видалені з остаточної версії документа.
Томас Вайц (Thomas Waitz) (Австрія), доповідач Європарламенту з питань Північної Македонії, наголосив, що «Північна Македонія була лідером у регіоні, демонструючи справжню відданість цінностям ЄС, включаючи історичну зміну назви та сміливі реформи», «але її вступ несправедливо блокувався надто довго через двосторонні суперечки, що підживлювало суспільне невдоволення та розчарування ЄС!. «Закликаю всі політичні партії Північної Македонії долучитися до конструктивного діалогу для досягнення необхідного консенсусу, який зміцнив би багатоетнічний характер країни та прискорив би прогрес у ЄС», – зазначив Вайц. «Якщо нарешті буде прийнято поправки до Конституції, які захистять права меншин, це сприятиме ефективним переговорам, і відкриття розділів може розпочатися негайно», – наголосив він.
- 11 липня світ відзначив 30-ту річницю геноциду в Сребрениці
Минулого року Генеральна Асамблея ООН оголосила 11 липня Міжнародним днем пам’яті про геноцид у Сребрениці, і цього року багато країн організували комемораційні заходи.
Тисячі людей, серед яких – керівники держав регіону, Європейського Союзу, НАТО, високі іноземні делегації – відвідали 11 липня Меморіальний центр в Поточарі (Боснія і Герцеговина), щоб віддати шану жертвам наймасовішого воєнного злочину в Європі після Другої світової війни.
Цього року було поховано останки ще семи жертв, включаючи двох 19-річних хлопців.
Всього на меморіальному цвинтарі 6750 могил. Понад 1000 жертв масового вбивства досі вважаються зниклими безвісти.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала геноцид у Сребрениці «одним із найпохмуріших розділів колективної пам’яті Європи». Вона наголосила, що ЄС рішуче відкидає та засуджує «будь-яке заперечення, спотворення чи применшення геноциду в Сребрениці, а також прославляння воєнних злочинців», додавши, що «політичні лідери несуть велику відповідальність у цьому відношенні, зокрема в Боснії і Герцеговині та на всіх Західних Балканах – вони повинні подавати приклад, визнаючи встановлені факти та щиро вшановуючи жертв».
Президент Сербії Александар Вучич висловив співчуття родинам жертв через мережу X. «Сьогодні виповнюється тридцять років з дня скоєння жахливого злочину в Сребрениці. Ми не можемо змінити минуле, але ми повинні змінити майбутнє. Ще раз від імені громадян Сербії висловлюю співчуття родинам жертв боснійського походження, впевнений, що подібний злочин ніколи не повториться», – написав він.
Жоден державний чиновник із Сербії не був присутній на вшанування пам’ять жертв геноциду в Сребрениці.
- Високопосадовець Держдепу США відвідав Боснію і Герцеговину, Сербію та Косово
Брендан Ханрахан (Brendan Hanrahan), старший співробітник Бюро європейських та євразійських справ (EUR) Державного департаменту США, здійснив дипломатичну подорож до Західних Балкан.
Американський посадовець написав у мережі X, що йдеться про «вирішальний час на Західних Балканах», і що він з нетерпінням чекає «зміцнення зв’язків між США та країнами регіону».
Візит Ханрахана, який відбувся в середині липня, включав відвідування Боснії і Герцеговині, Сербії та Косово.
В Боснії і Герцеговині Ханрахан мав низку розмов із місцевими посадовцями та політиками, але конкретні окремі зустрічі за підсумками візиту не деталізувалися, окрім зустрічі у Президентстві (Президії) Боснії і Герцеговини.
У підсумкової заяві Президентства БіГ зазначено, що, за словами Ханрахана, «США залишаються сильним і відданим партнером Боснії і Герцеговини та продовжують зміцнювати двосторонні відносини на основі миру, стабільності, спільних економічних цілей і процвітання».
В Сербії представник Держдепу США зустрівся із президентом Александаром Вучичем та міністром закордонних справ Марко Джуричем. Обговорювались двостороння співпраця, регіональний розвиток та поточні міжнародні питання.
Джурич після зустрічі заявив, що у відносинах Сербії зі Сполученими Штатами є «новий дух» та «нове життя». Він розцінив візит Ханрахана як ознаку «інтенсифікованого та продуктивного політичного діалогу на найвищому рівні, а також світлого майбутнього, яке чекає на сербсько-американські відносини».
Вучич, як зазначається, наголосив, що «діалог — єдиний спосіб вирішення відкритих питань та дотримання міжнародного права». Він також підтвердив відданість Сербії «збереженню миру та стабільності».
Під час свого перебування в Косово Ханрахан провів зустрічі з різними політичними лідерами, включаючи виконувача обов’язків прем’єр-міністра Альбіна Курті, лідерами опозиційних партій та представниками «Сербського списку».
Обговорювалися двосторонні відносини, регіональний розвиток, економічна співпраця, питання безпеки. Ключовою темою була важливість заключення остаточної угоди між Косово та Сербією.
Посольство США зазначило, що йдеться про «конструктивні зустрічі».
Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Альбін Курті підкреслив, що Сполучені Штати є «вірним союзником» Косово, а Косово «завжди буде їхнім надійним партнером».
Представники «Сербського списку» заявили, що провели «відкриту та конструктивну» розмову. Повідомляється, що вони скаржилися на «інституційне насильство проти сербського народу в Косово» та «односторонні дії косовських інституцій», які погіршують безпекову ситуацію та порушують права сербів, закликали до негайної деескалації та чіткої реакції міжнародної спільноти на утиски сербів в Косово та повторили вимогу про формування Асоціації муніципалітетів з сербською більшістю.
Під час перебування в Косово Ханрахан також відвідав бази військової місії НАТО, KFOR та оглянув монастир Грачаниця Сербської Православної Церкви в Косово.
Приїзд співробітника Бюро європейських та євразійських справ Держдепартаменту США став першим візитом високопоставленого американського чиновника до регіону з моменту зміни влади у Білому Домі у січні цього року. Візит Ханрахана на Західні Балкани було розцінено як сигнал про поновлення дипломатичної уваги адміністрації Трампа до регіону.
- У Дубровнику відбулася міністерська зустріч Україна-Південно-Східна Європа
12 липня у Дубровнику, за співголовування міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та його хорватського колеги Гордана Грліча Радмана відбулася друга міністерська зустріч Україна-Південно-Східна Європа.
В зустрічі також взяли участь Албанія, Боснія і Герцеговина, Греція, Косово, Молдова, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Туреччина та Чорногорія.
Міністр Сибіга висловив вдячність країнам-учасницям за підтримку в протидії російській агресії та підтвердив, що Україна не є конкурентом для жодної країни ЄС або країн-кандидатів. «Ми є партнерами, а не конкурентами на нашому спільному шляху до більшої та сильнішої Європи», — підкреслив міністр.
За результатами зустрічі сторони формату ухвалили спільне комюніке, в якому висловили підтримку Україні в протидії агресії РФ, підтримали вступ України держави в ЄС і НАТО, закликали до посилення тиску на Росію та зміцнення України, зайняли принципову позицію щодо притягнення російських злочинців до відповідності та нагальності відновлення всеосяжного, справедливого, та стійкого миру для України.
Комюніке підтримали представники Албанії, Боснії і Герцеговини, Греції, Молдови, Північної Македонії, Румунії, Словенії, Хорватії, Чорногорія та Косово. на відміну від саміту в Україні, коли косовська делегація не брала участь в роботі саміту. на зустрічі в Дубровнику була присутня представниця Косово– віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ та діаспори Доніка Гервалла-Шварц (Donika Gërvalla-Schwarz).
З іншого боку, між зустрічами в Одесі та Дубровнику є і схожі моменти – Сербія, знов, як і на недавньому саміті Україна- Південно-Східна Європа в Одесі, в Дубровнику також не долучилася до спільного комюніке.
