Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 04.12.2023 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 04.12.2023 – CWBS
  • Посилення співпраці між косовською поліцією та КФОР

Генеральний директор поліції Косова полковник Газменд Ходжа і командувач КФОР генерал-майор Озкан Улутас підтвердили продовження співпраці та спільних заходів, зокрема патрулювання на півночі Косова. Результатом зустрічі стало підтвердження продовження співпраці та покращення обміну інформацією з метою підтримки більш мирного та безпечного середовища для всіх громадян без винятку. Другим пунктом обговорення були спільні дії та патрулювання поліції Косова і КФОР, які відображають безпекову ситуацію в усій країні, включаючи північ. Обидві сторони погодилися, що продовження співпраці, добросовісність і реалізація спільних заходів вплинуть на подальше підвищення рівня загальної безпеки.

Президент Косово Вьоса Османі заявила, що Косовські сили безпеки (KSF) готові приєднатися до НАТО, оскільки вони навчені за найвищими стандартами та сприяють миру в регіоні. «Вони роблять внесок у мир і безпеку в регіоні, але також і ширше, виконуючи завдання разом з американськими, британськими та іншими союзними арміями в різних країнах світу в миротворчих місіях і тим самим доводячи, що вони вже готові приєднатися до найбільш потужного альянсу в історії людства – НАТО», — сказала Османі на церемонії з нагоди Дня KSF. Косово будує армію, яка має налічувати 5000 регулярних солдатів і 3000 резервістів, НАТО має близько 4500 миротворців у країні з 1,8 мільйонами жителів. Косово прагне вступити до НАТО, але чотири члени альянсу досі не визнають його незалежність від Сербії у 2008 році.

Треба нагадати, що у вересні Косово зіткнулося з серйозним етнічним насильством на півночі, де проживає близько 50 000 сербів, яких підтримує офіційний Белград, коли сербське воєнізоване формування атакувало косовську поліцію в селі Баньска. Тоді загинув косовський поліцейський і троє сербів. KFOR оголосив, що після збройного нападу в Баньскій вони вчетверо збільшили свою присутність на півночі Косово, а кількість патрулів зросла втричі, в тому числі вздовж адміністративної лінії з Сербією. Ці кроки були зроблені для того, щоб місія продовжувала виконувати свій мандат щодо створення безпечного середовища для всіх людей у ​​Косово. Крім того, після подій 24 вересня НАТО розгорнуло майже 1000 додаткових військовослужбовців у складі KFOR. Це кроки для забезпечення того, щоб КФОР продовжував виконувати свій мандат, заснований на Резолюції 1244 Ради Безпеки ООН від 1999 року, щоб створити безпечне середовище для всіх людей у ​​Косово в будь-який час і неупереджено.

  • Почався перепис населення в Чорногорії

Після двох відстрочок було досягнуто домовленості між владою та опозицією про початок перепису громадян, домогосподарств і квартир Чорногорії. Громадян закликали взяти участь у переписі. З таким зверненням звернулися представники влади і провідних політичних партій. «Ми показали, що Чорногорія має функціональні інституції та відповідальних осіб, готових будувати мости для нашого європейського майбутнього. Я вітаю зусилля та внесок усіх, хто брав участь у переговорах та підготовці перепису. Ми знайшли компроміс, яким усі задоволені», – заявив прем’єр-міністр країни Мілойко Спаїч. Його партія оголосила, що перепис буде мати повну легітимність, якщо уряд і парламентська більшість виконають усі вимоги опозиції, щоб процес перепису і його результати не ставилися під сумнів. 

Виконуючий обов’язки голови Демократичної партії соціалістів (ДПС) Даніель Живкович заявив, що після підготовки технічної документації на програмне забезпечення виконано останню умову опозиції з угоди про перепис, і він може розпочатися. За його словами, механізми контролю передбачають, що опозиція матиме двох представників у відповідних комісіях у 25 муніципалітетах Чорногорії, а представники меншин також матимуть своїх делегатів. Крім того, на паритетних засадах були переобрані обліковці та інструктори. В парламенті сформовано Комітет, який займатиметься всім процесом проведення перепису, і до нього також входять представники опозиції на паритетній основі. Передбачена можливість ручного підрахунку даних про національність, віросповідання та мову, де репрезентативна вибірка у 3 відсотки після підрахунку цих даних покаже, чи збігаються ці результати, з тим, що було зібрано не теренах усієї країни. Д.Живкович закликав громадян повідомляти представникам опозиції в комісіях з перепису або сформованій юридичній групі ДПС, якщо вони помітять якісь порушення або тиск на місцях.

Боснійська партія привітала рішення Боснійської ради в Чорногорії, яка закликала громадян взяти участь у переписі та вільно висловлюватись з усіх питань щодо яких збираються дані, включаючи питання національної та релігійної ідентичності. «Ми особливо запрошуємо боснійців у Чорногорії оголосити під час перепису всі питання ідентичності, і нагадуємо, що це наше конституційне право, але також, що дані щодо цих питань важливі для реалізації прав, гарантованих Конституцією та законами».

Соціал-демократи також оголосили, що з прем’єр-міністром Спаїчем було узгоджено всі механізми контролю, необхідні для якісного проведення перепису. «Ці механізми запроваджено належним чином, і ми можемо із задоволенням констатувати, що умови для початку перепису населення створені», – заявили СД.

Віце-прем’єр-міністр з питань безпеки, внутрішньої політики, європейських і зовнішніх справ Чорногорії Алекса Бечіч закликав громадян абсолютно вільно висловитися. «Через свій вибір ви не будете ні винагороджені, ні під утисками. Не буде ні переможців, ні дискримінації», – заявив Бечіч.

Віце-прем’єр-міністр у справах демографії та молоді Драгослав Щекіч оголосив, що, окрім питань ідентичності, на яких було зроблено наголос, перепис населення є дуже важливим з демографічної точки зору. «Реалізуючи його, ми отримаємо важливу інформацію про кількість людей, їх вік, стать, освіту, професію та інші демографічні характеристики, і, перш за все, про міграцію молоді, яку ми зобов’язані розглядати та вирішувати», сказав Щекіч, 

Таким чином, було досягнуто політичного компромісу між урядом та опозицією щодо принципів проведення перепису населення країни та механізмів контролю над його дієвістю і точністю. Сторони прийшли до взаємного рішення, що проведення цього важливого заходу в інтересах громадян усієї країни та держави Чорногорія. Під час переговорів було знайдено порозуміння, що перепис це не тільки статистика, але й важливий крок, що допомагає краще зрозуміти стан населення та його розвиток, що має вирішальне значення для планування та прийняття рішень у різних сферах, для моніторингу змін, адаптації політики та програм відповідно до потреб людей. Звісно, що є й певні політичні моменти у визначенні кількості представників титульної нації та національних меншин, їх віросповідання та мови, якою вони говорять. Між тим, при прозорості проведення перепису, це дасть чітку демографічну та мовно-національну картину стану ситуації в країні. Дуже важливо, що під час переговорів сторони дійшли до висновку, що надмірна політизація процесу проведення перепису тільки шкодить національним інтересам Чорногорії, тому її треба абсолютно уникнути.

  • Полярні позиції Заходу та Москви щодо ситуації на західних Балканах

«НАТО вже давно є хребтом безпеки на західних Балканах і це продовжуватиметься», — заявив державний секретар США Ентоні Блінкен, додавши, що ніхто не хоче повернення конфлікту в цьому регіоні. Е.Блінкен у Брюсселі під час участі у зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, сказав, що три роки тому, коли він обійняв посаду держсекретаря США, центром його занепокоєння стали західні Балкани, тобто Боснія і Герцеговина та Косово. Він підкреслив, що Альянс відіграє ключову роль у допомозі країнам регіону прогресувати на шляху до членства в Європейському Союзі та ширшої європейської стабільності. Він оцінив, що обговорення ситуації на Західних Балканах, яке відбулося на саміті, стало «критичною частиною всієї дискусії» під час дводенної зустрічі міністрів.

«НАТО зробить усе необхідне для підтримки стабільності в регіоні західних Балкан», – заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг. На запитання, як він бачить місію KFOR у майбутньому і чи вважає він, що НАТО може взяти на себе більшу роль у покращенні безпеки на півночі Косово, він відповів, що Альянс має історію присутності там, де знаходяться тисячі солдатів. Він сказав, що щойно відвідав західні Балкани, де зустрівся з лідерами всього регіону. «Ми зараз оцінюємо, чи має бути більш постійне збільшення присутності, чи є потреба в деяких нових можливостях, але ми вже зробили важливі кроки, збільшивши нашу військову компоненту там», – сказав Столтенберг. Він закликав Приштину та Белград розпочати діалог за посередництва Європейського Союзу, а пропозиція щодо Асоціації муніципалітетів з сербською більшістю може стати важливим кроком вперед, який зрушить діалог у більш конструктивне русло. Обидві сторони повинні утримуватися від жорсткої риторики і не здійснювати жодних дій, які можуть ще більше посилити напруженість у регіоні.

Натомість, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час саміту ОБСЄ у Скоп’є заявив, що всі проблеми, з якими стикаються Балкани, походять від Заходу. Лавров зазначив, що він не є великим експертом з македонсько-болгарських відносин, але проблеми в регіоні нібито мають коріння на Заході, тобто після розпаду Югославії, а сам Захід «завжди був зацікавлений у підбурюванні однієї нації проти іншої». «Я переконаний, що народи Балканського півострова пройшли через важкі історичні періоди, що у них є спільний кодекс і що їх не можна перемогти або дозволити Заходу стати ворогами один одному», — підсумував Лавров і закликав етнічні групи на Балканах жити мирно і придушувати всі націоналістичні амбіції та не приєднуватися до санкцій проти Росії, лише для реалізації певних західних амбіцій.

Таким чином, можна означити дві точки зору щодо ситуації на західних Балканах: одну обстоює колективний захід, який щиро бажає уникнути ускладнень на релігійній та національній основі серед населення регіону та іншу оприлюднила Москва, практично заявивши те саме, але в усіх проблемах в регіоні звинувативши західні країни. Лавров практично продовжив свою діяльність у якості кремлівського пропагандиста, коли на біле говориться, що це чорне і навпаки. Глава МЗС РФ звинуватив західні держави у сіянні розбрату серед країн та народів регіону при тому, що саме цим системно займається офіційна Москва вже протягом двадцяти років. Саме Кремль через Мілорада Додіка намагається дестабілізувати ситуацію в Боснії і Герцеговині, заохочуючи президента Республіки Сербської до дій з відокремлення ентитету зі складу країни та реалізації проекту великої Сербії, підтримуючи фінансово та політично радикальні сили в самій Сербії, які виступають за військове вторгнення до Косова. Маніпуляції Москви вже усім відомі. Так, у перший день широкомасштабного військового нападу російських військ на Україну, Володимир Путін заявив, що РФ скористалася положеннями ст.51 Статуту ООН про право на самооборону. Виявляється, що напад на Україну це самооборона Росії. Кремлівські пропагандисти з перших днів війни  в Україні заявляли, що українські міста та житлові квартали обстрілюють українські націоналісти, щоб начебто привернути увагу міжнародної спільноти. Але з коротким часом стала усім зрозуміла московська брехня. Володимир Путін звертався до міжнародної спільноти, щоб вона звернула увагу на гуманітарний аспект військових дій в Україні, при цьому щоденно обстрілюючи крилатими і балістичними ракетами та артилерією цивільну інфраструктуру, енергетичні об’єкти українських міст та сіл, викрадаючи з тимчасово окупованих територій українських дітей, розстрілюючи українських військовополонених. Отже більшість політиків та оглядачів тверезо оцінили, що заявили держсекретар США та генеральний секретар НАТО стосовно стану справ на західних Балканах, а щодо чого закликав російський глава МЗС. Лавров підтвердив давню поговірку щодо трьох ступенів брехні: просто брехня; велика брехня; і нарешті те, що говорять кремлівські пропагандисти.

  • Мілорад Додік знову оприлюднив провокативні заяви

Президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив, що вірить у незалежність РС, що це колись має відбутися, і що він міг би здійснити це в якійсь перспективі. «Коли Дональд Трамп переміг в Америці, я мав намір проголосити незалежність Республіки Сербської. Тоді дехто навколо мене злякався, і я цього не зробив. Мушу сказати, що сьогодні я шкодую, що не зробив цього. Але якби Трамп знову переміг, я думаю, що не вагався б”, – сказав Додік. Щодо американських санкцій стосовно нього та родини, Додік вважає, що це вже безсилля, і що він не має права жертвувати інтересами РС заради своїх інтересів. Він додав, що пишається своєю сім’єю, зазначивши, що вони свідомі та відповідальні люди, що їм важко в житті, і що це непокоїть американців. Президент РС заявив, що він є обраною посадовою особою і має право вибирати, як йому вести політику. «Ключове питання навколо мене — це вже не кримінал, тепер усе звелося до риторики, що їх турбує, і це для них згубно», — зазначив Додік. Нещодавно Мілорад Додік також заявив: «Щойно ми проголосимо незалежність Республіки Сербської, як нас визнають відразу 15 країн, а Хорватія почекає і визнає нас пізніше». Він підкреслив, що не питатиме думки прем’єр-міністра Андрея Пленковича чи президента Зорана Мілановича щодо відокремлення, але Загреб муситиме прийняти нову реальність і що для Хорватії було б найкраще відновити на теренах БіГ Герцег-Босну.

Не проходить ні дня, щоб президент Республіки Сербської не оприлюднив провокаційну заяву. Ще вчора він говорив про важливість відносин БіГ з Євросоюзом, а сьогодні знову повторює мантру про від’єднання. Він мабуть вважає, що це вищий політичний пілотаж, коли кожного другого дня заявляє речі, які не компонуються між собою. Очевидно Мілорад Додік упевнений, що такими діями збиває з толку міжнародну спільноту щодо його реальних планів, та здається колективний захід вже давно зрозумів ким насправді є президент Республіки Сербської: політик, що кожного дня критично і безпардонно оцінює усіх політичних і громадських діячів, які з ним не згодні, та вважає, що цим захищає сербський інтерес у Боснії і Герцеговини.  Більшість оглядачів та аналітиків бачать, що Мілорад Додік намагається ховати власний інтерес за патріотичною та націоналістичною риторикою. Йому це вдавалося так робити вже довший час, та цей нескладний політичний трюк вже всі прорахували. У ставленика Кремля усе менший простір для маневру, тож кількість його політичних заяв щоденно збільшується. Насторожує заклик Додіка до офіційного Загреба долучитися до процесу руйнації єдності Боснії і Герцеговини. Це тест на перевірку зрілості європейської ідентичності Хорватії і чи вона покінчила з суперечливою політикою щодо БіГ, яку вела у першій половині 90-х років минулого століття.