- В Белграді пройдуть нові місцеві вибори
Міська рада (Скупщина) столиці Сербії не змогла почати роботу у встановлений законом термін. На засіданні 3 березня – цей день, згідно із законом був останнім днем для формування нової міської влади – найстарший обраний депутат оголосив перед порожньою залою, що немає кворуму, і це означає нові вибори.
За результатами місцевих виборів , які відбулися одночасно з парламентськими 17 грудня 2023 року, найбільшу кількість голосів і 54 місця в міській Скупщині Белграда отримали правлячі Сербська прогресивна партія та Соціалістична партія Сербії. Опозиційний список «Сербія проти насильства» – на другому місці (43 депутати).
Після голосування опозиція та громадські активісти проводили акції протесту в Белграді, вимагаючи нових виборів і стверджуючи, що вибори «вкрадено». За їхніми даними, сербська влада централізовано привезла на виборчі дільниці в столиці Сербії кілька тисяч жителів Боснії і Герцеговини із сербськими паспортами (т.зв. «фантомних виборців»). Ця технологія, як наголошувалося, дозволила сфальсифікувати результати виборів в Белграді на користь правлячих партій.
На порушення під час голосування вказували і спостерігачі від міжнародних організацій. Депутати Європейського парламенту прийняли у лютому 2024 року резолюцію, яка закликає до проведення незалежного міжнародного розслідування порушень на грудневих парламентських і місцевих виборах у Сербії, з особливим акцентом на виборах у Белграді.
Рішення провести нові вибори, але лише на рівні в столиці, можна розцінювати як компромісне рішення з боку команди нинішньої влади Сербії на чолі з Александаром Вучичем. Метою поступки офіційного Белграду, скоріше за все, було не бажання піти назустріч опозиції, а намагання уникнути можливих санкцій (скорочення фінансування) з боку ЄС.
- В Албанії відкрито авіабазу НАТО
Урочисте відкриття авіабази НАТО відбулося в Кучові (колишнє Сталін) 4 березня.
Розташована приблизно за 80 кілометрів на південь від Тирани, авіабаза обслуговуватиме Албанію та підтримуватиме матеріально-технічне забезпечення Альянсу, повітряні операції, тренування та навчання.
База Кучова є найбільшим проектом НАТО в Албанії за останнє десятиліття. НАТО виділило на модернізацію бази близько 50 мільйонів євро, уряд Албанії – понад 5 мільйонів євро.
Відкриття реконструйованої авіабази Кучова свідчить про те, що НАТО продовжує зміцнювати свою присутність насамперед, на Західних Балканах, але і в Південно-Східній Європі та Східній Європі.
- Відбувся саміт «Україна – Південно-Східна Європа»
Співорганізаторами форуму 28 лютого в столиці Албанії Тірані виступили прем’єр-міністр Албанії Еді Рама та президент України Володимир Зеленський.
Учасники саміту заявили про «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів з 1991 року», а «неспровокована військову агресію Росії проти України» назвали «найбільшою загрозою європейській безпеці та міжнародному миру» і «грубим порушенням міжнародного права».
Про це йдеться в Декларації саміту, яку підтримали президент Косово Вьоса Османі, президент Молдови Мая Санду, президент Чорногорії Яков Мілатович, президент Північної Македонії Стево Пендаровські, президент Сербії Александар Вучич, президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, прем’єр-міністр Боснії і Герцеговини Боряна Кристо, прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Денков, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Румунії Йон-Марчел Чолаку.
Учасники саміту також «підтвердили» «солідарність з Україною та її народом у їхньому героїчному захисті їхньої свободи та наших спільних цінностей і висловили готовність брати участь у реалізації української Формули миру України президента Володимира Зеленського» та «взяти участь в інавгураційному Саміті миру».
В Декларації, окрім того, підкреслюються «тверда відданість» «притягненню до відповідальності осіб, відповідальних за злочини агресії, злочини проти людяності та інші жорстокі злочини згідно з міжнародним правом, скоєні у зв’язку з агресивною війною Росії проти України».
На прохання президента Сербії з Декларації були вилучені згадки про санкції проти РФ. Втім, від підтримки України та засудження російської агресії в тексті документу офіційний Белград не відмовився, що свідчить про намагання сербської влади продовжувати політику балансування, або, іншими словами, «сидіння на двох стільцях».
- Представники Західних Балкан та ЄС зустрілися на саміті в Тірані
Лідери країн Західних Балкан зустрілися 29 лютого на саміті в столиці Албанії, щоб пришвидшити втілення плану Європейського Союзу, який обіцяє фінансову допомогу та швидший шлях до членства в обмін на економічні реформи.
План зростання від ЄС передбачає, що кожна країна отримуватиме певну суму грошей кожні шість місяців залежно від реформ, які вона реалізував за цей період. Серед вимог ЄС – створення Спільного регіонального ринку на Західних Балканах.
Європейський Союз на саміті в Тірані представляв Єврокомісар із питань розширення Олівер Варгеї, який підкреслив, що Єврокомісія прагне удвічі скоротити час виконання нового «амбітного» плану.
Взяли участь в саміті президент Сербії Александар Вучич, прем’єр-міністр Північної Македонії Талат Джафері, голова Ради міністрів Боснії і Герцеговини Боряна Кристо та, господар форуму, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама.
В той же час, запрошений на саміт прем’єр-міністр Косово Альбін Курті надіслав лише онлайн-повідомлення, зазначивши, що його поточний візит до Великої Британії та Ірландії готувався ще минулого року, тому його фізична присутність на зустрічі в Тірані була неможливою. Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч не поїхав на саміт через проблеми зі здоров’ям (високу температуру).
Спостерігачі стверджують, що перші особи урядів з Приштини та Подгориці свідомо вирішили проігнорувати саміт через незгоду із ідеєю ЄС щодо регіональної інтеграції. Косово і Чорногорія, нагадаємо, не є учасниками ініціативи «Відкриті Балкани», яка передбачає таку інтеграцію, і нараз включає лише Сербію, Албанію та Північну Македонію.
- Громадяни Албанії, Північної Македонії та Сербії можуть працювати в будь-якій із трьох країн без дозволу на роботу.
Зняття бюрократичних бар’єрів стало можливим завдяки реалізації ініціативи із регіональної інтеграції «Відкриті Балкани».
У січні три країни підписали два протоколи про інтеграцію своїх ринків праці та систем електронної ідентифікації громадян. Імплементація протоколів почалася 1 березня.
Регіональна ініціатива «Відкриті Балкани» виникла у 2019 році, коли Сербія, Албанія та Північна Македонія домовилися створити спільний економічний простір, відкривши свої кордони для людей, товарів та послуг.
Ініціатива «Відкриті Балкани» неоднозначно сприймається в регіоні. Через лідерство Сербії в цьому проєкті Косово відмовляється брати в ньому участь.
В Подгориці думки розділилися, але офіційно жодна влада не ухвалила рішення про приєднання до ініціативі. В Чорногорії, яка лідером євроінтеграції в регіоні, вважають, що регіональна інтеграція не сприятиме просуванню країни до ЄС, а можливо і навпаки, завадить цьому, позбавивши Подгорицю євроінтеграційного лідерства.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Белград з неоголошеним візитом
Про зустріч із главою угорського уряду президент Сербії Александар Вучич повідомив на своїй сторінці в Instagram.
За його словами, вони обмінялися думками на актуальні теми, такі як ситуація в Косово, проаналізували плани економічного розвитку та хід спільних проектів двох країн, а також обговорили подальшу співпрацю.
Крім того, йшлося про наближення Західних Балкан до Європейського Союзу.
Важкі часи та серйозні питання завжди легше пережити, якщо ділитися ними з чесними партнерами та друзями, зазначив сербський президент. “Я пишаюся відносинами між двома країнами, які перебувають на історичному піку і не зупиняться на цьому”, – написав Вучич і додав: «Хай живе сербсько-угорська дружба, хай живе Сербія та Угорщина!»
Зустріч сербського та угорського лідерів надала привід знов говорити про особливий союз між двома країнами. Угорщина зацікавлена в регіональному союзнику для збереження та розширення свого впливу на Західних Балканах, тоді як Сербія завдяки угорської підтримці розраховує продовжувати політику ігнорування вимог офіційного Брюсселя щодо узгодження зовнішньої політики (насамперед, запровадження обмежувальних заходів проти РФ) без загрози зупинки євроінтеграції чи санкцій (припинення фінансування) з боку ЄС.
- Президент Республіки Сербської Мілорад Додік відвідав Чорногорію,
де зустрівся із головою Скупщини (парламенту) Чорногорії Андрієм Мандичем. Додік, за його словами, передав Мандичу проєкт угоди про «особливі зв’язки», зазначивши, що «це законно і передбачено Конституцією Боснії і Герцеговини і Дейтонською угодою”.
Під час перебування в Чорногорії президент РС згадував і про т.зв. “сербський світ”, який він назвав “феноменальною ідеєю”.
Серед тем розмови Додіка та Мандича була і недавня зустріч президента Республіки Сербської з президентом Росії Володимиром Путіним.
Біля будівлі Скупщини Чорногорії група громадян протестувала проти приїзду Додіка. Серед транспарантів, які тримали демонстранти, був і такий: “Послідовники Путіна не вітаються”.
Поїздка Додіка до Подгориці та його розмова зі проросійським спікером парламенту Мандичем відразу після відвідування Росії позиціонує лідера боснійських сербів як «зв’язкового» між Москвою та Західними Балканами. Іншим меседжем є згадка про «сербський світ» – очевидно, що Чорногорію Додік і Мандич хочуть бачити частиною цього проєкту. Угода про «особливі зв’язки» може бути частиною цього процесу.
- Президент Александар Вучич заявив про тиск Заходу на Сербію.
Заходу потрібна влада в Сербії, яка б визнала Косово і Метохію, припинила підтримку Республіки Сербської, негайно виступила б за введення санкцій проти Росії та проти економічних зв’язків з Китаєм, заявив Вучич 2 березня у зверненні до громадськості. За його словами, йдеться про намір встановлення в Сербії «маріонеткового режиму».
Як він вважає, західний тиск реалізується через громадські організації, політиків та медіа, як вітчизняних, так і регіональних.
Заяви Вучича є спробою представити себе громадянам як лідера, який думає про інтереси країни та протистоїть тиску Заходу. В той же час опозиція, і громадська, і політична, позиціонується як антисербська сила.
Ці заяви, очевидно, є частиною виборчої кампанії в Белграді, яка де-факто вже почалася.
