- Єврокомісія ухвалила дорожні карти для кандидатів-лідерів євроінтеграції
Європейська Комісія 4 листопада ухвалила щорічний Пакет розширення. Документ підбиває підсумки прогресу країн-кандидатів за минулий рік і визначає подальші пріоритети їхніх євроінтеграційних зусиль. У звітах щодо кожної країни ЄК зосередилася на темпах реформ у сферах демократії, верховенства права та основоположних прав, політичному виборі у сферах безпеки й оборони, а також прогресі в напрямі економічної конвергенції.
Чорногорія досягла значного прогресу на шляху до вступу до ЄС (попередньо закривши вже 23 розділи). За умови згоди держав-членів (насамперед, вирішення відкритих питань з Хорватією), Чорногорія може попередньо закрити решту розділів до кінця цього року. Вже триває робота над договором про вступ Чорногорії, який, за прогнозами, може бути підписаний вже наступного року.
Албанія протягом звітного періоду відкрила останній кластер та виконала проміжні критерії щодо розділів про верховенство права, що відкрило шлях для попереднього закриття чотирьох розділів. Досягнення амбітної, але досяжної мети Тирани – завершення переговорів про вступ до 2027 року – вимагає збереження темпу реформ та сприяння інклюзивному політичному діалогу, зазначає Єврокомісія. На тлі наймасштабніших протестів в Албанії з 1990-х років ЄК підкреслює, що євроінтеграція потребує залучення всіх громадян, та наголошує на необхідності конструктивного діалогу.
Неухвалені конституційні зміни залишаються перешкодою для просування Північної Македонії до ЄС, констатує Єврокомісія. Зміни передбачають включення болгарської громади до Конституції. Нинішній уряд у Скоп’є категорично не сприймає відповідних домовленостей, досягнутих за попередньої влади. Попри це, ЄК підкреслює, що активізація зусиль для ухвалення необхідних конституційних змін залишається важливою для просування процесу приєднання.
Сербія не досягла жодного суттєвого прогресу в переговорах щодо вступу. Зокрема, як зазначає Єврокомісія, рівень узгодженості зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС залишався низьким – як відомо, Сербія не приєдналася до європейських санкцій проти Росії. Також Єврокомісія наголошує, що Белград має виконати всі зобов’язання, що випливають з діалогу з Приштиною, який проводиться за сприяння ЄС, і є невід’ємною частиною її європейської перспективи. ЄК підкреслила, що новій владі Сербії потрібно буде «відновити шанобливий демократичний діалог, продемонструвати чітку та однозначну відданість цінностям ЄС, зокрема щодо узгодження із зовнішньою та безпековою політикою ЄС, а також зусиль, спрямованих на примирення, добросусідські відносини та нормалізацію».
Косово та Боснія і Герцеговина, згідно із висновками ЄК, демонструють стагнацію на шляху до ЄС.
Боснія і Герцеговина, хоча і продовжує публічно заявляти про свою відданість інтеграції до ЄС як стратегічній меті, водночас дедалі більше відхиляється від свого шляху до ЄС. Після загальних виборів Боснія і Герцеговина має швидко розпочати створення всіх виконавчих та законодавчих органів та продемонструвати оновлену відданість реалізації реформ, необхідних для євроінтеграції, вважає Єврокомісія.
Процес реформ, пов’язаних з ЄС, у Косово загальмувався на тлі тривалої інституційної кризи, пов’язаної із серією дострокових парламентських виборів, довгою відсутністю сформованого уряду та суперечками навколо обрання президента. Для просування на шляху до ЄС, як зазначає ЄК, Приштині необхідно активізувати процес реформ та – як і Белграду – виконати всі зобов’язання, що випливають з діалогу, що проводиться за сприяння ЄС.
Поряд зі звітами щодо кожної країни-кандидата, ЄК представила орієнтовні дорожні карти для країн, які здійснили найзначніший прогрес в переговорному процесі – на Західних Балканах це Чорногорія та Албанія, поза межами регіону – Молдова та Україна. Як зазначається, ці чотири країни просунулися у своїх переговорах про вступ, відкриваючи кластери та попередньо закриваючи розділи з безпрецедентною швидкістю. Дорожня карта Чорногорії охоплює період до фінального етапу – до підписання договору про приєднання, тоді як плани для Албанії, як і для Молдови та України, ці документи зосереджені переважно на наступних 12 місяцях.
Висновки Європейської Комісії щодо країн-кандидатів має розглянути Рада ЄС та ухвалити рішення щодо подальших кроків у процесі розширення.
- В Сербії затримано власника великого банку
31 жовтня Національний банк Сербії (НБС) відкликав ліцензію в ALTA Bank. НБС ухвалив таке рішення через погіршення фінансового стану банку та проблеми з ліквідністю. Поточна діяльність банку була припинена, було розпочато процедуру банкрутства.
ALTA Bank в Сербії, ALTA Bank Bitola у Північній Македонії та платіжна система ALTA Pay входять до складу ALTA Group, якою володіє бізнесмен із Сербії Давор Мацура. Мацуру вважають близьким до Сербської прогресивної партії (SNS). Після поразки SNS на дострокових парламентських виборах 25 жовтня, в медіа з’явилася інформація про вивід з рахунків сербського ALTA Bank 50 млн євро за кордон, до Скоп’є та Москви.
4 листопада власника ALTA Group Мацуру та ще двох співробітників банку затримали в Сербії. За даними слідства, Мацура разом з двома спільниками, несанкціоновано проник до банківського сховища та виніс звідти приблизно 45 млрд динарів (понад 380 млн євро).
Проблеми в ALTA Group виникли й в регіоні.
1 листопада Національний банк Північної Македонії запровадив тимчасову адміністрацію в ALTA Bank Bitola та обмежив зняття коштів для клієнтів банку максимумом у 160 євро на тиждень. Цей захід було запроваджено після того, як лише 31 жовтня з банку було знято близько 2 млн євро.
Також 1 листопада Рада Центрального банку Чорногорії відкликала ліцензію на надання платіжних послуг компанії ALTA Pay з Подгориці.
- У Сербії затримали високопосадовців МВС у справах про катування протестувальників та маніпуляції зі слідством
У Сербії розпочалися розслідування щодо керівного складу Міністерства внутрішніх справ.
1 листопада за рішенням прокуратури Белграда затримали начальника Управління кримінальної поліції Марка Крічака та начальника Служби боротьби зі злочинністю Бошка Секуловича. Їх підозрюють у зловживанні службовим становищем. За даними сербських видань, Крічака та Секуловича підозрюють у приховуванні доказів від прокуратури, фальсифікації матеріалів справи, тиску на свідків та у незаконному поводженні з підозрюваними під час допитів, зокрема в побитті підозрюваних. Провадження стосується розслідування вбивства у белградському ресторані, розслідуванням якого керував Крічак.
До призначення на посаду очільника кримінальної поліції наприкінці грудня 2025 року Марко Крічак очолював JZO. Незалежні медіа та опозиція неодноразово звинувачували JZO у надмірному застосуванні сили та незаконних затриманнях під час студентських протестів.
4 листопада Сектор внутрішнього контролю МВС за розпорядженням прокуратури Белграда затримав командира Спеціального антитерористичного підрозділу (SAJ) Ігоря Жмирича та вісім теперішніх і колишніх співробітників Підрозділу з охорони визначених осіб і об’єктів (JZO). Слідство підозрює їх у катуваннях та знущаннях, вчинених групою осіб за попередньою змовою під час виконання службових обов’язків. Справа стосується інциденту, що стався в ніч із 14 на 15 серпня 2025 року в гаражі будівлі уряду Сербії під час масових студентських протестів. За версією слідства, силовики застосовували фізичну силу до затриманих громадян, били їх і погрожували їм. Серед потерпілих – студентка Ніколіна Синджелич, яка публічно заявила про побиття та погрози зґвалтуванням з боку силовиків.
Слідчі дії щодо цих справ активізувалися після дострокових парламентських виборів 25 жовтня, за підсумками яких Сербська прогресивна партія (SNS) втратила владу після 14 років правління.
- Угорщина припинила фінансування грантової програми для фермерів Республіки Сербської
Фонд сталого розвитку «Progressus», через який програма діяла в Республіці Сербській, 16 жовтня оголосив про її призупинення.
Про пакет допомоги для економіки та сільського господарства Республіки Сербської оголосили у 2022 році тодішній президент Республіки Сербської Мілорад Додік та тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Вартість пакета становила 100 млн євро, виділених з угорського бюджету, з яких було витрачено щонайменше 28 млн. Точна сума виплачених коштів не оприлюднюється.
Фермери з РС мали подати заявку на придбання машин, обладнання та інструментів, вироблених в Угорщині, з обов’язковою власною участю у розмірі не менше 30 відсотків від вартості інвестицій.
Грантова програма для фермерів була частиною ширшої допомоги, яку уряд Орбана надавав Республіці Сербській, повз державні інституції Боснії і Герцеговини. Серед інших фінансово-економічних проєктів співпраці Будапешта та Баня-Луки були кредит у розмірі близько 126 млн євро, який Республіка Сербська отримала у 2022 році через Угорський державний експортно-імпортний банк (EXIM), а також анонсовані інвестиції в енергетичні та інфраструктурні проєкти.
Критики наголошували, що співпраця Будапешта та Баня-Луки за часів уряду Орбана мала політичне підґрунтя і підживлювала сепаратистські прагнення керівництва РС. Новий уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром, очевидно, не має наміру продовжувати подібну політику.
