На Регіональній конференції ПЛЕНУМ 2026 у Подгориці учасники обговорили гібридні загрози з боку Росії та їхні наслідки для Європи та Західних Балкан.
«Диверсії, пропаганда та дезінформація є частиною зусиль Росії щодо дестабілізації європейських суспільств, послаблення підтримки України та поглиблення недовіри громадян до інституцій. Відповідь вимагає сильнішої європейської оборони, здатності швидко реагувати та більш стійких інституцій», – підкреслив Балша Божович, засновник і директор Регіональної академії розвитку демократії, підсумовуючи дискусію, що відбулася в рамках форуму.
«Учасники наголосили на важливості розвитку європейського оборонного потенціалу у координації з НАТО, а також підготовки цивільного населення до сучасних ризиків безпеки», – підкреслив він.
Західні Балкани особливо вразливі до російського впливу
На заключній тематичній сесії «Європа між російськими загрозами та невизначеними гарантіями НАТО» конференції дискусія була зосереджена на зростаючих загрозах безпеці Європи, включаючи диверсії, атаки на критичну інфраструктуру та гібридні операції, а також надійності колективної оборони в умовах зміни політичних відносин у НАТО. Особлива увага приділялася зміцненню європейських оборонних можливостей, підтримці України та наслідкам невизначеності безпеки для Західних Балкан.
Як було наголошено, Європа повинна потужніше розвивати власні оборонні можливості, але без дублювання існуючих механізмів НАТО, оскільки надійна колективна оборона вимагає оновлених військових планів, здатності швидко реагувати та стійкості цивільного населення. Водночас, за допомогою саботажу, гібридних операцій, пропаганди та дезінформації, Росія намагається дестабілізувати європейські суспільства, послабити підтримку України та поглибити недовіру громадян до інституцій. Західні Балкани особливо вразливі до таких впливів, тому необхідні сильніші інституції, більша соціальна стійкість та скоординована безпекова реакція.
Нікола Лунич, геополітичний та безпековий аналітик, зазначив, що Росія в контексті війни в Україні намагається дестабілізувати інші частини світу, щоб відвернути міжнародну увагу та послабити підтримку України, що також було продемонстровано під час ескалації конфлікту на Близькому Сході. Він наголосив, що гібридні загрози стали невід’ємною частиною сучасного середовища безпеки. Західні Балкани особливо вразливі до таких загроз. Він попередив про небезпеку саботажу, наводячи приклад вибухів на заводі “Слобода” в Чачаку у 2021 році, обставини яких, за його словами, не були достатньо з’ясовані, а також шість випадків саботажу в європейській військовій промисловості протягом цього року. Він нагадав, що на саміті у Вашингтоні НАТО визнало серйозність гібридних загроз, які можуть досягти рівня, що виправдовує активацію статті 5, тобто механізму колективної оборони.
«Студентський рух визнає, що майбутнє Сербії на Заході та в ЄС»
Говорячи про російський вплив у Сербії, Лунич оцінив, що Москва не розраховує на одного політичного актора, а будує широку мережу впливу. «Росія не робить ставку на одного коня в Сербії, а купила весь кінний завод і весь іподром», – сказав він, пов’язуючи такі дії з концепціями так званого «Сербського світу», який просуває Александар Вулін, та «сербського інтегралізму», який відстоює Міло Ломпар. Він також розкритикував спосіб реалізації політики безпеки в Сербії, оцінивши, що міністерства функціонують як окремі вотчини, що, за його словами, дозволило Вуліну включити співпрацю з російськими службами до стратегічних документів.
Згадуючи політичні зміни в Сербії, він висловив переконання, що «Студентський рух визнає, що майбутнє країни на Заході та в ЄС». Він наголосив, що вибори були референдумом не щодо зовнішньої політики чи Косова, а щодо злочинності та характеру попередньої влади. «Горизонтальна структура студентського руху ускладнювала спроби його підриву, але тепер, коли він перебирає владу, йому доведеться будувати й вертикальну структуру», – сказав Лунич. За його словами, перед новою владою стоять завдання стабілізації держави та визначення серйозної національної та безпекової стратегії.
«Пропаганда все більше спирається на культурні та ціннісні теми»
Нейра Вельян, керівник проєкту та дослідниця Атлантичної ініціативи, зазначила, що російську пропаганду не можна розглядати окремо від недовіри громадян до інституцій, що створює сприятливий ґрунт для дезінформації та маніпуляцій. Вона виділила концепцію когнітивної війни, метою якої є не обов’язково змусити громадян повірити в певну брехню, а завалити їх інформацією до такої міри, щоб вони втратили здатність розрізняти надійні джерела. «Росія не стільки намагається переконати громадян у своїй правоті, скільки переконати їх у тому, що вони не можуть довіряти Заходу», – наголосила Вельян, пояснюючи, що пропаганда все більше спирається на культурні та ціннісні теми.
Згідно з дослідженням Атлантичної ініціативи, особливо інструменталізуються питання традиційної сім’ї, становища жінок та сексуальних меншин. У таких наративах Захід зображується як загроза традиціям, а Росія — як їхня захисниця. Такі наративи спрямовані на емоції громадян, особливо в патріархальних суспільствах. Як приклад вона навела російську пропагандистську мережу «Рибар», що діє в Боснії і Герцеговині, Сербії та Чорногорії, діяльність якої, за її словами, включає не лише виробництво пропагандистського контенту, а й зв’язки з інституціями.
Скептицизм щодо готовності інституцій Боснії і Герцеговини протистояти російському впливу
Нейра Вельян висловила скептицизм щодо готовності інституцій Боснії і Герцеговини протистояти російському впливу, попередивши, що деякі вітчизняні політики відстоюють позиції, що відповідають російським інтересам, тоді як служби безпеки не мають достатніх можливостей для реагування.
«У Боснії і Герцеговині наразі існує понад 150 активних мереж у Telegram, серед яких екстремістські та праві групи, а також проросійські канали, які поширюють контент про НАТО, Україну, Західні Балкани та гендерні питання», – заявила Вельян. Вона попередила, що такий контент заполонив соціальні мережі, які є основним джерелом інформації для молоді. Подібні моделі інформаційного впливу, за її словами, можна розпізнати й у Німеччині через підтримку AfD. Вона дійшла висновку, що в Боснії і Герцеговині все ще немає сильнішої соціальної мобілізації молоді, яка спостерігається в деяких інших країнах регіону та Європи.
«Сьогодні існує більша усвідомленість російського впливу»
Міліца Пеянович Джуришич, колишня міністр оборони Чорногорії та дипломат, говорячи про російський вплив під час сесії «Чорногорія на порозі Європейського Союзу: європейське майбутнє Західних Балкан між демократією та геополітикою», зазначила, що Чорногорія відносно рано усвідомила ризики російського впливу для демократичних процесів та європейської та євроатлантичної інтеграції. Вона нагадала про спроби поляризувати суспільство та уповільнити реформи під час вступу до НАТО, заявивши, що пізніше виявилося, що опір Росії був спрямований на ширший процес інтеграції. «Хоча боротьба за те, щоб вказати на цей вплив, іноді здавалася донкіхотською, наше суспільство усвідомило ризики та підвищило рівень обережності», – заявила вона.
Вона оцінила, що сьогодні російський вплив усвідомлюють краще. Інституції, незважаючи на свої слабкі сторони, поступово зміцнюють здатність розпізнавати цей вплив і протидіяти йому за підтримки Європейської Комісії та її механізмів. «Це не ідеально, але краще, ніж десять років тому», – підсумувала Пеянович Джуришич, водночас висловивши невдоволення поточною ситуацією у відповідних інституціях.
* * *
Регіональній конференції ПЛЕНУМ 2026 спільно організували Центр громадянської освіти (CGO) з Подгориці, Регіональна академія розвитку демократії (ADD) з Нового Саду, Факультет політичних наук Сараєвського університету (FPN) та Європейський фонд для Балкан (EFB). Форум зібрав понад 70 представників установ, академічної спільноти, громадянського суспільства та експертів з Чорногорії, регіону Західних Балкан та Європейського Союзу.
Публікацію підготовлено на основі матеріалів Регіональної академії розвитку демократії
Аналітична група CWBS
