У Скоп’є відбувся 12-й саміт процесу Брдо-Бріони. У центрі розмови були євроінтеграція країн Західних Балкан, молодіжна політика та зміни клімату. Господарями зустрічі були президент Північної Македонії Стево Пендаровскі та президенти Хорватії і Словенії Зоран Міланович і Наташа Пірц Мусар. Окрім вищезазначених лідерів, у зустрічі взяли участь Президент Сербії Александар Вучич, Президент Косово Вьоса Османі, Президент Чорногорії Яків Мілатович, Президент Албанії Байрам Бегай та члени Президії Боснії і Герцеговини Желько Комшич, Денис Бечирович і Желька Цвіянович.
Процес Брдо-Бріоні, який є словенсько-хорватською ініціативою, започаткованою в 2010 році тодішніми прем’єр-міністрами Словенії та Хорватії Борутом Пахором і Ядранкою Косор з метою зміцнення взаємної довіри та регіональної співпраці, з метою швидшої інтеграції Західних Балкан до ЄС. Перший саміт процесу Брдо-Бріоні вперше відбувся у 2013 році за спільною ініціативою тодішніх президентів Словенії та Хорватії Б.Пахора та І.Йосиповича у Брдо біля Краня. Головною метою визначено повну інтеграцію країн регіону в Європейський Союз, стабілізація ситуації на Західних Балканах через зміцнення регіональної співпраці та вирішення спірних питань.
Лідери країн-учасниць процесу Брдо-Бріони прийняли декларацію, в якій вони виступили за збереження миру та стабільності, активізацію стратегічного діалогу з інститутами Союзу, щоб пришвидшити процес приєднання та запобігти занедбанню регіону. Щодо російської агресії проти України та можливого ефекту поширення на Західні Балкани, було наголошено на необхідності сильного, стійкого та інклюзивного Європейського Союзу. У декларації наголошується, що ЄС, як і Західні Балкани, повинні бути готові до розширення в найкоротші терміни і не пізніше 2030 року, а комплексні політичні, економічні та соціальні реформи є ключовими для вступу до ЄС, тому необхідно активізувати зусилля щодо впровадження реформ з метою зміцнення верховенства права, кращого функціонування демократичних інституцій і державного управління. Було підтверджено, що регіональне співробітництво та добросусідські відносини є важливими для прогресу на шляху до ЄС, як і створення атмосфери взаємної довіри, розуміння, мирного та постійного вирішення відкритих двосторонніх питань. Було підкреслено важливість досягнення переваг для громадян Західних Балкан ще до офіційного вступу, тому ЄС пропонується розглянути можливість відкриття шляхів, які дозволили б регіону отримати доступ до конкретних політик, ініціатив і фондів Союзу, щоб наблизити переваги членства в ЄС до громадян. У цьому сенсі наголошувалося на нагальності використання нової методології переговорів для прискорення процесу вступу до ЄС на основі заслуг та забезпечення прогресу поступової інтеграції ЄС та регіону під час розширення. Що стосується екології, зазначено, що необхідно покращити вирішення викликів зміни клімату, зеленого переходу та зеленого зростання разом із збільшенням диверсифікації енергетики та переходом до відновлюваної енергетики. Учасники саміту привітали пакет енергетичної підтримки Західних Балкан в один мільярд євро, яким ЄС розширює заходи солідарності, вжиті після агресії Росії проти України, такі як підтримка вразливих домогосподарств і будівництво нової енергетичної інфраструктури. Декларація наголошує на необхідності залишатися молоді в регіоні Західних Балкан, оскільки її від’їзд має значні наслідки для довгострокової життєздатності суспільства, сталого економічного зростання та соціального прогресу.
Президент Північної Македонії Пендаровскі зазначив, що бажання членства в ЄС є у всіх без винятку державах. Усім зрозуміло, що країни повинні досягти європейських стандартів належного управління та функціональної ринкової економіки. Стабільність і процвітання в регіоні взаємозалежні. Відповідаючи на запитання, чи важливіше вирішення взаємних проблем і відносин з окремими членами ЄС, ніж виконання критеріїв, президент Хорватії Міланович сказав, що важливо і те, і інше. Є відкриті питання, особливо між Сербією та Косово, які не є взаємно визнаними, і це процеси, які відбуваються паралельно, водночас вони пронизані, і такий тип діалогу є цінним. Найгірше, коли мовчать телефонні лінії, це смерть діалогу, спілкування, взаєморозуміння та непорозуміння. На думку Мілановича, «одним із незвичних моментів з точки зору ідентичності та самооцінки в новітній історії був момент, коли Україна отримала статус кандидата перед Боснією і Герцеговиною. Це незрозуміло, але це сталося». Президент Словенії Пірц Мусар оцінила, що дискусія на засіданні Процесу Брдо-Бріони пройшла в конструктивному та мирному тоні і найбільше уваги учасники приділили ЄС. Вона зазначила, що учасники нарешті узгодили текст Декларації та прийняли її, чого не вдалося минулого року. Разом із декларацією вперше також домовлено про конкретні дії: включити роумінг у країнах Західних Балкан до європейського та приєднати країни регіону до механізму ЄС реагування на стихійні лиха.
Желька Цвіянович, член президії БіГ, сказала, що «розмова відбулася в мирній і добрій атмосфері, без серйозних питань». Головуючий президії БіГ Желько Комшич зазначив наскільки невимушено було обговорювати деякі дійсно серйозні речі, такі як прискорення шляху до ЄС, декарбонізація та від’їзд молоді з усього регіону. Інший член президії БіГ Денис Бечірович зазначив, що регіональне співробітництво в цілому стало важливим аспектом зміцнення стабільності та безпеки.
Президент Сербії Александар Вучич заявив журналістам у Скоп’є, що саміт Брдо-Бріони був дуже чесним і конструктивним. Більшість розмов йшла про відносини регіону Західних Балкан та ЄС і про те, що вони можуть просити. Вучич заявив, що у когось ентузіазму трохи більше, у когось менше. «Не було великих суперечок і бійок, оскільки ми з Пріштиною залишили наші проблеми на четвер під час зустрічі в Брюсселі». Він також прокоментував заяву прем’єр-міністра Курті, який сказав, що “неможливо відокремити Сербію від Росії без батога”: «Це ганьба, що хтось, хто вважає себе лідером будь-чого, незалежно від того, наскільки високо він про себе думає, використовує таку мову і такий словниковий запас».
Можна вважати загалом успішним проведений 12-й саміт Брдо-Бріони. В Скоп’є була прийнята спільна декларація, що стала важливим документом у просуванні країн регіону до членства в Євросоюзі. Не дивлячись на різний ступінь готовності держав стосовно вступу до ЄС, була повністю підтримана думка щодо набуття членства усіма Західно-Балканськими країнами в Євросоюзі до 2030 року, яку власне і висунув Брюссель на саміті ЄС – Західні Балкани в Афінах, що озвучив голова Європейської ради Шарль Мішель. Очевидно, що більш скептичним у прихованій формі був виступ глави сербської держави, який проте не відмовлявся від євроінтеграційного курсу, а тільки згадав певні складнощі його реалізації. Словенія і Хорватія дуже добре розуміють потреби країн регіону в реалізації їх євроінтеграційної політики, тому підтримка Любляни і Загреба важлива і конструктивна та цінується усіма учасниками процесу Брдо-Бріони.
Наступні роки стануть вирішальними стосовно євроінтеграційного поступу країн регіону, проте не треба виключати дій щодо намагання блокування цього процесу з боку Росії та її найближчого союзника в регіоні Милорада Додіка. Це можливо тільки у випадку початку активних бойових дій і це завдання Москва поставила Баня Луці. Не випадковою у ці дні стала заява колишньої президентки Хорватії К. Грабар Китарович, яка в інтерв’ю заявила, що свого часу їй Путін сказав, що свідомо не перешкоджав вступу до ЄС Словенії та Хорватії, а от щодо інших країн регіону, то Кремль буде категорично проти. Останні кроки М.Додіка на відкриту конфронтацію тільки підтверджують ці слова, та Кремль зараз значно обмежений в ресурсах впливу на євроінтеграційний поступ країн Західних Балкан. Це добре розуміють в Брюсселі та столицях держав регіону.
