Цьогорічний Бледський стратегічний форум проходив 28-29 серпня у Словенії під гаслом «Солідарність заради глобальної безпеки». У форумі брали участь лідери країн Балкан, що вже стали членами ЄС та прем’єр-міністри та міністри закордонних справ західнобалканської шістки. Серед учасників – прем’єр-міністри Словенії, Хорватії та Болгарії, а також голова Європейської ради Шарль Мішель та спеціальний представник ЄС із Західних Балкан Мірослав Лайчак, а також прем’єр-міністри Сербії, Чорногорії, БіГ, Північної Македонії, Косово, Албанії.
Примітно, що на відміну від саміту ЄС-Західні Балкани, який відбувся минулого тижня в Греції, у Бледському форумі взяв участь албанський прем’єр Еді Рама. ЗМІ знайшли пояснення відсутності албанського прем’єра на саміті в Афінах у тому, що господар заходу голова уряду Греції Кіріакос Міцотакіс залишився незадоволеним нещодавнім арештом одного з місцевих албанських депутатів грецького походження. Нібито, офіційна Тірана не відреагувала на прохання Афін звільнити депутата з під варти, тож замість прем’єра запрошення на саміт отримав президент Албанії, проте він до Греції так і не поїхав, посилаючись на зайнятість, але очевидно із солідарності із позицією Рами. На Бледський форум у Словенію, в свою чергу, не приїхав грецький прем’єр. Схоже, що албансько-грецькі відносини переживають не найкращі часи, тож не дивно, що на форумі лунала думка, що країни, які вже стали членами ЄС, не мали б блокувати вступ до Євросоюзу країн-кандидатів.
Бледський стратегічний форум традиційно збирає учасників з різних галузей для обміну думками та вироблення ідей щодо вирішення поточних і майбутніх викликів. Цьогоріч у фокусі уваги було питання євроінтеграції країн Західних Балкан.
«Я вважаю, що ми маємо бути готовими до розширення Європейського Союзу до 2030 року», — заявив голова Європейської ради Шарль Мішель. Він зазначив, що для більш потужного Союзу всі в Європі повинні бути сильнішими та безпечнішими, і що для ЄС настав час зайнятися розширенням. Голова Європейської ради визнав, що хоча європейський шлях Західних Балкан розпочався 25 років тому, але повільні темпи цього процесу розчарували багатьох як у регіоні, так і в ЄС. Ш. Мішель зазначив, що ключовим для майбутніх держав-членів є те, що вони повинні працювати над верховенством права, судовою системою та вирішенням двосторонніх конфліктів. Він наголосив на тому, що розширення союзу більше не є мрією, що настав час рухатися вперед, підкресливши, що солідарність робить ЄС сильним і що важливо говорити про розширення.
Варто зазначити, що на фоні проведення Афінського саміту ЄС-Західні Балкани та Бледського стратегічного форуму проросійські сили в регіоні спробували актуалізували тему перспектив вступу країн в БРІКС. З прямим закликом до цього виступив головний симпатик російського шляху розвитку президент Республіки Сербської Мілорад Додік, який написав у себе в Twitter: «У Євросоюзу є альтернатива — враховуючи те, що з Брюсселя постійно вимагають нові та незрозумілі умови вступу до ЄС, я вважаю, що Боснія і Герцеговина повинна подати заявку на вступ до БРІКС».
Раніше сербська партія «Рух соціалістів», яку очолює керівник Агентства безпеки й інформації Сербії Олександр Вулін, подала в парламент Сербії проект резолюції про приєднання країни до БРІКС. «В європейському шляху Сербії є ясна альтернатива у вигляді приєднання до організації БРІКС. Громадяни Сербії все більше розуміють, що стали жертвами добре продуманної маніпуляції колективного Заходу. У результаті майже дві треті громадян бачать членство країни в БРІКС як якісну та прийнятну інтеграційну опцію, яка пропонує швидкий економічний розвиток», – заявили представники політичної сили.
Не зважаючи на це, прем’єр-міністр Ана Брнабич на форумі заявила, що ніхто на Західних Балканах не має кращого вибору ніж Європейський Союз. «Було б добре для нас, а також для ЄС, нарешті зробити цей останній крок, прийняти Західні Балкани», – сказала Брнабіч, наголосивши, що євроскептицизм у Сербії є правдою, але він виник через час, який минув після того, як країна отримала статус кандидата, а вона ще так і не стала членом ЄС.
Така однозначна позиція Сербії щодо майбутнього членства в ЄС резонує зі спекуляціями проросійських сил на темі «інтенсифікації консультацій щодо вступу Сербії у БРІКС». Не зважаючи на те, що Сербії надзвичайно добре вдається балансувати між намірами членства в ЄС та небажанням псувати стосунки з Росією, перспектива членства в БРІКС для Сербії, вочевидь, залишається менш цікавою, аніж євроінтеграція. Ще менш вірогідним є вступ до БРІКС Боснії і Герцеговини, оскільки сербський енітет не може визначати міжнародний курс всієї держави.
На запитання ведучого панелі, що робить Сербія для досягнення нормалізації відносин з Косово, Анна Брнабіч відповіла: «Для мене це не дві різні країни, для мене це одна країна. Нормалізація відносин між Белградом і Приштиною, яка в інтересах усіх, є одним із наших пріоритетів. Без формування Союзу сербських муніципалітетів навряд чи буде прогрес», – заявила вона.
Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті відповідаючи на те саме запитання зазначив, що на півночі Косово більше немає насильницьких протестів, що Приштина скоротила кількість поліцейських у цьому районі та що відбудуться вибори мерів чотирьох муніципалітетів організовано і дуже скоро. «Підтримка вступу Косова в ЄС становить 93 відсотки, а в Сербії — 35 відсотків. Косово ввело санкції проти Росії, а Сербія навіть не думає про це. Ми також хочемо нормалізувати відносини, і це було б легко, якби нашим сусідом була Чехія. Нормалізація з Сербією може відбутися, якщо буде реалізовано те, про що ми усно домовилися з президентом Сербії Александром Вучичем. Але нормалізація також означає, що інша сторона знає різницю між реальністю та фантазією, у чому я нікому не можу допомогти», – сказав косовський прем’єр.
Прем’єр-міністр Чорногорії Дрітан Абразович заявив, що лідери ЄС не знають, чого вони хочуть, і що нерозумно чекати конфлікту на Західних Балаканах і лише потім змінювати підхід до розширення. «Ми знаємо, чого хочемо: вступу в ЄС». У нас немає заробітчан в наших країнах, вони всі поїхали працювати в ЄС. «Але якщо ми чекатимемо вступу до ЄС, щоб повернути працівників у наші країни, то ми ніколи не станемо частиною Союзу», – сказав він.
Голова Ради міністрів БіГ Боряна Крішто заявила, що ЄС повинен бути набагато чіткішим і конкретнішим щодо умов, на яких країни повинні приєднатися до Союзу. «Незважаючи на складність організації Боснії та Герцеговини, вона характеризується єдністю в політичному консенсусі щодо питання вступу до ЄС. «Рада міністрів БіГ зробила крок вперед, гармонізувавши своє законодавство та свою зовнішню політику з політикою ЄС», – сказала вона.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що кошти, які ЄС надсилає країнам регіону Західних Балкан, які все ще є кандидатами, «не збалансовані», і що не повинно бути ситуації, коли хтось отримує все або нічого. «Я сподіваюся, що деякі чіткі кроки будуть матеріалізовані для країн, які хочуть стати частиною ЄС». На запитання, чи вважає він себе «трагічним оптимістом» щодо європейської інтеграції, Рама відповів, що почувається так, ніби «їде автобусом», але це все одно краще, ніж «російським літаком». Стосовно заяви голови Ради Європи Шарля Мішеля про те, що він вірить у те, що країни Західних Балкан будуть у Європейському Союзі до 2030 року, Рама сказав, що було б добре, якби хоча б деякі кроки матеріалізувалися.
Прем’єр-міністр Північної Македонії Дімітар Ковачевскі висловив невдоволення громадян своєї країни через недостатньо швидку євроінтеграцію. «Серед старих країн-кандидатів ми найкращі в багатьох аспектах, з точки зору імплементації європейського законодавства, мікрофінансової стабільності, яка була доведена ЄС та інструментами ЄС. Тому я кажу, що 2030 рік є досяжною метою», – сказав Ковачевський. Він зазначив, що країна стала кандидатом на членство в ЄС ще до Салонікського процесу в 2003 році. Тоді ми були не Північною Македонією, а Македонією. Чорногорія не була незалежною, та і Косово не було незалежним. Саме стільки тривав процес, і коли ви говорите, що лише 50% у країні за ЄС, то я б сказав, що це великий оптимізм, після 20 років. Членство в ЄС, за його словами, є єдиною альтернативою для країн Західних Балкан.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що не вважає важливим, щоб країни-кандидати входили до Європейського Союзу одночасно. Єдино правильним, на його думку, є індивідуальне вимірювання внеску та заслуг кожної держави. Жодні двосторонні труднощі не повинні бути приводом для зволікання з інтеграцією. «Продовжуйте реформи, забезпечте політичну безпеку всередині країни та дотримуйтеся ентузіазму, а не цинізму щодо євроінтеграції», – підкреслив хорватський прем’єр.
Таким чином, дискусійна панель на стратегічному форумі засвідчила значне нетерпіння країн Західних Балкан щодо отримання дати вступу до ЄС. Лідери цих країн висловили занепокоєність, що відкладення термінів вступу їх держав до ЄС приводить до зростання євроскептитцизму, а коли він досягне критичного рівня, то навіть набуття членства в ЄС не стане бажаною подією для кардинальної зміни суспільної думки. Здається, це добре розуміє і офіційний Брюссель, виголосивши 2030 рік як дату, коли країни усього регіону мають отримати членство в ЄС. Всі усвідомлюють різний рівень підготовки до набуття членства. Очевидно, що БіГ та Косово будуть серед останніх, хто закінчить переговори з Брюсселем щодо вступу, а Північна Македонія могла б бути серед перших. Та питання визнання в країні болгарської меншини, що вимагає внесення змін до конституції, що блокується опозицією, може загальмувати відносно швидкий процес вступу цієї країни до ЄС. Тож у підсумку, Сербія є євроскептиком, але не бачить «плану Б» у приєднанні до БРІКС, Албанія «трагічно оптимістична», хоча європейська інтеграція йде повільно, а Чорногорія стоїть біля самих дверей Європейського Союзу.
