Минуло понад два з половиною роки з того моменту, як збройний інцидент у селі Баньська на півночі Косова поставив регіон на межу нової війни. Але дотепер винні в організації і здійсненні нападу не покарані — насамперед через позицію офіційного Белграда.
Ймовірно, влада Сербії розраховувала, що на тлі глобальних геополітичних потрясінь про перестрілку в якомусь балканському селі швидко забудуть. Але цього не сталося. Публічні заяви керівництва НАТО і оприлюднена раніше позиція ЄС демонструють, що «справу Баньської» в Брюсселі тримають в фокусі уваги і не збираються заплющувати очі на безкарність причетних до нападу.
Нагадування від НАТО
26 січня 2026 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вчергове заявив: НАТО очікує, що відповідальні за збройний інцидент у Баньській, як і за напад на військових KFOR у Звечані, будуть притягнуті до відповідальності. На спільному засіданні двох комітетів Європейського парламенту, із закордонних справ та безпеки і оборони, Рютте зазначив: «У мене особисті стосунки з президентом Александаром Вучичем. Ми знаємо один одного багато років. Але, звісно, ми очікуємо, що він встановить відповідальність за те, що сталося кілька років тому, з двох питань. Щодо обох він пообіцяв повне притягнення винних до відповідальності».
Хоча подібні заяви Генсек НАТО робив вже кілька разів за ці два з половиною роки, деякі коментатори розцінили цей виступ Рютте як «останнє попередження» та як завершення періоду, коли Вучичу вірили «на слово». Тепер НАТО, мовляв, хоче нарешті побачити конкретний результат – покарання винних у нападах на півночі Косова.
Показово, що своє попередження Рютте озвучив саме в Європарламенті. ЄС, які і НАТО, не втомлюється вказувати Белграду на відсутність прогресу в розслідуванні та покаранні винних у «справі Баньської».
Інцидент в Баньській з 2023 року згадується у щорічних звітах Європейської комісії про Сербію як один із ключових проблемних епізодів у сфері безпеки та верховенства права. У звітах наголошується, що Сербія не продемонструвала прогресу у розслідуванні, хоча висунення звинувачень проти організаторів нападу в Баньській є одним із зобов’язань, які Сербія взяла на себе в межах відкриття Кластера 3 переговорів з ЄС.
Обурені громадяни чи бойовики?
Нагадаємо, що в ніч на 24 вересня 2023 року біля села Баньська на півночі Косова група з приблизно 30–40 добре озброєних бойовиків заблокувала міст двома вантажівками без номерних знаків. Приблизно о 2 годині ночі ці дії зафіксували відеокамери. Прикордонний патруль поліції Косова, який щойно завершив свою зміну, отримав наказ сфотографувати машини, які, як зазначається, могли належати контрабандистам.
Близько 3:30 ранку на записах з камер спостереження видно групу озброєних людей, які наближаються до мосту на автомобілях. Невдовзі після цього прибуло підкріплення поліції. Саме тоді стався вибух (протипіхотної міни MRUD югославського виробництва), внаслідок якого загинув поліцейський. Далі озброєні люди обстріляли поліцію з протитанкових гранатометів Zolja. Поліцейські відкрила вогонь у відповідь, зрештою заблокувавши нападників на території монастиря Баньська.
Відомо, що загинули троє нападників, але надходили повідомлення про те, що інші отримали поранення та пройшли лікування в Сербії.
На місці події було заарештовано лише двох осіб – Благоє Спасоєвича та Владіміра Толіча, обох озброєних та одягнених у камуфляжну форму. Третього чоловіка, Душана Максимовича, затримали наступного дня.
Представники Сил безпеки Косова підкреслювали, що напад на поліцію в Баньській, з огляду на озброєння та координацію озброєної групи, скоїли спеціально підготовлені бойовики.
Операція Радойчича
У вересні 2024 року Спеціальна прокуратура Косова висунула обвинувачення проти 45 осіб у тероризмі та тяжких злочинах проти конституційного ладу та безпеки Косова. Обвинувачення стверджує, що озброєна група мала на меті від’єднати північну частину території Республіки Косово та приєднати її до Сербії.
Проти трьох сербів, яких косовська поліція заарештувала після інциденту в Баньській — Максимовича, Толіча та Спасоєвича — в Приштині триває судовий процес. Інші обвинувачені недоступні косовському правосуддю.
Головним фігурантом справи є Мілан Радойчич, на момент подій в Баньській – заступник голови партії «Сербський список».
Через кілька днів після нападу Радойчич заявив, що бере на себе повну відповідальність за напад і йде у відставку з керівної посади в партії. Він описав події в Баньській як «оборонну» операцію проти «терору», який Косово розпочало проти сербів. Радойчич наголосив, що не попереджав про свої плани заздалегідь ні «Сербський список», ні владу Сербії, і не отримував від них жодної підтримки. «Я особисто керував усією логістикою для захисту нашого народу від окупантів, і мої дії не мають стосунку до моєї попередньої політичної діяльності», — заявив він через свого адвоката.
Слід Белграда
Косовські слідчі і журналісти-розслідувачі стверджують, що сербська «операція в Баньській» ніяк не могла бути особистою ініціативою Радойчича, і що його група отримувала системну підтримку від Белграда.
Як докази залучення сербських державних структур до підготовки нападу в Баньській наводять конфісковане у причетних до нападу в Баньський озброєння.
Розслідування BIRN виявило, що мінометні снаряди та протитанкові ракетні установки пройшли через державні центри технічного обслуговування в центральній Сербії у 2018 та 2021 роках.
Що стосується Zolja, то експерти запевнили BIRN, що упаковані гранатомети цієї марки не часто зустрічаються на чорному ринку через суворий контроль за їх використанням.
Окрім того, за даними косовської прокуратури, за кілька днів до подій в Баньській група Радойчича проходила навчання на військовому полігоні «Пасулянске Ліваде» в центральній Сербії.
Треба зазначити, що в Белграді всі докази спростовують, зазначаючи, що зброєю сербського виробництва також користується косовська поліція, а на полігоні відбувалися навчання резервістів, в тому числі і громадян Сербії з Косова.
Суд і слідство
Наразі в Косово процес у справі терористичної атаки в Баньській перебуває на фінальній стадії.
Косовські юристи впевнені, що доказів достатньо для засудження обвинувачених, хоча викликом залишається відсутність заочного суду для основної частини групи. Амер Алія (Amer Alija) з Центру гуманітарного права також оцінює доказову базу як достатню і очікує на вирок першої інстанції у 2026 році.
В Сербії слідство щодо Радойчича було розпочато у вересні 2023 року. У жовтні 2023 року його допитали белградські прокурори. Після допиту він був відпущений під підписку про невиїзд.
Станом на початок 2026 року Мілан Радойчич продовжує залишатися на волі в Сербії. Журналісти періодично публікують докази присутності Радойчича на провладних заходах. Сербська прокуратура заявляє про «продовження збору доказів» і не висуває офіційних обвинувачень.
Кому вигідно?
Відразу після інциденту і пізніше президент Александар Вучич наголошував, що причиною збройного протистояння в Баньській став «терор уряду Альбіна Курті» проти сербів, мовляв, серби змушені захищати себе.
Таку саму точку зору висловила і офіційна Москва. Речник російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова буквально через кілька годин після перестрілки в Баньській назвала конфлікт наслідком курсу Приштини «на розпалювання конфлікту, зачистку території краю від сербів».
В свою чергу, керівники Косово підкреслювали: напад в Баньській – це спроба Белграда повторити сценарій розпалювання гібридного конфлікту, реалізований Росією в Криму та на Донбасі у 2014 році.
Втім, хоча в Приштині і говорили про «кримський сценарій», сербське керівництво не перетнуло межу і не перейшло до безпосередньої військової інтервенції для підтримки «групи Радойчича», тобто, «для захисту сербського населення Косово і Метохії», обмежившись лише моральною підтримкою і блокуванням розслідування.
Висновки
Інцидент у Баньській не можна розглядати як якийсь малозначущий локальний епізод. Події вересня 2023 року продемонстрували готовність певних сил у Сербії до реалізації радикальних силових сценаріїв в Косово, готовність Москви щонайменше на політичному рівні підтримати сербську спробу ескалації в Косово і обмежену готовність офіційного Белграда підтримати «сербських патріотів зі зброєю». Але і половинчаста позиція сербського керівництва, виглядає як така, що сприяє дестабілізації ситуації в регіоні. Логічно, що НАТО і ЄС намагаються зупинити цей ескалаційний тренд. Як переконана абсолютна більшість незалежних експертів, розвиток ситуації в регіону за дестабілізаційним сценарієм є вигідним лише Москві.
Аналітична група CWBS
