- Водії вантажівок заблокували прикордонні переходи чотирьох країн Західних Балкан
Водії вантажних автомобілів із Сербії, Чорногорії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини 26 січня розпочали масові блокади прикордонних переходів для вантажного транспорту. Приводом для протесту стало впровадження нової системи контролю в’їзду та виїзду до Європейського Союзу (EES), але головне незадоволення протестувальників пов’язано із застосуванням до водіїв вантажівок таких само правил перебування в Шенгенській зоні, як і для туристів.
Згідно з правилами, водії з країн поза межами ЄС мають право перебувати на території Шенгенської зони не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Транспортні асоціації чотирьох країн регіону стверджують, що такий термін перебування в Шенгенській зоні є недостатнім для роботи професійних водіїв.
Учасники блокади вимагають від своїх урядів термінових переговорів із Брюсселем щодо виключення водіїв вантажівок із загальної системи обмежень Шенгенської зони, надання їм особливого статусу, який мають працівники залізничного та повітряного транспорту, а також ті, хто працює в судноплавній галузі.
Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт (Markus Lammert) заявив, що ЄК усвідомлює занепокоєння, висловлене водіями вантажівок із Західних Балкан, уважно стежить за ситуацією та підтримує зв’язок з партнерами в регіоні. «Це питання, яке привертає нашу пильну увагу, над яким ми працюємо та обмірковуємо», – сказав Ламер.
- Чорногорія закрила черговий розділ в переговорах з ЄС
На Міжурядовій конференції з Європейським Союзом у Брюсселі 26 січня Чорногорія тимчасово закрила переговорний розділ 32, який стосується фінансового нагляду. Це 13-й закритий розділ із загальної кількості 33.
Розділ 32 – Фінансовий контроль стосується впровадження міжнародно визнаних стандартів у сферах державного внутрішнього фінансового контролю, зовнішнього аудиту та найкращих практик ЄС, а також їх застосування в усьому державному секторі, включаючи фіскальну дисципліну та прозорість у використанні національних та європейських коштів. Закриття цього розділу означає, що країна-кандидат має функціональну та надійну систему контролю державних фінансів і здатність захищати національні та майбутні фінансові ресурси Європейського Союзу.
Після закриття 32 розділу в Брюсселі Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що попереду у Чорногорії ще багато роботи, насамперед у сфері верховенства права, і що Європейська комісія готова допомогти країні закрити всі розділи до кінця року. «Це амбітна мета, але я вірю, що це можливо», — сказала Марта Кос.
Завершення переговорів про вступ до кінця цього року означає, що мета Чорногорії – стати 28-м членом ЄС до 2028 року – є цілком реальною. Експерти зазначають, що прогрес Чорногорії на шляху до ЄС безпосередньо впливає на весь регіон Західних Балкан, оскільки доводить, що політика розширення все ще заслуговує на довіру, і що зусилля з впровадження реформ дійсно можуть призвести до конкретних результатів.
- Угорська MOL заплатить 1 мільярд євро за контрольний пакет акцій NIS
Угорська MOL заплатить близько 1 мільярда євро за контрольний пакет акцій (56,16%) «Нафтової індустрії Сербії» (Naftna industrija Srbije, NIS) його нинішнім російським власникам (“Газпромнефть” та «Газпром»). «Наскільки я розумію, (ціна) становила від 900 мільйонів до мільярда (євро) за 56% акцій», – сказав президент Сербії Александар Вучич у ефірі Blic TV.
За словами Вучича, сербська сторона висловлювала готовність викупити акції NIS за більшу суму – щонайменше за два мільярда євро – але такої угоди не було укладено. Він утримався від детального аналізу причин такого рішення, зазначивши, що розголошення мотивів російської сторони може зашкодити інтересам Сербії. Водночас президент дав зрозуміти, що такий крок з боку Москви став несподіваним для Белграда в контексті двосторонніх відносин. «Такий підхід важко назвати цілком дружнім», — резюмував Вучич.
Тим часом, стало відомо, що покупцем NIS стане не самостійно MOL, а консорціум, в який, окрім MOL, увійде ADNOC (ОАЕ). Передбачається, що угорська компанія буде мажоритарним та контролюючим власником NIS, а партнер з Об’єднаних Арабських Еміратів – міноритарним акціонером.
Угоду купівлі-продажу акцій NIS, яка знаходиться під американськими санкціями через російських власників, має схвалити Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC). Раніше OFAC дав час до 24 березня для виходу російських компаній з числа акціонерів NIS.
- Виборчий скандал у Косово
Виборчий процес у Косові опинився в центрі безпрецедентного скандалу після виявлення масштабних фальсифікацій результатів голосування. Центральна виборча комісія і через місяць після виборів 28 грудня продовжувала повний перерахунок бюлетенів, а правоохоронні органи звітували про масові затримання причетних до виборчих махінацій.
ЦВК ухвалила рішення про перерахунок голосів після того, як вибіркові перевірки виявили суттєві розбіжності. Процес виявив, що маніпуляції відбувалися переважно всередині партійних списків: члени виборчих комісій передавали голоси від одного кандидата іншому, щоб штучно забезпечити певним особам місця в парламенті.
Найгучніший скандал відбувся у Призрені.
23 січня основна прокуратура Призрена оголосила про затримання 109 осіб, підозрюваних у маніпуляціях з голосами. Серед них — члени виборчих комісій від чотирьох найбільших партій: Руху «Самовизначення» (Lëvizja Vetëvendosje, LVV), Демократичної партії Косова (Partia Demokratike e Kosovës — PDK), Демократичної ліги Косова (Lidhja Demokratike e Kosovës — LDK), Альянсу за майбутнє Косова (Aleanca për Ardhmërinë e Kosovës — AAK). 25 січня суд призначив один місяць тримання під вартою для першої групи з 23 підозрюваних (22 члени виборчих комісій та один спостерігач).
Порушення були зафіксовані й в інших містах.
Представники ЦВК зазначають, що хоча перерахунок навряд чи кардинально змінить відсоткове співвідношення між партіями, він суттєво змінить персональний склад майбутнього складу парламенту Косова, прибравши з нього тих, хто намагався забезпечити собі місце шляхом маніпуляцій.
Масштабний перерахунок голосів та виявлені порушення суттєво затримують офіційне оголошення результатів виборів, що відбулися 28 грудня 2025 року, та, відповідно, початок роботи нового парламенту та формування нового уряду.
