Серед найбільш резонансних подій на Західних Балканах в 2024 році:
- Інтенсифікація процесу євроінтеграції західнобалканських країн; старі та нові проблеми на шляху до ЄС у більшості країн регіону.
- «Глухої кут» в діалозі між Белградом та Приштиною.
- Резолюція Генеральної асамблеї ООН щодо Сребрениці та реакція Белграда,
- Ускладнення внутрішньополітичної ситуації в Сербії наприкінці року через масові студентські протести.
Резолюція ООН
Підготовка та ухвалення на засіданні Генеральної асамблеї ООН в травні Резолюції про встановлення Міжнародного дня пам’яті геноциду в Сребрениці викликала потужне обурення сербського керівництва. Своєрідною відповіддю стала кампанія з підтримки національного духу, центральною подією якої став «Всесербський сабор» в Белграді.
В регіоні сербську кампанія сприйняли як спробу відродження великосербської ідеології, що буде мати небезпечні наслідки.
Одним з таких наслідків (несподівано) стало напруження чорногорсько-хорватських відносин і ускладнення євроінтеграції Чорногорії.
Чорногорія найшвидше просувається до ЄС, але…
На міжурядовій конференції з ЄС, що відбулася наприкінці червня, Чорногорія стала першим кандидатом, який отримав позитивний звіт про проміжну порівняльну оцінку (IBAR) для розділів про верховенство права, що відкрило шлях для початку закриття розділів у переговорах про вступ. У грудні Чорногорія закрила три переговорних розділи – вперше за сім років.
Втім, досягти запланованого показника в чотири закритих розділи Подгориці не вдалося. Завадила цьому позиція Хорватії, яка згадала сусіду цілу низку невирішених двосторонніх питань, головним чином тих, що залишилися з часів війни на початку 1990-х. Це і делімітація кордону, і покарання воєнних злочинців, і пошук зниклих безвісти, і компенсації в’язням таборів …
Особливе невдоволення Загреба викликало ухвалення чорногорським парламентом резолюції щодо Ясеноваця. Офіційно хорватська сторона розцінила цей крок як вкрай недружній, а неофіційно – як намагання просербьских сил в Чорногорії «помститися» за Резолюцію Генасамблеї ООН щодо Сребрениці.
Втім, чорногорські та європейські високопосадовці оптимістично налаштовані щодо вирішення всіх спірних питань між Загребом та Подгорицею в найближчий час і розблокування відкриття наступних переговорних розділів.
Албанія нарешті почала переговори про вступ до ЄС
У 2024 року Албанія нарешті розпочала повноцінний переговорний процес про вступ до Європейського Союзу. У жовтні країна відкрила Кластер 1, який складається з п’яти переговорних розділів, у грудні було відкрито Кластер 6, який складається з двох розділів. Таким чином Албанія стала першою країною-кандидатом на вступ до ЄС, яка відкрила два кластери лише за два місяці.
Північна Македонія «застрягла» в європейському «залі очікування»
Тирані вдалося зробити євроінтеграційний прорив не тільки завдяки власним зусиллям, але і завдяки політичному рішенню Брюсселя щодо розділення Албанії та Північної Македонії на шляху до ЄС. Цей крок, з одного боку, став позитивним для Тирані, але з іншого боку, Скоп’є доводиться тепер самотужки долати болгарське вето.
В попередні періоди здавалося, що болгарсько-македонський компроміс знайдено, і Північній Македонії залишався лише один крок до розблокування євроінтеграційного поступу – включення до Конституції згадку про болгар (як державотворчого народу). Але прихід до влади в Скоп’є ВМРО-ДПМНЄ, які є противниками поступок Софії без чітких гарантій вступу до ЄС, поставили євроінтеграцію Північної Македонії «на паузу».
Євроінтеграція Сербії «на паузі»
Сербія не змогла в 2024-му році повноцінно продовжити переговори про вступ до ЄС і відкрити Кластер 3, як сподівалися в Белграді та в Будапешті. Угорське головування в Європейському Союзі, як передбачалося, мало бути максимально сприятливим для сербської євроінтеграції. Втім, незважаючи на те, що Єврокомісія наприкінці року знов наголосила, що Сербія технічно готова відкрити черговий Кластер, країни-члени ЄС не змогли досягти згоди щодо цього. Офіційно було заявлено, що Рада ЄС повернеться до цього питання «на основі значного подальшого прогресу Сербії» у запровадженні верховенстві права та нормалізації відносин з Косово.
Одним з важливих факторів фактичної «заморозки» переговорного процесу є категорична відмова Белграду узгодити свої зовнішню політику з європейською, а саме запровадити санкції проти РФ в зв’язку з російською агресією проти України. Однак з огляду на те, що офіційно Брюссель зробив акцент на інших проблемних моментах, у Белграда залишається надія, що сербське ігнорування санкційної політики ЄС можна буде продовжити без негативних наслідків для процесу вступу.
Боснія і Герцеговина не може похвалитися успіхами євроінтеграції
На початку року була надія на євроінтеграційний прорив Боснії і Герцеговини. Наприкінці березня 2024 року країни-члени Європейського Союзу принципіально погодилися розпочати переговори про вступ до ЄС з БіГ за умови, що країна виконає всі умови, висунуті Єврокомісією. Однак до кінця року Брюссель так і не побачив прогресу країни у здійсненні необхідних реформ.
Через недостатні реформаторські зусилля Боснія і Герцеговина не змогла залучити кошти з нової програми ЄС, спрямованої на підтримку регіону.
На початку травня 2024 року Рада ЄС ухвалила План зростання для Західних Балкан. За допомогою цього фінансового інструменту регіон отримає допомогу на суму 6 млрд євро, з яких 2 млрд – це прямі виплати до бюджету, а 4 млрд – пільгові кредити.
Наприкінці жовтня Європейська комісія схвалила програму реформ Албанії, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Ці п’ять країн Західних Балкан зобов’язалися провести соціально-економічні та фундаментальні реформи, які вони здійснять як передумову для отримання коштів у рамках Плану зростання. Але БІГ не спромоглася прийняти Програму реформ із врахування всіх вимог Брюсселю і наразі не має доступу до коштів, передбачених цим Планом.
Ще один невдалий рік для євроінтеграції Косово
Косово в 2024-му році не змогло отримати статус кандидата в ЄС. Окрім того, діючими залишилися обмежувальні заходи, які Брюссель застосував проти Приштини через недостатні зусилля косовської влади в рамках діалогу із Белградом за посередництва ЄС.
Весь 2024 рік влада в Приштині на чолі з Альбіном Курті продовжувала свій курс на утвердження власної держави, ухвалюючи рішення, які неодноразово викликали критику з боку західних дипломатів. Ця політика не сприяла наближенню Косово до ЄС.
Діалог Белграда та Приштини – без значних досягнень
Відсутність відчутного прогресу в діалозі Белграда та Приштини – один із найнегативнішіх підсумків 2024 року.
В 2023 році, після узгодження сторонами Угоди про шлях до нормалізації відносин між Косово та Сербією та Імплементаційного додатку до неї нібито намітився прогрес. Але наступний рік не приніс кардинальних змін на краще.
Позитивом стала відсутність загострень на зразок подій в Баньській. Але зрозуміло, що без реальних кроків із всеохоплюючої нормалізації відносин Белграда та Приштини, стабільність безпекової ситуації в регіоні забезпечити неможливо.
Внутрішньополітична ситуація в Сербії залишається напруженою
Трагедія в Новому Саді 1 листопада, коли руйнування навісу реконструйованого залізничного вокзалу спричинила трагічну загибель 15 людей, викликала потужну хвилю протестів. На кінець року протестний рух охопив величезну кількість студентської молоді, в блокаді опинилися десятки університетів по всієї країні.
Мітинг 22 грудня у центрі Белграда став найбільшим з часів правління Мілошевича. Десятки тисяч студентів, а також громадян, що їх підтримали, зібралися, насамперед, щоб вимагати притягнення до відповідальності винних в трагедії в Новому Саді.
Керівництво країни воліє бачити в цих протестах не прояв громадянського невдоволення, а епізод гібридної війни проти Сербії. Намагання сербського керівництва шукати підтримки в Москві та Пекіну «для боротьби з кольоровими революціями» здатні лише поглибити кризу в наступному році.
