- Відбулася конституційна перша сесія Народної Скупщини Сербії.
Мандати всіх 250 депутатів нового скликання були підтверджені; народні обранці склали присягу. Після цього парламентське засідання, яке тривало близько півгодини, завершилося.
Через звинувачення влади у крадіжці виборів частина опозиції складала присягу в холі парламенту, а не в сесійній залі. Ніхто з новообраних опозиційних депутатів від свого мандату не відмовився.
Таким чином, наразі можна констатувати – сербська опозиція відмовилася від боротьби за те, щоб визнати парламентські вибори 17 грудня недійсними.
- Європарламент закликав провести міжнародне розслідування порушень на парламентських і місцевих виборах у Сербії
Європейський парламент проголосував за резолюцію, яка закликає до незалежного міжнародного розслідування порушень на грудневих парламентських і місцевих виборах у Сербії, з особливим акцентом на виборах у Белграді, де фіксувалося найбільше порушень. ЄП закликає Європейську комісію негайно розпочати перегляд коштів, наданих уряду Сербії в рамках Інструменту передвступної допомоги III (IPA III) та інших фінансових інструментів і призупинити фінансування, якщо влада Сербії не готова виконати ключові рекомендації у зв’язку з виборами або якщо міжнародне розслідування покаже, що вони були безпосередньо причетні до фальсифікації виборів.
В Белграді сприйняли рішення ЄП ледве не як оголошення війни. Керівництво сербського уряду провело паралелі з початком Першої світової війни, порівнявши резолюції Європарламенту з ультиматумом Австро-Угорщини Сербії 110 років тому, після того, як боснійський серб Гаврило Принцип убив австрійського ерц-герцога, і коли тодішня сербська влада погодилася на усе, крім міжнародного розслідування теракту. З подібними заявами виступили прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабич та голова правлячої Сербської прогресивної партії (SNS), віце-прем’єр-міністр Сербії та міністр оборони Мілош Вучевич. Вучевич прямо заявив, що заклик щодо міжнародного розслідування у зв’язку з виборами нагадує “ультиматум 1914 року”.
Суперечка нинішньої влади Сербії та європейських структур показує наявність системних протиріч між Белградом та Брюсселем. Конфлікт буде поширюватися та поглиблюватися, доки вище керівництво Сербії, не стане більш проєвропейським, або в європейських структурах не стане більш просербських політиків.
- Рада безпеки ООН провела екстрене засідання, присвячене Косово
Засідання було скликане на вимогу Сербії після того, як Центральний банк Косово ухвалив постанову, згідно з якою з 1 лютого 2024 року євро стало єдиною валютою, дозволеною для готівкових операцій, тоді як використовувати для цих цілей сербський динар було заборонено.
В засіданні 8 лютого взяли участь президент Сербії Александар Вучич та прем’єр-міністр Косово Альбін Курті.
Звертаючись до Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй Вучич заявив, що скасування динара має на меті зробити життя нестерпним для сербської меншини з метою їх вигнання. За його словами, це «не що інше, як ще один із серії фактів переслідування, систематичного та широкомасштабного нападу на сербське населення».
Цю тезу підтримав заступник посла Росії Дмитро Полянський, який звинуватив Косово в організації «антисербського терору» і спробі позбутися «неалбанського населення».
Прем’єр-міністр Косово, в свою чергу, підкреслив, що заяви про те, що «Косово проводить кампанію етнічних чисток або переслідування сербської громади, є брехнею». Рішення Центробанку Косово «не забороняє і не перешкоджає уряду Сербії надавати фінансову підтримку косовським сербам», а спрямоване проти організованої злочинності, торгівлі зброєю та відмивання грошей, які в своїй діяльності використовують незаконно перевезену готівку, в основному через кордон Косово з Сербією, наголосив Курті.
Представники ООН та члени Радбезу не підтримали представника Косово, наголосивши, що односторонні кроки, таки, як рішення про заборону динара, не сприяють стабільності.
Керолайн Зайде, спеціальний представник Генерального секретаря та голова Тимчасової адміністрації ООН в Косово (UNMIK) заявила, що односторонні дії «незалежно від того, яка сторона їх приймає і які обґрунтування надаються, «загострюють атмосферу небезпеки та недовіри».
Посол США Лінда Томас-Грінфілд закликала негайно відкласти заборону динара, заявивши раді, що «рішення було прийнято без належної підготовки чи консультацій з місцевим населенням».
Коли інші члени РБ ООН взяли слово, багато хто висловив занепокоєння з приводу запропонованих Центральним банком Косова положень про операції з готівкою та закликав до більшої уваги до потреб сербської меншини. Зазначаючи, що міжетнічна напруженість загрожує регіональному миру та безпеці, багато хто також закликав Белград і Приштину утриматися від односторонніх чи ескалаційних дій, повернутися до діалогу за сприяння Європейського Союзу та працювати над нормалізацію відносин.
Дискусія в Радбезі, таким чином, показала, що нинішня політика Приштини не користується підтримкою міжнародної спільноти, але немає ознак того, що уряд Курті відмовитися від подальших кроків на утвердження суверенітету республіки в усіх сферах.
- Документи «Республіки Македонії» втрачають чинність
Опівночі 12 лютого 2024 року закінчується п’ятирічний перехідний період, визначений Преспанською угодою про перейменування Македонії, і таким чином втратять чинність документи громадян, які містять стару назву держави, «Республіка Македонія».
Преспанська угода, яку досягнули в червні 2018 року Греція та Республіка Македонія під егідою ООН, вирішила довгу суперечку щодо назви шляхом перейменування Македонії на Північну Македонію.
Конституційні поправки щодо зміни назви країни були проголосовані в парламенті 11 січня 2019 року. Після публікації змін в Офіційному віснику в лютому 2019 року почав відраховуватися п’ятирічний перехідний період.
Північна Македонія почала видавати паспорти та посвідчення особи з новою назвою в середині 2021 року. За тиждень до 12 лютого 2024 р. Міністерство внутрішніх справ Північної Македонії повідомило, що видало понад 1,2 мільйона паспортів з новою назвою країни, понад 1,1 мільйона нових посвідчень особи та близько 550 000 нових водійських прав. У країні з населенням 1,8 мільйона людей це означає, що принаймні третина громадян, приблизно 600 тис., досі не мають паспорта чи посвідчення особи з новою назвою країни.
Замість заміни автомобільних номерів заплановано розміщення стікерів з новою абревіатурою NMK замість MK на автомобільні номерів. Цей процес тільки розпочався.
В публічному полі немає чітких пояснень, чому офіційний Скоп’є не провів вчасно заміну документів громадян. Втім, існує версія, що македонська влада сподівалася, що перехідний період вдасться продовжити, але грецький уряд на це не погодився.
- Саміт Україна – Південно-Східна Європа пройде в Тірані 28 лютого
За інформацією медіа, співорганізаторами саміту виступають прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, і президент України Володимир Зеленський.
Президент Сербії Александар Вучич вже повідомив, що візьме участь у форумі.
Сербський лідер, судячи з усього, скористається самітом в столиці Албанії, щоб продемонструвати свою моральну підтримку українському керівництву та отримати взамін чергові запевнення в підтримці Україною територіальної цілісності Сербії, тобто гарантії про невизнання Києвом Косово.
- Орбан: Сербія повинна приєднатися до ЄС раніше України
Сербія має приєднатися до Європейського Союзу якомога швидше, раніше за Україну, інакше Брюссель втратить Белград, який обере співпрацю з іншими партнерами, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
«Ми повинні завершити старе завдання розширення, перш ніж почати нове розширення з Україною. Якщо ми не інтегруємо Сербію якомога швидше, ми її втратимо. У Сербії є інші варіанти. Вона щойно уклала угоду про вільну торгівлю з Китаєм “, – сказав Орбан австрійським журналістам. (Сербія та Китай підписали угоду про вільну торгівлю в жовтні 2023 року).
Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що одним із пріоритетів Угорщини під час головування в Європейському Союзі буде прискорення приєднання країн Західних Балкан до ЄС.
Угорщина, як відомо, головуватиме в Раді Європейського Союзу з липня по грудень 2024 року, і можна очікувати, що на цій позиції Будапешт буде активно сприяти євроінтеграції Сербії, інших країн регіону, та перешкоджати євроінтеграції України.
