- Реакція Белграда та Баня-Луки на зустріч членів президії БіГ з косовським прем’єром
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що він був здивований зустріччю членів президії БіГ Желько Комшича і Денис Бечировича з прем’єр-міністром Косова Альбіном Курті на саміті в Парижі і що вона свідчить про подвійні стандарти, коли йдеться про повагу до територіальної цілісності. Вучич сказав, що для Сербії добре знати, з ким вона має справу. На його думку, Бечирович і Комшич погодилися на зустріч з Курті, але це подвійні підходи до подій у колишній Югославії, що «десь визнаєш територіальну цілісність і вимагаєш її поважати, а з іншого боку, той, від кого ви вимагаєте, щоб він поважав територіальну цілісність, ви не визнаєте цілісність його країни?», – запитав Вучич. Він зазначив, що формування Спільноти сербських муніципалітетів на півночі Косова не відбудеться, поки при владі Курті, який «весь час використовує балканські хитрощі», наголосивши, що Сербія зробить усе, щоб зберегти життя сербів у Косово та мир. Він заявив, що в Парижі, де він бере участь у Форумі миру, він не спілкувався з Курті, який сам вибирав, з ким із представників Боснії та Герцеговини йому зустрічатися.
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив, що зустріч членів президії БіГ Желько Комшича та Дениса Бечировича з прем’єр-міністром Косово Альбіном Курті в Парижі є загрозою суверенітету БіГ і прямим актом знищення БіГ, «якою вони постійно клянуться». Додік зазначив, що Комшич і Бечирович таким чином показують, що вони готові визнати те, що не визнає Боснія і Герцеговина, наголосивши, що Бечирович і Комшич ведуть лицемірну політику, а їхня зустріч з Курті є однією з низки навмисних провокацій. У випадку з БіГ вони неодноразово намагалися “дати уроки” президенту Сербії Александру Вучичу щодо суверенітету та територіальної цілісності, а от коли мова йде про Косово, то вони “забувають” що цим прямо атакують цілісність Сербії. Крім того, коли йдеться про мирне роз’єднання в БіГ, то вони дуже переймаються суверенітетом і державою БіГ, але при цьому готові втручатися у внутрішні справи Сербії, – зазначив Додік. Він повторив, що рішення БіГ про визнання Косово нема, підкресливши, що РС ніколи не погодиться на таке, незалежно від поглядів політиків у Федерації БіГ.
Також цю подію прокоментувала третій член президії БіГ Желька Цвіянович. Вона зазначила, що зустріч двох членів президії БіГ з прем’єр-міністром Косово є особистим актом і не має нічого спільного з офіційною позицією БіГ щодо Косово, адже БіГ не визнала Косово, яке є частиною Сербії. Також підкреслила, що позиція Боснії і Герцеговини є погодженою, якщо за неї проголосували усі три члени президії. Ми знаємо, що Сербія має справу зі складними проблемами, нав’язаними «тими, хто пропагує політику подвійних стандартів. Саме так я сприймаю крок Комшича і Бечировича, які кажуть, що нормально не поважати територіальну цілісність Сербії, а поважати цілісність БіГ», – зазначила Цвіянович. Вона запитала, як би це виглядало, якщо хтось інший сприяв розпаду БіГ, як це зараз роблять у відношенні Сербії.
Таким чином, дії двох членів президії БіГ найшли на гостру критику президента Сербії, президента Республіки Сербської та члена президії БіГ від сербського народу. Очевидно, що Белград та Баня-Лука дуже болісно сприймають міжнародну активність прем’єра Косова Альбіна Курті, який використав саміт в Парижі для проведення низки двосторонніх зустрічей. БіГ дійсно не визнала державну незалежність Косова через окрему позицію Республіки Сербської та її представника в президії Боснії і Герцеговини. М.Додік постійно говорить про необхідність виходу РС зі складу БіГ і це поки терплять інші політичні гравці в країні. Та ось відбувається зустріч з косовським прем’єром і президент РС заявляє, що цим розбивається єдність БіГ. Той хто системно намагається руйнувати єдність БіГ висловлює стурбованість можливістю розхитування ситуація всередині країни. Тому можливо М.Додік в парні дні виступає за інституціональну єдність держави, а в непарні вимагає її роз’єднання та сецесії. В цьому плані позиція президента Сербії куди коректніша. Він жодного разу не поставив під сумнів єдність БіГ у своїх публічних виступах, проте постійні контакти з президентом РС та продовження особливих стосунків Белграда з Республікою Сербською говорять про двоякість цієї позиції. А.Вучич розуміє, що М.Додік перетворився у виключний проєкт Москви, і вже не є самостійним політиком. Кремль через Додіка бажає реалізації проєкту Великої Сербії виключно з метою початку в регіоні великої війни. Адже те, що офіційно пропагує Додік – створення об’єднаної сербської держави на місці Сербії, Республіки Сербської та Чорногорії обов’язково приведе до великої війни в БіГ, Чорногорії та Косово. Це може бути широкий кривавий міжетнічний конфлікт, та Москві байдуже на можливі численні жертви серед мирних людей. Кремлю важливо почати ще одну велику війну в центрі Європи, щоб європейці не були надто зосереджені на підтримці України в протидії російській агресії.
- Зустріч президента Чорногорії з помічником держсекретаря США
Президент Чорногорії Яків Мілатович зустрівся в Парижі з новопризначеним помічником держсекретаря США Джеймсом О’Браєном. У відвертій розмові було відзначено важливість збереження особливих двосторонніх відносин між Чорногорією та США та підтверджено міцне партнерство двох країн у рамках НАТО. Президент Мілатович поінформував співрозмовника про формування нової законодавчої та виконавчої влади в Чорногорії, що створило умови для активізації внутрішніх реформ, необхідних для прискорення процесу євроінтеграції. Помічник Держсекретаря США О’Браєн висловив задоволення узгодженням зовнішньої політики Чорногорії з політикою ЄС і НАТО та прихильністю Президента Мілатовича в цьому плані. Крім того, він вказав на важливість ефективної реалізації Плану підтримки ЄС для країн Західних Балкан, а також на необхідність загального пожвавлення процесу розширення Євросоюзу для країн регіону. Було взаємно констатовано, що призначення на ключові посади в судовій системі Чорногорії, які очікуються до кінця 2023 року, нададуть додаткового імпульсу покращенню стану верховенства права в країні та боротьбі з організованою злочинністю та корупцією.
Зустріч чорногорського президента з високопоставленим американським дипломатом стала хорошим сигналом щодо розуміння Вашингтоном ситуації, в якій зараз знаходиться Чорногорія. Тут ще є багато невідомих у політичному рівнянні вибудови політики владних структур для проведення політики комплементарної з цілями НАТО та ЄС. США не хочуть відразу ставити якісь конкретні завдання та й це не зовсім коректно у налаштуванні довірливих двосторонніх відносин. Є загальне розуміння, що не зважаючи на свої невеликі розміри Чорногорію бачать важливим партнером атлантичної спільноти в регіоні західних Балкан. Прагнення офіційної Подгориці більше концентруватися на переговорному процесі з Брюсселем щодо закриття більшої кількості переговірних глав може стати реальним сигналом, що держава набуде членства в ЄС і раніше 2030 року, що визначений терміном вступу країн регіону до Євросоюзу у разі виконання усіх вимог щодо членства. Залишається лише відкритим питання чи всі політичні гравці в країні готові до реалізації такого плану.
- Заява косовського прем’єра під час форуму миру в Парижі
Косово стикається з загрозами своїй безпеці з-за кордону, особливо з Сербії, заявив прем’єр-міністр Косова Альбін Курті під час Форуму миру в Парижі. Курті вважає, що Белград повинен визнати Косово як де-факто, так і де-юре, нагадавши, що Сербія визнає Боснію і Герцеговину де-юре, але не де-факто, оскільки вона має особливі відносини з Республікою Сербською. На думку прем’єра Косово, потрібна водночас і якась симетрія в правах меншин. Зрозуміло, що права меншин не можуть бути ідентичними, але якщо існує великий дисбаланс у цьому питанні між країнами регіону, то це викликає напругу, якою можуть скористатися з деяких центрів дестабілізації. Курті згадав атаку на Баньску, наголосивши, що це був напад терористичної пара мілітарної групи з Сербії на північ країни, що мав стати приводом для введення сербської армії в Косово. Альбін Курті вважає, що існують не лише внутрішні загрози безпеці країни, а й зовнішні, і це пов’язано з геополітичними реаліями, які зараз переживає світ та країни континенту, а з іншого боку, це пов’язано з північним сусідом, який не визнає Косова. Тому у Приштини є лише одна альтернатива – вступ до Європейського Союзу та НАТО. Відповідаючи на запитання, чи може ЄС допомогти Косову, Курті заявив, що вірить у два зобов’язання, які випливають із цього: «Є дві обіцянки, одна від голови ЄК Урсули фон дер Ляєн щодо плану розширення, а також від президента Європарламенту Шарля Мішеля про те, що 2030 р. стане роком, коли ЄС і Західні Балкани об’єднаються». Він також зазначив, що через відсутність візової лібералізації, Косово навіть не отримало статусу країни-кандидата на членство в ЄС.
Таким чином, прем’єр Косова провів історичну паралель, що як Москва незадоволена розпадом Радянського Союзу, Белград так само не задоволений розпадом Югославії, який він сам і спричинив. Сам проєкт обміну територіями між Сербією та Косово в даний час провалився, але ідея ще жива. Хоча Альбін Курті обґрунтував, чому чим швидше нормалізуються відносини з Белградом з визнанням Косово де-юре і де-факто, тим краще буде для всіх, тим не менш, навряд чи його аргументи були почуті політичним керівництвом Сербії. Провладні ЗМІ в Белграді навпаки заговорили, що Курті є найбільшим ворогом Сербії. Звісно, що в разі поразки на наступних парламентських виборах політичного блоку, що орієнтується на президента А.Вучича, серед опозиційних кіл Сербії є політичні сили готові визнати незалежність Косова. Та залишається відкритим питання, чи цю ідею підтримає більшість опозиційних партій, що пройдуть до парламенту. Якщо навіть це вдасться зробити, очевидно, що сербські радикали, соціалісти та прогресисти створять політичну кризу в країні і виведуть своїх прибічників на марші протесту з вимогою проведення дострокових виборів, як дотепер робила опозиція. І якщо це вдасться, то у них точно вистачить сил перемогти і повернутися назад до влади. Косово виглядає стає такою проблемою, яку якщо хтось наважиться у Сербії вирішити, то обов’язково буде зметений з влади. Тому поки не зрозуміло, чи хтось готовий пожертвувати своїм політичним майбутнім заради вирішення такого гарячого питання. Можливо, що і ніхто. А от думка прем’єр-міністра Косова, що жодна з сусідніх держав Сербії не застрахована від її нападу, поки вона не вступить до ЄС та НАТО, залишається актуальною. Хорватія вже вступила до НАТО і до ЄС, тому ці погрози з Белграда Загреб мало турбують. Чорногорія та Північна Македонія вступили до НАТО, та вже стали під безпекову парасольку альянсу. А от Косово та БіГ поки залишаються дуже вразливими. Саме там і найбільше провокують ситуацію промосковські політичні сили.
- Чергова річниця встановлення парламентаризму в Чорногорії
Скупщина Чорногорії відзначила 117 років з дня встановлення парламентаризму в країні. Однак на прийомі, який організував голова парламенту країни Андрія Мандич, не було послів країн-членів ЄС і більшості країн-членів НАТО. Там були лише посли Росії, Китаю, Палестини та Туреччини.
«Народи Чорногорії та Росії об’єднує вікова дружба», заявив голова Скупщини країни Андрія Мандіч у розмові з послом Росії в Чорногорії Владиславом Масленіковим, що відбулася перед прийомом. Масленіков привітав Мандича з обранням на посаду спікера парламенту і висловив сподівання на тісну співпрацю.
Голова Скупщини Андрія Мандич, є прихильником ідеології «сербського світу», яка в багатьох аспектах схожа до пропагованої путінською Москвою агресивної ідеології «російського світу». Прокремлівська політична сила «За майбутнє Чорногорії», яку очолює Мандич стала частиною правлячої політичної коаліції в країні. Це дуже турбує патріотично налаштованих громадян держави та західних партнерів. При цьому до інших політичних сил, і перш за все, головної з них «Європа зараз» нема жодних питань, це і підтвердила остання зустріч президента Чорногорії з помічником держсекретаря США О’Браєном. Отже офіційні Брюссель та Вашингтон відносяться з повною підозрілістю до майбутньої політичної діяльності А.Мандича. Та одна з перших його офіційних зустрічей з російським послом тільки посилила ці підозри. Навіть Звіт Єврокомісії щодо Чорногорії не був переданий голові парламенту Чорногорії, тому що у ньому йдеться про оцінки політичної сили, яку очолює власне Андрія Мандич. Отже західні партнери вичікують, чи готові прокремлівські сили Чорногорії справді реалізовувати євроатлантичну політику країни та курс на вступ до Євросоюзу. Підозри далеко не безпідставні. В разі затягування підтримки євроатлантичного та євроінтеграційного курсу Чорногорії країну очікує урядова криза.
