- Косово та Північна Македонія домовилися спростити транскордонні подорожі
Косово та Північна Македонія домовилися спростити транскордонні подорожі з січня 2025 року, запровадивши «єдине вікно» на пунктах пропуску.
Міністри внутрішніх справ країн підписали відповідний протокол під час спільного засідання двох урядів, що відбулося в Приштині 11 листопада. В міжурядовому Протоколі йдеться про імплементацію Договору про спільні пункти пропуску, який регулює порядок перевірок і митного контролю, інфраструктуру спільних пунктів пропуску та взаємозв’язок систем управління кордоном.
Альбін Курті зазначив, що товарообіг між двома країнами зріс за останні роки, сягнувши понад 432 мільйонів євро в 2023 році, і він очікує, що в 2025 році економічне співробітництво між двома країнами досягне півмільярда євро. «Збільшення торговельного обміну між нашими країнами відображається також у збільшенні мобільності наших громадян. У період із січня по листопад цього року було зареєстровано майже п’ять мільйонів перетинів кордону в обох напрямках, що є значним збільшенням порівняно з 3,5 мільйонами у 2019 році», – сказав прем’єр-міністр Косово Альбін Курті під час зустрічі зі своїм колегою з Північної Македонії Хрістіяном Міцкоскі.
«Я буду радий, якщо протягом кількох тижнів ми зможемо побачити один єдиний прикордонний контроль, а не два, таким чином уникнувши скупчення людей на кордоні та викликаючи неприємні відчуття на пунктах пропуску», — сказав Міцкоскі. «Ми прагнемо Європи без кордонів», — додав він.
Загалом після спільного засідання урядів Північна Македонія та Косово, було підписано три документи.
Також підписано Меморандум про енергетику, видобуток корисних копалин і мінеральні ресурси, який включає ініціативи щодо співпраці та інфраструктурні проекти для газових з’єднань. Він включає започаткування співпраці для вивчення можливості розвитку нового прямого газового сполучення між двома країнами.
Ще один підписаний документ — Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю між міністерствами освіти і науки Північної Македонії та міністерством освіти, науки, технологій та інновацій Косова, в якому сторони погоджуються працювати разом над покращенням якості професійної освіти та навчання.
Розвиваючи відносини з Приштиною, правляча в Скоп’є коаліція на чолі з ВМРО-ДПМНЄ підтверджує, що не ставить і не буде ставити під сумнів визнання Косово, а продовжуватиме політику попередньої влади, СДМ.
- Вучич і Орбан підписали політичну декларацію
Президент Сербії Александар Вучич і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписали політичну декларацію після другого засідання Стратегічної ради співробітництва між двома країнами, що відбулося в Будапешті 14 листопада. Підписано також ще шість угод про співпрацю в різних сферах – юстиції, культури, євроінтеграції та дипломатії.
«Ми поглиблюємо ці зв’язки за допомогою двосторонніх угод, але ми також разом вирішуємо проблеми, з якими боремося. Наші зв’язки стають глибшими – фундаментально, структурно, політично, економічно та між людьми», – підкреслив президент Сербії.
Прем’єр-міністр Угорщини зазначив, що в міжнародній політиці формується нова реальність і що Сербія та Угорщина разом мають набагато більше шансів знайти хороші відповіді на нові виклики, ніж кожна окремо. «Ми відповімо на нову реальність поглибленням сербсько-угорських відносин. Безпека має набути значення в новій реальності. Європейському Союзу має бути зрозуміло, що ЄС потребує Сербії більше, ніж Сербія потребує Євросоюзу», — наголосив Орбан.
На переговорах також йшлося про співпрацю двох країн у сфері енергетики, про підтримку Угорщини Сербії на європейському шляху та військово-технічне співробітництво.
Будапешт продовжує розвиток двосторонніх відносин з Белградом, зміцнюючи таким чином свої позиції як регіонального гравця, який проводить політику, яка не завжди збігається із політикою офіційного Брюсселя.
- Дотримання зовнішньої політики ЄС не може бути головним критерієм прогресу в переговорах про членство, вважає Варгелі
Дотримання зовнішньої політики Європейського Союзу не може бути головним критерієм прогресу в переговорах про членство, вважає єврокомісар Олівер Варгелі. Про це Варгелі, який є представником Угорщини, заявив під час презентації членам Європейського парламенту своєї останньої доповіді на посаді комісара з питань розширення.
Варгелі сказав, що Сербії необхідно прискорити реформи, насамперед, у сфері верховенства права. Однак він підкреслив, що рекомендація та оцінка Європейської комісії щодо того, що Сербія виконала необхідні критерії для відкриття наступного кластера, кластера 3, у переговорному процесі, є чинними, і що Європейська комісія підтримує прагнення Сербії відкрити більше переговорних кластерів.
“Дотримання зовнішньої політики та санкцій Союзу є важливим, але це не може бути єдиним критерієм прогресу. Сербія надіслала конкретну гуманітарну, економічну та військову допомогу Україні – 50 мільйонів бюджетної підтримки та 8,5 мільйонів енергетичного обладнання», – зазначив Варгелі, підкресливши, що таким чином «Сербія продемонструвала свою європейську відданість”.
Як відомо, Сербія не узгодила свою зовнішню політику з офіційною політикою Європейського Союзу і не приєдналася до санкцій ЄС проти РФ. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну переговорний процес (відкриття нових розділів) фактично зупинився. Передбачалося, що під час нинішнього головування Угорщини, завдяки особливим відносинам Белграда та Будапешту, Сербія зможе продовжити переговори про вступ.
Сербія і Казахстан підписали План двостороннього військового співробітництва
Міністр оборони Сербії Братислав Гашич разом із міністром оборони Республіки Казахстан Русланом Жаксіліковим та промисловості та будівництва Канатом Шарлапаєвим відвідали компанію Prva Petoletka Trstenik Namenska.
Перед тим в Міноборони сторони підписали План двостороннього військового співробітництва на 2025 рік.
Гашич наголосив на важливості поглиблення співпраці у сфері оборонної промисловості Сербії та Казахстану, що цікавить обидві сторони. Міністр зазначив, що співпраця в галузі оборони між двома країнами є дуже хорошою, зі значним потенціалом для подальшого зміцнення.
- Міністра охорони здоров’я Хорватії затримали співробітники УСКОК
Вранці 15 листопада міністра охорони здоров’я Хорватії Вілі Бероша затримали співробітники Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (УСКОК).
Прем’єр-міністр Андрей Пленкович негайно відправив Бероша у відставку.
Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю підозрює міністра охорони здоров’я Хорватії Вілі Бероша в “торгівлі впливом”.
В той же час, Прокуроратура ЄС оголосила, що також відкрила справу проти Бероша, але за хабарництво.
Крім міністра, в справах УСКОК і Європейської прокуратури фігурують кілька високопоставлених лікарів та власники фірм, що торгують медичною технікою. В фокусі слідства – закупівля за завищеними цінами обладнання для кількох хорватських лікарень.
