- Продовжуються студентські протести в Сербії
П’ятдесят тисяч студентів і громадян, що підтримують їхні вимоги, протестували 17 січня перед будівлею Радіо-телебачення Сербії (RTS) у Белграді. Під гаслом «Наше право знати все» учасники висловили своє невдоволення тим, як державне ТБ повідомляє про ситуацію в країні.
Протест розпочався з п’ятнадцятихвилинного мовчання в пам’ять про 15 людей, які загинули під час падіння навісу на вокзалі в Новому Саді.
Мітинг перед RTS був одним із серії мітингів, що пройшли по всій Сербії цього тижня. Невдоволення людей посилилося після чергових нападів на протестувальників.
Найбільший резонанс викликав інцидент 16 січня, коли на студентку юридичного факультету в Белграді було здійснено наїзд автомобіля, водій якого намагався проїхати, незважаючи на блокування дороги протестувальниками. Постраждала отримала численні травми і опинилася в лікарні. Водія, що здійснив наїзд, затримано.
Вимоги студентів залишаються без змін – оприлюднення повної документації щодо реконструкції залізничного вокзалу в Новому Саді, зняття звинувачень із затриманих на протестах, притягнення до кримінальної відповідальності нападників на студентів, а також збільшення бюджету вищої освіти на 20 відсотків.
Влада вважає, що практично всі студентські вимоги задоволені, але студенти це заперечують, продовжуючи блокування університетів по всій Сербії і виходячи на протестні акції.
Президент Сербії Александар Вучич в ефірі TV Happy, коментуючи протести і студентські блокади, заявив, що «всі вимоги студентів задоволені», але «це вже не тема і ніхто про це не згадує», оскільки «у них є політичний порядок денний».
За словами Вучича, що в Сербії відбувається підготовка до кольорової революції. “Все це роблять іноземні інструктори, вони з кількох західних країн, ми все це знаємо, а серед тих, хто робив чорну роботу на західну агентурну мережу, є і зі Сходу”, – зазначив він.
«Ми будемо терпіти це до певного моменту, а потім діятимемо згідно з правилами, які має поважати держава», — повідомив президент. «Ми ні на кого не піднімали кийок, і ми будемо застосовувати заходи державного примусу, тільки якщо нам доведеться і якщо ми будемо змушені це зробити», – зазначив він.
- В Чорногорії вимагають відставки міністрів, відповідальних за безпеку
В Подгориці відбувся протест, який неформальна група студентів “Kamo Śutra?” (Куди завтра?) організувала, реагуючи на масове вбивство в Цетин’є, яке сталося 1 січня.
Як повідомлялося, в перший день нового року мешканець Цетин’є розстріляв 13 людей, в основному, своїх родичів та друзів, та здійснив самогубство.
Ввечері 16 січня протестувальники зібралися перед будівлею Міністерства внутрішніх справ, а потім пройшли маршем до будівлі уряду.
За оцінкою поліції, в акції протесту взяло участь близько 6000 осіб.
Це вже друга акція «Kamo Śutra?». Перша пройшла 5 січня. Тоді тисячі обурених громадян, насамперед молоді, зібралося в Подгориці та Цетин’є.
Першою вимогою протестувальників є відставка міністра внутрішніх справ Данило Шарановича та віце-прем’єр-міністра з питань безпеки та оборони Алекси Бечича, повідомив Марко Вукчевич, представник “Kamo Śutra?”.
“Друга вимога – зменшити кількість зброї на вулицях.
Третя вимога – ми вважаємо, що необхідно переглянути ставлення поліції до громадян.
Четверта вимога стосується (запровадження в школах) громадянської освіти.
П’ята, нова вимога – ми вважаємо, що установи повинні бути більш проактивними у зміцненні психічного здоров’я», – сказав він.
Під час спілкування із журналістами студенти підкреслили, що за ними не стоїть жодна політична партія, і що вони організували протести як вільні люди.
Однак партія «Демократична Чорногорія», яка є частиною правлячої більшості і до лав якої входять віце-прем’єр-міністр Алекса Бечич і міністр Данило Шаранович, оголосила, що “це неправда, що якась неформальна група студентів вимагає відставки Бечича і Шарановича”, тому що “за цими вимогами стоїть особисто (колишній президент Чорногорії) Міло Джуканович разом зі своїми кримінальними кланами”.
- Подгориця та Загреб наприкінці січня почнуть переговори щодо спірних питань
Домовленість про це було досягнуто в ході візиту хорватського міністру закордонних справ Хорватії Гордана Грлича Радмана до Чорногорії.
27 січня державні секретарі МЗС обох країн почнуть консультації щодо кордону в районі півострову Превлака, власності на навчальний вітрильник Jadran, виплат компенсацій колишнім в’язням табору в Моринє, де під час війни утримувалися хорватські військовополонені, зміни назви басейну в Которі, який наразі носить ім’я відомого ватерполіста, колишнього охоронця табору в Моринє та щодо інших питань, що викликають суперечки.
Грлич Радман, перебуваючи в Чорногорії, черговий раз оголосив позицію хорватської влади щодо спірних тем. Зокрема, він підкреслив, що Jadran належить Хорватії. Щодо стосується Превлаки, то на суші, як сказав хорватський міністр, кордон «не викликає сумнівів», тоді як кордон на морі має бути визначеним в ході переговорів.
Як відомо, у офіційної Подгориці інший погляд на ці питання. Чорногорське керівництво неодноразово заявляло, що вітрильник Jadran належить Чорногорії. Що стосується кордону на півострові Превлака, то деякі політичні сили в Чорногорії (просербські) вважають за потрібне не тільки вести переговори щодо морського кордону, але і переглянути поточний сухопутний кордон із Хорватією в цьому районі.
Як відомо, без вирішення двосторонніх відкритих питань з Хорватією Чорногорія не зможе вести успішні переговори з ЄС про вступ, тому що Загреб наразі блокує закриття переговорного розділу, який стосується зовнішньої політики.
- Влада Косово закрила чергові «паралельні» сербські установи
Косовська поліція провела рейди в «паралельних» сербських структурах, які працюють як частина системи Сербії. Поліцейська операція пройшла в муніципалітетах в центрі та на півдні Косово. Після рейду установи було закрито.
Як повідомили в поліції Косова, операцію було проведено для припинення діяльності незаконних установ, які порушували закон і діяли як «паралельні» сербські місцеві органи влади, поштові відділення, банки, податкова адміністрація.
«Закінчується ера паралельних і кримінальних установ Сербії в Республіці Косово», – написав міністр внутрішніх справ Джелал Свечла (Xhelal Sveçla) у Фейсбуці.
Президент Сербії Александар Вучич назвав поліцейські рейди проти сербських установ терором, який здійснює (прем’єр-міністр Косово) Альбін Курті.
Європейський Союз заявив, що закриття Приштиною підтримуваних Сербією структур, яке було здійснене в розпал виборчої кампанії на парламентських виборах 9 лютого, суперечить зобов’язанням Косово перед ЄС у рамках процесу нормалізації. У ЄС також зазначили, що очікується, що статус структур, які підтримує Сербія, буде вирішено шляхом діалогу.
- Хорватський міністр пішов у відставку після скандалу зі стріляниною
Віце-прем’єр-міністр, міністр сільського, лісового та рибного господарства Хорватії Йосип Дабро подав у відставку після того, як у медіа було опубліковано відео, де він робить кілька пострілів з пістолета в повітря через вікно автомобіля. Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович звільнив Дабро від виконання обов’язків міністра.
Посаду в уряді Йосип Дабро обіймав як висуванець партії “Вітчизняний рух” (Domovinski pokret), яка разом з HDZ (Хорватський демократичний союз) Пленковича входить до правлячої коаліції.
На своє виправдання Дабро пояснив, що інцидент стався в той час, коли він не був міністром, а стрільба велася з небойової зброї небойовими патронами і зараз він шкодує, що це зробив.
Чергова скандальна відставка міністра уряду Пленковича ще більше знизила довіру до правлячої коаліції і до HDZ.
- Сербія та Угорщина домовилися про зміцнення двосторонньої співпраці в сфері енергетиці
Поточна геополітична ситуація та регіональні проблеми, а також зміцнення двосторонньої співпраці, стали ключовими темами переговорів, які провели 18 січня в Белграді президенти Сербії Александр Вучич і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан за участі міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто (Peter Szijjarto) та міністра фінансів Сербії Сініші Малі.
Головна увага приділялася реалізації інфраструктурних проектів та енергетичній безпеці, враховуючи стратегічне значення Сербії та Угорщини як енергетичних коридорів у регіоні, повідомив Вучич у своєму Instagram.
«Сьогодні безпеку постачання природного газу для Угорщини та Центральної Європи та низькі ціни на природний газ для Угорщини забезпечує «Турецький потік». Сербія також перебуває в такій ситуації, оскільки постачання природного газу в Сербію в основному здійснюється через цей трубопровід. Таким чином, спільний інтерес Угорщини та Сербії, від якого ми ніколи не відмовимося, полягає в тому, щоб трубопровід «Турецький потік» працював надійно та безпечно. З цією метою ми зміцнили нашу співпрацю, усвідомлюючи, що енергетична безпека Угорщини та Сербії більше не існує одна без одної», – сказав Петер Сіярто у своєму відеозверненні у Фейсбуці за підсумками переговорів.
Зустріч в Белграді пройшла на тлі припинення транзиту російського газу територією України та запровадження США санкцій проти «Нафтової індустрії Сербії» (NIS). В цій ситуації сербська та угорська влада намагаються об’єднати свої зусилля для забезпечення стабільної роботи енергетичної галузі в обох країнах.
- Прем’єр Північної Македонії побував на інавгурації Трампа
Прем’єр-міністр Північної Македонії Христіян Міцкоскі (Hristijan Mickoski) став одним з двох керівників європейських урядів та єдиним лідером з Західних Балкан, які відвідали інавгураційні заходи Дональда Трампа у Вашингтоні. На інавгурації нового американського президента, як відомо, також побувала прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
В ході візиту до США македонський прем’єр провів низку зустрічей з представниками адміністрації Трампа. Зокрема, Міцкоскі зустрівся із із Річардом Гренеллом, уповноваженим президента з питань спеціальних місій.
«Ми обговорили поточні події, виклики, з якими ми стикаємося як країна, і наші стратегічні інтереси, пов’язані з членством у Європейському Союзі. Я також вимагав більшого залучення наших стратегічних партнерів у цьому плані», – написав глава уряду Північної Македонії у Фейсбуці.
Експерти оцінили візит Міцкоскі як успіх македонської дипломатії і шанс для поглиблення відносин зі США. Окрім того, Скоп’є, очевидно, сподівається залучити Вашингтон для позитивного вирішення питання болгарського вето на македонську євроінтеграцію.
