- В Хорватії почав роботу новий уряд
Хорватський парламент проголосував 17 травня за новий уряд, який втретє поспіль очолить чинний прем’єр-міністр Андрей Пленкович (HDZ).
Із 141 депутата, які були на сесії, 79 висловилися «за», 61 – «проти», один утримався.
В новому уряді буде 18 міністерств, 16 з який очолять представники Хорватського демократичного союзу (HDZ), три – представники коаліційного партнера HDZ, “Вітчизняного руху” (Domovinski pokret) (економіки, сільського господарства та демографії).
Парламенту також було представлено чотирирічну програму нового уряду, яка базується на п’яти пріоритетах: успішна, життєздатна, справедлива, стійка та суверенна Хорватія.
Вперше за останні 8 років в коаліцію разом із HDZ не вийшла провідна партія сербської меншини в Хорватії, SDSS. Невходження цієї партії до правлячої більшості було умовою з боку правопатріотичного «Вітчизняного руху» (Domovinski pokret), де переконані, що SDSS (Самостійна демократична сербська партія, Samostalna demokratska srpska stranka) є наступницею політичних сил, що підтримали сербську агресію на Хорватію на початку 1990-х.
Склад нового уряду Хорватії вже викликав критику з боку лівих хорватських політиків та президента Сербії Александара Вучича.
В той же час, лідер SDSS Мілорад Пуповац налаштований оптимістично. Коментуючи програму нового уряду, він, зокрема, зазначив, що йдеться про правоцентристську політичну програму, яка схожа на ту, що реалізовувалася HDZ під час попередніх мандатів, і яка в цілому не відрізняється від програм інших партій такого ж напрямку в Європі. «Політика щодо меншин у програмі уряду визначена відповідно до найкращих традицій співпраці, які ми мали з цим урядом», – наголосив Пуповац.
- В Раді Безпеки ООН вважають ситуацію в Боснії і Герцеговині небезпечною
Чергова доповідь Високого представника в Боснії і Герцеговині Крістіана Шмідта Ради Безпеки ООН щодо ситуації в БіГ викликала суперечки в учасників засідання.
Усі постійні члени РБ ООН, крім Китаю та Росії, підтримали Звіт Шмідта за півроку – з 16 жовтня 2023 по 15 квітня 2024 року. Документ містив критику на адресу влади Республіки Сербської, особливо її президента Мілорада Додіка.
Погрози з боку РС щодо блокування роботи загальнодержавних органів є загрозою функціонуванню держави, наголосив Високий представник, і попередив про небезпеку встановлення паралельної системи РС. Якщо ці дії триватимуть, вони можуть призвести до «де-факто, якщо не де-юре, розпаду держави Боснія і Герцеговина, за що постійно виступає президент Республіки Сербської Мілорад Додік», наголосив Шмідт. «Це був би сценарій із серйозними наслідками», – підкреслив він.
Росія та Китай в своїх виступах піддали критиці Високого представника, дії якого вони вважають деструктивними.
Окрім того, незадоволення представників Москви та Пекіна викликав запланований розгляд на Генеральній асамблеї ООН Резолюції щодо геноциду в Сребрениці. На їхню думку, саме Резолюція наразі є головною загрозою для мира і безпеки в БіГ.
- Резолюція про геноцид в Сребрениці буде розглядатися Генасамблеєю ООН 23 травня
Представник Боснії і Герцеговини в ООН Златко Лагумджія повідомив, що ухвалено остаточний текст Резолюції про “Міжнародний день пам’яті геноциду 1995 року в Сребрениці”, який буде представлений на розгляд Генеральної Асамблеї ООН 23 травня 2024 року.
Як відомо, документ оголошує 11 липня щорічним Міжнародним днем пам’яті та вшанування пам’яті геноциду в Сребрениці в 1995 році, беззастережно засуджує будь-яке заперечення геноциду в Сребрениці та дії, які прославляють осіб, засуджених міжнародними судами за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.
Лагумджія зазначив, що фінальний варіант Резолюції прийнято з врахуванням двох доповнень, одне з яких внесла Чорногорія.
Перша поправка гласить: «Ми знову наголошуємо, що кримінальна відповідальність за міжнародним правом за злочин геноциду не може бути застосована до будь-якої етнічної, релігійної чи іншої спільноти в цілому», що по суті співпадає із пропозицією Чорногорії.
Друга поправка гласить: «Ми повторюємо нашу тверду прихильність підтримувати та зміцнювати єдність у різноманітності в Боснії та Герцеговині».
Як зазначив Лагумджія, єдність в різноманітності є не лише девізом Європейського Союзу, але є також характеристикою БіГ як європейської держави, заснованої на таких традиціях.
Внесення змін до тексту Резолюції є спробою спростувати обвинувачення Сербії на адресу авторів документу щодо «намагання визначення сербського народу як геноцидного», а заяви про намір боснійської сторони побудувати унітарну, «боснійську» БіГ.
В Белграді сприйняли поправку, внесену Чорногорією, вкрай негативно. Президент Александар Вучич заявив, що Чорногорія вела переговори щодо внесення коректив до Резолюції «не з Сербією, а з іншими країнами». На його думку, «хтось зробив це, щоб очистити власну совість».
Перед поїздкою до Нью-Йорка, де 23 травня відбудеться Генасамблея ООН, Вучич взяв участь у літургії в церкві Святого Сави в Белграді, де попросив благословення у патріарха Порфирія.
- В парламент Чорногорії внесено проєкт резолюції про геноцид в Ясеноваці
Парламентська більшість внесла на розгляд Скупщини (парламенту) Чорногорії проєкт резолюції щодо геноциду в Ясеноваці.
Раніше пропозицію щодо ухвалення резолюції щодо Ясеноваця (нині Хорватія), де у роки Другої світової війни був нацистський табір, озвучив голова Скупщини Чорногорії Андрія Мандич.
У відповідь на ініціативу щодо резолюції Хорватія направила Чорногорії ноту протесту. У ноті висловлюється обурення розглядом питання Ясеноваця в контекст дискусії щодо розгляду Резолюції щодо геноциду в Сребрениці. Як зазначається, ці дві події не перебувають у будь-якому політико-історичному зв’язку, і, таким чином, їх поєднання не сприяє щирому вшануванню жертв, засудженню злочинів та розвитку культури пам’яті.
«Міністерство закордонних і європейських справ Хорватії засуджує спроби будь-яким чином інструменталізувати Хорватію для внутрішньополітичних цілей і висловлює сподівання, що Чорногорія та її інституції утримаються від кроків, які можуть мати негативний вплив на майбутнє двосторонніх відносин, а також на європейській шлях Чорногорії», – йдеться в ноті.
Як зазначають медіа, що Хорватія, як член ЄС, фактично попередила Чорногорію, що може заблокувати євроінтеграцію у випадку маніпуляцій темою геноциду в Ясеноваці.
- Греція може заблокувати євроінтеграцію Північної Македонії
Греція попередила Північну Македонію, що її вступ до ЄС буде заблоковано Афінами, якщо вона продовжить порушувати Преспанську угоду, яка шість років тому вирішила давню суперечку щодо назви колишньої югославської республіки.
Виступаючи на півночі Греції під час своєї кампанії напередодні виборів до Європейського парламенту в червні, Міцотакіс сказав:
«Якщо деякі вважають, що можуть нехтувати угодою, вони повинні розуміти, що їхній шлях до Європи залишиться закритим», — сказав він.
Дипломатична напруга між Афінами та Скоп’є загострилася після того, як новообраний президент Північної Македонії Гордана Сіляновська-Давкова під час інавгурації використала назву «Македонія», без позначення «Північна».
Лідер правоцентристської партії ВМРО-ДПМНЕ Крістіан Міцкоцкі підтримав використання назви «Македонія» замість конституційної назви країни. Позицію Сіляновської-Давкової він оцінив як «гідною». «Якщо Греція вважає, що ми порушили Преспанську угоду, нехай звертається до Міжнародного суду», — заявив Міцкоцкі.
- Західні Балкани вступлять до ЄС разом з Україною, вважає Вучич
Президент Сербії Александар Вучич вважає, що країни регіону не приєднаються до ЄС раніше України. «Коли ми приєднаємося до Євросоюзу, чи приєднаємося разом з Україною, це інше питання. У вас є своя думка, але мій розум говорить мені, що я правий. І, звичайно, це те, що зараз відбувається. Напевно, почекаємо ще шість років, це теж добре», – сказав він на саміті лідерів Західних Балкан і ЄС в Которі (Чорногорія).
Форум був присвячений обговоренню Плану зростання для Західних Балкан, продовженню шляху країн регіону до ЄС і пройшов під гаслом «Один регіон, спільне бачення».
На думку президента Сербії, План зростання ЄС для Західних Балкан принесе позитивні результати в регіоні. «Ми цінуємо і вдячні за гроші, але важливішими за гроші є структурні реформи, які ми повинні здійснити, і ми це дуже цінуємо», — сказав Вучич. Він зазначив, що Сербія ніколи не буде говорити погано про важливість цієї ініціативи, хоча і дав зрозуміти, що відносини Белграда та Брюсселю переживають не найкращі часи: «ЄС може бути настільки популярним у ваших країнах, але не настільки популярним у моїй країні, оскільки ми не такі популярні, хоча ми є найбільшою частиною цього регіону».
Місцеві оглядачі зазначили, що заява Вучича відображає скептичні настрої, що панують в Сербії щодо євроінтеграції. Умови, які має виконати країна на шляху до ЄС – нормалізація відносин із Косово та приєднання до санкцій ЄС проти РФ – сербська влада та значна частина суспільства вважають надмірними та безпідставними.
