- В Сербії відбувся найбільший протестний мітинг з часів Мілошевича
Десятки тисяч студентів, а також фермерів, представників акторської спільноти та громадян зібралися 22 грудня на площі Славія у центрі Белграда, щоб вимагати притягнення до відповідальності винних за падіння навісу на залізничному вокзалі в Нові-Саді, внаслідок якого 1 листопада загинули 15 людей.
За даними організації «Архів публічних зібрань», яка оцінює відвідуваність публічних зібрань з 1991 року, близько 100 000 людей взяли участь у протесті, тобто більше, ніж під час масових демонстрацій у Белграді, які поклали край правлінню Слободана Мілошевича 5 жовтня 2000 року. В той же час Міністерство внутрішніх справ оприлюднило заяву, згідно з якою в акції взяли участь від 28 000 до 29 000 громадян.
Протест став кульмінацією студентських протестів, які почалися наприкінці листопада після хуліганського нападу нібито прихильників правлячої партії (СНС) на студентів факультету драматичного мистецтва, які вшановували пам’ять жертв трагедії в Новому Саді. Згодом ці студенти заблокували свій факультет, розпочавши хвилю блокад університетів по усієї країні, що призвело до найбільшої студентської акції протесту в Сербії з 1990-х років.
Серед основних вимог студентів – оприлюднення повної документації щодо проекту реконструкції залізничного вокзалу в Новому Саді, притягнення до відповідальності винних в трагедії в Новому Саді та осіб, які напали на студентів факультету драматичних мистецтв.
Перед початком мітингу організатори у соцмережах заявили, що протест є «позапартійною, студентською ініціативою» і що «представники політичних партій не вітаються».
Втім, сербські високопосадовці наголошують, що протести студентів є політичною акцію, навіть гібридною атакою, метою якої є повалення влади Сербії на чолі із президентом Александаром Вучичем.
- ЦВК Приштини не зареєструвала Сербський список
Центральна виборча комісія Косово не зареєструвала провідну партію сербів Косово, Сербський список, для участі у виборах.
Причиною цього стали “націоналістичні заклики голови Сербського списку в Косово Златана Елека”, озвучені під час презентації виборчого списку.
Парламентські вибори в Косово відбудуться 9 лютого 2025 року.
Посольство США, представництво ЄС та Місія ОБСЄ та посли окремих держав ЄС розкритикували рішення ЦВК Косово, засудивши політизацію процесу реєстрації виборчих суб’єктів.
Коментуючи рішення ЦВК в Приштині, президент Сербії Александар Вучич заявив, що косовський прем’єр-міністр Альбін Курті намагається усунути єдиного політичного опонента в Косово, яким є Сербський список і “хоче знищити сербський народ».
Провідна сербська партія в Косово подала апеляцію на рішення ЦВК.
Експерти вважають, що рішення ЦВК Косово, ймовірно, буде змінено.
- Політична криза в Чорногорії через суперечку навколо Конституційного суду
17 грудня Конституційний комітет парламенту Чорногорії затвердив рішення щодо завершення повноважень трьох суддів Конституційного суду в зв’язку із досягненням ними пенсійного віку.
Рішення було ухвалене, незважаючи на акцію протесту опозиційних депутатів, які запалили в приміщенні, де відбувалося засідання, димову шашку. На думку опозиції, дії Конституційного комітету є «конституційним переворотом», тому що інформувати парламент про вихід суддів Конституційного суду на пенсію повноважний сам Конституційний суд, а не комітет парламенту.
Після відставки трьох судів Конституційний суд може залишиться недієздатним, тому що для ухвалення рішень цією установою потрібно щонайменше чотири голоси.
На засіданні Скупщини (парламенту) рішення Конституційного комітету було підтверджено. Спікер Андрія Мандич, перериваючи вигуки опозиційних депутатів «зрада, зрада», оголосив про припинення повноважень судді Драгани Джуранович, обраної парламентом.
Про звільнення двох інших суддів, обраних президентом, мав оголосити президент. Однак президент Яков Мілатович також виступив проти суперечливого рішення, заявивши, що Конституційний комітет незаконно перебирає юрисдикцію Конституційного суду, що може мати негативні наслідки. «Ми знаходимося в критичному моменті порушення конституційного та правового порядку, який може мати катастрофічні наслідки для подальшого демократичного розвитку країни та нашого європейського шляху”, – сказав Мілатович.
Опозиційні депутати не дозволили провести наступні засідання парламенту, вимагаючи скасувати рішення парламентської більшості про звільнення суддів Конституційного суду.
Пропозицію щодо відміни рішення щодо Конституційного суду підтримує і президент Мілатович.
- Албанія заборонить TikTok на один рік
Уряд Албанії запроваджує заборону TikTok на один рік після того, як місяць тому 14-річний учень був убитий і ще один отримав поранення в бійці біля школи в Тирані. Бійка виникла через суперечку в соцмережах. На думку влади, TikTok є відповідальним за розповсюдження пропаганди насильства серед підлітків.
Заборона популярної платформи набуде чинності на початку 2025 року, повідомив прем’єр-міністр Еді Рама 21 грудня після зустрічі з представниками батьків і вчителів з усієї країни.
Протягом року албанська влада вивчить, як поводять себе інші країни та TikTok, перш ніж вирішити, чи дозволити платформі відновити роботу, зазначив Рама.
На думку експертів, рішення про заборону TikTok могло бути ухвалене не тільки через міркування щодо безпеки дітей, але і через наближення парламентських виборів. На тлі звинувачень, висунутих проти TikTok з боку влади Румунії, щодо зловживань та маніпуляцій під час виборчої кампанії, та розпочатого ЄС розслідуванням щодо платформи, офіційна Тирана могла вирішити діяти на випередження.
- Белград та Приштина домовилися про принципи роботи комісії із пошуку зниклих безвісти
Після переговорів у Брюсселі під керівництвом спеціального посланника ЄС з питань діалогу між Белградом і Приштиною Мірослава Лайчака та головних переговірників Белграда і Приштини Петара Петковича і Бесніка Біслімі було досягнуто домовленості щодо Керівних принципів роботи Спільної комісії для пошуку зниклих безвісти.
Спільна комісія, яку очолитимуть посередники ЄС, відповідатиме за моніторинг виконання Декларації про зниклих безвісти, зокрема, за співробітництво двох сторін у сферах ідентифікації місць поховань та подальші розкопки, доступ до точної та достовірної інформації, використання супутникових даних і передових технологій для виявлення масових поховань, а також дотримання прав сімей зниклих безвісти.
З 6065 випадків зниклих безвісти під час війни в Косово, в період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року, 1607 залишилися нерозкритими.
Питання пошуку зниклих безвісти є складовою загальної угоди про нормалізацію відносин Белграда та Приштини.
