- Збройна індустрія Сербії під російським ударом
Російська розвідка 28 травня поширила заяву про те, що Сербія постачає зброю Україні. Згідно з повідомленням із Москви, сербські оборонні підприємства (Jugoimport – SDPR J.P., Zenitprom, Krušik, Sofag, Reyer DTI, Sloboda, Prvi Partizan та інші) нібито «продовжують постачання боєприпасів Києву» через країни-посередники, серед яких Чехія, Польща, Болгарія та неназвані африканські держави.
Заява пролунала всього через три тижні після візиту президента Сербії Александара Вучича до Москви з нагоди Дня Перемоги у Другій світовій війні.
29 травня Вучич повідомив, що обговорював цю тему з президентом Росії Володимиром Путіним під час свого візиту до Росії 9 травня, і що Сербія та Російська Федерація створили робочу групу «для встановлення всіх фактів».
Відповідаючи на звинувачення Москви, президент Сербії заявив, що аналогічні заяві лунають і з іншого боку. «Минулого тижня на мене напали два посли, заявивши, що ми експортували боєприпаси до Російської Федерації через турецьку компанію, а сербські боєприпаси з’явилися на фронті з російського боку», – розказав Вучич в телеінтервю. В цьому контексті він наголосив, що головним для нього є те, щоб оборонна індустрія Сербії функціонувала. «Мені довелося пояснити, що я справді не знаю, що це був за контракт, і мені неможливо знати все, але, знаєте, наші заводи повинні жити та працювати», – сказав сербський президент, намагаючись, очевидно, зробити акцент на економічній вигоді багатовекторної політики Белграда. Куди Сербія може експортувати боєприпаси, «якщо вони не можуть потрапити до Америки, Європейського Союзу, Африки, Близького Сходу», задав він риторичне питання журналістам.
В останні роки медіа, в тому числі міжнародні, вже писали про те, що сербська зброя та боєприпаси через треті країни потрапляють до української армії. Белград неодноразово заперечував, що Сербія безпосередньо експортує зброю до України чи Росії, і що він не може вплинути на те, чи потрапить сербська зброя з третіх країн на український фронт.
Нинішню заяву Служби зовнішньої розвідки Росії «можна розуміти як своєрідну спробу дисциплінувати владу в Белграді, враховуючи той факт, що вся інформація, згадана в цій заяві, була відома здавна», сказав в коментарі журналістам Предраг Петрович з Белградського центру безпекової політики (Predrag Petrović iz Beogradskog centra za bezbednosnu politiku). «Схоже, що Москва хоче таким чином утримати режим Вучича у своїй орбіті», – вважає він.
На думку політичного аналітика Александара Джокича (Aleksandar Đokić), яку він висловив в одному з інтерв’ю, заява російської розвідки показує, що Москва хоче отримати максимум від влади в Сербії – припинити експорт зброї до України – використовуючи момент, коли Вучич ослаблений внутрішніми протестами.
Відвідавши Москву 9 травня, Вучич фактично звернувся за допомогою до Путіна, «щоб його електорат побачив, що якийсь великий гравець все ще підтримує його», зазначив Джокич. Однак, за його словами, цей крок швидко став «джокером Путіна в політичній торгівлі».
***
Вранці 30 травня на заводі із виробництва боєприпасів Krušik у сербському місті Валєво стався вибух, в результаті якого п’ятеро працівників отримали травми.
В компанії повідомили, що йдеться про нещасний випадок, який стався внаслідок активації підсилювача запалювача (aktiviranja pojačnika upaljača).
Регіональні медіа звернули увагу, що вибух, який стався на заводі Krušik лише через день після того, як Росія звинуватила Сербію у постачанні зброї Україні, неминуче викликає питання – чи це була звичайна аварія, чи небезпечне послання з Москви?
- Північна Македонія та Велика Британія підписали стратегічну угоду про розвиток інфраструктурних проєктів
Прем’єр-міністри Північної Македонії та Великої Британії Християн Міцкоскі (Христијан Мицкоски) та Кір Стармер (Keir Starmer) 16 травня на полях саміту Європейської політичної спільноти в Тирані оголосили, що дві країни досягли угоди про стратегічне партнерство.
Під час зустрічі два лідери також обговорили «нещодавнє приєднання Північної Македонії до Спільної робочої групи з питань міграції». Стармер заявив у Тирані, що Велика Британія веде переговори з кількома країнами щодо створення “центрів повернення” для шукачів притулку, яким було відмовлено. Відповідно, одне з питань, яке виникло в зв’язку із підписанням нової угоди, полягає в тому, чи охоплює вона прийняття мігрантів, яких направлятиме Велика Британія, за зразком угоди між Албанією та Італією. Але наразі підтвердження цього немає.
22 травня в Лондоні віце-прем’єр-міністр і міністр транспорту Александар Ніколоскі (Александар Николоски) та міністр експорту Великої Британії Гарет Томас (UK Minister for Exports Gareth Thomas) підписали угоду, про яку було домовлено в Тирані. 28 травня парламент Північної Македонії проголосував за ратифікацію угоди.
Повна назва документу, за словами Ніколоскі – Міжурядова угода про розвиток інфраструктурних проектів. Йдеться про транспорт, освіта, навколишнє середовище, інформаційні технології, охорону здоров’я, освіту та інші сектори.
За повідомленням македонських урядовців, угода дозволить Північній Македонії залучити інвестиції на суму п’ять мільярдів фунтів стерлінгів (близько шести мільярдів євро) в інфраструктурні проєкти, і є найбільшою угодою в економічній сфері, яку країна підписала за свою історію.
Втім, колишній президент Північної Македонії Стево Пендаровський в інтерв’ю DW розкритикував підписаний документ. «У тому, що ми побачили, немає нічого стратегічного», – сказав він. «За своїм змістом це може бути меморандум про співпрацю», – заявив Пендаровський.
- Софія вимагає від Скоп’є виконання раніше досягнутих домовленостей для розблокування процесу євроінтеграції
Абсолютною більшістю у 194 голоси «за» Народні збори Болгарії 30 травня ухвалили резолюцію щодо прогресу Північної Македонії в процесі вступу до Європейського Союзу. Серед присутніх на засіданні не було жодного депутата, хто б проголосував «проти» чи «утримався».
У резолюції наголошується, що першим значним кроком щодо просування Північної Македонії до ЄС має бути включення болгар до Конституції Північної Македонії «на рівних засадах з іншими народами країни». Також зазначається, що зобов’язання, викладені в угоді 2022 року, яка окреслює план дій для Скоп’є в процесі євроінтеграції, не обмежуються конституційними поправками і містять низку інших ключових елементів.
Болгарія, зокрема, очікує, що Північна Македонія розробить спеціальний План дій для захисту прав меншин та вразливих груп. Цей план має впроваджуватися протягом усього процесу приєднання і містити чіткі, вимірювані та ефективні заходи.
В той же час прем’єр-міністр Північної Македонії Христиан Міцкоскі 29 травня в македонському парламенті, відповідаючи на запитання щодо конституційних змін, які країна повинна внести, щоб пришвидшити свій шлях до ЄС, заявив, що доки в болгарському Комітеті з питань меншин не буде македонців, не буде жодної зміни в позиції Скоп’є з цього питання.
В Болгарії існує Комітет, до складу якого входять представники ромської, турецької та вірменської меншин, зазначив глава македонського уряду. «Хіба ми, македонці, …не заслуговуємо на місце в цьому комітеті, а вони заслуговують на місце в нашій преамбулі (Конституції)? Поки я не побачу там македонця, який входить до складу цього комітету, і ми всі повинні працювати над цим, я не зрушуся ні на міліметр, поки я прем’єр-міністр», – сказав Міцкоскі.
Нинішня влада Північної Македонії неодноразово наголошувала, що виконання вимог Болгарії можливо лише на завершальному етапі вступу до ЄС. Таким чином країна, яка вже змінила свою назву на вимогу Греції, хоче захистити себе від виникнення нових і нових вимог від сусідніх країн.
Північна Македонія хоче обговорити з Болгарією питання, що блокують її шлях до ЄС, під час саміту НАТО наступного місяця. «Ми готові до розмови, до двосторонніх переговорів на рівні партнерських відносин в рамках альянсу НАТО», – сказав прем’єр-міністр Міцкоскі на прес-конференції у Скоп’є, яку він провів разом із Високою представницею ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Каєю Каллас. «Ми готові сісти та поговорити з будь-ким, хто погодиться на певне посередництво», – сказав він, зазначивши, що його країна втомилася від постійних блокад через двосторонні питання.
Тим часом болгарські урядовці наголошують, що Скоп’є не вдасться досягти прогресу в процесі вступу до ЄС без виконання раніше досягнутих домовленостей, насамперед, без конституційних змін – внесення згадки про болгар в преамбулу Конституції Північної Македонії.
Міністр закордонних справ Болгарії Георг Георгієв (Георги Георгиев) під час обговорення в парламенті резолюції щодо Північної Македонії заявив, що для Скоп’є не передбачається плану «Б» щодо реалізації рамкових умов переговорів щодо вступу до ЄС, і що Софія не відхилиться ні на сантиметр від того, що було домовлено у 2022 році.
- Неофіційний французько-німецький документ (non-paper) закликає ЄС запровадити обмежувальні заходи проти Республіки Сербської
Франція та Німеччина надіслали країнам-членам Європейського Союзу non-paper, в якому ситуація в Боснії і Герцеговині оцінюється як дуже складна, і міститься заклик до ЄС вжити низку заходів, які, на думку авторів документу, сприятимуть вирішенню кризи у БіГ.
«Поточна конституційна криза в Боснії і Герцеговині є найскладнішим викликом суверенітету, єдності, а також функціональній та територіальній цілісності Боснії і Герцеговини за останні 30 років з моменту підписання Дейтонсько-Паризької рамкової угоди про мир», – йдеться у французько-німецькому non-paper, який цитують регіональні медіа. Автори документу закликають Європейський Союзу призупинити фінансові проекти, що приносять користь Республіці Сербській, та розглянути можливість запровадження цілеспрямованих санкцій проти окремих діячів РС.
За даними медіа, документ під назвою «Відповіді на нападки Республіки Сербської на конституційний лад Боснії і Герцеговини» датований 12 травня.
Існування non-paper підтвердив начальник Генерального штабу Збройних сил Сербії Мілан Мойсилович, який 22 травня після засідання Ради національної безпеки заявив, що цей документ представив президент Александар Вучич.
За повідомленнями медіа, у non-paper наголошується, що РС вжила низку дій, які підривають конституційний лад Боснії і Герцеговини. Ці дії включають прийняття Народною Скупщиною Республіки Сербської низки суперечливих законів після того, як 26 лютого президента РС Мілорада Додіка суд Боснії і Герцеговини засудив до одного року позбавлення волі та на шість років заборонив обіймати посаду президента РС за невиконання рішень Високого представника. Йдеться, зокрема, про попереднє ухвалення проекту нової конституції РС, прийняття законів, що забороняють діяльність на території РС низки судових та правоохоронних органів БіГ, а рішення цих органів проголошуються такими, що не підлягають виконанню.
В документі підкреслюється, що «метою Європейського Союзу залишається сприяння збереженню та побудові мирної, стабільної, суверенної та незалежної функціональної європейської держави Боснія і Герцеговина, яка дотримується своїх зобов’язань відповідно до принципів та цінностей, на яких базуються Європейський Союз, демократичні суспільства та верховенство права, а також майбутнє Боснії і Герцеговини в рамках Європейського Союзу». Найближчою метою французько-німецького non-paper визначено «скасування неконституційних законів та відкликання проекту нової конституції РС». З цією метою пропонується обмежити фінансову підтримки Республіки Сербської, запровадити цільові санкції та призупинити контакти із посадовцями РС – президентом Республіки Сербської Мілорадом Додіком, прем’єр-міністром РС Радованом Вішковичем та головою Народної Скупщини РС Ненадом Стевандичем.
Наголошується, що ЄС повинен призупинити всі проекти, які прямо чи опосередковано вигідні для Республіки Сербської, в рамках Інвестиційної програми ЄС для Західних Балкан (WBIF). Крім того, пропонується, щоб Європейська Комісія не пропонувала нові проекти, від яких може мати користь Республіка Сербська.
Також було запропоновано, щоб ЄС зв’язався з іншими фінансовими установами, такими як Світовий банк, та наполягав на застосуванні ними аналогічного підходу.
Згідно з документом, критерії скасування заходів будуть розроблені після того, як керівництво РС зробить конструктивні кроки.
Щодо санкцій, пропонується застосовувати існуючу систему обмежувальних заходів проти осіб або організацій, які підривають суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад Боснії і Герцеговини. Оскільки в ЄС немає консенсусу з цього питання, документ закликає окремі держави-члени запровадити заборони на поїздки для певних посадовців РС.
***
Представник сербів в Президії Боснії і Герцеговини і нинішня голова цього органу Желька Цвіянович назвала non-paper щодо Боснії і Герцеговини неприйнятним, оскільки, на її думку, він не ґрунтується на реальних підставах і ще більше сприяє дестабілізації політичної ситуації в країні.
- Конституційний суд Боснії і Герцеговини скасував спірні закони Республіки Сербської
Конституційний суд Боснії і Герцеговини 29 травня визнав недійсними спірні закони, ухвалені Народною скупщиною Республіки Сербської у відповідь на вирок суду щодо президента РС Мілорада Додіка.
Зокрема, скасовано так званий закон про “іноземних агентів” (про спеціальний реєстр та публічність роботи некомерційних організацій Республіки Сербської). Цей закон РС, на думку суддів, «майже ідентичний за змістом» Закону про іноземних агентів у Росії.
Були також скасовані закони РС про обмеження повноважень органів БіГ сферах правосуддя та безпеки (про незастосування законів та заборону діяльності позаконституційних інституцій Боснії і Герцеговини, а також про Вищу судову та прокурорську раду Республіки Сербської). Суд визнав, що ці закони РС підривають суверенітет Боснії і Герцеговини.
Як відомо, в лютому ц.р. Народна Скупщина Республіки Сербської заборонила діяльність на своїй території суду й прокуратури БіГ та Державного агентства з розслідувань та захисту (SIPA). Закони ухвалили після того, як суд БіГ першої інстанції засудив Мілорада Додіка до одного року тюремного ув’язнення та шестирічної заборони обіймати посаду президента Республіки Сербської. Таке рішення суд ухвалив за непокору рішенням Високого представника Крістіана Шмідта.
Також Конституційний суд скасував зміни до Кримінального кодексу Республіки Сербської, які передбачали новий кримінальний злочин «непокора або невиконання рішень установ чи органів РС». На думку суддів, оскаржуване правове положення сформульовано настільки широко, що воно передбачає кримінальну відповідальність за невиконання будь-якого рішення будь-якої установи чи органу Республіки Сербської незалежно від того, чи є вони остаточними, конституційними та законними.
Рішення суду очікувано викликало різку критику в РС. Голова депутатської фракції партії Додіка (СНСД) в Народній Скупщині Республіки Сербської Срджан Мазаліца назвав Конституційний суд Боснії і Герцеговини «філією Крістіана Шмідта» і звинуватив суд в тому, що він «керується інтересами лише одного народу (боснійців) та політичним порядком денним».
- Додік взяв участь у міжнародному форумі в Москві
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік знову побував у Москві, де в якості почесного гостя взяв участь у міжнародній зустрічі високих представників, які займаються питаннями безпеки.
Захід пройшов 27-29 травня під головуванням секретаря Ради безпеки Росії Сергія Шойгу.
В своєму виступі на форумі Додік висловив свою підтримку Росії і заявив, що, на його думку, «у світі створюється новий баланс сил і колективний Захід більше не може нав’язувати свої правила».
Президент Республіки Сербської також зустрівся із секретарем Ради безпеки Росії. За його словами, вони “поговорили про те, як розвиватиметься наша стратегічна співпраця та підтвердили, що всі домовленості будуть реалізовані, а також намітили і майбутні вектори розвитку наших відносин”.
Шойгу, зі свого боку, розкритикував вирок суду БіГ щодо Додіка, охарактеризувавши це рішення як «елемент розгорнутої кампанії проти Республіки Сербської, сербського народу в цілому», і заявив про підтримку Республіки Сербської.
Демонстрація підтримки, яку Москва надає президенту РС, і була, очевидно, основною метою візиту Додіка до російської столиці.
