- В Хорватії пройшли вибори до місцевих органів влади
У неділю, 1 червня, у Хорватії відбувся другий тур місцевих виборів.
У Загребі переміг чинний мер, лівоцентрист з партії «Možemo!» Томіслав Томашевич (Tomislav Tomašević), якого підтримувала опозиційна Соціал-демократична партія (SDP).
Друге за величиною місто Хорватії, Спліт, очолить представник правлячої партії Хорватський демократичний союз (HDZ) Томіслав Шута (Tomislav Šuta), який переміг кандидата від «Центру» (Centar), чинного мера Івіцу Пуляка (Ivica Puljak).
В Рієці вперше в історії сучасної Хорватії мером стала жінка – незалежна Іва Рінчич, яка перемогла чинного градоначальника Марко Філіповича (Marko Filipović).
В четвертому найбільшому місті Хорватії, Осієку, мера було обрано ще в першому турі. Переконливу перемогу здобув представник HDZ і чинний мера міста Іван Радич.
Загалом кандидати від правлячої партії Хорватський демократичний союз (HDZ) та партнерів HDZ, очолять 15 жупаній – ця кількість не змінилась в порівнянні із попередніми виборами. В той же час, кількість муніципалітетів, де переміг кандидат HDZ (202) збільшилася на сім, кількість міст (61) – на 5.
Кандидати, яких підтримувала найбільша опозиційна Соціал-демократична партія (SDP), отримали перемогу в п’яті жупаніях, 47 муніципалітетах та 25 містах, що на п’ять адміністративних одиниць менше, ніж чотири роки тому.
Політичні аналітики оцінили результати виборів як перемогу HDZ, тоді як результат SDP назвали поразкою або навіть «провалом».
Втім, найбільшим невдахою виборів експерти вважають «Вітчизняний рух» (Domovinski pokret, DP), який не зміг утримати владу в своєму базовому місті, Вуковарі.
У Вуковарі Домагой Білич (Domagoj Bilić) кандидат від DP, якого підтримала HDZ, програв кандидату від Хорватських сувереністів та DOMiNO (Hrvatski suverenisti i Dom i nacionalno okupljanje, DOMiNO) Маріяну Павлічеку (Marijan Pavliček).
- До списку 13 перших стратегічних проектів із видобутку сировини за межами ЄС увійшов проєкт Jadar у Сербії
Європейська комісія 4 червня опублікувала список 13 перших стратегічних проєктів із видобутку сировини за межами Європейського Союзу. Одним з них є проєкт Jadar у Сербії, який планує реалізовувати британсько-австралійська компанія Rio Tinto.
Новий список доповнив перелік зі 47 стратегічних проектів відповідно до Закону про критично важливі сировинні матеріали (CRMA), який Європейська Комісія затвердила у березні.
Згідно з документом, метою є диверсифікація джерел постачання та підвищення економічної безпеки. «Європа потребує сировини, щоб досягти успіху в наших промислових та кліматичних амбіціях. ЄС потребує стабільних, безпечних та диверсифікованих ланцюгів поставок», – заявив Стефан Сежурне (Stéphane Séjourné), виконавчий віцепрезидент Єврокомісії з питань процвітання та промислової стратегії.
Окрім Сербії, перші 13 стратегічних проектів за межами ЄС знаходяться в Канаді, Гренландії, Казахстані, Норвегії, Замбії, Новій Каледонії, Бразилії, Мадагаскарі, Малаві, Південній Африці, Великій Британії та Україні.
Більшість з них стосуються видобутку сировини, необхідної для виробництва електромобілів та акумуляторів, такої як літій, нікель, кобальт, марганець та графіт.
Стратегічні проекти отримають скоординовану підтримку з боку Європейської комісії, держав-членів та фінансових установ, включаючи спрощений доступ до фінансування та контакти з відповідними клієнтами. За оцінками, для запуску 13 стратегічних проектів за межами ЄС знадобляться загальні капітальні інвестиції в розмірі 5,5 мільярда євро.
Проєкт Jadar у західній Сербії, поблизу міста Лозниця, є єдиним проєктом в новому списку ЄК із видобутку літію та бору.
Rio Tinto привітала рішення Європейської комісії, яке визначає проект Jadar як стратегічний проект на основі Закону про критично важливі сировинні матеріали (CRMA). «Це рішення підтверджує, що проект Jadar може бути розроблений відповідно до стандартів Європейського Союзу. Рішення Європейської Комісії підкреслює значну важливість проекту Jadar як для Сербії, так і для ЄС, зокрема для безпечного постачання критично важливої сировини, необхідної для зеленого переходу. Проект Jadar є одним із найперспективніших та добре досліджених літієвих проектів у Європі. З оціночним виробництвом 58 000 тонн карбонату літію на рік, Сербія має потенціал стати ключовим гравцем у ланцюжку поставок електромобілів», – йдеться у заяві.
Місцеве населення долини Ядар, екологічні організації та низка експертів вже кілька років виступають проти реалізації проєкту Rio Tinto, посилаючись на відсутність прозорості та ризики для здоров’я, природи та сільського господарства, особливо на потенційне забруднення джерел води. Громадяни кілька разів виходили на масові протести проти проєкту Jadar.
На початку 2022 року уряд Сербії скасував прийнятий план щодо видобутку літію в долині річки Ядар та зупинив проєкт. Однак у липні минулого року сербська влада, незважаючи на протести громадян, змінила своє рішення.
Рішення Європейської комісії надати проекту Jadar статус проекту стратегічного значення викликало хвилю обурення в Сербії.
«Літій не видобуватиметься, і ці внутрішні європейські рішення не є для нас обов’язковими. …Якщо Європа та наш уряд хочуть спровокувати громадянську війну, то нехай спробують реалізувати видобуток», – заявив Nova.rs Златко Коканович (Zlatko Kokanović) зі спільноти «Ne damo Jadar».
Володимир Меджак з Європейського руху (Vladimir Međak iz Evropskog pokreta), впевнений, що йдеться про домовленості президента Сербії Александара Вучича з ЄС для того, щоб Вучич міг залишитися при владі. «Це спроба Вучича залишитися при владі. Однак цього не станеться. Таке рішення жодним чином не допоможе режиму заспокоїти ситуацію в країні, а лише погіршить її», – заявив він.
- Візит Вучича до Москви ускладнив євроінтеграцію Сербії?
Спікер Народної скупщини Сербії Ана Брнабич та міністр європейської інтеграції Сербії Неманья Старович відвідали Брюссель. У заяві Міністерства євроінтеграції зазначається, що Старович наголосив на твердій відданості Сербії європейському шляху та повторив, що членство в ЄС залишається стратегічною метою країни.
2 червня Брнабич зустрілася з комісаром Європейського Союзу з питань розширення Мартою Кос, щоб обговорити прогрес Сербії в процесі європейської інтеграції, з особливим акцентом на відкритті Кластера 3.
«Наш план, і ми зараз підтвердили це з комісаром Кос, полягає в тому, щоб спробувати завершити все до середини липня, щоб ми могли врешті-решт відкрити Кластер 3 до кінця липня. Це амбітний план, але ми його хочемо, і я точно думаю, що ми можемо», – сказала Брнабич сербським журналістам після зустрічі.
Єврокомісар у своєму акаунті в мережі X описала їхню зустріч як «важливий обмін» думками, який стосувався «відданості Сербії реформам».
Наступного дня, звертаючись до Комітету з питань закордонних справ Європейського парламенту з питань розширення Кос заявила, що найкращим виходом з політичної кризи в Сербії є впровадження інклюзивних реформ, особливо коли йдеться про медіа та виборчий процес. Вона наголосила, що перший крок зроблено – розпочато процедуру обрання Регуляторного органу електронних медіа (REM). «Але справжній прогрес у Сербії залежить від відновлення довіри громадськості та залучення всіх зацікавлених сторін», – зазначила Кос.
«Я також сказав президенту Сербії Александару Вучичу, що його візит до Москви посилає неправильний сигнал і ускладнює наші зусилля щодо захисту інтересів Сербії», – додала Єврокомісар.
Вучич жорстко висловився з приводу заяви Кос.
«Як папуга щоразу повторює. Здається, більше нічого сказати. Що б її не запитали за останні десять днів, вона каже: «Йой, Вучич поїхав до Москви» – давай, чи ти знаєш говорити про щось інше, люба матуся. Але коли вона зі мною бачиться, вона не така красномовна. Її словниковий запас менш багатий», – заявив сербський президент під час прес-конференції 4 червня.
Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє (Gijom Mersje), коментуючи заяву Вучича, сказав сербським журналістам, що «ЄС чітко заявив своїм партнерам, зокрема країнам-кандидатам, таким як Сербія: відносини з Росією не можуть продовжуватися так, ніби все нормально». «Сербія повинна переконати нас у своєму стратегічному напрямку», – підкреслив Мерсьє.
- Сербія знову не узгоджує свою зовнішню політику з ЄС
Сербія не виконала шість нових рішень Європейського Союзу щодо зовнішньої політики, які стосуються переважно Росії та України, і знову стала єдиною країною із Західних Балкан, яка цього не зробила.
Як оголосила Рада ЄС 4 червня, Сербія не виконала рішення (CFSP) 2025/9311 щодо обмежувальних заходів з огляду на дії Росії, що дестабілізують ситуацію в Україні, рішення (CFSP) 2025/9361 щодо обмежувальних заходів щодо дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, та рішення (CFSP) 2025/9571 щодо обмежувальних заходів з огляду на ситуацію в Росії.
Також Сербія не виконала рішення Європейського Союзу 2025/9601 про внесення змін до рішення 2018 року про обмежувальні заходи проти розповсюдження та застосування хімічної зброї, а також рішення 2025/9631 та (CFSP) 2025/9661 про обмежувальні заходи через дестабілізуючу діяльність Росії.
Згідно з шістьма новими рішеннями від 20 травня, усі інші країни-кандидати на членство в ЄС із регіону Західних Балкан, окрім Сербії – Північна Македонія, Чорногорія, Албанія та Боснія і Герцеговина – приєдналися до цих рішень. Рада заявила, що узгодження з цими рішеннями гарантуватиме, що національна політика кандидатів на членство відповідає політиці ЄС, додавши, що Союз «бере до уваги це зобов’язання та вітає його».
Ніяких офіційних заходів – санкцій чи інших обмежень – Брюссель по відношенню до Белграда не застосовує, але фактично через зовнішньополітичні розбіжності з початку 2022 року призупинено відкриття нових переговорних кластерів для Сербії.
- В Європарламенті відкладено розгляд Звіту щодо Північної Македонії
Голосування щодо щорічного звіту про прогрес Північної Македонії на шляху до ЄС в Комітеті з питань закордонних справ Європейського парламенту було відкладено.
Це сталося на прохання групи «Європейської народної партії» (ЄНП), яке підтримали всі болгарські депутати Європарламенту.
У своєму листі до колег болгарські депутати Європарламенту, зокрема, повідомляють про несанкціонований та передчасний витік внутрішньої парламентської інформації – ключових складових проєкту Звіту – до Скоп’є. Як доказ наводиться заява прем’єр-міністра Північної Македонії Крістіана Міцкоскі від 1 червня про те, що він був заздалегідь дуже детально ознайомлений із документом. Зазначається, що викликає занепокоєння твердження Міцкоскі про те, що його уряд працював над Звітом разом із доповідачем, щоб досягти позитивного для Скоп’є результату.
У листі зазначається, що ці докази вказують на «постійний та структурований витік інформації або навіть порушення безпеки серверів та пошти співробітників Європарламенту третіми країнами».
«Важливе питання полягає в тому, чи третя сторона передбачила, сформувала або навіть стала співавтором критичних формулювань у звіті, який має відображати збалансовану інституційну позицію Європейського парламенту?» – зазначають болгарські євродепутати.
Окрім перенесення голосування щодо звіту в Комітеті у закордонних справах та на пленарному засіданні, депутати Європарламенту вимагають провести внутрішнє розслідування можливого порушення внутрішніх процедур, щоб визначити джерело та масштаби витоку інформації. Депутати Європарламенту також хочуть, щоб період перенесення був використаний для повторного обговорення спірних моментів проєкту Звіту.
В Скоп’є очікували, що в Звіті про прогрес Північної Македонії буде згадано про багатовікову македонську ідентичність та македонську мову.
Ще наприкінці травня прем’єр-міністр Міцкоскі анонсував, що у Звіті буде зазначено, що у македонців «є окрема македонська ідентичність», відмінна від болгарської, яка з’явилася не після 1945 року (як стверджують в Софії), а століттями раніше, і також існує окрема македонська мова.
