- Мілорад Додік закликав, щоб серби на Балканах створили єдину державу, включаючи Чорногорію
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив, що в цьому столітті серби повинні сформувати єдину державу, частиною якої буде Чорногорія. Додік наголосив, що необхідно провести “велике всесербське зібрання”, з якого буде передано таке послання, і заявив, що ця єдина держава має бути сформована демократичними засобами та політичними заходами, а не війною. «Ми живемо в епоху, коли через кілька років або десятиліть доведеться створити нову конфігурацію світу, сербів не можна застати зненацька, але зараз ми повинні сказати, що в цьому столітті ми хочемо єдиної держави у складі Сербії, Республіки Сербської, якщо буде таке демократичне рішення, і Чорногорії», – сказав Додік.
На таку скандальну заяву М.Додіка відреагувало міністерство закордонних справ Чорногорії: «Це не вперше, коли майбутнє Чорногорії стає предметом недоречних і неприпустимих коментарів з огляду на місцеву політичну ситуацію в регіоні та/або з метою навмисного підриву добросусідських відносин, європейської перспективи та безпекирегіону, тому ми закликаємо пана Додіка утриматися від експансіоністської та націоналістичної риторики та поводитися політично та державно відповідально». В МЗС нагадали, що Чорногорія є незалежною та міжнародно визнаною країною, членом НАТО, ієдиний союз, в якому Додік може опинитися з Чорногорією в майбутньому, – це європейський. «Ось чому вкрай важливо, щоб наш регіон нарешті звільнився від ретроградної політичної спадщини темних 90-х років минулого століття, яку досі відстоює та представляє пан Додік, щоб ми могли нарешті рухатися вперед і будувати суспільства, на які заслуговують наші громадяни», – йдеться в повідомленні МЗС.
Демократична партія соціалістів (ДПС) Чорногоріїрішуче засудила заяву президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, в якій він висловлює бажання створити єдину державу, що складається з Сербії, Республіки Сербської та Чорногорії. У партії вважають, що ця заява відображає “націоналістичні тенденції” і становить, серйозну загрозу регіональній стабільності. Партія закликала всіх політичних лідерів у регіоні утриматися від націоналістичної риторики та зосередитися на розбудові миру, співпраці та процвітанні.
Боснійська партія також засудила заяву президента РС Мілорада Додіка. «Ми звертаємо увагу на небезпечний наратив. Це прямий заклик до порушення Дейтонської угоди та загрози суверенітету Чорногорії та Боснії та Герцеговини. Закликаємо Сполучені Штати Америки та ЄС засудити наміри та виступи Додіка, адже США та ЄС є гарантами суверенітету держав та непорушності кордонів у регіоні», – йдеться у повідомленні.
Таким чином, президент Республіки Сербської зробив свою заяву у момент, коли деякі сербські політики спекулюють на темі перепису населення в Чорногорії, озвучивши, напевно, бажану кінцеву мету – об’єднання країн зі значною кількістю сербського населення в єдину державу. Крім того, заява зроблена в період, коли чорногорський парламент має проголосувати за новий склад уряду, який підтримала просербська коаліція За майбутнє Чорногорії. Створення 44-го уряду країни за підтримки цієї політичної сили викликало зневіру у патріотично налаштованих політичних партій країни та західних союзників. У всіх були сумніви у щирості коаліції За майбутнє Чорногорії підтримувати проєвропейський та атлантичний курс держави. Президент Республіки Сербської озвучив те, на що орієнтуються більшість виборців цієї політичної сили. Тому чи є бажання коаліції стати щирим провідником євроінтеграційного курсу країни, стане зрозумілим, якщо пролунає офіційна заява політичної сили з цього приводу. Також показовими будуть реакція президента держави та нового голови уряду. Якщо вони всі промовчать, то це буде свідченням того, що М.Додік озвучив бажання, про які вони можливо просто не хочуть говорити відверто і публічно. В будь якому разі, це дуже поганий сценарій для наступних подій в офіційній Подгориці. Проте, ще є кілька днів, щоб все поставити на свої місця і засудити на найвищому рівні велико сербську провокаційну ідеологію Додіка. Не виключено, що все обмежиться лише заявою МЗС, яка є до речі різкою та конструктивною. Проте враховуючи, що президент Республіки Сербської може продовжити робити провокаційні заяви в такому руслі, без реакції глави держави та прем’єр-міністра дійсно ніяк не обійтися, інакше це було б свідченням відсутності рішучого бажання апелювати Додіку у інформаційному просторі.
- Лідери Франції, Німеччини та Італії закликали Сербію де-факто визнати Косово, а Приштину створити Спільноту сербських муніципалітетів
Лідери Франції, Німеччини та Італії закликали Сербію де-факто визнати Косово, яке проголосило незалежність у 2008 році, але яке Белград досі вважає своєю провінцією. У заяві, оприлюдненій через день після переговорів з обома сторонами у Брюсселі, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявили, що балканським сусідам настав час виконати свої попередні зобов’язання. Їхній крок стався після зростання міжнародної стурбованості тим, що колишні вороги часів війни можуть повернутися до відкритого конфлікту після серії насильницьких інцидентів в останні місяці. Значна частина напруги зосереджена на півночі Косово, де більшість становлять етнічні серби. Решту Косово в абсолютній більшості складають етнічні албанці. У своїй заяві Макрон, Шольц і Мелоні повторили давні заклики до прем’єр-міністра Косово Альбіна Курті створити Спільноту муніципалітетів з сербською більшістю на півночі, надавши місцевим сербам певний ступінь самоврядування. Сербія і Косово роками ведуть переговори за посередництва Європейського Союзу, щоб нормалізувати свої відносини. Оскільки цей процес зупинився, лідери трьох найбільших країн ЄС дедалі активніше залучалися до спроб врегулювати кризу. Хоча раніше ЄС ухилявся від політично чутливого питання де-факто визнання Белградом Косова, три лідери дали зрозуміти, що вони саме цього очікують від Сербії, чинячи тиск на президента Александра Вучича. Вони закликали Приштину розпочати процедуру створення Спільноти сербських муніципалітетів (ССМ) на півночі Косово, як це передбачено проєктом статуту, а Сербію — де-факто визнати Косово.
На останніх переговорах у Брюсселі А.Вучич заявив, що не визнає Косово ні формально, ні неофіційно. Але на думку офіційних Парижа, Берліна та Рима і Сербія, і Косово прагнуть одного дня приєднатися до ЄС, тому вони наполягають на тому, що двом країнам доведеться таки вирішити свої розбіжності, перш ніж вони зможуть стати членами Євросоюзу. “Без прогресу в нормалізації відносин обидві сторони ризикують втратити важливі можливості”, – заявили три західні лідери.
Можна прогнозувати, що заява Макрона, Шольца і Мелоні є чітким сигналом Вучичу та Курті, що ЄС не має багато часу продовжувати довгі дискусії з Белградом і Приштиною. Або виконуєте взяті зобов’язання, або залишаєтеся за бортом європейського розширення у 2030 році. І якщо Курті мабуть таки піде на створення ССМ на півночі Косово, то А.Вучичу де-факто визнати суб’єктність Приштини буде набагато складніше. Зараз у нього пауза у зв’язку з парламентськими та місцевими виборами, що відбудуться 17 грудня поточного року. Потім у нього буде деякий час на затягуванні формування нового уряду, але це, знову таки, має не безкінечний термін. І тоді таки прийдеться зробити радикальний крок. А.Вучич сподівається, що можливо пізніше це можна буде легше зробити з огляду на нестабільну міжнародну ситуацію або ж відкрито відмовитися від вступу до ЄС, що матиме для Белграда складні наслідки, але меншого масштабу. Колективний захід готовий зачекати кінця виборів, результат яких поки не зовсім передбачуваний. Проте навіть з перемогою опозиційних сил не факт, що всі вони погодяться на тиск Парижу, Берліну та Риму, хоча частина їх вже зараз декларує підтримку позиції колективного Брюсселю. А от у політичному таборі А.Вучича таких прибічників фактично і нема.
- Запропоновано склад нового 44-го чорногорського уряду
Мілойко Спаїч, лідер руху «Європа зараз» як уповноважений для формування нового уряду, подав до парламенту пропозицію щодо програми роботи та складу нового уряду Чорногорії. Депутати мають проголосувати за обрання Андрія Мандіча – лідера коаліції За майбутнє Чорногорії спікером Скупщини та склад нового уряду вже в понеділок 30 жовтня поточного року, на який заплановане засідання парламенту.
М. Спаїч запропонував Алексу Бечіча на посаду віце-прем’єр-міністра з питань безпеки, внутрішньої політики, європейських і зовнішніх справ. Момо Копрівіца був запропонований на посаду віце-прем’єр-міністра з питань політичної системи, юстиції та боротьби з корупцією, а Срджан Павичевич – на посаду віце-прем’єр-міністра з питань праці, освіти, охорони здоров’я та соціальних питань. На посаду віце-прем’єр-міністра з питань економічної політики та міністра економічного розвитку М.Спаїч запропонував Ніко Джеложая, а на посаду віце-прем’єр-міністра з питань демографії і молоді та міністра спорту та молоді – Драгослава Щекіча. Філіп Іванович був запропонований на посаду міністра закордонних справ, Філіп Радулович – на посаду міністра транспорту та морських справ, Янко Одовіч – на посаду міністра просторового планування, урбаністики та державного майна, а Майда Горчевич – на посаду міністра з європейських справ. Новіца Вукович був запропонований міністром фінансів, Анджела Якшич Стоянович – міністром освіти, науки та інновацій, Андрей Мілович – міністром юстиції, а Найда Нішич – міністром праці та соціального забезпечення. Воїслав Шимун був запропонований на посаду міністра охорони здоров’я, Саша Муйович – на посаду міністра енергетики та гірничодобувної промисловості, Борис Богданович – на посаду міністра внутрішніх справ, а Драган Крапович – на посаду міністра оборони. Кандидатом на посаду міністра туризму, екології та сталого розвитку є Владимир Мартінович, а на посаду міністра культури та ЗМІ – Тамара Вуйович, тоді як на посаду міністра сільського, лісового та водного господарства – Владимир Йокович. Мараша Дукая запропонували на посаду міністра державного управління, а Фатміра Джеку – на посаду міністра з прав людини та меншин.
Треба розуміти, що голоси на затвердження нового складу уряду у М.Спаїча є. Проте не виключено, що шовіністична заява Милорада Додіка може внести якісь корективи в процес голосування. Брак всього декількох на сьогодні гарантованих голосів може заблокувати надання парламентської підтримки новому уряду. Якісь неочікувані заяви в останній момент можливі. Та враховуючи, що новий склад уряду формувався досить довго і очевидно, що вивірялася кожна кандидатура, тож все може пройти як і заплановано.
- В Північній Македонії призначили велику групу нових послів
Після кількох років застою нова хвиля послів Північної Македонії отримала мандат представляти країну поки що в семи дипломатичних центрах по всьому світу. Семеро новопризначених послів представили свої тези та пріоритети свого дипломатичного мандату перед Комісією закордонних справ Скупщини Північної Македонії. Шпенд Садікі, якого призначено на посаду посла в Тель-Авіві (Ізраїль), заявив, що Македонія продовжить підтримувати Ізраїль у нинішньому збройному конфлікті з ХАМАС в Палестині. Через сім років без посла в Пекіні Сашко Насєв стане новим главою дипмісії в Китаї, кар’єрний дипломат Ігор Попов поїде послом до Бразилії, Жасмін Кахіл – у Варшаву (Польща), Ілібер Села – у Берлін (Німеччина), а після кількох перипетій Андрей Зерновський прибуде на посаду посла в Бухаресті (Румунія). Через шість років без посла Північна Македонія матиме нового главу дипмісії в сусідній Сербії – колишнього міністра юстиції, професора Ніколу Тупанчевського. Крім цих семи послів, глава македонської дипломатії Буяр Османі повідомив, що незабаром будуть заповнені вакантні посади посла в Празі (Чехія), куди відправляється Еміль Крстевскі, у Лондоні (Великобританія) – буде призначена Катерина Ставревська, а в Стокгольм (Швеція) поїде Ченк Сейфула. Б.Османі стверджує, що більшість новопризначених послів є кадровими дипломатами, а інші, були відомими діячами політичного та суспільного життя.
Треба розуміти, що незважаючи на таку інтенсивність з призначенням нових послів, у громадськості залишаються питання про те, що втратила Македонія через давні «дипломатичні чорні діри» в ключових світових політичних центрах. Окрім того, що Північна Македонія сім років не мала посла в Китаї, п’ять з половиною років – в Ізраїлі, а до минулого року – чотири з половиною роки не мала офіційного дипломатичного представника на рівні посла навіть у США. В ході представлення у парламенті нових послів частина депутатів відреагувала, що через партійні та особисті чвари Північна Македонія не мала глав дипмісій у кількох важливих державах, серед яких і ті, які мають вирішальне значення для реалізації процесу євроінтеграції країни.
- Інтерв’ю прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича
«Необхідно уникати жертв серед цивільного населення, а відповідь Ізраїлю має бути спрямована проти ХАМАС, а не проти палестинського народу в Газі», -заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович в інтерв’ю France 24. Він нагадав про «навмисну провокацію» ХАМАС і терористичний напад 7 жовтня, а також підтримку ЄС, коли йдеться про право Ізраїлю «захищати свою безпеку, а також захищати себе, дотримуючись міжнародного та гуманітарного права». «Рішення Єврокомісії потроїти обсяг гуманітарної допомоги за підтримки держав-членів було важливим і необхідним», — сказав прем’єр-міністр. Останні політичні візити представників європейських інституцій та глав держав і урядів призвели до чіткого усвідомлення: засудження тероризму, необхідності уникати жертв серед цивільного населення, а також ескалації конфліктів у регіоні, враховуючи, що зараз у нас занадто багато конфліктів у Європі. А.Пленкович, очевидно, мав на увазі війну Росії проти України. Він уточнив, що завжди важко впоратися з кількома кризами, але немає причин для хвилювання, коли справа доходить до України. Підтримка України дуже, дуже широка і завжди є пріоритетом Європейського Союзу, незважаючи на те, що після нещодавнього повернення до влади словацького популіста Роберта Фіцо, який заявив, що більше не хоче підтримувати Київ у військовому плані і що його допомога обмежуватиметься гуманітарною допомогою. “Думка переважної більшості держав-членів є важливою, і я вірю, що Словаччина з часом приєднається до основних напрямків європейської політики”, – сказав Пленкович. Ще один європейський політик, країна якого є членом ЄС, створює проблеми, коли перебуває в центрі російсько-українського конфлікту. Це прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який зустрічався з Володимиром Путіним на недавньому саміті в Китаї. А.Пленкович сказав, що зустріч «його не здивувала» і додав, що це не політика великої більшості держав-членів взагалі.
Було наголошено, що Хорватія виділила Україні п’ять мільйонів євро додаткової допомоги на розмінування. Але як повідомляє France 24, що позиція Хорватії для деяких є неоднозначною, оскільки країна дала зрозуміти, що не може виключати заборону на імпорт українського зерна, як вчинили Польща, Угорщина та Словаччина. Прем’єр-міністр Хорватії пояснив, про що йдеться. “Хорватія запропонувала свої порти для транспортування українського зерна, гарантувавши Україні транзит, а не імпорт. Це велика різниця”, – зазначив Пленкович. Він також нагадав про підтримку Хорватією України з самого початку. Крім того, Україна була серед перших п’яти країн, які визнали Хорватію в 1991 році. «І з самого початку, ми були за Україною», – сказав А.Пленкович, підкресливши допомогу Хорватії в «гуманітарному розмінуванні», а також правову допомогу у разі майбутніх судів над військовими злочинцями. Він нагадав, що Хорватія також була «жертвою агресії режиму Слободана Мілошевича», тому вважає, що «ніхто інакше не може запропонувати Україні досвід, який ми маємо в цій галузі».
Інтерв’ю глави хорватського уряду уточнило позицію Загребу щодо подій на Близькому Сході та голосування Хорватії на Генасамблеї ООН на підтримку Ізраїлю. Хорватський прем’єр згадав традиційно добрі відносини з Україною, яка визнала державну незалежність Хорватії третьою серед держав світу. Очевидно, що досвід Хорватії в розмінуванні та кримінальному переслідуванні військових злочинців важливий в контексті величезних проблем, що очікують офіційний Київ у боротьбі з мінним забрудненням та притяганням до відповідальності російських керівників та організаторів військової агресії проти України.
