- Сербія побачила загрозу у листі парламентарів 10 країн з закликом змінити підходи до врегулювання відносин Белграда й Приштини
55 депутатів національних парламентів, включаючи голів парламентських комітетів у закордонних справах десятьох європейських країн, звернулися з відкритим листом до Верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля, держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Клеверлі.
В зверненні йдеться про необхідність перегляду підходу до врегулювання стосунків європейців та американців щодо відносин з Сербією та Косово. Цей лист викликав реакцію президента Сербії Александра Вучича, враховуючи, що там були підписи спеціальних представників ЄС, США та Великобританії на Західних Балканах та двох українських парламентарів. Офіційний Белград побачив у цьому кроці підготовку України до визнання Косово. Тому виступив Посол України в Сербії В.Толкач, який підкреслив, що політика Києва з цього питання не змінилась.
Не зважаючи на те, що Україна засуджує нейтральність Сербії у питаннях приєднання до санкцій проти РФ і наявність в українському парламенті симпатиків ідеї офіційного визнання Косово, у недалекому майбутньому таке рішення є маловірогідним. Зважаючи на те, що Сербія підтримує територіальну цілісність України у рішеннях Генасамблеї ООН, а Україна систематично утримується від підтримки рішень щодо суб’єктності Косово на міжнародних майданчиках, можемо прогнозувати збереження статус-кво в Україні щодо косовського питання, незважаючи на присутність голосів в інформаційному просторі із закликом переглянути позицію щодо невизнання Косово офіційним Києвом.
- Проти президента Республіки Сербської Мілорада Додіка порушено кримінальну справу
Прокуратура Боснії і Герцеговини звинуватила президента Республіки Сербської Мілорада Додіка у «невиконанні рішень Високого представника Крістіана Шмідта». Протистояння націоналістично орієнтованого глави сербського ентитету та Високого представника продовжується вже довший час. Раніше Мілорад Додік подав заяву про порушення кримінальної справи проти самого Крістіана Шмідта до районної прокуратури у Баня-Луці. М.Додік та його політичне оточення, як Москва і Пекін, не визнають призначення К.Шмідта Високим представником в Боснії та Герцеговині. Раніше Росія та Китай виступали з пропозицією скасувати цю посаду.
На думку Баня-Луки, звинувачення проти Додіка підготували в американському посольстві. Кабінет президента Республіки Сербської цей крок оцінює спробою прокуратури БіГ та політичного Сараєва, начебто керованих посольствами США, Великобританії та ЄС, знищити офіційні інституції сербського ентитету. Желька Цвіянович, член президії Боснії і Герцеговини заявила, що БіГ доведена до «краху різними посередниками міжнародного фактору». Вона сказала, що «громадяни дуже добре знають, що Республіка Сербська перебуває під постійним тиском з боку тих, хто всередині та за межами БіГ намагається централізувати країну без процедур, передбачених Конституцією. А нинішнє оголошене судове переслідування президента Республіки Сербської М.Додіка та директора «Офіційної газети» РС насправді є чистим політичним гонінням».
Між тим, Посольство США в Боснії та Герцеговині зробило заяву з підтримки дій прокуратури БіГ, яка висунула обвинувальний акт проти президента РС Мілорада Додіка та в.о. директора «Офіційного вісника» РС Мілоша Лукіча через невиконання рішень Високого представника в БіГ Крістіана Шмідта.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, зі свого боку, висловив підтримку М.Додіку, порівнявши його звинувачення з тими, які застосовані в США проти Дональда Трампа. Це не дивно, з огляду на міцні зв’язки між Баня-Лукою та Будапештом. Взагалі, проглядається тенденція, що всі друзі Путіна дуже пов’язані між собою та підтримують один одного.
Досить скандально також пролунала заява 16 боснійсько-герцеговинських послів та генеральних консулів з лав сербського народу, які звинуватили генеральну прокуратуру БіГ та посольство США в упередженому ставленні до президента Республіки Сербської. Між тим офіс Високого представника в БіГ заявив, що поважання конституційних та законних рамок та принципу верховенства права є ознакою кожного демократичного суспільства. Це є обов’язком кожного і нема нікого над законом».
Можна прогнозувати, що слідство та судовий процес над президентом Республіки Сербської можуть як приструнити відцентрові дії Баня-Луки, так і спонукати націоналістично налаштовані елементи РС «йти до кінця» у вимогах свого бачення справедливості. Здається, що у Вашингтоні, Лондоні та Брюсселі вже нема ілюзій щодо того, що М.Додік пішов відкрито шляхом загострення ситуації в БіГ та форсування питання сецесіонізму, тому можна передбачати, що зневажання ним загальнодержавних інституцій країни може призвести не тільки до глибокої політичної кризи, але і можливості збройного конфлікту.
- Роковини операції «Буря» спровокували чергову напруженість між Сербією та Хорватією і стали приводом для нових російських фейків
4-7 серпня була річниця проведення операції «Буря» — великомасштабної військової операції (1995 р.), у ході якої хорватська армія і поліція відвоювали більшу частину відірваних від центральної держави хорватських територій, на яких було створено місцевими сербами-сецесіоністами невизнаної держави Республіки Сербська Країна. Операція «Буря», що охопила простори Ліки та північної Далмації, поряд з операцією «Блискавка» щодо повернення під керування хорватського уряду земель західної Славонії, стала ключовою військовою акцією, що поклала край Вітчизняній війні в Хорватії.
Посол Росії в Сербії Олександр Боцан-Харченко заявив, що антисербська військова операція «Буря» була проведена західними спецслужбами з використанням хорватської армії як живої сили. Посол зазначив, що застосовувалися ті ж механізми та сценарії, що й зараз в Україні, «за тими ж лекалами, з тією ж не людяністю». «І росіянам на Донбасі була б уготована така ж трагічна доля, як і країнським сербам, якби плани Заходу та київського режиму не були зірвані російською спеціальною військовою операцією», – підсумував дипломат.
Проте якраз російська сторона і застосувала план захоплення українських територій Криму та Донбасу за схемою, що використовувалася на хорватських теренах на початку 90-х років минулого століття. Огульне звинувачення у фашизмі іншої сторони, що начебто дає право на насильницькі дії агресору, поширення шовінізму і залякування цивільного населення, а також введення його в оману за допомогою пропагандистських каналів, усе це російська сторона використовувала під час нападу на українські Крим та Донбас, а також в ході широкомасштабної військової агресії проти України.
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік був очікувано близький до заяв російського дипломата та сказав, що операція «Буря» є спільним злочинним діянням США та Хорватії, якій не терпілося провести етнічну чистку цієї території від сербів. Між тим під час комемораційних заходів на території ентитету у Прієдорі за участі М.Додіка та президента Сербії А.Вучича були показані кадри «страждання» сербських дітей, а на справді, як виявилося дітей місцевих мусульман, яких загинуло у значній кількості у цій війні, що викликало значний скандал у боснійському суспільстві. Абсолютна протилежна оцінка подій війни в Хорватії у Загребі та Белграді тільки свідчить, що процес примирення між двома народами на даному етапі знаходиться на точці замерзання, що може з часом стати приводом до нових конфліктів.
- Після виходу Росії з “зернової угоди” Хорватія запропонувала Україні допомогу з експортом зерна
Київ і Загреб розробляють маршрути для вивезення жита та пшениці через хорватські порти на Дунаї та Адріатичному морі. Про це було домовлено під час візиту глави МЗС Хорватії до України. Хорватський екс-міністр економіки Любо Юрчич вважає, що проєкт експорту українського зерна має значні транспортні видатки. Він упевнений, що пропозиція Загреба – передусім “є висловленням співчуття Україні, щоб показати, що Хорватія – на боці Києва”.
Зерно з України в напрямку Хорватії планується вивозити через два українські порти на Дунаї – в Ізмаїлі та Рені на Одещині, до хорватського річкового порту Вуковар. Але одразу після виходу із “зернової угоди” Росія почала систематично бити ракетами і атакувати дронами портову інфраструктуру й місця зберігання зерна в Україні, внаслідок яких постраждали і порти Ізмаїла та Рені разом із зерносховищами.
Враховуючи величезний експортний обсяг українського зерна, питання його перевезення до хорватських портів на Адріатичному морі, перш за все, до Рієки, вимагає чіткої логістики. Аби переправити мільйон тон зерна автомобільним транспортом, знадобилося б десятки тисяч великих вантажівок. Проте використання залізничного транспорту зробить проєкт реальним і менш транспортно вартісним. Можна зробити висновок, що хорватський напрямок не може бути головним експортним шляхом, проте як додатковий маршрут абсолютно прийнятний в контексті обходу Чорного моря, що патрулюють російські військові кораблі, та заторів у Босфорській протоці.
- Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама висловив надію на те, що український конфлікт прискорить повну інтеграцію країн регіону до ЄС
«Це вже не просто фінансове питання, а насамперед геополітичне. У довгостроковій перспективі було б добре, щоб Західні Балкани вступили негайно до Євросоюзу, щоб не залишати чорні дірки та простір для третіх сторін, які вже створили проблеми у регіоні», — заявив Е.Рама. З огляду на бажання Москви загострити ситуацію в регіоні, перш за все на Косово чи в Боснії і Герцеговині, а можливо, навіть і у Чорногорії, вступ західнобалканських держав, таких як Сербія, Албанія, БіГ, Чорногорія, Північна Македонія та Косово до ЄС багато в чому убезпечить їх від російського впливу та провокацій щодо втягнення у конфліктні ситуації. Можна прогнозувати, що в Брюсселі дуже добре розуміють агресивні наміри Кремля, тому питання набуття членства західнобалканських країн в ЄС стоїть на політичному порядку денному і війна в Україні може об’єктивно прискорити цей процес.
- Рейтинг армій країн Західних Балкан
Серед збройних сил країн західнобалканського регіону армія Сербії в міжнародному рейтингу наймогутніших армій світу має найвищий показник. «Global firepower» повідомив, що за своєю силою сербські збройні сили із взятих у рейтингу 145 армій світу знаходяться на 58 місці, що на три місця краще ніж минулого року. Хорватія ж навпаки з 62 місця перемістилася на 69, Албанія займає 91 місце, Північна Македонія – 108, Чорногорія – 128, БіГ – 133, а Косово – 134 місце. Для порівняння Румунія зайняла 47 місце, Угорщина – 54, Болгарія – 59, Словенія – 86. Загалом враховувалося 50 різних факторів оцінки. До першої п’ятірки входять за чергою США, Росія, Китай, Індія, Великобританія.
Сербська армія нараховує 80 тис. військового складу, з якого 25 тисяч активних бійців, маючи 117 літаків, 51 гелікоптер, 242 танки, 9 592 бронемашин та бронетранспортерів. Виникає логічне питання, чи намагатиметься офіційний Белград у майбутньому конвертувати свою військову перевагу у відношенні до своїх сусідів з метою тиску на їх політику. Якщо Хорватія, Албанія, Чорногорія та Північна Македонія мають безпекову парасольку НАТО і їм навряд чи що загрожує, а от БіГ і Косово у воєнному сенсі зовсім в іншій ситуації. Тому можна прогнозувати, що можливість загострення ситуації у воєнному сенсі в регіоні західних Балкан можлива саме у цих двох точках. Але Вашингтон, Брюссель та Лондон тримають ситуацію під особливим моніторингом і контролем.
- В Чорногорії відбувається тиск на деякі ЗМІ з боку проросійських сил
В Чорногорії відверто проросійські сили почали чинити шалений тиск на державницькі орієнтовані засоби масової інформації країни. Зокрема, щодо радіостанції та порталу Gradski.me деякі проросійські чорногорські політики висунили звинувачення начебто у присутності в передачах та матеріалах цього ЗМІ висловів ненависті.
Це серйозне звинувачення не було підкріплене жодним прикладом. Очевидно, що головним завданням було змінити патріотично налаштоване керівництво цього ЗМІ. Тому місцева і не тільки демократична спільнота виступили на захист Gradski.me, огульно звинуваченого проросійським лобі у видуманих діях. А от щодо головного редактора та його заступника одного з найпопулярніших в Чорногорії порталу AntenaM взагалі прозвучали погрози щодо фізичної ліквідації від проросійських шовіністів. Це викликає особливе занепокоєння і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.
Орієнтація згаданих двох чорногорських ЗМІ на національні цінності та європейську перспективу країни, не можуть бути предметом шантажу промосковських діячів. Можна констатувати, що ці анти демократичні дії щодо свободи діяльності патріотичних чорногорських ЗМІ не випадково збігаються у часі із формуванням нового уряду в Подгориці.
- Неофіційний візит прем’єра Косово Албіна Курті до Північної Македонії
Прем’єр Косова А.Курті відвідав з неофіційним візитом Північну Македонію. Він був присутній на урочистостях перейменування вулиці Друга македонська бригада в Адем Демачі у общині Чаір. Це викликало певну неоднозначну реакцію серед деяких місцевих громадян та політичних сил. На цьому заході були присутні представники місцевих албанських партій в основному опозиційного характеру.
Потім А.Курті відвідав північно-македонське місто Тетово, яким керує також місцева албанська опозиція. Там на урочистостях майорів прапор Великої Албанії, проте був відсутній македонський стяг. Не пролунав також македонський гімн, що в офісі прем’єр-міністра Північної Македонії оцінили як порушення дипломатичного протоколу та місцевого законодавства. Цікаво, що перебування косовського прем’єра в Північній Македонії відбувалося без запрошення уряду країни, тому носило приватний характер, що не відповідало протоколу ведення міждержавних та міжурядових відносин. Можна зробити висновок, що офіційний Скоп’є далеко не в захваті від такого вояжу косовського прем’єра.
