Місяць тому в медіа з’явилася інформація про те, що Сербія готується скасувати безвізовий режим із Росією та суттєво скоротити надання росіянам сербського громадянства й посвідок на проживання.
Першими про це написали російські «Ізвестія». Наприкінці травня — на початку червня газета опублікувала дві статті на цю тему. Про те, що Європейський Союз вимагає від Сербії скоротити видачу росіянам паспортів і посвідок на проживання та запровадити візовий режим із Росією, а сербська влада начебто збирається виконати ці вимоги вже у 2026 році, журналістам розповів Драган Станоєвич.
«У Сербії набирають обертів антиросійські ініціативи. Зокрема, влада обговорює можливе скасування безвізового режиму з РФ заради вступу до ЄС», — заявив «Ізвестіям» голова комітету сербського парламенту з питань діаспори та сербів регіону Драган Станоєвич».
«Брюссель сильно тисне на Сербію та вимагає вдвічі скоротити видачу громадянства, дозволів на проживання тощо громадянам Російської Федерації, — розповів політик. — ЄС критикує Сербію за те, що вона видає багато паспортів і посвідок на проживання громадянам Росії. За невиконання цих вимог Брюссель погрожує скасуванням безвізового режиму. Думаю, тиск ЄС впливатиме на нашу владу, і вона виконуватиме ці вимоги».
Драган Станоєвич є не лише депутатом сербського парламенту від списку «Ми — голос народу», а й «уповноваженою особою міжнародного громадського руху» «Інша Україна», створеного «кумом Путіна» Віктором Медведчуком. Політик періодично з’являється на російських пропагандистських каналах, зокрема на «Соловйов Live», де випадкових гостей не буває.
Тому не дивно, що заяви Станоєвича помітили й прокоментували в Кремлі. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков майже прямо заявив: якщо Сербія скасує безвізовий режим для росіян, Росія може дзеркально скасувати безвіз для сербів.
Вучич, реагуючи на інформаційну хвилю, поспішив спростувати чутки про ймовірне скасування безвізового режиму для російських громадян. Сербський президент заявив телеканалу Prva, що «вперше чує про таке». За його словами, він запитав у голови парламенту Ани Брнабич, чи надходив запит щодо запровадження віз для росіян, і вона це заперечила.
Цікаво, що в «Іншій Україні» відверто зраділи після появи коментаря Вучича й опублікували на своєму сайті заяву, яка мала підтвердити саме правдивість їхніх прогнозів: «Глава держави був змушений особисто коментувати повідомлення про можливе запровадження візового режиму для російських громадян. Фактично це стало непрямим підтвердженням того, що порушена Станоєвичем проблема справді існує й обговорюється на високому політичному рівні. Розвиток подій показав, що порушені ним питання виявилися настільки значущими, що потребували коментарів не лише з боку парламенту, а й особисто президента Сербії. А отже, голос представників «Іншої України» продовжує відігравати помітну роль у суспільній і політичній дискусії не лише на Балканах, а й далеко за межами регіону».
З цього можна зробити висновок, що політичний проєкт Медведчука — читай: Кремля — у Сербії, який довгий час ніяк себе не проявляв, знову активізувався напередодні ймовірних парламентських і президентських виборів.
До такої думки схиляється і Вучич, який вважає, що заяви про «скасування віз» слід розглядати «в контексті політичних подій у Сербії». За версією сербського президента, політичні сили, зацікавлені в підтримці Москви, навмисно поширюють негатив про чинну владу. «Багато хто очікує підтримки Російської Федерації перед виборами та намагається сказати про нас найгірше», — вважає він.
Не виключено, що справді йдеться про спробу «Іншої України» нагадати про себе тим, хто в Москві розподіляє ресурси на передвиборчі кампанії проросійських сил за кордоном.
Втім, мета цих заяв прокремлівського політика й усієї інформаційної кампанії «про візи» може бути ширшою.
З огляду на розіграну комунікаційну комбінацію можна припустити, що її завданням була атака на Вучича та його політичну силу, спрямована на зниження їхнього рейтингу серед проросійського електорату, частка якого у Сербської прогресивної партії залишається значною.
Не секрет, що Кремль волів би бачити серед перших осіб Сербської держави якомога менш самостійних і якомога більш відданих Росії політиків. Далеко не всі кроки нинішнього сербського президента влаштовують Москву: це і небажання Сербії повністю відмовитися від євроінтеграційного курсу (через що теми віз і санкцій для росіян насправді є і залишатимуться актуальними); і військова співпраця сербської армії з НАТО, зокрема нещодавні спільні навчання; і відносини Белграда з Києвом, передусім, така чутлива тема, як постачання зброї та боєприпасів.
Не виключено, що кампанія «про візи» стала лише першим етапом довшої політичної гри. Спершу її метою може бути поступове підточування рейтингу «незручного» для Москви Вучича серед проросійського електорату, а згодом — виведення на передній план кандидата, значно лояльнішого до Кремля. Для цього можуть бути задіяні вже наявні російські мережі в сербській політиці, примітивні, але ефективні політтехнології, та пропагандистські медіа, як в самій Сербії, так і в Росії.
Аналітична група CWBS
