- Дипломатичний скандал між Подгорицею та Москвою
Посол Росії в Подгориці Александр Лукашик був запрошений на розмову до Міністерства закордонних справ Чорногорії. В чорногорському МЗС пояснили, що це було зроблено через авторську статтю дипломата, опубліковану з нагоди 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Чорногорією та Росією, а також через коментар російського посольства щодо рішення уряду Чорногорії щодо гармонізації візової політики країни з візовою політикою Європейського Союзу. (В рамках цього рішення було запроваджено візи для громадян РФ).
У своїй статті для російського журналу «Міжнародне життя» Лукашик пише про «субсидії» і «дотації», які виділяли Чорногорії російські царі, про російську підтримку Чорногорії на міжнародній арені. За його словами, Росія була “не просто донором Чорногорії, а гарантом її існування”.
Нинішню зовнішню політику Подгориці посол різко критикує, стверджуючи, що з 2014 року чорногорська влада діє за вказівками «західних кураторів» згідно із принципом «Слухай підказки із-за кордону і виконуй їх». У фокус критики російського дипломата попали підтримка Чорногорією санкцій проти РФ і участь у місіях НАТО та ЄС із військової допомоги Україні.
Окрім того, Посольство Росії в Подгориці, коментуючи запровадження віз для росіян, також розкритикувало чорногорську зовнішню політику, заявивши, що «розглядає запровадження візового режиму для росіян як черговий доказ крайньої залежності зовнішньополітичного курсу Подгориці від впливу її закордонних покровителів».
Міністерство закордонних справ Чорногорії у своїй заяві за підсумками бесіди із російським послом повідомило: «Під час розмови послу було вказано, що зазначений текст та коментар містять оцінки та застереження, які виходять за рамки звичайного дипломатичного спілкування». Особливо було наголошено, що застереження, які ставлять під сумнів незалежність, авторитет та здатність інституцій Чорногорії приймати суверенні рішення та проводити державну політику, а також твердження, що оскаржують легітимність рішень, прийнятих відповідно до Конституції, законів та демократичних процедур, є неприйнятними.
«Щодо реакції Посольства Російської Федерації на рішення щодо візової політики, було зазначено, що повна гармонізація з візовою політикою Європейського Союзу є одним з остаточних критеріїв закриття 24-го розділу переговорів та одним із ключових зобов’язань з Порядку денного реформ. Це суверенне рішення уряду Чорногорії, прийняте відповідно до національних інтересів, стратегічної рішучості щодо членства в Європейському Союзі та зобов’язань, взятих на себе в процесі європейської інтеграції, а не захід, спрямований проти громадян Російської Федерації», – заявили в МЗС.
У контексті агресії Росії проти України було оголошено, що позиція Чорногорії ґрунтується на послідовній повазі до міжнародного права, Статуту Організації Об’єднаних Націй, принципів територіальної цілісності та суверенітету держав, а також міжнародних зобов’язань, які вона добровільно взяла на себе.
Увагу посла було спрямовано на зобов’язання, викладені у статті 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, згідно з якою всі особи, які користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, зобов’язані поважати закони та правила країни перебування та не втручатися в її внутрішні справи.
- Північна Македонія проводить конфіденціальні переговори щодо розблокування євроінтеграції
Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Північної Македонії Тимчо Муцунські (Тимчо Муцунски) заявив, що уряд докладає конфіденційних зусиль для пошуку «тривалого та сталого рішення» тривалої суперечки з Болгарією, яка блокує початок переговорів про вступ до ЄС. «Ми працюємо над рішенням, але не над рішенням за будь-яку ціну, і не над таким, яке виявиться нестійким і поверне нас до ситуації, в якій ми знаходимося сьогодні», – сказав Муцунські в інтерв’ю інформаційному агентству, додавши, що розголошення деталей може поставити переговори під загрозу. Він підкреслив, Скоп’є не перетне встановлені «червоні лінії» на цих переговорах і прагне гарантій від держав-членів ЄС, що процес його вступу стане більш передбачуваним після виходу з нинішнього глухого кута.
Коментуючи заяву глави МЗС, опозиційна партія «Соціал-демократичний союз Македонії» (СДСМ) звинуватила владу у досягненні таємних домовленостей, які передбачають поступки болгарської стороні. «Уряд (Християна) Міцкоські (Христијан Мицкоски) готує ґрунт для прийняття французької пропозиції. Наша інформація з Брюсселя свідчить про те, що уряд вже погодився на це, і це чіткі сигнали, які надійшли з Брюсселя, Берліна та Парижа», – заявив на пресконференції Андрей Жерновські (Андреј Жерновски), член Виконавчої ради та секретар з міжнародного співробітництва СДСМ.
“Французька пропозиція” – це дипломатичний пакєт, запропонований Францією у 2022 році для розблокування болгарського вето на початок переговорів про вступ Північної Македонії до ЄС. В ньому, зокрема, передбачається включення болгар як державотворчого народу до Конституції Північної Македонії; виконання Договору між Софією та Скоп’є про добросусідство, зокрема, ефективну роботу двосторонньої історичної комісії; гарантій того, що євроінтеграція Північної Македонії не буде вимагати визнання Болгарією македонської мови.
Македонська влада на чолі із партією ВМРО-ДПМНЄ раніше критикувала «французьку пропозицію» і заявляла про свою незгоду виконувати умови, що в неї містяться, без чітких гарантій з боку Брюсселю щодо вступу країни до ЄС. Нинішню заяву міністра закордонних прав опозиція розцінила як відхід правлячої партії від раніше заявлених принципів.
Втім, Міністерство закордонних справ і зовнішньої торгівлі Північної Македонії спростувало твердження СДСМ щодо наявності прихованих домовленостей або поступок у переговорному процесі.
Твердження про таємну угоду чи таємні переговори – це лише чергові вигадки, які СДСМ поширює серед громадськості, заявило МЗС. «Фактом є те, що інституції регулярно спілкуються з державами-членами Європейського Союзу, з європейськими інституціями, з Болгарією та з іншими міжнародними партнерами. Ці переговори проводяться прозоро, а позиція уряду чітка та неодноразово публічно підтверджена. Немає жодних поступок щодо національних інтересів, ідентичності, мови та історії. Повноправне членство в Європейському Союзі залишається стратегічним рішенням та кінцевою метою цього уряду», – заявило Міністерство.
- Операція «Буря» – 31 рік потому
У Хорватії 5 серпня відзначили День перемоги й подяки Батьківщині, День хорватських захисників і 31 річницю військово-поліцейської операції «Буря».
У своєму виступі на церемонії в Кніні прем’єр-міністр Андрей Пленкович підкреслив, що військово-поліцейська операція «Буря» була законною визвольною акцією. Він наголосив, що перемога в «Бурі» врятувала Бихач (місто в Боснії і Герцеговині, якому, як стверджується, загрожувала доля Сребрениці), змінила баланс сил у БіГ і уможливила мирну реінтеграцію Придунайського регіону.
* * *
4 серпня Республіка Сербія та Республіка Сербська (Боснія і Герцеговина) відзначили День пам’яті всіх жертв та вигнанців унаслідок хорватської військової операції «Буря» (Dan sećanja na sve stradale u hrvatskoj vojnoj akciji “Oluja”).
Президент Республіки Сербія Александар Вучич у своєму виступі на багатолюдному мітингу в Мрконич Граді (Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина) заявив, що Сербія більше ніколи не дозволить повторити «Бурю» і що країна достатньо сильна, щоб захистити свій народ.
В подіях 31-річної давнини він звинуватив не тільки хорватів, але і Захід. За його словами, які наводить Tanjug, хорвати атакували «Республіку Сербська Країна» з усіх боків, за американської та європейської логістичної, політичної, економічної та будь-якої іншої підтримки.
Посольство Росії в Белграді, дотримуючись подібної точки зору, оголосило, що операція “Буря” була здійснена хорватськими збройними силами «за підтримки Заходу», додавши що «особлива відповідальність за кровопролиття на території колишньої Югославії лежить на державах НАТО та Європейського союзу, чиє втручання сприяло розпаду країни та ескалації міжетнічних конфліктів».
- Косово розслідує ймовірні воєнні злочини в Зубіному Потоці
Наприкінці липня Спеціальна прокуратура та поліція Косова провели операцію в районі муніципалітету Зубін Потік за підозрою у скоєнні воєнних злочинів проти цивільного населення. Тоді двох сербів рішенням суду було затримано на місяць. Через кілька днів був заарештований і третій підозрюваний, який також був заарештований на 30 днів.
Паралельно з арештами розпочалися розкопки на місцях. Перші ексгумації було проведено у селі Мала Калудра (алб. Kalludër e Vogël), де дослідники шукали останки людей, які зникли безвісти під час війни. Потім роботу було розширено до села Ябука, де урядова комісія у справах зниклих безвісти оголосила про ексгумацію останків чотирьох осіб. Вони були відправлені до Інституту судової медицини для судово-медичної експертизи та ідентифікації ДНК.
На початку серпня спеціальна прокуратура повідомила, що розслідування ведеться і на третій локації.
Через кілька днів після того, як влада Косова розпочала розкопки у Зубіному Потоці через підозру щодо існування масового поховання, стало відомо про арешт в Кралєво (Сербія) чоловіка, що нібито працював на косовську розвідку. Р.Т. (1980 р.н.) було арештовано 30 липня за рішенням суду в рамках справи про шпигунство, яке розслідує прокуратура. Підозрюється, що затриманий тривалий час співпрацював з “Албанською розвідувальною службою”, яка діє в Косово. Було заявлено, що через його діяльність у Косово було заарештовано кількох осіб сербської національності. Згідно з цими звинуваченнями, заарештованого Р.Т. звинувачують у зборі та наданні даних і знань про діяльність колишніх та нинішніх військовослужбовців Сербських збройних сил, Міністерства внутрішніх справ Сербії та інших силових структур держави.
За даними медіа, на початку 2013 року Р.Т. розказав про ймовірне вбивство 23 албанських мирних жителів та таємне поховання їхніх тіл біля села Мала Калудра косовським медіа і дав свідчення слідчим Місії ООН в Косово (UNMIK) та поліції Косова.
У Косово оцінили затримання Р.Т. це як саботаж з’ясування долі зниклих безвісти. В.о. прем’єр-міністра Косова Альбін Курті звинуватив Сербію не лише у небажанні співпрацювати у пошуках зниклих без вісті, надаючи доступ до архівів, але й у затриманні людей, які надають інформацію про можливі місця розташування масових поховань.
Глава переговорної групи від Косова в діалозі за посередництва ЄС Агрон Байрамі (Agron Bajrami) надіслав уже два листи спеціальному посланнику Європейського союзу з діалогу між Белградом і Приштиною Петеру Соренсену. Він попросив Європейський Союз забезпечити повне виконання Сербією зобов’язань, що містяться в Декларації про зниклих безвісти осіб, включаючи доступ до архівів та захист осіб, які мають інформацію про зниклих безвісти.
