Прибуття до Сербії літака Іл-76 Міністерства надзвичайних ситуацій Росії позиціонувалося Москвою та Белградом як суто гуманітарна місія. Літак, дійсно, брав активну участь в гасінні пожежі в Деліблатській пещарі. Втім, обставини залучення російської допомоги Сербією викликають багато питань, насамперед безпекових.
Російська допомога
Масштабна пожежа в сербському заповіднику Деліблатська піщара (Deliblatska peščara), що знаходиться поблизу Дунаю, біля кордону із Румунією, стала надзвичайною подією національного масштабу. Вогонь, який швидко поширювався із початку серпня, знищив тисячі гектарів лісу та унікальної рослинності. Сербська влада була змушена оголошувати локальний надзвичайний стан, евакуювати мешканців сіл та відпочивальників з Придунайського району. Зрештою, в Белграді вирішили, що не справляються з вогненною стихією самостійно і звернутися за допомогою… до Москви.
19 серпня літак Іл-76 Міністерства цивільного захисту, надзвичайних ситуацій Російської Федерації приземлився в аеропорту м. Ніш.
«Оцінка нашого штабу з надзвичайних ситуацій полягала в тому, що нам не бракує людей чи техніки, а літака, який може скинути велику кількість води за один раз… Оцінка людей на місцях полягала в тому, що в умовах сильного вітру, важкодоступної місцевості та масштабів пожежі літак великої місткості міг би найбільше сприяти захисту території, що знаходиться під загрозою», – пояснив рішення щодо звернення до Росії віце-прем’єр-міністр Сербії та міністр внутрішніх справ Івіца Дачич.
«Враховуючи, що в рамках Механізму цивільного захисту ЄС немає пожежних літаків такої потужності, прибуття російських літаків значно посилить наші можливості в гасінні пожежі в Деліблатській піщарі», – заявив заступник міністра та керівник сектору з надзвичайних ситуацій Лука Чаушич.
Івіца Дачич, коментуючи залучення російської допомоги, запевнив, що «у цьому плані немає жодної політики», «йдеться про те, що є найефективнішим». «Ми використовуватимемо кожен механізм, який може нам допомогти, включаючи Сербсько-російський гуманітарний центр», – заявив він.
Гібридна спецоперація?
Однак багато хто побачив в прибутті російського літака в Ніш саме політику, точніше, геополітику. Незважаючи на пояснення урядовців, залучення допомоги саме з Росії виглядало як бажання продемонструвати прихильність Москві.
Прибуття російського літака до Нішу також актуалізувало безпекові питання в ширшому регіоні Південно-Східної Європи.
До Нішу російські пожежники дісталися, скориставшись дозволом Болгарії на проліт її повітряного простору. Заступник голови Комісії з питань оборони болгарського парламенту, співголова партії „Да, Болгарія“ Івайло Мирчев побачив у цьому гібридну російську операцію.
«40-річний російський пожежний літак пролітає над Болгарією. Стара російська гібридка: «У вас пожежі, ЄС не може вам допомогти, ми йдемо гасити нашим літаком!». Дрібна деталь полягає в тому, що поки літак летить із Росії до Сербії, у самій Росії вирує дюжина пожеж, спричинених українськими атаками, які росіяни не можуть загасити.
Усе ще є люди, які на це ведуться: добрий Путін посилає нам літак-пожежник, щоб урятувати нас від вогню. Це працює в багатьох місцях – Сирія, Венесуела, Іран… Але ми пам’ятаємо, що там сталося – це все країни, де союзницькі відносини з Росією закінчилися не надто добре для їхніх уже колишніх диктаторів.
Усього три тижні тому Сербія відправляла своїх пожежників та гелікоптер до Іспанії через європейський механізм. Сьогодні та сама Сербія не активує цей механізм, а Вучич шукає Путіна. А потім пропаганда пояснює, що Європа її покинула.
Особливо цинічно те, що в той самий день, коли Путін відправляє літак гасити пожежу в Сербії, російські ракети підпалюють житлові будинки в Києві, де тільки за минулу ніч є щонайменше 12 загиблих і 34 поранених цивільних». (У ніч на 20 серпня 2026 року Росія здійснила одну з наймасовіших атак на Київ із застосуванням балістичних і крилатих ракет та дронів. За останніми даними, внаслідок російського нападу того дня загинуло 15 мирних мешканців української столиці, понад 40 було поранено).
Розвідувальний політ?
В болгарському уряді наголосили, що політ російського літака мав гуманітарний характер. Втім, журналісти та експерти з безпеки заявили про ймовірний розвідувальний характер польоту.
Міжнародний аналітик Мартін Табаков у соціальних мережах прокоментував траєкторію російського Іл-76, вказавши, що літак пройшов поблизу авіабази Безмер. Виникли версії щодо того, що літак навмисно змінив маршрут, щоб спостерігати за американськими літаками-заправниками, які базувалися в Безмері.
Тодор Тагарев, колишній міністр оборони Болгарії, підкреслив: «Експерт повинен прийняти гіпотезу, що [літак] оснащений дуже серйозними розвідувальними датчиками, і вони знаходяться на літаку. Він може сміливо припустити, і це має бути основною версією, що вони були активовані над нашою територією. Цей літак, коли пролітає, може виявити елементи системи спостереження за повітряним простором, для протиповітряної оборони. Він знатиме точно, де знаходяться американські літаки в Безмері. Де саме знаходяться літаки F-16 на базі поблизу села Граф Ігнатьєво. Він пролітатиме над Ново Село, щоб побачити розгорнуті союзні структури. А потім продовжить рух у напрямку Ніша». Він також додав, що Росія постачає Ірану розвідувальну інформацію: «Це відомі, публічно відомі факти. І якщо ці речі пов’язані, я б не дав дозволу цьому літаку пролітати над нашою територією». «Для мене це практично гарантовано, що цей літак має розвідувальне обладнання. Що він провів розвідку щодо цих критично важливих елементів оборонної системи Болгарії. І майже напевно – інформація, що цікавить Іран, буде передана з Росії до Ірану. Вони дуже тісно взаємодіють, зокрема, під час надання такого типу розвідувальної інформації», – підкреслив Тагарев.
Болгарська влада, спростовуючи твердження про ймовірне стеження з борта російського Іл-76, повідомила, що «літаючи заправники» Сполучених Штатів більше не перебувають на болгарській території. Міністр оборони Димитар Стоянов заявив, що американські літаки-заправники покинули «Безмер» та Болгарію 20 серпня. Однак в Болгарії, яка є членом НАТО, є інші військові бази, є інші сили союзників, які можуть бути цікавими не тільки Ірану, як самій Росії. Напевно, недарма в останні дні на узбережжі Болгарії все частіше знаходять російські розвідувальні дрони.
Не можна також не враховувати той факт, що в сусідній Румунії в останні тижні майже кожного дня лунає повітряна тривога через постійні російські атаки на прикордонні із Румунією райони півдня України, зокрема, на українське Подунав’я. В серпні румунські повітряні сили збили вже кілька російських безпілотників, ще кілька впали на території країни. В ніч на 20 серпня в районах, прикордонних з Україною, в Румунії також лунала тривога, в небо підіймалася бойова авіація НАТО, а потім неподалік від берега Дунаю на румунській території було знайдено уламки російського дрона.
На тлі подій в регіоні, надання дозволу на політ літака з Росії, що потенційного може здійснювати розвідку, недалеко від районів, де постійно виникає потреба в захисті повітряного простору НАТО та ЄС від російських повітряних цілей, виглядає вкрай ризикованим кроком з точки зору регіональної безпеки.
«Гібридний» Центр
Окрему увагу привернув пункт призначення російського літака, а саме Російсько-сербський гуманітарний центр в аеропорту Костянтин Великий в Ніші.
Центр позиціонується як регіональна логістична база для реагування на стихійні лиха та інші катастрофи, включаючи лісові пожежі, повені, землетруси та промислові аварії. Але об’єкт є постійним предметом геополітичних суперечок. Москва та Белград стверджують, що йдеться про структуру для реагування на гуманітарні надзвичайні ситуації. Водночас у Вашингтоні та європейських столицях вважають, що Центр може також служити гібридним насамперед розвідувальним цілям.
В нинішньому сезоні пожеж в Сербії Російсько-сербський гуманітарний центр долучився до протипожежної активності із підрозділом безпілотних літальних апаратів, який проводив повітряний моніторинг пожеж із застосуванням БПЛА, та надавав Белграду супутникові знімки, як вони заявили, «найбільш критичних термоточок на території Сербії та регіону». Подібна діяльність може бути розцінена як розвідувальна, але сербська влада, очевидно, так не вважає.
Допомога ЄС
Найбільш контроверсійним в історії із російським літаком-пожежником виявився гуманітарний аспект його місії.
Речник Європейської комісії наступного дня після прибуття до Нішу російського літака заявив, що Сербія на той момент не активувала Механізм цивільного захисту ЄС, наголосивши на готовності ЄС надати допомогу відповідно до реальної ситуації та потреб Белграда, в тому числі й задіявши літаки.
20 серпня Іл-76 МЧС РФ розпочав протипожежні вильоти, а вже 21 серпня Європейська комісія повідомила, що Сербія активувала Механізм цивільного захисту ЄС.
Заступник міністра внутрішніх справ та керівник Сектора з надзвичайних ситуацій Лука Чаушич заявив, що, «за пропозицією оперативного штабу, який очолює операцію з гасіння пожеж у Деліблатській пещарі, та враховуючи оголошені надзвичайно високі температури в найближчий період для всієї території нашої країни, Республіка Сербія активувала Механізм цивільного захисту Європейського Союзу, членом якого вона є, після чого прийняла пропозицію Європейського Союзу про допомогу в гасінні пожеж як у Деліблатській пещарі, так і, можливо, в інших частинах нашої країни, враховуючи надзвичайно негативні гідрометеорологічні прогнози на найближчий період». За його словами, було прийнято пропозицію щодо 4 гелікоптерів Black Hawk зі стратегічних резервів (rescEU), пропозицію Німеччини та Румунії щодо спрямування до Сербії пожежно-рятувальних команд загальною чисельністю понад 120 осіб та майже 40 транспортних засобів.
Віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Івіца Дачич також повідомив, що Європейський Союз відкрив для Сербії супутникову систему моніторингу пожеж.
Тобто, допомога ЄС, яку ще 19 серпня сербський уряд вважав непотрібною, 21 серпня раптом виявилася необхідною.
Цей маневр знов має вигляд геополітично мотивованого.
Коментуючи прибуття російського літака в Ніш, в Брюсселі назвали рішення Белграда із залучення допомоги Москви неприйнятним. Речник Єврокомісії в коментарі журналістам 20 серпня підкреслив, що не може бути «звичайного життя» з Росією, доки вона продовжує вести свою «непровоковану та невиправдану війну агресії на європейській землі в Україні». Після цього сербська влада вдалася до своєї традиційної багатовекторності, залучивши допомогу і з боку ЄС. Крок в бік Москви було, так би мовити, «компенсовано» кроком в бік Брюсселю.
Питання без відповідей
До 24 серпня активну фазу пожежі в Деліблатській піщарі вдалося приборкати. Жертв серед населення та знищення житлових будинків вдалося уникнути. На кінець серпня ситуація була вже значно спокійнішою, ніж напередодні, хоча сербські пожежники за міжнародної допомоги ще продовжували боротися з вогнем.
Це хороші новини, і добре що зусилля сербської влади зрештою призвели до позитивних результатів. Але дії офіційного Белграда щодо залучення міжнародної допомоги викликали багато питань, які залишилися без відповідей.
Чому Механізм цивільного захисту ЄС не було активовано відразу, як пожежа в Деліблатській пещарі (зауважимо, на території, що межує з ЄС) досягла катастрофічних масштабів?
Чому Белград не звернувся, в першу чергу, за допомогою до Бухаресту, враховуючи, що пожежа вирувала саме на кордоні із Румунією?
Чи враховувалися безпекові аспекти польоту російського літака до Сербії повітряним простором НАТО та ЄС під час ухвалення рішення щодо надання Софією дозволу на його політ?
Чи не створює безпекових ризиків для регіону, в тому числі для сусідніх із Сербією країн НАТО та ЄС, присутність в Ніші російської бази, що, зокрема, має в своєму розпорядженні безпілотники?
Надання російською стороною даних зі супутників сербській стороні – це разова акція, чи частина більш ширшої взаємодії двох країн у сфері обміну подібною інформацією?
Загалом, як далеко простягається співпраця Белграда та Москви у сферах подвійного, цивільно-військового призначення? Бо прибуття літака МЧС РФ до Сербії, очевидно, тільки верхівка айсберга двосторонніх відносин.
Аналітична група CWBS
