- Вучич пішов у відставку з посади президента
Александар Вучич, який обіймав посаду президента Сербії з 2017 року, ввечері 27 вересня подав у відставку. Раніше цього місяця правляча Сербська прогресивна партія (СНС) офіційно висунула Вучича кандидатом на посаду прем’єр-міністра на парламентських виборах, запланованих на 25 жовтня 2026 року.
Вучич раніше обіймав посаду прем’єр-міністра Сербії з 2014 по 2017 рік. Його партія перебуває при владі в Сербії з 2012 року.
Вучич пішов у відставку з посади президента приблизно за вісім місяців до закінчення свого другого президентського терміну, який мав закінчитися 31 травня 2027 року. Конституція забороняла йому балотуватися на посаду президента втретє.
У червні Вучич вже оголосив про свою відставку з посади президента, заявивши, що не хоче використовувати посаду президента на свою користь під час виборчої кампанії. «Я хочу змагатися, як звичайна людина, як людина з народу, з тими, хто проти народу», – сказав Вучич на своїй останній прес-конференції на посаді президента.
Відставка Вучича означає, що дострокові президентські вибори також мають відбутися в Сербії протягом наступних трьох місяців, тобто до кінця року.
Після відставки Вучича обов’язки президента від 28 вересня виконує голова Народної скупщини (парламенту) Ана Брнабич.
За словами Вучича, президентські вибори призначать на кінець грудня.
- Розмова Вучича з Путіним. Газова угода. NIS
У свій передостанній робочий день на посаді президента Сербії Александар Вучич провів із президентом Росії Володимиром Путіним телефонну розмову, яка тривала годину. «Ми говорили про співпрацю між Сербією та Російською Федерацією, про наші двосторонні відносини, про конфлікт в Україні, про ситуацію на Балканах», – розповів Вучич. За його словами, розмова була змістовною та доброю. Сторони, зокрема, обговорили енергетичні питання: продовження газової угоди на пільгових умовах і «проблему» «Нафтової індустрії Сербії» (NIS).
***
30 вересня стало відомо, що Сербія та Росія продовжили дію угоди про постачання природного газу на три місяці, до кінця цього року. За словами голови держкомпанії «Србијагас» Душана Баятовича, постачання газу буде відбуватися на попередніх пільгових умовах. Імпорт російського газу покриває до 90% потреб Сербії.
***
30 вересня Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США продовжило дію ліцензії на роботу «Нафтової індустрії Сербії» (NIS) на місяць, до 30 жовтня.
На початку 2025 року адміністрація США запровадила санкції проти NIS, мажоритарними власниками якої є російські компанії, щоб запобігти використанню Росією енергетичних доходів для війни в Україні. Російські власники контролюють 56,15 відсотка акцій NIS, із яких 44,85 відсотка належать державній компанії «Газпромнефть».
Після запровадження санкцій проти NIS угорська MOL почала переговори про придбання російського пакета акцій. На цьому тлі ліцензія OFAC на роботу NIS постійно поновлюється, і, таким чином, повноцінне застосування санкцій відкладається.
На думку сербських аналітиків, OFAC явно не хоче ускладнювати економічне становище Сербії запровадженням санкцій, керуючись тим, що застосування обмежувальних заходів зашкодить Сербії набагато більше, ніж «Газпрому».
- Сербський опозиційний Студентський список оприлюднив позицію щодо Косово та Росії
Опозиційний виборчий список «Студентський список – Студенти перемагають» вважає Косово частиною Сербії і не буде запроваджувати санкції проти Росії. Про це йдеться в заявах лідера списку Ілії Срдановича та протестного руху «Студенти в блокаді», який підтримує Студентський список.
«Ставлення Студентського списку до Косово визначено Конституцією Республіки Сербія. Косово і Метохія є невід’ємною частиною нашої країни», – підкреслив Ілія Срданович, перший у списку «Студентський список – Студенти перемагають», в інтерв’ю BBC сербською мовою.
У Меморандумі щодо Косова і Метохії, який «Студенти в блокаді» опублікували раніше цього року, твердження про те, що «Косово і Метохія є невід’ємною частиною Республіки Сербія», називається «не лише конституційною категорією, а й історичним та моральним імперативом, сутність якого не підлягає обговоренню».
Що стосується відносин із Росією, то після початку нинішньої виборчої кампанії «Студенти в блокаді» оприлюднили свою офіційну зовнішньополітичну платформу. У заяві під назвою «Студентська програма з питань зовнішньої політики та санкцій» вони зазначили, що Сербія має дотримуватися принципової позиції та утримуватися від запровадження обмежувальних заходів проти Російської Федерації. Згідно із заявою, студентський рух вважає, що застосування санкцій проти будь-якої держави, суб’єкта чи окремої особи є суто політичним кроком, який не сприяє розв’язанню глобальних безпекових та політичних криз. У своєму обґрунтуванні вони послалися на власний історичний досвід Сербії та негативний вплив подібних заходів безпосередньо на цивільне населення.
Ілія Срданович, відповідаючи на запитання BBC про майбутні відносини з Росією, заявив, що Сербія повинна дбати про власні стратегічні інтереси, особливо враховуючи енергетичну залежність та співпрацю між двома країнами. «Інтереси громадян Сербії завжди на першому місці», – сказав він.
Таким чином, погляди виборчого списку «Студентський список – Студенти перемагають» стосовно двох ключових питань внутрішньої та зовнішньої політики Сербії, косовського питання та відносин із Росією, принципово не відрізняються від позиції правлячої Сербської прогресивної партії (СНС) колишнього президента Александара Вучича, хоча Студентський список є головним опонентом СНС на парламентських виборах, запланованих на 25 жовтня.
- Додік зустрівся з Путіним
Представники Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина), голова правлячої в РС партії, Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) Мілорад Додік та прем’єр-міністр РС Саво Мініч, який є кандидатом від СНСД у президенти, зустрілися 29 вересня в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним.
Путін висловив свою підтримку правлячій коаліції в Республіці Сербській напередодні загальних виборів у Боснії і Герцеговині, призначених на 4 жовтня, і заявив про продовження партнерства між РФ та РС.
Під час зустрічі Додік запевнив Путіна, що Республіка Сербська продовжуватиме блокувати запровадження Боснією і Герцеговиною санкцій проти Росії та буде захищати «військовий нейтралітет», тобто утримувати БіГ від зближення із НАТО. Лідер СНСД також висловив підтримку «спеціальної воєнної операції» Росії проти України.
За підсумками зустрічі Додік повідомив, що ціна на газ для Республіки Сербської залишається на попередньому рівні. Окрім того, за його словами, Росія зацікавлена у співпраці з авіаційним заводом Orao з Бієліни. Як він зазначив, російська сторона пообіцяла надати конкретні варіанти для розвитку цієї співпраці.
Ця зустріч Додіка з Путіним стала вже 11-ю з початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
- Парламент Косова вважає неприйнятним вирок колишнім лідерам Армії визволення Косова. У ЄС закликають поважати Спеціалізовані палати
Парламент Косова ухвалив декларацію щодо рішення Спеціалізованих палат Косова в Гаазі стосовно чотирьох колишніх лідерів Армії визволення Косова (УЧК). Депутати визнали неприйнятним висновок суду про те, що ці четверо колишніх лідерів УЧК мали «спільні злочинні наміри».
Декларацію підтримали депутати від правлячої партії Рух «Самовизначення» (LVV), Демократичної партії Косова (PDK), Демократичної ліги Косова (LDK), «Альянсу за майбутнє Косова» (AAK) та міжетнічної парламентської групи. Документ, датований 28 вересня, було ухвалено 99 голосами «за»; голосів «проти» чи тих, хто утримався, не було. Представники «Сербського списку» не брали участі в голосуванні.
У декларації парламент висловлює «глибоку стурбованість» вироком першої інстанції щодо Хашима Тачі, Кадрі Веселі, Реджепа Селіми та Якупа Краснічі, засуджених за воєнні злочини.
Парламент наголошує, що жодне судове рішення «не може змінити історичну правду війни в Косові», стверджуючи, що злочини проти косовських албанців були систематичними та здійснювалися сербським державним апаратом. У документі міститься заклик до всіх державних інституцій розробити спільну стратегію – юридичну, інституційну та дипломатичну – для «захисту правди та чистоти визвольної війни».
Депутати також звернулися до Спеціалізованих палат із вимогою діяти строго в межах свого мандату та не допускати трактувань, які, на думку парламенту, «ставлять під сумнів історичну правду» або прирівнюють дії УЧК до репресивної політики Сербії наприкінці 1990-х років.
Декларація має політичний характер і має зафіксувати позицію офіційної Приштини на тлі триваючих протестних акцій проти судового вердикту. Головне гасло протестів – «Jo në Emrin Tim» («Не від мого імені»). Це відповідь на фразу судді Спеціалізованих палат, який зачитував вирок «іменем народу Косова».
1 жовтня масштабний протестний марш у Приштині збігся з візитом президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
Говорячи про вердикт Спеціалізованих палат Косова в Гаазі, президентка Єврокомісії зазначила, що «вирок був винесений незалежною судовою установою, і її мандат має поважатися повністю». «Але одне зрозуміло: цей вирок стосується індивідуальної відповідальності обвинувачених; опір Косова не був предметом суду, і ми повинні зберегти пам’ять про всіх жертв з усіх громад», – додала вона.
- Афіни вимагають від Скоп’є вилучити «іредентистський вміст» із шкільних підручників
Грецький уряд направив офіційне звернення до влади Північної Македонії з вимогою вилучити зі шкільних підручників «ревізіоністські та іредентистські» формулювання, які, на думку Афін, порушують положення Преспанської угоди 2018 року. Про це, виступаючи у парламенті Греції, заявила заступниця міністра закордонних справ Греції Александра Пападопулу. За словами урядовиці, Афіни продовжують наполягати на коректному висвітленні історичних подій, термінології та постатей давнини, зокрема Олександра Македонського (в македонській версії – Александра Великого). Ще однією претензією грецьких політиків є те, що в підручниках, виданих у Скоп’є, не розрізняються належним чином стародавні македонці та сучасна ідентичність громадян Північної Македонії.
Згідно з Преспанською угодою, укладеною у 2018 році (набула чинності у лютому 2019 року), сторони зобов’язалися припинити тривалу суперечку щодо назви країни та історичної спадщини. Окрім зміни офіційної назви країни на «Республіка Північна Македонія», угода передбачала створення Спільної експертної комісії з історичних, археологічних та освітніх питань. Основним завданням цієї комісії є перегляд шкільних підручників, навчальних програм та географічних карт в обох країнах, вилучення з освітніх матеріалів будь-якого контенту, що містить територіальні претензії (іредентизм) або викривлення історії.
Греція запевнила, що продовжуватиме порушувати питання змісту підручників як на засіданнях спільної комісії, так і на всіх міжнародних майданчиках, допоки суперечливі формулювання не будуть остаточно вилучені з навчальних програм Північної Македонії.
