- Сербський міністр відвідав Москву
Віцепрем’єр-міністр і міністр внутрішніх справ Сербії в технічному мандаті Івіца Дачич перебував із візитом у Москві.
15 жовтня Дачич провів переговори із заступником голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитром Медведєвим щодо «актуальних питань безпеки», «політичної ситуації у світі та регіональної проблематики». Зокрема, Дачич наголосив під час зустрічі «на непохитній позиції Белграда щодо незалежної зовнішньої політики, яка керується виключно збереженням життєво важливих державних та національних інтересів Сербії».
Російська сторона повідомила, що однією з тем розмови із сербським урядовцем стали вибори в Сербії, заплановані на 25 жовтня. В офісі Медведєва підкреслили, що уважно стежать за перебігом виборчої кампанії в Сербії, де, за їхніми словами, спостерігаються «спроби Заходу втрутитися у виборчі процеси в межах дострокових парламентських виборів і розхитати ситуацію за рахунок радикальних деструктивних сил».
Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу, з яким Дачич зустрівся наступного дня, побажав «сербському народові успішного проведення цих виборів, які зміцнили б економіку країни, її політичне становище та курс, якого сьогодні дотримується уряд Сербії».
Своєю чергою, Дачич запевнив Шойгу, що країна збереже курс на співпрацю з Росією і після парламентських виборів.
Під час перебування в Москві Дачич також зустрівся з міністром цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Російської Федерації Александром Куренковим. Сербський урядовець висловив подяку Росії за допомогу в боротьбі з лісовими пожежами, відзначивши роботу літака Іл-76, який із 20 серпня до 18 вересня цього року гасив пожежі в Сербії. З Куренковим та з Шойгу Дачич обговорив подальший розвиток Російсько-сербського гуманітарного центру в Ніші. Зокрема, за словами сербського міністра, наразі обговорюється розміщення з наступного року російського пожежного літака Іл-76 у Ніші на постійній основі.
Глава МВС Сербії, окрім того, провів переговори із заступником міністра внутрішніх справ Російської Федерації Ігорем Зубовим. За підсумками розмови Дачич наголосив, що співпраця між двома відомствами охоплює взаємодію підрозділів кримінальної поліції, боротьбу з організованою злочинністю та тероризмом, а також спільні навчання в цих сферах. «Ми домовилися, що цього року буде проведено 10 спільних навчань, половина з яких уже відбулася», – повідомив він.
Розвиватиметься співпраця і з іншими силовими відомствами. Під час візиту Дачич провів переговори з директором Федеральної служби охорони Російської Федерації Дмитром Кочнєвим щодо взаємодії між МВС Сербії та ФСО РФ.
Очільник МВС Сербії зустрівся також з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. На зустрічі, яка відбулася 16 жовтня, обговорювали «стан російсько-сербського співробітництва, перспективи взаємодії у ключових сферах», «ситуацію на Балканах» та «з особливим акцентом – поточну ситуацію в Косові та Метохії». «Сторони висловили велике взаємне задоволення динамічним розвитком двосторонніх відносин та співпраці на багатосторонній арені», – зазначається в повідомленні сербського уряду.
***
Візит Дачича, одного з найближчих політичних союзників Александара Вучича, відбувся за 10 днів до виборів у Сербії. Сербський міністр явно намагався запевнити російську владу в лояльності Белграда й надати гарантії, що проросійський курс збережеться і після виборів, якщо нинішня правляча коаліція залишиться при владі.
Для успіху на виборах Сербської прогресивної партії Александара Вучича та Соціалістичної партії Івіци Дачича, вочевидь, необхідна підтримка Росії. Перелік зустрічей і теми переговорів у Москві дають підстави вважати, що Белград продовжує спиратися на допомогу російських спецслужб, зокрема в питаннях підготовки та проведення виборів.
- Албанія закрила вже четвертий розділ у переговорах з ЄС
На 10-й Міжурядовій конференції з ЄС Албанія 13 жовтня тимчасово закрила переговорний розділ 20 «Підприємництво та промислова політика», який стосується розвитку малих і середніх підприємств, створення нових робочих місць, а також гармонізації промислової політики Албанії з нормами ЄС, зокрема у сферах чистих технологій, нових матеріалів та екології.
Албанія розпочала переговори у 2022 році й відтоді відкрила всі 33 розділи та тимчасово закрила чотири з них. Закриття розділу 20 відбулося після того, як у липні 2026 року країна успішно завершила переговори за трьома іншими розділами: розділом 25 («Наука та дослідження»), розділом 26 («Освіта та культура») і розділом 30 («Зовнішні відносини»).
Європейський комісар з питань розширення Марта Кос назвала Албанію одним із лідерів євроінтеграційного прогресу в регіоні. Марта Кос та державний міністр у справах Європи й оборони Ірландії Томас Берн (наразі Ірландія головує в Раді ЄС) заявили, що Брюссель підтримує мету Тирани завершити всі переговори про вступ до кінця 2027 року. Водночас у Єврокомісії наголосили, що для досягнення цієї мети Албанія має продовжувати стрімкі реформи у ключовому кластері «Основи» (Fundamentals), залучаючи уряд, опозицію та громадянське суспільство.
- В Албанії тривають молодіжні протести
Протести почалися 13 жовтня, коли студенти, невдоволені вартістю освіти, умовами навчання в університетах, відсутністю фінансової підтримки та перспектив працевлаштування після закінчення навчання, вийшли на демонстрацію в Тирані з вимогою відставки уряду. Згодом до студентів долучилися старшокласники.
Протестні акції зі столиці Тирани поширилися на інші міста, зокрема Дуррес, Шкодер, Корчу та Ельбасан.
Під час протестів молодь закидувала камінням і піротехнічними засобами будівлі урядових та комерційних установ, атакувала поліцейські кордони, тоді як поліція відповідала сльозогінним газом і водометами.
Унаслідок сутичок постраждало багато протестувальників і правоохоронців. Медична допомога знадобилася близько двомстам людям.
За участь у насильницьких акціях поліція затримала понад півтори сотні осіб.
Опозиція підтримала політичні вимоги студентів. Провідна опозиційна сила, Демократична партія Албанії, вимагає відставки чинної влади, розпуску парламенту, створення тимчасового уряду та проведення дострокових виборів. «Цей рух – не просто протест проти уряду, – заявила партія. – Це бунт проти моделі управління, створеної Еді Рамою, яка вкрала надію в молоді, підірвала довіру громадян і дедалі більше віддаляє Албанію від її європейського майбутнього».
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама натомість наголосив, що не піде на поступки тим, хто чинить насильство, і виключив можливість своєї відставки, заявивши, що зміна уряду має відбуватися «шляхом демократичних виборів». У своїх зверненнях він звинуватив в ескалації насильства опозицію та «іноземних акторів», які нібито стоять за протестами, назвавши нинішні заворушення спробою перешкодити просуванню Албанії до Європейського Союзу.
Еді Рама, який очолює правлячу Соціалістичну партію, обіймає посаду прем’єр-міністра з 2013 року. За ці роки він пережив кілька потужних хвиль громадського невдоволення. Утім, нинішні студентські протести, які посилили так звану «Революцію фламінго», що триває вже кілька місяців і спрямована проти забудови заповідних територій компанією Джареда Кушнера, зятя Дональда Трампа, є одним із найсерйозніших випробувань для його влади.
- Чорногорія розраховує вирішити відкриті питання з Хорватією
На Міжурядовій конференції в Люксембурзі 12 жовтня Чорногорія тимчасово закрила три переговорні розділи: 17 («Економічна та монетарна політика»), 18 («Статистика») та 19 («Соціальна політика та зайнятість»).
Таким чином, на сьогодні Чорногорія вже закрила 21 із 33 розділів у переговорах про вступ до Європейського Союзу.
«Разом із нашими європейськими партнерами ми рішуче рухаємося до повноправного членства Чорногорії у 2028 році», – написав прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч у Facebook.
Відповідаючи на запитання журналіста про відкриті питання з Хорватією, Спаїч висловив оптимістичний прогноз. «Ми є партнерами в НАТО і вже давно працюємо разом. Ми щодня ведемо активні переговори. Ми використовуємо кожну можливість, щоб закрити всі питання. Питань і проблем багато, але я впевнений, що Чорногорія та Хорватія дивитимуться в краще майбутнє Європи та вирішать ці питання на задоволення всіх сторін», – наголосив Спаїч.
Утім, у ці ж дні з хорватських дипломатичних джерел стало відомо, що Хорватія вимагає від Чорногорії врегулювання восьми відкритих питань, які здебільшого є наслідками війни 1990-х років.
Зокрема, Хорватія вимагає вирішення питання компенсації хорватським громадянам, які утримувалися в таборі Морінь у Чорногорії, де між жовтнем 1991 року та серпнем 1992 року було ув’язнено понад 300 хорватських громадян, переважно з району Дубровника. Друга вимога стосується збереження меморіальної дошки, встановленої на місці колишнього табору. Дошку в жовтні 2022 року спільно відкрили хорватський та чорногорський міністри, однак після цього чорногорські посадовці неодноразово вимагали її демонтажу.
Третя вимога стосується перейменування міського басейну в Которі, названого на честь ватерполіста Зорана Гопчевича. За твердженням хорватської сторони, він був охоронцем у Морінї в 1991 та 1992 роках. Хорватія вважає неприпустимим, щоб спортивний об’єкт був названий на честь особи, пов’язаної з жорстоким поводженням і катуванням хорватських в’язнів.
Окрім того, Загреб вимагає і повної співпраці чорногорської влади у встановленні долі 14 зниклих безвісти хорватських громадян, зокрема обміну інформацією, продовження роботи відповідних комісій та доступу до архівів і документів, які могли б допомогти в їхньому пошуку.
Хорватія також вимагає притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах. У справі Морінь чотирьох військовослужбовців ЮНА було остаточно засуджено за воєнні злочини загалом до 12 років позбавлення волі, але ці вироки не охоплювали злочини проти цивільних осіб, які утримувалися в таборі.
Серед вимог є і вирішення майнових прав хорватських родин у Чорногорії. Хорватія зазначає, що серед невирішених випадків є 51 родина з Тівата та інші родини з Которської затоки, чиї вимоги, згідно з хорватським документом, не були вирішені, незважаючи на судові рішення.
Решта двох вимог стосуються розділу 31 у переговорах з ЄС. Чорногорія виконала всі вимоги ЄС для закриття розділу 31 («Спільна зовнішня, безпекова та оборонна політика»), але рішення на рівні ЄС наприкінці 2025 року було відкладено на прохання Хорватії.
Загреб вимагає від Подгориці повернення навчального корабля «Ядран», який перебуває під чорногорським контролем із 1991 року.
Ще одна вимога стосується остаточного визначення кордону між двома державами в районі півострова Превлака.
У грудні 2023 року Хорватія передала Чорногорії неофіційний документ із переліком відкритих питань, яким також поділилася з державами-членами ЄС та Європейською комісією. Двосторонні консультації відбулися в січні та травні 2025 року, після чого тривала інтенсивна дипломатична взаємодія, зокрема близько десяти зустрічей міністрів закордонних справ двох країн протягом 2026 року. Усе це відбувалося за ініціативою хорватської сторони, однак жодне з цих питань досі не вирішено.
- Чорногорія припиняє безвізовий режим із Росією
Громадянам Чорногорії доведеться оформлювати візи для поїздок до Росії, повідомила речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова.
Захарова підтвердила, що МЗС Чорногорії наприкінці вересня повідомило Москву про припинення дії Угоди між двома урядами від 2008 року про умови взаємних поїздок громадян. «На практиці це означає, що з 1 листопада наші громадяни зможуть в’їжджати до Чорногорії та перебувати в країні лише за візою. Отже, громадяни Чорногорії також повинні будуть отримувати візи для поїздок до Росії», – заявила речниця МЗС РФ.
Угода 2008 року передбачала безвізовий в’їзд для громадян обох країн на строк до 30 днів. Оскільки ЄС призупинив дію угоди про спрощення візового режиму з РФ ще у 2022 році та суттєво обмежив в’їзд для росіян, Чорногорія, яка сподівається приєднатися до Європейського Союзу протягом найближчих років, мала виконати одну з обов’язкових умов: повністю узгодити свій візовий режим зі спільною політикою Євросоюзу.
