Президент Республіки Сербської Милорад Додік нещодавно заявив, що бачить себе в 2030 році «в першому мандаті президента незалежної РС», закликавши громадян «твердо триматися його та його політики». Додік почав говорити про створення об’єднання сербських держав, до яких входили б Сербія, Республіка Сербська та Чорногорія. З 2008 року президент РС має спадкоємність у своїй риториці щодо відокремлення РС, але вона посилилася після початку російської агресії проти України. Через такі заяви Додік потрапив до санкційного списку США та Великої Британії. Джаміль Дуракович, віце-президент РС, каже, що Додік став легковажним як до себе, так і до тих, хто його підтримує, і що він робить утопічні заяви: «Він сьогодні говорить про початок переговорів про вступ до ЄС, а потім через кілька днів робить заяву про те, що сподівається стати першим президентом незалежної РС». При цьому Зоран Вулетич, президент Громадянського демократичного форуму, вважає, що Європа не надає достатньої підтримки Боснії та Герцеговині, і що вона сама припустилася великих помилок, додавши, що європейські інституції не виявляють достатньої рішучості у виконанні міжнародних рішень щодо БіГ. «Якби ЄС, США і високий представник рішуче виконували рішення міжнародних судів, проблем у БіГ було б набагато менше, а Додік був би відповідальним за розвал держави, політику, що спричинила загрозу війни, посягаючи на суверенітет, розповсюджуючи ненависть і незрівнянну корупцію та мафіозні зв’язки», – стверджує Вулетич. Він зазначає, що Кремль доручив Додіку відкрити новий, балканський фронт, який конче потрібен Росії. Оскільки його вкрадені гроші знаходяться на рахунках в Москві, він готовий штовхнути весь регіон у новий вир війни, щоб зберегти награбовані кошти, — заявив Вулетич. Він додає, що Додік більше не може вижити ні економічно, ні демографічно, і лише питання міжнародної волі, коли цей факт буде встановлено. При цьому, «якщо Додік почне війну, то, звичайно, плануючи втягнути Сербію в цей конфлікт. Але це було б не лише кінцем існування Додіка, але й поставило б під загрозу існування самої Сербії», — вважає Вулетич, додавши, що він не впевнений, наскільки президент Сербії Александар Вучич усвідомлює таку небезпеку.
Президент Республіки Сербської також заявив, що «Захід фантазує про проведення операції «Буря» на півночі Косово, щоб серби стали маргінальною меншиною, яка нікому не цікава, так само, як Брюссель фантазує про операцію «Буря» в БіГ проти Республіки Сербської». При цьому він наголосив, що ситуація змінилася, і він би не рекомендував такі речі.
Таким чином, М.Додік провокативно почав порівнювати заклики західних політиків до стриманості як погрозу провести операцію «Буря», а це військово-оперативна операція хорватської армії, проведеної в серпні 1995 року, що призвела до звільнення більшої частини тимчасово окупованої території Ліки та північної Далмації, яка перебувала під владою сепаратистського утворення «Республіка Сербська Країна», яку підтримував з Сербії режим Слободана Мілошевича, а також частково по сусідству армія боснійських сербів. Це абсолютно некоректне порівняння з боку М.Додіка і він це добре знає, проте маніпуляції, здається, вже стали сутністю його політики і способу ведення політичних дискусій. До речі, саме західні союзники поставили ультиматум керівництву в Загребі терміново закінчити операцію, коли хорватські війська дійшли до околиць Баня-Луки і були готові взяти це місто. Саме захід врятував боснійських сербів від такого приниження. В цьому ж дусі заява Додіка, що прем’єр-міністр Косово Альбін Курті є «виразником західної частини міжнародного співтовариства, що хоче бліцкригу на півночі Косова, щоб серби стали маргінальною меншиною, про яких ніхто не подбає. Це план Брюсселя, Лондона, Нью-Йорка і Берліна, хоча вони ніколи його не підтвердять». В термінології з’явився термін «бліцкриг», а це план нападу та захоплення гітлерівською Німеччиною Радянського Союзу. Тобто гітлерівська Німеччина це теперішній колективний захід, а сталінський Радянський Союз, який до речі разом з Третім Рейхом розпочав Другу світову війну нападом на Польщу, це серби на Балканах. Саме з таких порівнянь стає зрозумілим, що низку провокаційних текстів для Додіка готують саме в Москві, де використання брехні та перекручених фактів є частиною державної політики Кремля.
Ще одна історична маніпуляція, яку могли приготувати виключно в Москві, це що для німців було нормально об’єднати Східну і Західну Німеччину, а чому Сербії та Республіці Сербській не дозволили це зробити, оскільки йдеться про одну націю. «Яка різниця, що німці вища раса, а ми ні?», – риторично запитує Додік. Звісно, що Республіка Сербська ніколи не була окремою державою, навіть як утворення вона існує тільки з 90-х років минулого століття. Східна Німеччина мала ж за столицю більшу частину Берліну, що є символом німецької державності багато століть, а тут Республіка Сербська з Баня-Лукою, яка ніколи не була виключно сербським містом. Звідти сербські шовіністи у 1992 році вигнали місцевих хорватів та бошняків. Цьому сам М.Додік був свідком, проте чомусь згадує расизм у політиці Європи. Баня-Лука чотири століття була у складі Османської імперії, а з 1867 року у складі Австро-Угорщини до 1918 року. Боснійські серби у складі австро-угорської армії воювали проти Сербії у багатьох війнах, так як багато років служили австрійським цісарям як охоронці кордонів монархії. І тут таке дике порівняння М.Додіка Республіки Сербської зі Східною Німеччиною – це просто незнання історії та зневага до європейського минулого. Та Додік цим не переймається, він далі зухвало заявляє, що його партія ще 25 років виграватиме на виборах. Мабуть це рівно стільки, скільки М.Додік ще хоче фізично прожити, очевидно бажаючи, весь цей час бути лідером РС.
Це амбіційно, та чи реально – покаже час, при чому навіть вже у ближчі роки.